Евро — нова єдина європейська валюта

Саратовський Державний Університет імені Н. Г. Чернышевского.

РЕФЕРАТ.

Євро — нова єдина європейська валюта.

Виконала: студентка хімічного факультету, 3 курсу, 312 группы,.

Любименко Н.А.

Перевірив: Рудакова В.А.

Саратов 2002.

Содержание Введение.

1. Запровадження Евро.

2. Перспективи розвитку валютного ринку операцій із Євро в России.

Заключение

.

Кожна країна світу має власну власну грошову одиницю, яка виступає як платіжний засіб і дозволяє здійснювати різноманітних грошові операції не більше цієї країни. Проте між різними державами також потрібен провадити будьякі грошові розрахунки. У валюті якої виконувати розрахунки, і які ці валюти будуть співвідноситися між собою, хто встановлює це співвідношення? Для забезпечення взаємних розрахунків між країнами служить валютна система.

Слід розрізняти національну та світові валютні системи. Національна валютна система є форму організації валютних відносин цієї країни, котру визначаємо національним законодавством. Валютні відносини — це економічних відносин, пов’язані з функціонуванням світових грошей немає та обслуговуючі різні види міжнародних господарських зв’язків (зовнішня торгівля, міграція капіталів і робочої сили в, переклад доходів, позики й субсидії, науково -технічний обмін тощо.). Національна валютна система тісно пов’язана з грошової системою країни й спирається їхньому золоторезервные (ключові валюти). Світова валютна система висловлює форму міжнародних валютних відносин, юридично закріплену міждержавними угодами. Вона об'єднує в собі золоторезервные (ключові) валюти, міжнародні лічильні грошові одиниці, склад парламенту й структуру міжнародної валютної ліквідності, режим міжнародні кредити і курсів, умови взаємної оборотності валют, а також міжнародні валютно-кредитні організації, наприклад, Міжнародний валютний фонд (МВФ).

Світовий валютний ринок є складовою світової валютної системи. Аналізуючи ситуацію цьому ринку, можна зробити висновок про стані всієї світової валютної системы.

Зараз світовому валютному ринку з’явилася нова грошова одиниця — єдина європейська валюта Євро. Надалі докладніше будуть розглянуті все плюси та «мінуси її, і навіть тенденції її поширення у Росії та у світі загалом. 1. Запровадження Евро.

З липня 2002 року виходять із вживання: французький і бельгійський франки, німецькій марці, ірландський фунт, фінська марка, іспанська пезета і португальське ескудо, італійська ліра і австрійське шилінг, голландський гульденом. Греція, чия валюта доки включено до цей перелік має можливість укотре спробувати стати одній з країн повністю перехідних на Євро. Ходіння старих валют збережеться у Великобританії, в Данії та Швеции.

Усі країни (і навіть здавна користується бельгійськими грошима Люксембург) погодилися підкоритися виключно жорстких правил підтримки фінансової дисципліни і просить передати право випуску грошей централізованого органу — Європейської Монетарної Адміністрації у Брюсселі. З метою боротьби з інфляцією вони жорстко контролювати бюджет і податкову політику. Щоб уникнути санкцій, слабкі країни повинні зміцнити свої банківські системы.

Початок процесу, запровадження Євро було покладено у грудні 1991 року, коли керівники держав — членів Європейського співтовариства підписали Маастрихтський договір, який передбачав створення Економічного і валютний союз (ЭВС) та введення єдиної валюти. Після семирічного віку бурхливих дискусій ще й напруженої підготовчої роботи ЭВС став реальністю. Спочатку його складу ввійшло 11 держав: Австрія, Бельгія, Німеччина, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія і Франція. Приєднання до ЭВС інших чотирьох країн Євросоюзу — Великобританії, Данії, Швеції та Греції — справа времени.

1 січня 1999 р. країни — учасниці ЭВС запровадили єдину валюту Євро. Нова валюта замінила ЕКЮ. Попередниця Євро, Європейська валютна одиниця ECU (European Currency Unit — дослівно «Європейська Грошова Одиниця») — синтетична валюта, зважена комбінація дванадцяти Європейських валют ухвалено ще 1979 року. Не дивлячись цього, вона досі заслуговує на увагу, оскільки слугує основою Європейського режиму обмінних курсів (ERM — exchange rate mechanism), яку орієнтири під час введення міжнародна валюта Євро. ЕКЮ вже посіла переважна місце у міжбанківських розрахунках всередині Економічного і валютний союз («зоні Євро »).

