Электроснабжение силового устаткування Палацу культури та техніки АТ АВТОВАЗ

Тольяттинский хіміко-технологічний колледж.

Завдання № 28.

На курсової проект предмета: «Електропостачання підприємств і цивільних зданий».

Студенту: Самойлову Єгору Сергійовичу Курс: III група: 98-ЭЭП-155 спеціальність: 2913 Техник-электрик.

1. Тема курсового проекту: Електропостачання силового устаткування ДКиТ АО.

«АВТОВАЗ» 2. Вихідні дані: перелік електроустаткування ДКиТ АТ «АВТОВАЗ» з номінальними потужностями. План розташування устаткування, норми мінімального висвітлення друга кліматична зона.

Зміст проекта:

1. Пояснювальна записка: Запровадження: 1. Характеристика ДКиТ (відділення) 2.

Вибір роду струму і напруження; висновок і література 2. Розрахункова частина проекту: 3. Розрахунок електричних навантажень; 4. Розрахунок навантаження висвітлення; 5. Розрахунок компенсуючого устрою; 6. Вибір числа і трансформаторів; 7. Розрахунок силових мереж, розрахунок струмів короткого замикання; 8. Розрахунок заземляющего устрою. 3. Графічна частина проекта:

1 лист: Схема електропостачання зони «Б» ДКиТ АТ «АВТОВАЗ».

2 лист: План підстанції ДКиТ АТ «АВТОВАЗ».

Дата видачі завдання «19» лютого__________ 2001 г.

Термін закінчення проекту «21» мая____________2001г.

Голова предметної комісії Коровіна Л.Э.

Преподаватель_________________________________.

Міністерство загального характеру і професійного образования.

Російської Федерации.

Тольяттинский хіміко-технологічний колледж.

РАСЧЁТНО-ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА.

До КУРСОВОМУ ПРОЕКТУ По предмета: «Електропостачання підприємств і громадянських будинків» уч-ся групи 98-ЭЭП-155 Ф., И., О., Самойлова Єгора Сергеевича.

Міністерство загального користування та професійного образования.

Російської Федерации.

Тольяттинский хіміко-технологічний колледж.

КУРСОВОЙ ПРОЕКТ По предмета: «Електропостачання підприємств і громадянських зданий».

Тема курсового проекту: Електропостачання силового устаткування ДкиТ АТ «АВТОВАЗ».

Учень групи 98-ЭЭП-155.

Самойлов Єгор Сергеевич.

Викладач: Макотрина Л. А.

р. Тольятті _______________________2001 г.

1. Характеристика ДКиТ АТ «АВТОВАЗ» Палац культури та техніки є структурним підрозділом Акціонерного суспільства АВТОВАЗ, входить у дирекцію з побуту й соціальних питаннях генерального департаменту роботи з персоналом, має власний поточний рахунок у банку, печатку, штампи зі своїми і фірмові бланки зі своєю символікою з урахуванням А.О. «АВТОВАЗ». Діяльність «Палацу» спрямовано пропаганду культури, розвиток самостійної творчості, організацію дозвілля трудящих заводу їхнім родинам та її жителів Автозаводского району р. Тольятті. Місцезнаходження «Палацу»: 445 038 Російської Федерації, Самарська область, р. Тольятті вул. Ювілейна 8. Розміри описуваного приміщення зони «Б», довжина становить 20 метрів, ширина 30 метрів і висота (середня) 4 метри. Виробнича (комунальна) площа 600 М квадратних. Конструкція будинку виконано основному із залізобетону із застосуванням цегельною кладки. Приміщення всередині ДКиТ оздоблене декоративними матеріалами (гіпс, штукатурка, дерево, тканини). Середовище у приміщенні ДКиТ невзрывоопасная. Основним устаткуванням ДКиТ є освітлювальні прилади, електродвигуни ліфтів і вент камер, і навіть електроприводи сцени. По категорії безперебійності в електропостачанні будинок ДКиТ належить до I (першої), тобто. відключення електроживлення можна тільки тимчасово автоматичного включення резерву. Харчування (запитка) виконано від 2х (двох) трансформаторній підстанції, розташовану поруч із ДКиТ. Прокладка кабелів в середині приміщень виконано всередині сталевих труб (у) і проводами зв’язку на стінах будинку. Застосовувана схема електропостачання у будинку ДКиТ АТ «АВТОВАЗ" — радіальна. При радіальних схемах від розподільного щита трансформатора підстанції відходять окремі котрі живлять лінії до потужним электроприемникам чи груповим розподільчим пунктах, яких своєю чергою щодо окремих лініях харчуються інші дрібні электроприемники. Такі схеми мають високим рівнем надійності, але вимагають великих капітальних затрат.

— радіальні схеми застосовуються споживачам першої категорії потужних электроприемников і за неможливості прокладки магістралей, але умов праці. Висвітлення ДКиТ — робочі, аварійне і несе спільний, місцеве. Лампи, які працюють у будинку встановлено різних потужностей: 100, 150, 200, Вт в стелі, стелі і навісних люстрах. Предметом діяльності «Палацу» є: — організація відпочинку і дозвілля трудящих акціонерного товариства «АВТОВАЗ» і членів їхнім родинам. — господарське забезпечення культурно-видовищних заходів. — експлуатація й забезпечення господарського змісту ДКиТ, бібліотеки, кафе відповідно до правилами та аналогічних норм експлуатації. — здавання приміщень у поточну аренду.

