Витрати обігу

смотреть на реферати схожі на «Витрати обігу «.

План.

Вступ. 1. Витрати обігу в книжковій торгівлі. 2. Загальна характеристика книготорговельного підприємства «Сучасником». 3. Аналіз витрат обігу за загальним рівнем, динамікою, складом та структурою. 4. Аналіз факторів, що впливають на обсяг й рівень витрат обігу.

Висновки.

Вступ.

У умовах розвитку ринкових відносин важливе значення набуває аналіз господарської діяльності, який дає можливість всебічно вивчити діяльність підприємств, своєчасно виявити недоліки й застосувати заходь по їхнього усуненню, визначити перспективи розвитку.

Витрати обігу в системі економічних показників — найважливіший показник, який відображає якісний бік діяльності підприємств й організацій книжкової торгівлі. Цей показник в певній мірі відображає усі напрями діяльності підприємств по вдосконаленню торгових процесів, знижнню рівня витрат по реалізації товарів та ін.

Задачамі аналізу витрат обігу є:

. Вивчення виконання кошторису витрат обігу за певний період й розробка заходів на майбутнє,.

. Вивчення основних факторів, що впливают на загальний рівень витрат обігу, але в окремі з статтею витрат,.

. Виявлення резервів економії ресурсів в сфері товарного обігу, виявлення витрат й розробка заходів направлених на їхні ліквідацію.

Саме ці моменти будуть розглянуті в курсовій роботі на базі книготоргівельного підпріємства «Сучасник».

Інформаційною базою аналізу витрат обігу є дані бухгалтерської звітності.

У річній й квартальній звітності книготорговельного підприємства передбачена форма № 5 — звіт про витрати обігу, в якому відображені абсолютні величини матеріальних витрат за статтями, а також витрати по оплаті праці.

Для проведення аналізу були використані дані за 1997, 1998 роки.

Витрати обігу в книжковій торгівлі.

Витрати обігу є одним із найважливіших якісних показників діяльності підприємств та організацій книжкової торгівлі й являють собою усі витрати живої та уречевленої роботи, котрі пов’язані із обігом товарів й виражені у грошово-вартісній фрмі. Тобто, витрати обігу в книжковій торгівлі являють собою витрати матеріальних й грошових засобів, необходимых для здійснення всіх процесів по доведенню книжкової продукції видавництв від виробництва до споживання.

Всі витрати обігу книжкової торгівлі можна поділити на такіі основні групи витрат:

. Витрати, пов’язані із використанням живої роботи в книготоргівельних організаціях й прідприємствах,.

. Витрати, пов’язані із використанням уречевленної роботи: будівель, приміщень, тари та інших матеріальноречових елементів,.

. Планомірне відшкодування в межах встановлених норм різних товарних витрат, котрі виникають із об'єктивних причин в прцесі транспортування, зберігання й реалізації товарів,.

. Оплата послуг інших галузей народного господарства, котрі обслуговують процес обігу товарів,.

. Витрати на податки та збори, сплата відсотків за кредит та інші.

За своєю економічною природою витрати торгівлі не є однорідними, оскільки неоднорідним є сам процес обігу товарів. У зв’зку із цим усі витрати обігу можна поділити на витрати по продовженню процеса виробництва до сфери обігу та витрати по зміні форм вартості товару.

Продовження виробництва книжкової продукції до сфери обігу пов’язано із витратами на транспортування, зберігання, пакування, комплектування товарного запасу та інші елементи книготорговельного поцесу. Всі ці елементи являють собою продовження виробництва в сфері обігу й виступають додатковими виробничими витратами у сфері обігу товарів. Додатковими смердоті виступають по відношенню до витрат по виробництву книжкової продукції й являють собою виробничі витрати книжковоі торгівлі. Ці витрати не пов’язані із утворенням споживчої вартості книжкової продукції, а лише забеспечують ії рух та зберігання до моменту реаліхації.