Хоча національні валюти поки що зберігають фізичне існування, вони втратили економічну самостійність і буде дедалі більше тісно прив’язуватися до Євро. Процес створення нової валюти остаточно завершився 1 січня 2002 року, коли ввели в звернення банкноти і монети Євро, а національні валюти поступово припиняють своє существование.

Правовий статус Євро визначається відповідними міжнародними договорами, ув’язненими країнами — членами ЄС, включаючи Маастрихтський договір, і правовими актами ЄС. Він грунтується на засадах і нормах міжнародного права.

Однак водночас Євро має низку особливостей, які радикально відрізняють його від інших валют. Євро непросто співіснує з національними валютами 11 країн ЭВС — він перебуває у особливе становище стосовно цим валютам, що є предметом відповідного правового регулирования.

У правових актах ЄС, що стосуються Євро, вирізняються такі становища: Починаючи з початку 1999 р. ЕКЮ автоматично переведений у Євро у відсотковому співвідношенні 1:1. Усі раніше узятими зобов’язаннями в ЕКЮ тепер обслуговуються в Євро. Встановлено остаточно зафіксовані обмінних курсів національних валют стосовно Євро; емісія національних валют поставлена під контроль Європейського центрального банку; самостійна котирування національних валют припинено, які курси автоматично йдуть за Євро. Усі платежі і забезпечувала розрахунки, пов’язані з бюджетом ЄС, перекладені Євро. Нові випуски державних цінних паперів 11 країн — учасниць ЭВС розміщуються лише у Євро. Розрахунки між державами та державними організаціями країн ЭВС виробляються в Євро. Поза зазначених вище областей, у яких перехід на Євро обов’язковий, учасники господарського обороту зберігають свободу вибору валюти; до 31 грудня 2001 р. діє правило «жодних заборон, ніяких обмежень ». Згідно до нових норм міжнародного права запровадження Євро неспроможна бути підставою до застосування принципу різкої зміни обставин, що виходить межі узвичаєного ризику і вимагає перегляду контрактів. Це означає, що дійсність спадкоємність всіх контрактів та інших юридичних інструментів повністю зберігаються. 1 січня 2002 року у звернення випущені купюри і монети Євро, протягом наступних шість місяців національні валюти в готівковому обороті будуть у обов’язковому порядку конвертовані в Євро і припинять своє існування. Після цього Євро перетвориться на єдине законне платіжне засіб на території Економічного і валютний союз. Національні валюти 11 країн ЭВС, природно, припинять ходіння на території третіх країн. Скасовані купюри і монети національних держав, які увійшли до ЭВС, будуть протягом необмеженого часу обмінюватися на Євро кредитними установами біля союза.

Поява Євро змінює об'єктивні умови інтеграції Росії у в світову економіку і вимагає належного обліку у зовнішньоекономічній і валютну політику країни. Викликають сумніви затвердження аналітиків, а саме, що Євро має шанс потіснити долар на світових валютних ринках; запровадження нової валюти привнесе зміни у механізм курсоутворення і курсової політиці же Росії та викликає необхідність зміни структури валютних резервів нашої країни. Які наслідки потягне становлення Євро у сфері зарубіжних позик і обслуговування зовнішнього долга?

Усе це були не викликати жваву дискусію у російських урядових, банківських і наукових колах, і навіть зі сторінок друку. У результаті цих суперечок висловлювалися дві полярно протилежні точки зору. За однією з них Росія ще занадто далекою від світової економіки, щоб Євро міг що-небудь змінити у її внутрішнє життя чи зовнішньоекономічних зв’язках. Тому з’ява Поповичевого Євро не потребує спеціальних дій із боку Росії: слід просто надати подій йти власним чергою. Прибічники другий погляду, навпаки, побачили в єдиної Європейської валюті засіб виведення Росії з кризи, оздоровлення її створення та зміцнення міжнародних позицій. Вони висловлюють побоювання, що Росія запізнюється з «освоєнням «Євро, обстоюють позиції цілеспрямоване «впровадження «нової валюти на російську экономику.