2. Вибір роду струму і напруження. Харчування электроприемников електроенергією у будинку цивільних підприємств. Джерелами цих мереж є трансформатори у будинку. Системи будинку ДКиТ АТ «АВТОВАЗ» створюють у відповідність до конкретними вимогами будинку (конструкція мережі, універсальність і достатня гнучкість мережі). Конструктивне виконання мережі має дбати про безпеку експлуатації. Харчування підстанції ДКиТ приймає 10 кв. як основний від міського РПК. У будинку ДКиТ застосовується напруга 220/380 В, напруга 220 В застосовується для освітлювальних приладів, а як і побутових, розміщених у будинку. Для харчування інших приладів (двигунів ліфтів і вент-камер) використовуються 380 В. Напруга системи 380/220 В одержало саме стала вельми поширеною т.к. найповніше задовольняє основним умовам харчування споживача. Вона забезпечує щодо низька напруга між землею і дротом проти системою 660/380 В і дає можливість спільного харчування силовий і освітлювальної мережі проти системою 220/127 В, має менші втрати напруження і потужності, що дозволяє зменшити перетин дротів, Основний рід струм переменный.

3. Розрахунок електричних навантажень. Електричні навантаження цивільних будинків визначають вибір всіх елементів системи електропостачання: потужності що живлять і розподільних мереж, міських трансформаторних підстанцій, а як і підстанцій безпосередньо які стосуються будинку. Тому правильне визначення електричних навантажень є вирішальний чинник під час проектування і експлуатації електромереж. При розрахунку силових навантажень переважають у всіх елементах силовий мережі. Завищення навантаження можуть призвести перевитрати провідникового матеріалу, подорожчання будівництва; заниження навантаження — до зменшення пропускну здатність електромережі і неможливість забезпечення нормальної роботи силових электроприемников. Розрахункові силові навантаження визначатимемо методом «коефіцієнта максимуму». У основу визначення таких навантажень від групи электроприемников з урахуванням коефіцієнта максимуму покладено метод «упорядкованих діаграм», дозволяють за номінальною потужності і характеристиці электроприемников визначити розрахунковий максимум навантаження. Розрахунок виконується по вузлам харчування системи електропостачання (розподільний пункт, силовий шафу, яка живить лінія) у порядку: 1. Усі электроприемники, приєднані до має лінії розбивають на характерні групи з коефіцієнтами використання (Кі). Підраховуємо їх кількість у всіх групах і в цілому по живильної линии.

Дані заносять у таблицю 1. 2. Розраховуємо навантаження на одне вузла харчування. Визначаємо приделы номінальних потужностей электроприёмников, у своїй все электроприёмники наведено до ПВ=1. 3. Визначаємо сумарні потужності электроприемников: з прикладу з п’яти электроприёмников. Ліфт № 1 ЛР 11=(Рном= при ПВ=1= n (Рном ((ПВ=1(11(1=11 кВт Вентилятор ЛР 11 = (Рном = n (Рном = 1(11,6=11,6 кВт Радіовузол ЛР 11 =(Рном= n (Рном= 1(3=3 кВт Ліфт ЛР 61 = (Рном= n (Рном ((ПВ=2(13(1=26 кВт Вент камера ЛР 61 = (Рном= n (Рном= 2(11,25= 22,5 кВт Далее визначається аналогічно. 4. Визначаємо модуль силовий складання (М) за такою формулою: Приклад трьох груп электроприёмников ЛР 11 М=.

ЛР 12 М=.

ЛР 61 М=.

5. Знаходимо коефіцієнт використання (Кі) і значення co (за таблицею 2.11(4). По co (знаходимо Tg (з таблиці Брадиса.

6. Для кожної групи электроприёмников знаходимо активну (Рсм, кВт) і реактивну Qсм, Квар змінні потужності з формулам: Рсм=Ки ((Рном, Qсм=Рсм*Tg (з прикладу кількох электроприёмников лифт № 1 ЛР 11 Рсм = Ки ((Рном = 0,4(11=4,4 кВт.

Вентилятор ЛР11 Рсм = Ки ((Рном = 0,6(11,6=6,96 кВт. Радіовузол ЛР 11 Рсм = Ки ((Рном = 0,2(3=0,6 кВт. АТС ЛР 11 Рсм = Ки ((Рном = 0,5(1=0,5 кВт лифт № 1 ЛР 11 Qсм= Рсм (Tg (=4,4(1,16=5,104кВар вентилятор ЛР 11 Qсм= Рсм (Tg (= 6,96(0,75=5,22кВар радіовузол ЛР 11 Qсм= Рсм (Tg (= 0.6(0.32=0.192Квар далі вважається аналогично.

7. Визначаємо коефіцієнт спрямування лінії за такою формулою: Кил=.

на прикладі кількох груп электроприёмников.

загальна Кил по ЛР 11=.

загальна Кил по ЛР 12=.

загальна Кил по ЛР 61=.

далі вважається аналогично.

8. Визначаємо Tg (для лінії за такою формулою: Tg (порівн= з прикладу кількох электроприёмников всего Tg (порівн ЛР 11=.

всего Tg (порівн ЛР 12=.

всего Tg (порівн ЛР 61=.

cos (порівн перебувають розслідування щодо таблиці Брадиса.

9. Знаходимо n еф. Далі з підручника. n еф по ЛР 11 не визначається (формула 2,36 стор. 56) n еф по ЛР 12 =3, n еф по ЛР 61=3. Разом по n еф= 2((Рном/ Рном мах= 2((984,4/ 215=9.

10. Залежно від Кил і n еф знаходимо Кмах по 2,13(4). Усього Кмах по ЛР 11= Рмах / Рсм= 23,94/ 12,46=10,92 Усього Кмах по ЛР 12= Рмах/ Рсм= 214,91/ 114,93=1,87 Усього Кмах по ЛР 61= Рмах/ Рсм= 121,5/ 64,99=1,87.