Чисті витратиобігу характерізуют витрати, пов’язані із реалізацією товару, зміною форм його вартостітоварної та грошову. До них відносять: оплата роботи, амортизація частини основних фондів, котрі обслуговують даний процес, вартість чеків, звітних бланків, рекламних засобів, всіх видів вартісного обліку та звітності. Всі ці витрати не створюють нової вартості та вишкодовуються за рахунок чистого прибутку, який створююється як в сфері матеріального виробництва (видавництва, поліграфія), то й в сфері обігу (книжкова торгівля).

За своїм змістом окремі елементи витрат обігу в книжковій торгівлі відрізняються між собою за певнимі економічнимі ознакамі. Іх розподілза цими ознаками називаеться класифікацією. Класифікація витрат обігу має велике теоретичне й практичне значення для управління, планування, обліку, дослідження закономірностей розвитку витрат.

Найважливішою формою класифікації витрат обігу в книжкової торгівлі є їхнього розподіл по статтям витрат, котрі виділяються за ознакамі економічної однорідності чи відмінності видів витрат. Номенклатура статєй витрат обігу в книжкової торгівли нараховує тринадцять найменувань.

Витрати, що враховуються в перших трьох статтях, відображають витрати, пов’язані із доставкою товарів до місць їхні споживання. Цє з статтею: «Витрати по перевезенню залізничим, водним й повітрянним транспортом», «Витрати по перевезенню автомобільним та гужевим транспортом» та «Витрати по пересилці товарів поштою». У зв’язку із цими витратамі встановлюються видносини між книготорговельними організаціями, транспортом й зв’язком по наданню й використанню відповідних платних послуг.

Дві з статтею витрат обігу відображають витрати, пов’язані із використанням в книжковій торгівлі живої роботи: «Заробітна плата основна й додаткова» і.

«Комісія книгоношам та іншим стороннім особам». Ці витрати пов’язані із відносинамі книготорговельних організацій й підприємств із робітникамі, зайнятимі в книжковій торгівлі.

Всі витрати, повязані із використанням уречевленої роботи в книжковій торгівлі, із споживанням матеріально-речових елементів, котрі обслуговують процес обігу товарів, відображені в статтях :"Витрати на оренду й утримання будівель, пріміщень, споруд та інвентаря, амортизація основних фондів","Витрати на поточний ремонт", «Витрати на тару за вирахуванням доходів по операціям із тарою». У звязку із цими витратами книготорговельні організації й підприємства вступають в економічеі відносини із комунальними господарствами, із виробниками різних видів основних фондів.

У з статтею «Витрати реклами й художне оформлення» враховуються витрати, повязані із використанням живої роботи, відповідних матеріальних засобів й послуг органів друку, радіо, телебачення, із ціллю інформації й более повного задоволення попиту покупців. Сплата державному чи комерційному банку певної суми за користування грошовими судами враховується в статті.

«Відсотки за кредит». Втрати книготорговельних організацій, котрі виникають за обєктивними та субєктивними причинами, відображабться в статті.

«Недостачі й втрати материалів й товарів на яких складах, а також втрати від нестач й пограбувань материалів й материалів». Окремою статею плануються й враховуються «Видрахування на науково-дослідні роботи». Всі інші витрати книготорговельних організацій й підприємств враховуються в статті.

«Інші витрати». Ці витрати неоднорідні за своїм характером, але й смердоті обєднані до однієї статтю в звязку із відносно незначною їхні часткою в загальних витратах.

У залежності від впливу обсягу товарообігу на величину витрат з статтею витрат обігу при їхні аналізу поділяють на умовно-постійні та умовноперемінні.

Умовно постійнимі називають витрати, величина які в абсолютній сумі мало залежить від зміни обсягу товарообігу. Це, наприклад, витрати на оренду й утримання будівель, амортизаційні відрахування, витрати на поточний ремонт, на утримання апарату управління.