На глобальному рівні запровадження Євро має спростити життя бізнесменам, провідним справи із Європою, оскільки введення єдиної валюти зробить непотрібним закупівлю різних валют і зніме ризик падіння тій чи іншій валюти по відношення до рубаю. З іншого боку, існує пов’язаний із цією один принциповий ризик для російської економіки целом.

Що ж до росіян, що виїжджають до інших держав, то запровадження Євро є як позитивні і негативні стороны.

До позитивних сторін слід зарахувати таке: зменшуються різноманітні затримки і проблеми пов’язані з обміном валюти у кожному країні. У цьому що виникає економія може становити $ 3 з кожним сотні, які губляться на комісії обмінних пунктів. При нову систему єдина валюта (як і, як одна шенгенська віза) діятиме по всьому просторі EC.

Що стосується негативних аспектів, то, при єдину валюту і єдиному економічному просторі ціни на всі товари та за кордоном будуть зрівнюватися і відбуватиметься переважно рахунок підвищення цін тих країнах, де було ниже.

Як показав досвід перших місяців 1999 року, обсяг платежів до Євро, здійснюваних через російські банки, поки невеликий. У цьому проблеми, породжувані запровадженням Євро, торкнулися російські банки значно меншою мірою, ніж банки «зони Євро ». Свою роль цьому відіграли попередні спільних заходів ЄС, Уряди РФ, відповідних федеральних органів виконавчої влади і Банку Росії. 30 грудня 1998 р. Банк Росії випустив инструктивное лист, адресований російським кредитним організаціям, у якому містилися необхідні рекомендації по працювати з Євро. У ньому, зокрема, були висвітлені такі питання, як переклад ЕКЮ в Євро; методика обліку по округлению сум залишків на рахунках, які проводили у валютах країн «зони Євро », за її перерахунку в Євро тощо. У перші місяці цього року Банком Росії видано низку нормативних актів роботи з Євро. Прийняті організаційні рішення і правові акти дозволили російським кредитним організаціям, і іншим економічним операторам розпочати нормальну роботи з Євро. Російські громадяни й обличчя, постійно що у Російської Федерації, отримали право відкривати рахунки Євро у російських банках розміщувати особистих заощаджень й порядку використання їх задля безготівкових розрахунків, зокрема, з допомогою пластикових карток і аккредитивов.

З січня 1999 року Банк Росії розпочав встановленню офіційний курс Євро до карбованця РФ і почав здійснювати розрахунково-платіжні і фінансові операції з Євро як резервної валюти. У Загальноросійському класифікаторі валют Євро було присвоєно цифровий і буквений коди. Тим самим завершився процес правової формалізації відносини Росії до Євро і належить початок формуванню російської нормативної бази, регулюючої операції з новою валютой.

Не дивлячись все це навіть у віддаленій перспективі Євро зможе повністю витіснити долар і зайняти в його нинішнє місце на міжнародних валютних та фінансових ринках. Реальними є лише дві «сценарію » :

1.Евро і долар займуть приблизно однакові позиції з світової валютної системе.

2.Доллар збереже, хоча у кілька ослабленому вигляді, своє домінуюче положение.

Проте, незалежно що від цього, поява Євро знаменує собою якісну зміну світової валютної системи: за останні півстоліття на валютних ринках постає реальна альтернатива американському долара. Поява Євро переводить на нову площину протиборство США, Західної Європи — й Японії при успішному ході єдиної Європейської валюти створить передумови для можливого переділу сфер фінансового впливу основних світових валют.

Останніми роками у економічній пресі викликає палкі суперечки питання про роль Євро як міжнародної резервної валюти поруч із доларом США. Динаміка світових офіційних валютних резервів свідчить поки лише про посилення ролі долара США.