11. Визначаємо максимальну активну (Рмах, кВт) і реактивну Qмах, кВар, потужності: з прикладу кількох электроприемников. за такою формулою: Рмах= Кмах ((Рсм. Qмах залежний від n еф: Якщо n еф (10, то Qмах= 1,1((Qсм Якщо n еф (10, то Qмах= (Qсм всього Рмах по ЛР 11= Кз ((Рном= 0,9(26,6= 23,94кВт всього Рмах по ЛР 12= Кмах ((Рсм= 1,87(114,93= 214,91 всього Рмах по ЛР 61= Кмах ((Рсм= 1,87(64,99= 121,5кВт всього Qмах по ЛР 11=(Qсм= 10,756 кВар всього Qмах по ЛР 12=1,1((Qсм=1,1(104,155=114,5 кВар всього Qмах по ЛР 61=1,1((Qсм= 1,1(35,402= 38,9 кВар

12. Знаходимо повну максимальну потужність Sмах, кВА за такою формулою: Sмах= =(Р мах+ Q мах всього Sмах по ЛР 11=(Р мах+Q мах= (23,94 + 10,756 = 26,24кВА Sмах по ЛР 12= (Р мах+ Q мах=(214,91 + 114,5 = 243,5кВА всього Sмах по ЛР 61= (Р мах+ Qмах = (121,5 + 38,9 = 127,5кВА.

13. Визначаємо максимальний струм Iмах, По формулі: Iмах= де Uномномінальне напруга лінії в кВ.

всього Iмах по ЛР 11=.

всього Iмах по ЛР 12=.

всього Iмах по ЛР 61=.

Розрахунок й інших вузлів харчування виробляється аналогічно, дані зводяться в таблицю 1.

4. Розрахунок висвітлення. Однією з найпростіших способів визначення потужності ламп необхідних висвітленню будь-яких приміщень є розрахунок методом удільної потужності. Удільної потужністю називається ставлення встановленої потужності до величині освітлюваної площі. Цей метод широко застосовується й то, можливо рекомендований для розрахунку загального раыномерного висвітлення виробничих (комунальних) приміщень та допоміжних приміщень будь-який площі (з збільшенням площі точність розрахунку підвищується). Сутність розрахунку висвітлення методом удільної потужності у тому, що, залежно від типу світильника і важливе місце його встановлення, висоти підвісу його над робочої поверхнею, освещённости на горизонтальній поверхні і є площі приміщення визначається значення удільної потужності. Взявши числом світильників і знаючи площа приміщення можна визначити потужність однієї лампи. Для проектованого будинку: довжина 20 (м) метрів, ширина 30 (м) метрів, висота 4 (м) Розрахунок виробляється, використовуючи (2) 1. Знаючи характеристику приміщення ДКиТ і використовуючи таблицю 38(2), визначаємо норму мінімальної освещённости Emin, 50= Лк. 2. Для освещаемого приміщення ДКиТ вибирається тип світильникатаблиця 39(2) і расчётная висота його підвісу, використовуючи малюнок 1.

Мвисота приміщення, м.

Алевисота стелі над рабочей.

Поверхнею, м. hpвисота робочої поверхні, м hрасчётная висота, м hcвисота свеса світильника, м hnвисота підвісу світильника над підлогою, м.

Тип використовуваних світильників: Нормальне виконання. Дані малюнка 1: Н=4м порівн. hp=1м hc=0,5 м Ho=3м h=2,5 м hn=3,5 м.

3. Визначається расчётная висота світильника над робочої поверхнею h, м, приймаючи відстань світильників від стелі (hc) і висоту робочої поверхні (hp): h= H-(hс+ hр)= 4- (0,5+ 1)= 2,5 м 4. По таблиці 40 (2) визначається найвигідніше ставлення L/h залежно від типу світильника: L/h= 1,5 5. З прийнятого за таблицею 40 (2) найвигіднішого відносини, визначається відстань між світильниками L, м: L= 1,5(h= 1,5 (2(5= =3,75(м).

6. Перебуває площа описуваного приміщення P. S, м P. S = a (b =20(30=600 м, де, а — довжина приміщення =20 м bширина приміщення =30м.

7.Находится кількість світильників у довжину та ширину, враховуючи відстань від стіни до світильника по обидва боки приміщення. І тому з довжини і ширини приміщення віднімається по 1.60 метрів і отримані значення діляться на знайдене відстань між світильниками L. Отримане значення заокруглюється до цілого. У довжину приміщення 6 світильників, завширшки 8 світильників. Усього світильників 6(8= 48 шт.

8. Визначається загальна потужність висвітлення, Р общ., кВт: Р общ= Wуд (P.S= =20(600= 12 000 Wудпитома потужність, визначається від типу світильника, норми мінімальної освітленості, площі цеху (приймається Wуд= 8- 20ВТ/м; P. Sплоща цеху, м 600). Р общ= Вт (кВт).

9. Визначається фактична потужність однієї лампи, Рлф, Вт:

Рлф=.

N-количество светильников.

10. Приймаємо стандартну потужність однієї лампи розжарювання рівну 250Вт, з стандартного низки мощностей.

11. Прийнята щодо встановлення лампа надто відрізнятиметься від розрахункової, що розслідування приведе зміну освітленості від нормальной.

Правила допускают:

Збільшення освітленості на 20% від Emin.

Зменшення освітленості від 10% від Emin.

12. Знайдемо наскільки фактична освітленість відрізняється від расчетной:

Рлф — Емin.

=(Ех= (Рл (Emin)/Рлф= (250(50лк)/250Вт= 50 Лк.