До змінних витрат видносять такі витрати, абсолютна сума які при інших рівних умовах зммінюється в залежності від зміни обсягу товарообігу. До цієї групи відносять витрати на перевезення товарів, виплату заробітної плати, що нараховується в залежності від товарообігу, витрати на пакування товарів, відсотки за кредит й деяки витрати з статтею «інші витрати».

Ділення витрат обігу на вказані групи, хоча й умовне, але й в певній мірі обгрунтоване, оскільки в процесв аналізу таке ділення дає можливість более вірно оціняти якісні сторони зміни витрат, а також встановити, в якому розмірі їхнього рівень має змінюватись в результаті зростання чи ж зниження обсягу товарообігу.

Витрати обігу можуть поділятися також й за групами товарів книжкової продукйії, ії основних розділів, концелярських товарів тв ін.

Аналіз витрат обігу за загальним рівнем, динамікою, складом та структурою.

При аналізі витрат обігу та оцінці їхні стану й динаміки використовуються такі показники: абсолютна сума витрат обігу, рівень витрат обігу, темп зміни рівня витрат обігу, абсолютна сума економії (перевитрат) витрат обігу, відносна економія (перевитрати) витрат обігу, структура витрат обігу.

Витрати обігу виражаються абсолютною сумою й рівнем, котрі вираховуються по відношенню до товарообігу.

Абсолютна сума витрат обігу виражає витрати на реалізацію товарів. Цей показник використовується головним чином при розрахунках визначення прибутку від реалізації товарів та рівня витрат обігу. Іззростанням обсягу товарообігу витрати по більшості статей витрат обігу також зростають. Ос-кільки абсолютна сума витрат обігу залежить від обсягу товарообігу, показник витрат обігу в абсолютній сумі є непридатним для оцінки господарської діяльності підприємства за різні періоди. Тому при економічному аналізі зявляється необхідність застосування відносного показникарівня витрат обігу.

Рівень витрат обігу виражеє собою ті, у стільки минеться реалізаціч товарів, й характерізує частку витрат обігу в роздрібній ціні товару.

Відносний рівень витрат обігу є якісним показником. Зниження цого показника означає економію, підвищення — подорожчення товароруху. Рівень витрат обігу в книжковій торгівлі майже удвічі рази перевищує середній рівень витрат роздрібної торгівлі всіма товарами народного споживання. Це пояснюється порівняно более високою витратомісткістю обігу кгижкової продукції, тобто високим рівнем витрат порівняно із більшістю інших груп товарів народного споживання.

Для характеристики витрат обігу в економічному аналізі використовують також показник розміру зміни рівня витрат обігу Цей показник характерізує відносну величину зниження чи підвищення витрат обігу й визначається як різниця між рівнями витрат обігу за різні періоди.

Однак, розмір зміни не відображує інтенсивності (зниження, підвищення) рівня витрат, оскільки при різних рівнях витрат обігу розмір зниження може бути однаковим.

Для оцінки інтенсивності зниження (підвищення) рівня витрат обігу використовують показник темпу зміни рівня витрат обігу. Цей показник вираховується шляхом ділення розміру зміни на базісний ривень витрат обігу.

Для характеристики ефективності хозяйнування й визначення економічного ефекту від зміни рівня витрат обігу використовують показник відносної економії (перевитрат) у сумі. Сума відносної економії витрат обігу розраховується шляхом помноження товарообігу за звітний період на розмір зниження та ділення отриманного добутку на 100.

Крім відносної суми економії в аналізі використовується також показник абсолютної суми зниження (економії) витрат обігу. Вона визначаєтьсяяк різниця торб витрат за звітом й за планом, чи порівняно з звітом попереднього періоду.

Аналізуючи дані книготорговельного підприємства «Сучасник» в першу чергу зазначимо, що у звітному році, порівняно із минулим, відбулося зростання обсягу роздрібного товарообігу на 15.8 тис. Грн.(табл1). Це спричинило й зростання витрат обігу на 8.4 т грн. Розмір зміни рівня витрат обігу порівняно із минулим фатальністю складає 2.5%. Для оцінки інтенсивності підвищення рівня витрат обігу розраховуємо темп зміни рівня витрат, він складеє 0.09% (2.5%:26.9%).