Протягом 2 років на світових валютних ринках спостерігалося зниження курсу Євро стосовно долара США. Певною мірою це було викликане триваючим початку 90-х підйомом американської економіки, підтриманої бумом в галузях високих технологій, досить скромними темпами економічного зростання держав Єврозони, вищими відсоткові ставки за долар США, що разом викликало відтік капіталів з Європейських фінансових ринків на американський. Свою роль зіграли Європейські воєнних дій НАТО проти Югославії. На поведінка курсу вплинули також психологічні чинники масованої гри валютних дилерів проти Євро, посилені суб'єктивними законами технічного аналізу та масовим розгортанням відкритих позицій після падіння Євро нижче паритету з доларом; у своїй остаточно 2001 р. Європейський Центральний банк був не змозі подолати тенденцію, проводячи нерегулярні валютні інтервенції з підтримки Евро.

Наприкінці 2000 р. ситуація кардинально змінилася. Уповільнення темпів економічного зростання навіть, навпаки, досить оптимістичні прогнози про економіці країн Євросоюзу, призвели до зміни курсових орієнтирів — на думку більшості аналітиків курс Євро досяг дна і вже найближчі місяці коливатиметься буде в діапазоні 0,85−0,95 доларів за Євро із певною тенденцією до повышению.

Наслідки запровадження Євро безпосередньо зачіпають економічну безпеку России.

Нині ступінь економічної залежності країни від зовнішнього світу дуже високий: до70% продовольства, споживаного населенням у містах, надходить з-за кордону. Держава неспроможна припинити незаконний масований вивезення капіталу. Розміри виплат за зовнішніми боргами перевищують можливості російської економіки. Країна змушена підлаштовувати свою економічну політику під вимоги міжнародних економічних організацій, нерідко не які враховують в належним чином російську специфику.

Особливо небезпечним і є положення, що склалося в валютної сфері. Глибока доларизація економіки призвела до того, що у цій сфері Росія перебуває у стані непросто зовнішньої залежності, а залежність від однієї країни та її валюты.

Можливі наслідки цього положення очевидні: обвал долара на міжнародних валютних ринках мав би руйнівні наслідки для російської економіки, і це реальна загроза безпеки страны.

Істотне значення має і геополітичний аспект проблеми. Сполучені Штати лише побічно залежить від розвитку економічної і політичної ситуації у Росії, тоді як Європейського Союзу і Росія безпосередньо взаємопов'язані. Їх об'єднують тісні зовнішньоекономічні відносини, спільні транспортні сіті й науково-технічні проекти. Географічна близькість що їх разом розв’язувати проблеми екології, міграції населення, незаконної торгівлі зброєю, поширення наркотиків і др.

Слід підкреслити, що сильні позиції долари на вітчизняної економіці визначаються переважно об'єктивної слабкістю національної валюти, тому ключем до відновлення економічної, незалежності держави є оздоровлення внутрішньої економічної системи — зовнішньоекономічні важелі можуть зіграти у цьому плані свої лише допоміжну роль. Це, зрозуміло, не применшує всієї важливості їх розумного використання. Певне місце серед важелів покликана зайняти і єдина європейська валюта.

У економічній безпеці Росії поява Євро і викликаний ним зрушення убік біполярності видаються сприятливими. З запровадженням Євро в Росії, як і в будь-якої третьої країни (тобто не яка входить до ЄС), з’являється більше полі для маневру під час вирішення питань режиму валютного курсу, складу валютних резервів, валютної структури зовнішніх позик і торговли.

Можливість вибору накладає Росію безкультурну й нові зобов’язання. Відтепер державних органів доведеться поступитися більш скрупульозно вибудовувати лінію поведінки, прораховувати ризики та передбачити наслідки своїх дій. Винятково важливого значення набуває моніторинг економічної ситуації в ЄС і США, динаміки відсоткові ставки і курсових співвідношень валют.

2. Перспективи розвитку валютного ринку операцій із Євро в России.

Майбутнє валютного ринку операцій на Євро залежатиме від кількох основних факторов:

По-перше, з розвитку торгово-економічних зв’язків російських економічних агентів із країнами зони Євро і південь від рівні використання Євро в глобальних міжнародних розрахунках взагалі під час експорту російської продукції. Звісно ж, що значно це від товарної структури нашого експорту; у своїй збільшення постачання до Європи (а можлива й у інші регіони) товарів та послуг з часткою доданої вартості, може призвести до більш активному використанню європейської валюти. Марно також забувати, що високої залишається частка Європи на структурі імпорту Російську Федерацию.