Рл — Ех.

Еmin-100%.

=(x = (Ех (100%)/Emin=(50(50лк)= 100%.

Ех — x %.

Фактическая освітленість не відрізняється від расчетной.

13. План розташування світильників показаний малюнку, де зазначено такі размеры:

1. Довжина приміщення = 20 м.

2. Ширина приміщення = 30 м.

3. Відстань між світильниками порівн. = 3,75 м.

4. Відстань від стіни до світильника по обидва боки приміщення 1,60 м.

14. За кількістю світильників і лампи визначається загальна справжня потужність Рд, ВТ (кВт): Рдв = n (Рл = 24 (500=12 000 Вт N — кількість ламп; Рл — потужність лампи, Вт.

15. Визначається справжня питома освещённость помещения:

Рду = Вт/м = 20 Вт/м Расчёты зводяться в светотехническую ведомость:

Світлотехнічна ведомость.

|№ |Наимено|Осв|Высота |Тип |Тип |Кол|Мощность |Пло-щ|Руд. | |п/п|вание |ещё|подвеса|свет|ламп|-во|Ламп |адь |Вт/м | | |помещен|нно|светиль|ильн| |све| |М | | | |іє |сть|ников, м|ика | |тил| | | | | | | | | | |ьн.| | | | | | |Лк | | | | | | | | | | | | | | | |Един.|Общая| | | |1 |ДКиТ, |50 |3,5 |Нор.|Лд |24 |80 |1920 |Зона |20 | | |Автоваз| | | | | | | |"Б" | | | | | | |Ісп.| | | | |600 | |.

16. Вважається активна расчётная потужність освітлювальної навантаження за такою формулою, Вт (кВт) Росв= Кс (Рдв (Кпра = 0,95 (12 000 (1,1 = 12 540 Вт Кскоефіцієнт попиту = 0,95 Кпракоефіцієнт пускорегулирующей апаратури = 1,1.

17. Цей тип ламп немає устрою як компенсація реактивної потужності. Co (= 0.53; Tg (= 1.6.

18. Визначається расчётная реактивна потужність освещения,.

Q расч, Вар (кВАр) Q осо = Росв (Tg (Вар= 12 540 (1,6 = 20 064 Вар Результати розрахунків заносять у таблицю 1.

5. Розрахунок компенсуючого устрою. Електрична мережу є єдине ціле, і правильний вибір коштів компенсації для мереж промислового підприємства напругою до 1000 В, соціальній та мережі 6−10кВ можна виконати за спільної виконанні завдання. У цивільних будинках основних споживачів реактивної потужності під'єднують до мереж до 1000 В. Компенсація реактивної потужності споживачів може здійснюватися з допомогою синхронних двигунів (СД) чи батарей конденсаторів (БК), приєднаних безпосередньо до мереж до 1000 В, чи реактивна потужність може передаватися у мережу до 1000 В із боку напруги 6−10кВ від СД, БК, від генераторів ТЕЦ чи мережі енергосистеми. Джерела реактивної потужності (ИРМ) напругою 6−10кВ економічніше відповідних ИРМ до 1000 В, але передача потужності мережу до 1000 В може викликати збільшення числа трансформаторів і збільшення втрат електроенергії у сіті й трансформаторів. Тому раніше слід вибирати оптимальний варіант компенсації реактивної потужності за до 1000 В. Розглянемо можливі дві умови вибору потужності і напруження компенсуючого устрою. Попередньо вибирається один трансформатор, приєднаний до неї 6−10кВ, навантаження який: Рсм= кВт.

Qсм= кВар У приміщенні немає джерел реактивної потужності, компенсація то, можливо здійснена конденсаторної батареєю 6кВ чи 380 В. Визначимо оптимальний варіант установки конденсаторної батареї і його потужність. 1. Перебуває оптимальна потужність трансформатора Sо, кВА.

So= Рсм/B (N (cos (=204.92 / 0.7(1(0.95= 308 кВА Рсм — активна среднесменная навантаження, кВт У — коефіцієнт завантаження трансформатора- 0,7 co (= 0,95 Nчисло трансформаторів= 1. До установці приймається трансформатор стандартної потужності Sn= 630кВА.

2. Визначається реактивна потужність, яке може пропустити трансформатор по боці високої напруги Q1, кВАр. Q1= (Sh — Рсм = (630 -204,92 = (396 900- 41 992= 595 кВАр Shномінальна стандартна потужність трансформатора, кВА. Висновок: трансформатор пропускає всю среднесменную реактивну потужність. 3. Визначаються видатки генерацію реактивної потужності з формулі: З = Зо + З1(Q1= 670 + 1,6 (595=1623 (по високої боці) З=Зо + З1(Q1= 0+3(595= 1785 (з найнижчої боці) Зопостійні витрати які залежать від генерованою потужності: Зо= 670 крб. — по високої боці Зо= 0- з найнижчої боці З1- питомі витрати на 1кВАр генерованою мощности З1= 1,6 / кВАр — по високої боці З1= 3 руб./кВАр — за нижчу боці Висновок: по високої боці виробляється компенсація, як найбільш економічно выгодная.

4. Розраховується потужність компенсуючих пристроїв Qk, кВАр: Qk= Pm (Tg (mTg (э)= 204,92(0.8- 0.2)= 1,22 кВАр Qmсреднесменная реактивна мощность (Qm= РmTg (m), кВАр Pm-мощность активної навантаження підприємства у годинник максимуму енергосистеми, приймається по Рсм, кВт Tg (мфактичний тангенс кута. Tg (эоптимальний тангенс кута енергосистеми (Tg (э =0,2, co (е =0,98) Qсм — реактивна змінна потужність за НЕ, кВАр. Рсм — активна змінна потужність за НЕ, кВт. Визначається Tg (м по формуле:

Tg (м = Qсм / Рсм = 170,3 / 204,92 = 0,8.