Абсолютневідхилення витрат обігу складає - 1.5 тис грн порівняно із планом й 8.4 т грн порівняно із минулим роком.

Відносне відхилення являє собою суму відносної економії чи перевитрат.

Фактичний рівень витрат обігу нижче планового, тому розраховуємо показник відносної економії витрат обігу по відношенню до встановленого планового кошторису за формулою:

Ево = (Рф*(Рвп-Рвф))/100, де.

Рф-фактичний обсяг реалізації товарів в періоді, що розглядаеться,.

Рвп-плановий рівень витратоємності у звитному періоді,.

Рвф-фактичний рівень витратоємності в звітний період.

Ево=(181.3*(27.8−26.9))/100=1.63.

По відношенню до минулого року відносне відхилення являє собою перевитрати й розраховується за формулою:

Пво=(Рф*(Рвф-Рвп))/100=(181.3*(26.9−24.4))/100=4.5.

А, щоб более детально уявити зміни, що відбувалися на підприємстві, варто провести загальний аналіз окремо за кварталами (табл2,3). як бачимо, й в 3 й на чотири кварталах план на витрати обігу бів недовиконан відповідно на 3.8 й 1.9%. Це привело до економії витрат обігу. По відношеннюдо минулого року у 3 й 4 кварталі звитного року сума витрат обігу зросла відповідно на 12.5 й 34.2%. Це сталося за рахунок впливу зовнішніх факторів, що незалежать від діяльності підприємства (збільшення орендної ставкм, тарифів на транспортні послуги та ін.) Але, не дивлячись на це, до 3 кварталі звітного року відбулася відносна економія витрат обігу. Причиною стала різниця у товарообігу (у звітному році товарообіг перевищує на 19 тис грн). Щоб виявити зміни, що відбувалися в складі й структурі витрат обігу необхідно розглянути таблицю № 4. У цей таблиці відображені усі зміни, що відбулися в складі й структурі витрат обігу порівняно із планом й минулим роком.

Причиною змін є вплив залежних й незалежних факторів, котрі будуть розглянуті далі.

Аналіз факторів, що впливають на обсяг й рівень витрат обігу.

Рівень витрат в книжковій торгівлі складаеться под впливом сукупності різних факторів. Вони діють як на підвищення, то й на зниження витрат обігу книготорговельних організацій й підприємств. Всі фактори здійснюють прямий чи опосередкований вплив на рівень та структуру витрат книжкової торгівлі через наступні показники:

1. Продуктивність роботи книготорговельних робітників, від якої залежить рівень витрат живої роботи на одиницю товарообігу,.

2. Ефективність використання матеріальних засобів, від якої залежить рівень витрат на утримання та амортизацію будівель, приміщень, машин, інвентаря й ін.,.

3. Уфективність використання послуг транспорту, комунального господарства й звязку.

На рівень груп витрат, котрі визначають загальний ривень витрат обігу, на свій чергу діє багото факторів: ефективність управління й якість планування діяльності підприємства, якість роботи робітників й ефективність матеріального стимулювання, обся виробництва книжкової продукції й попиту покупців, кількісна й якісна відповідність товарної пропозиції попиту покупців, швидкість обігу товарних запасів, розмір й структура товарообігу, рівень цін на книжкову продукцію, рівень тарифів за послуги інших галузей народного господарства, транспортні послуги й т.п., стан й структура основних фондів, ревінь механізації книготорговельних процесів та фондоозброєність роботи, розмір й раціональність тереторіального розміщення книготорговельних підприємств.

У певних умовах книготорговельної діяльності усі ці фактори діють при різному комплексному поєднанні, в різних напрямках, а із неоднаковою силою.