Зворотний бік поглиблення зовнішньоторговельного співробітництва із Європою є перспективи попиту рублі із боку компаній, і банків країн Євросоюзу. Вже сьогодні режим використання рублів нерезидентами при здійсненні експортно-імпортних операцій є дуже ліберальним, проте купівля нерезидентами рублів під час здійснення імпорту із Росії Європу, на думку багатьох банків, здійснюється нечасто. Висловлювана поруч економістів ідея посилення рубля як повноцінної грошової одиниці то, можливо логічно доповнена певними заходами щодо стимулюванню використання рубля як валюти зовнішньоторговельних расчетов.

По-друге, від перспектив використання долара США за головний світової платіжної і резервної валюти. Сьогодні спостерігається разнонаправленные тенденції одночасного посилення ролі долара (наприклад, в Латинської Америки), й те водночас його ослаблення у регіонах і країнах, орієнтовані інші колективні або власні валюти (Східну Європу, Китай). Сьогодні важко передбачити, що не напрямі складеться вектор світової валютної системи, але найбільш виразно, що в міру економічного зростання Євросоюзу, і навіть великих країн (як-от Індія, Китай), значення долара буде кілька знижуватися. Вже сьогодні багато центральні банки всерйоз розглядають можливість перекладу частини офіційних резервів в Євровалюту. У цьому прикметним є той факт, що Федеральна Резервна Система США недавно ухвалили перевести частина своїх валютних резервів, розміщених у державні облігації Німеччини (Bunds), в облігації, номіновані в Евро.

По-третє, від схильності населення нашої країни використовувати готівковий Євро саме його запровадження наличноденежный зворот із 1 січня 2002 року. Сьогодні важко оцінити потенційний попит фізичних осіб на єдину Європейську валюту, але з думці аналітиків готівковий Євро скоро зможе скласти реальну конкуренцію долара ролі об'єкта заощаджень.

Заключение

.

Поява євро — важлива віха у розвитку світової політики і економіки. Що Лежить основу нового європейського валюти Економічний і Міжнародний валютний союз 11 держав — членів ЄС є вищу форму міжнародної економічної інтеграції, підсумок майже піввікового процесу інтеграційного будівництва у Західної Європи. Вперше протягом останніх півстоліття на світових валютних та фінансових ринках з’явилася реальну альтернативу долара США. У світової валютної системі відбувається зрушення убік биполярности.

Запровадження євро безпосередньо зачіпає справді стратегічні інтереси же Росії та змінює умови його інтеграції до світової економіки. У цілому нині наслідки змін сприятливі нашій країні. В усіх життєвих областях валютних взаємин держави і валютної політики відкриваються ширші змогу рішення завдань, які Росією зовнішньоекономічних задач.

Говорячи про результати у перших двох років звернення Євро російському валютному ринку слід зазначити такі особенности:

1. Євро демонструє стійку тенденцію збільшення частки загалом обороті внутрішньої валютної рынка.

2. Ця частка хоч і становить статистично значиму величину (приблизно четверту частину від усіх операцій на міжбанківському ринку), тим не менш, не відбиває реального комерційного попиту й пропозиції Євро зі боку учасників зовнішньоекономічної деятельности.

Це дає право заявляти, що нової валюти Євро грає значної ролі у економіці ЄС, а й России.

Список використаної литературы:

1. «Міжнародні валютно-кредитні і зав’язуванні фінансових відносин «під ред.

Красавиной Л. Н., Москва, «Фінанси і статистика », 1994.

2. Ерік Л. Найман «Мала енциклопедія трейдера », Київ, «Альфа-капітал » ,.

3. Суворов С. Г. «Абетка валютного дилінгу », Санкт-Петербург, видавництво Санкт-Петербурзького університету, 1998.

4. Костянтин Уварів, Олексій Трійників «FOREXрулетка чи серйозний бізнес? (теоретичний практичним аспекти операцій міжнародною валютному ринку)», «Світ грошей «№ 1, 1999.

5. Доповідь для Уряди України та за Центральний банк Російської Федерации.

Москва, липень 1999 года.

6. Иохин «Економічна теорія », Москва, ЮРИСТЪ, 2000.