Находится Q до = кВАр. До установці приймається стандартна конденсаторная установка, УКН-150 кВАр, номінальна потужність, якої дорівнює 150 кВАр, число і потужність регульованих щаблів 2Х75 прим. Х кВАр.

5. Перевіряється фактичний тангенс кута Tg (ф.

Tg (ф = Qм-Qк/ Рсм= 163,9−150/ 204,92=0,06.

Qк — потужність конденсаторних батарей, кВАр Рсмсреднесменная активна потужність, кВт Qm= Рсм (Tg (m= 204,92(0,8= 163,9 кВАр По Tg (ф визначається cos (ф= 0,9.

6. Визначається що залишилося реактивна потужність після компенсации.

Q, кВАр: Q= QсмQк= 170,3- 150= 20,3 кВАр

Qсмзмінна реактивна потужність за найбільш завантажену зміну на боці М.М., кВАр

Qкпотужність прийнятої що компенсує установки, кВАр

7. З компенсацією: Tg (= Qсм/Рсм= 170,3/204,92= 0,8 co (= 0,83.

Рмах= Кмах ((Рсм = 1,9(204,92= 389кВт.

Qмах= 1,1((Qсм = 1.1(20,3 = 22,33кВАр

Sмах= (Р мах +Q мах= (389 + 23,33 = 389кВА.

Iмах= Sмах / (3 (Uном = 389 / 0,65 = 598 А Дані розрахунку заносять у таблицю 1.

6.Выбор трансформатора.

Оскільки споживачі ставляться до 1 категорії, необхідно встановлювати двох трансформаторні підстанції живлені від окремих незалежних вводах. Робота трансформаторів мусить бути роздільної (зменшення струмів короткого замикання) з автоматичним включенням, з секционным вимикачем від схеми АВР.

Трансформатори та інші елементи повинні прагнути бути під навантаженням. Потужності трансформаторів обирають з умови забезпечення найбільш економічного режиму роботи, що він відповідає навантаженні на 60%-80% від номінальною потужності. Для можливості резервування споживачі 1 категорії за двох трансформаторів їх потужність повинна бути такою, щоб працюючий трансформатор забезпечував нормальну роботу споживачів (з урахуванням припустимою перевантаження трансформатора). Для трансформаторів цивільних будинків рекомендується такі коефіцієнти завантаження: споживачам 1 категорії з цими двома трансформаторами 0,65−07. Потужність трансформатора визначаємо по среднесменной потужності за найбільш завантажену зміну. Вибираємо коефіцієнт завантаження трансформатора (=0,7 Попередньо був обраний трансформатор ТМ — 630 Перевіримо можливість установки зазначеного трансформатора: 1. Визначаємо повну среднесменную потужність з компенсацією Sср., кВА Sср.=(Рсм + Qсм = (204,92 + 20,3 = (41 992+ 412=205 кВА Рсм, Qсм. — змінні потужності, кВ та кВар.

2.Определяем коефіцієнт заповнення графіка До з.г. по формуле:

К з.г.= Sср./ Sмах=205 / 389 = 0,5.

Smaxмаксимальна повна навантаження, кВА. 3. За величиною До з.г. і часу максимуму tmax=4ч., знаходимо припустимий коефіцієнт навантаження Кн із малюнка 5.48 л (4) Кн= 1,22.

4. Визначаємо номінальну потужність трансформатора Sном, кВА: Sном= Sмах / Кн = 389 /1.22= 318 кВА Sмахмаксимальна повна потужність з урахуванням компенсації, кВА 5. Визначаємо коефіцієнт завантаження (трансформатора нормального режимі при максимальної навантаженні за такою формулою: (= Sмах / Sном= 389/630=0,6 6. Висновок: Установка трансформатора даної потужності відповідає економічного режиму (який має у межах (=0,6−0,7, а так ж дає можливість резервування по боці 0,4 кВ.

7. Розрахунок силових мереж. Проводу і кабелі обрані по номінальному чи максимальному току в нормальному режимі можуть відчути навантаження, які перевищують допустимі через перевантажень электроприёмников, і навіть при однофазних і міжфазних коротких замиканнях, оскільки як электроприемники, струм і ділянки мережі мають захищатися захисними аппаратами.

У цьому необхідно керуватися «Інструкцією з проектування електропостачання промислових підприємств СНЗ67−77», у якій рекомендується: 1. Як захисних апаратів широко використовувати запобіжники, не допускаючи необгрунтованого застосування автоматичних вимикачів. 2. Автоматичні вимикачі застосовувати за необхідності автоматизації (АВР), більш швидкісного відновлення харчування, ніж із запобіжниками, частих аварійних відключеннях (випробувальні, лабораторні установки). 3. Не треба використовувати автоматичні вимикачі без расцепителей максимального струму, оскільки де вони стійкі до струмів короткого замикання. 4. В усіх випадках під час виборів автоматів треба використовувати настановні автомати (А3700, АЕ2000, АП50) на струми, які перевищують 630 А. Потужні автоматичні вимикачі «Електрон», АВМ, А3700 на струми трохи більше 630 Проте й запровадити у розподільних пристроях підстанцій для захисту ліній з струмами щонайменше 400 А. Розрахунок виготовляють прикладі жодного виду електроустаткування певній мощности.