У результаті цого в системах, організаціях й підприємствах складається неоднаковий рівень й структура витрат обігу.

Крім обєктивних факторів на рівень витрат обігу діють й субєктивні фактори, повязані із ефективністю управління, якістю планування, квалифікацією робитників й т.п. У результаті дії цих факторів деякі організації й підприємства мають рівні обєктивні умови діяльності, але й різний рівень витрат обігу.

Найбільше значення має чинник товарообігу. Змина витратпідприємства тісно зав’язана із товарообігом. Зростання обсягу товарообігуприводить до збільшення загальної суми витрат обігу, але й рівень витратоємкості знижуеться. Різні види товарообігу мають різний рівень витратоємкості.

Най-більший рівеньвитрат обігу припадати на одиницю продаж товарів населенню. Трохи менший на одиницю дрібно-оптового товарообігу. Ще менший на одиницю оптового товарообігу. Найменьший рівень припадати на одиницю торгово-посередницького обороту.

Наступним чинником є швидкість обігу товарів. Чим нижчий період обігу товарних запасів дня, тім нижче на підприємстві рівень витрат по збеоіганню товарів й їхнього убутку. Безпосередьньо на витрати обігу впливає рівень продуктивності роботи. Чим понад обсяг товарообігу, що доводитися однієї працівника торгового підприємства тім нижче рівень витрат на оплату роботи та інших витрат по утриманню персоналу. Ткож, на витрати обігу впливають основні фонди, що використовуються на підприємстві, їхні стан. Чим понад ступінь їхнього зносу, тім понад витрат несе торговельне підприємство на: ремонт й тім понад відсоток втрати товарів в процесі їхні зберігання. Значний вплив має чинник забеспеченності власнимі оборотнимі активамі. Чим понад показник тім менший обсяг залучених фінансових засобів, якими користується підприємство й відповідно сума й рівень відсотків зіа кредит зменшується.

До зовнішніх факторів, що не залежать від діяльності підприємства відносяться:

. Темп інфляції в стране. Чим понад показник інфляції, тім швидче зростанні сума витрат обігу по оплаті роботи, оплаті послуг транспортних, ремонтних та інших сторонніх підприємств, а також відрахувань на соціальні заходи.

. Рівень розвитку окремих сигментів споживчого ринку. У умовах ринку продавця рівень витратоємкості реалізації окремих груп товарів значно знижується ніж в умовах ринку покупця. Це зав’язано з різницею швидкості обігу товарних запасів, також в рівні витрат реклами й на організацію обслуговування покупців.

. Зміна рівней державних орендних ставок. Книготорговельне підприємство.

«Сучасником» орендує приміщення у державних органів управління майном.

Періодичне збільшення державних орендних ставок викликає підвищення суми витрат обігу.

. Зміна видів й ставок податкових платежів, що входять у склад витрат обігу.

У таблиці № 5 узагальнен вплив основніх факторів на суму й рівень витрат обігу книготорговельного підприємства «Сучасник».Встановлення впливу найважливіших факторів на рівень витрат обігу — одне із основних завдань аналізу, оскільки на цей основі можна обгрунтовано планувати діяльність підприємства, виявляючи тенденції змін витрат обігу та шляхи їхнього економії.

Література.

1. Багиев Г. Л. Аренков І.А. Основи маркетингових исследований._СПБ, 1996.

2. Голубків Е.П. Маркетингові дослідження: теорія, методологія, практика._М., 1998._414с.

3. Гінгстон П. Найкраща книжка про збут й маркетинг._Львів: Сейбр-Світло,.

1996._208с.

4. Парсяк В. М., Рогів Г. Н. Маркетингові исследования._К., 1995.

5. Статистичний щорічник України за 1996 рік/ Держ. Клубок. Статистики.

України._К.:Українська енциклопедія, 1997._618с.

6. Герасемчук В. Г. Маркетинг: теорія й практика: Навч. Посібник._К.:Вища школа, 1994._с.60.