1. Визначаємо номінальний струм Iн, А.(на прикладі венткамеры № 1 ЛР11) Iн=Рном / (3 Uном (co ((n = 11,6 / (1,73 (0,38) ((0,8 (0,8) = 27,8 А Рномномінальна потужність венткамеры. кВт. Uномномінальне напруга мережі, Кв. nномінальне ККД = 0,8 co (= 0.8.

2. Визначаємо пускової струм Iн, А In= 5 (Iн = 5 (27,8 = 139 А.

3. Вибір захисної апаратури. Вибираємо захисну апаратуруавтоматичні вимикачі. 1. По тривалого току лінії Iдл, А, рівному номінальному току електродвигунів, вибираємо комбінований расцепительавтоматичний вимикач: Iт> Iдл. Iт > 27.8 А.

Вибираємо тип автомата — А3710Б Л (4), його номінальний струм -27,8 А, струм расцепителя максимального струму -32 Проте й струм миттєвого спрацьовування, який приймається як 10 (Iном расц. =278 А. 2. При виборі номінального струму расцепителя, убудованого у шафу автоматичного вимикача, треба враховувати теплової поправочний коефіцієнт Кп=0,85. Таким образом,.

I ном ел.= I для / Кп = 27,8 / 0,85= 32,7 А Встановлюємо неможливість спрацьовування автоматичного вимикача при пуск: Iср. Ел. > До (Iкр, де К=1,25.

Iср. Ел. > 1,25 (139,4 = 174,25 А.

4. Вибираємо перетин дротів з умови: Iдоп. > Iдл. Iдоп > 27,8 А Підбираємо дроти — табл. 2.8(Л4) стр. 43 перерізом 4 мм, котрим допустима токовая навантаження Iдоп. = 29 А Для інших ліній результати заносимо в таблицю 2.

ТАБЛИЦЯ 2.

|№ |Наименов|Кол|Рном|Iном|Iпус|Тип |Iном|Iно|I |Допусти|S | |п/п| |- | | |до |Защ. | |м |мгновен|м. |мм | | |Оборудов|во |кВт |А |А |Аппар|выкл|Рас|. |I | | | |. | | | | | | |ц |Срабаты|нагрузк| | | | | | | | | |А | |в |а | | | | | | | | | | | | |на | | | | | | | | | | | |Iрас |провід | | | | | | | | | | | |Iпр |Iрас | | | | | | | | | | | |А |I | | | | | | | | | | | |кА |А | | | | | | | | | | | | |А | | |1 |Ліфт 1 |1 |11 |26 |130 |А3710|40 |32 |260|18|26|29 |4 | | | | | | | |Б | | | | | | | | |2 |Венткам.|1 |11,6|27,8|139 |А3710|40 |32 |278|18|27|29 |4 | | | | | | | |Б | | | | | | | | |3 |Радиоузе|1 |3 |7,2 |36 |А3710|40 |20 |72 |18|7,|21 |2,5 | | |л | | | | |Б | | | | |2 | | | |4 |АТС |1 |1 |2,4 |12 |А3710|40 |20 |24 |18|2,|21 |2,5 | | | | | | | |Б | | | | |4 | | | |1 |Кинопро.|1 |15 |36 |180 |А3710|40 |40 |360|18|36|38 |6 | | | | | | | |Б | | | | | | | | |2 |Мастерск|1 |21,4|51 |255 |А3710|80 |63 |510|36|51|55 |10 | | |. | | | | |Б | | | | | | | | |3 |маш зал |1 |121 |292 |1460|А3750|400 |320|292|10|29|310|185 | | | | | | | |Б | | |0 |0 |2 | | | |4 |Пищеблок|1 |215 |516 |2580|А3740|630 |630|516|10|51|555|300 | | | | | | | |Б | | |0 |0 |6 | | | |1 |маш зал |1 |133 |320 |1600|А3730|400 |320|320|10|320|360|150 | | | | | | | |Б | | |0 |0 | | | | |2 |Ліфт 2 |1 |2 |4,8 |24 |А3710|40 |20 |48 |18|4,|21 |2,5 | | | | | | | |Б | | | | |8 | | | |3 |Ліфт 3 |1 |11 |26,4|132 |А3710|40 |32 |260|18|26|29 |4 | | | | | | | |Б | | | | | | | | |4 |Вент. 2 |1 |0,25|0,6 |3 |А3710|40 |20 |6 |18|0,|21 |2,5 | | | | | | | |Б | | | | |6 | | | |5 |Радиоузе|1 |3 |7,2 |36 |А3710|40 |20 |72 |18|7,|21 |2,5 | | |л | | | | |Б | | | | |2 | | | |6 |АТС 2 |1 |1 |2,4 |12 |А3710|40 |20 |24 |18|2,|21 |2,5 | | | | | | | |Б | | | | |4 | | | |7 |Вент. 3 |1 |11 |26,4|132 |А3710|40 |32 |26|18 |26|29 |4 | | | | | | | |Б | | |4 | | | | |.

8. Розрахунок струмів короткого замикання. Розрахунок струмів короткого в системах електропостачання напругою до 1000 У, потрібно перевірки роботи электроприёмников і провідників як сверхтоков, і навіть для перевірки автоматичного відключення ліній у мережах до 1000 У з глухо заземлённой нейтралью у разі виникнення замикання на корпус. Відповідно до ПУЭ за заданим режимом короткого замикання в установках напругою до 1000 У перевіряються лише розподільні щити, струмопроводи силові щити. Стійкими при токах короткого замикання є ті апарати і провідники, які за розрахункових умовах витримують вплив цих струмів не наражаючись електричним, механічним й іншим руйнувань. Для обчислення струмів короткого замикання становлять схему (малюнок 3) відповідну нормальному режиму роботи системи електропостачання. По расчётной схемою складаємо схему заміщення (рис. 4). Розрахунок струмів короткого замикання виробляємо в відносних і поіменованих одиницях Розрахункові схеми (рис. 3 і рис. 4) прилагаются.

I Розрахунок в поіменованих одиницях (т. К1) 1. Опір системи знаходимо по формуле:

Хс= Uном / Sоткл., де Uномномінальне напруга, кВ Sотклпотужність відключення вимикача, приймають рівної потужності короткого замикання системи Sоткл = 350 мВА Хс = 10,5 / 350 = 0,31 Ом.

2. Опір кабельної лінії: Rк= (1000 (L) / (((5), де Lдовжина лінії, км (- провідність для алюмінію ,(= 32 м/Ом (мм P. Sперетин дроти (кабелю), мм Rк= (1000 (2)/(32 (185) = 0,33Ом Индуктивное опір кабельної лінії Хк = Хо (L, де Хоудільне індуктивне опір на 1 км довжини. Для кабельної лінії напругою 6−10 кВ мо= 0,08 Ом/км Хк 0,08 (2 =0,16 Ом.

3. Результуюче опір Zрез= (Rк + (Хс+Хк) = (0,33 + (0,31+0,16) = 0,57 Ом.

4. Струм встановленого короткого замикання в т. К1 знаходимо за такою формулою: Iк1=Uном/ (3 (Zрез = 10,5 / 1,73 (0,57 = 10,64 А.

5. Ударний струм короткого замикання залежить від швидкості загасання апериодической складової струму короткого замикання і то, можливо визначено за такою формулою: iу= (2 (Ку (Iк1, де Ку — ударний коефіцієнт залежить від відносини Хр/Rр = 0,26 / 0,7= =0,4(Ку = 1 Iк1- струм короткого замикання, кА Iу= 1.4 (1 (10.64 = 14.8 А 6. Потужність короткого замикання в т. К1 визначаємо за такою формулою: Sк1= (3 (Iк1 (Uном Sк1= 1,73 (10,64 (10,5 = 193,2 мВА.

II Розрахунок в відносних одиницях (т. К1) 1. Вибираємо базисну потужність Sб = 630 кВА, і базисне напруга Uб = 10,5 Кв А) Індуктивне опір системи: Хбс= (Uном/Sоткл) ((Sб/Uб) де, Uб=Uном тому Хбс= (Uном/Sоткл) = 630/350 (1000= 0,0018 Б) Активне опір кабельної лінії: Rкб= R ((Sб / Uб (1000) Rкб=0,7 ((630/110,25 (1000)=630/110 250=0,004 Індуктивне опір кабельної лінії: Бк = Хк ((Sб/ Uб (1000) Бк = 0,16 ((630/110,25 (1000)= 0,91 3. Результуюче опір до т. К1 Z б рез=(Rбк + (Хбс + Бк) = (0,004 + (0,0018+ 0,91)= 0,0048 4. Знаходимо базисний струм. Iб=Sб/ (3 (Uб= 630/ 1,73 (10,5 = 34,64 А 5. Сталий струм короткого замикання в т. К1 знаходимо за такою формулою: Iк1=Iб / Z б рез = 34,64 / 0,0048 = 7216,6 А (7,3 кА 6. Ударний струм визначається й у іменних одиницях: iу= (2 (1 (Iк1(7,2)=10,18 кА 7. Потужність короткого замикання визначається за такою формулою: Sк1 = Sб/ Z б рез =630 / 0,0048 (1000 = 131,25 мВА III Розрахунок струмів короткого замикання за 0,4 кВ (т. К2) По расчётной схемою складемо схему заміщення до т. К2 (рис. 5) враховуючи перехідний опір автомата, опір котушок електромагнітних расцепителей. рис. 5 1. Визначаємо опір короткозамкнутой ланцюга привівши всі опору до щаблі напруги 0,4кВ по формулам: Х2=(Uном2 / Uном1) (Х1; R2= (Uном2 / Uном1) (R1; де Х2, R2- опору приведені до напрузі Uном2 Х1, К1- опору певні для напруги Uном1 2. Опір системи Хс2= (0,4/10,5) (0,1 = 0,36 мОм 3. Опір кабельної лінії Хк2= (0,16/110,25) (0,16 (Хк1)= 0,23 мОм Rк2= (0,16/110,25) (0,33 (Rк1)= 0,47 мОм 4. Знаходимо опору силового трансформатора: R (т= (Р к.з./ Sном; Rт = R (т ((Uном/ Sном); де (Р до. із. — втрати короткого замикання (Р до. із — 6,5(из таблиці стр.362) R (т = 6.5/630 = 0,010 Rт = 0,010(400/630 = 2,53мОм Індуктивне опір трансформатора Хт = ((Uk%/100) — R (т Uном/Sном, де Ukнапруга короткого замикання в % Uk = 5,5(из таблиці стр.362) Хт = ((5,5%/100) — 0,010(400/630 = 0,03мОм 6. Опір автомата: Ra = 0,12мОм Хо = 0,094мОм 7. Опір шин Визначаємо номінальний струм за 0,4 кВ тр-ра. Iном = Sном/ ((3(Uном) Iном = 630/(1,73(0,4) = 909,3А По току вибираємо шини. Вибираємо двох полосную шину з розміром 60Х8 з допустимим струмом 1025А Ro = 0,077 мОм/м Хо = 0,163 мОм/м При відстані між фазами 200 мм, при довжині ошиновке 5 м знаходимо опір активне і індуктивне: Rш = Ro (L = 0.077(5 = 0.385мОм Хш = Хо (L = 0,163(5 = 0,185мОм Знаходимо результуюче опір: активне Rрез = Rk+Rт+Ra+Rш= 0,77+2,53+0,12+0,385 = 3,505мОм Реактивне Х рез = Хс+ Хк+ Хт + Пхе + Хш= 0,36+0,23+0,03+0,094+0,815=1,529 мОм Повне Zрез =(R рез+ Хрез= (3,505 + 1,529 = 3,8 мОм Сталий струм трёхфазного короткого замикання в т. К2. Iк2 = Uн/((3 (Zрез) = 400/ (1,73 (3,8) = 60,7 кА 8. Визначаємо ударний коефіцієнт зі ставлення: Хрез / Rрез= 1,529 / 3,505 = 0,4 По рис. 6.2 Л (4) визначаємо Ку=1 9. Визначаємо ударний струм не від системи: iус= (2 (Iк2 (Ку = (2 (60,9 (1 = 85,8 кА 10. Потужність Кз Sк2 = (3 (U (Iк2 = (3 (0,4 (60,7 = 42 мВА.

9. Розрахунок заземлення. При розрахунку заземляющего устрою визначається тип заземлителя, їх кількість і важливе місце розташування, а як і перетин заземляющих провідників. Цей розрахунок виробляється для очікуваного опору заземляющего влаштування у відповідність до існуючими вимогами ПУЭ Грунт навколишній заземлитель перестав бути однорідним. Наявність у ньому піску, будівельного сміття та грунтових вод надає великий вплив на опір грунту. Тому ПУЭ рекомендує визначати удільне опір (грунту шляхом безпосередніх змін — у місці, де розміщатимуться заземлители. 1. Розраховуємо струм однофазного замикання на грішну землю у мережі 10 кВ Iз = U (35 (L) / 350, де Uнапруження як у мережі, кВ Lкабдовжина кабельної лінії, Lкаб=10 км. Iз = 10 ((35 (10) / 350 = 10 А.

2. Визначаємо опір заземляющего устрою для мережі 10 кВ при загальному заземлении. Rз = Uз/ Iз, де Uз — напруга заземлення, Uз = 125 У, т. до. заземляющее устрою одночасно використовують і для установок до 1 кВ, Iз — расчётный струм замикання на грішну землю, А. Rз = 125 / 110 = 12,5/ 10= 12,5 Ом Опір заземляющего устрою для мережі 0,4 кВ з глухо-заземленной нейтралью має не більше 4 Ом. Приймаємо найменше опір заземляющего устрою при загальному заземлении 4 Ом.

3. Расчётное удільне опір грунту визначаємо за такою формулою: (= (щ ((2, де (щ — значення питомої опору грунту, виміру виготовлені в червні місяці, показали (щ = 0,6 (10 Ом/см = 60 Ом/м за середньої вологості. (2- расчётный коефіцієнт з таблиці 7,3 Л (4), (2 = 1,5 (= 0,6 (10 (1,5 = 0,9 10 Ом/ див= 90 Ом/м.

4. Вибираємо число заземлителей. Вибираємо як заземлителей групові електроди довжиною L= 5 м. Опір одиночного пруткового електрода Rо. пр= 0,227 ((= 0,227 (0,9 (10 = 20,4 Ом. приймаємо розміщення заземлителей до кількох з відстанню з-поміж них А=6м Кількість заземлителей обчислюється по формуле:

N=Rо.пр./ (nэ (Rз), где.

N= Rо.пр.- опір одиночного пруткового заземлителя. nэ — коефіцієнт екранізування трубчастих заземлителей, вибирається з табл. 7,1 Л (4) стосовно, а / L, при, а / L >1; n = 0,8 Rз — опір заземляющего устрою, Ом Rз= 4 Ом N = 20,4 / (0,8 (4) = 6 шт.

10. Укладання. У цьому курсовому проекті розглянута схема електропостачання ДКиТ АТ «АвтоВАЗ» (зони «Б»), розказано про електроенергетику Росії (стр.4), плані ГОЕЛРО та розвитку електроенергетики загалом. Описана характеристика палацу і техніки АТ «АвтоВАЗ» (стор. 10), зазначений адресу, розміри приміщення і діяльність палацу. Зроблено вибір струму і напруження що у ДКиТ, зазначено харчування підстанції і основний рід струму. Проходив розрахунок електричних навантажень (стор.12) (розраховані потужності електричних навантажень, зазначений расчётный струм кожного электроприёмника і т.д.) дані занесені в таблицю 1. Зроблений розрахунок висвітлення що у «палаці», намальований план розташування світильників, підсумки розрахунку висвітлення занесені в светотехническую відомість (стор. 18). Його розраховано яке компенсує пристрій, визначено трансформатор стандартної потужності (стор. 19). Виконано розрахунок силових мереж, обрано захисна апаратураавтоматичні вимикачі, кожному за электроприёмника визначено тип автомата, пускової струм тощо. Дані занесені в таблицю 2.(стр. 22,23). Зроблений розрахунок струмів короткого замикання і розрахунок заземлення (стр.29). Зроблено висновок щодо работе.

1. Грудинский П. Г. «Електротехнічний справочник»,.

М, Енергія, 488 стр.

2. Дьяков А. В. «Розрахунок електроустаткування промислових установок»,.

М, Енергія, 155 стр.

3. Кнорринг Г. М. «Довідник для проектування електричного висвітлення», М, Енергія, 305 стр.

4. Липкин Б. Ю. «Електропостачання промислових підприємств й установки», М, Вищу школу, 366 стр.

5. Правила устрою електроустановок, М, Енергія, 413 стр.

6. Федоров А. А. «Довідник по електропостачанню промислових підприємств», Книжка 1 і 2, М, Енергія, 1973 г.