Эксплуатация освітлювальних электроустановок

1.0Общие відомостей про электроустановках…2.

1.1 Види освещения…3.

1.2 Світильники і прожектори… …4.

2.0 Схеми включення електричних джерел света…8.

2.1 Схеми включення ламп накаливания…8.

2.2 Схеми включення люмінесцентних ламп…11.

2.3 Схеми включення ламп ДРЛ…13.

3.0 Експлуатація освітлювальних установок…15.

3.1 Заміна ламп і чистка светильников…16.

3.2 Пристосування обслуговування светильников…18.

4.0Планово-предупредительный огляд, перевірка і ремонт светильников…21.

5.0Техника безпеки під час роботи в електроустановках напругою до.

1000 вольт…24.

5.1 Загальні сведения…25.

5.2 Правила роботи з электрофицированым инструментом…27.

5.3 Праця у електроустановках напругою до 1000 вольт…28.

6.0 Список литературы…29.

1.0 Загальні відомостей про электроустановках.

Конструкція, виконання і нормальна робота електроустановок, у яких здійснюватися, перетвориться, розподіляється і споживається електроенергія, залежить від довкілля. Різні вимоги пред’являють до электроустановкам зовнішнім (відкритим) і внутренним.

(закритим). Приміщення, у яких виконується монтаж електроустановка залежно стану середовища (температури, вологості, запылённости, загазованості) поділяють на сухі, вологі, сирі, особливо сирі, пилові, з хімічно активної середовищем, спекотні, пожежі і вибухонебезпечні. З іншого боку розрізняють приміщення із підвищеною небезпекою, особливо небезпечні й без підвищеної опасности.

1.1 Види освещения.

Установки електроосвітлення різних видів виконують переважають у всіх виробничих та побутових приміщеннях, у суспільних, житлових та інших будинках, тут, площах, дорогах, проїздах. Крім установок загального застосування є спеціальні, наприклад, для опромінення рослин, у сільське господарство, лікувальною метою в медичних закладів, регулювання та управління рухом на транспорті, і технологічними процесами з виробництва і т.д.

Спеціальні устрою електроосвітлення називають освітлювальними установками. До складу освітлювальної електроустановки входять джерела світла, освітлювальні арматури, пускорегулирующие устрою, електропроводки, электроустановочные вироби і прилади, щити, щитки і розподільні устрою. Відповідно до правилами устрою електроустановок (ПУЭ) розрізняють висвітлення загальне, місцеве, аварійне і охранное.

Спільним — називають висвітлення всього або частини приміщення; місцевим — висвітлення робочих місць, предметів, поверхонь; комбінованим — поєднання загального освітлення із місцевим, що створює підвищену освещённость безпосередньо на робочих местах.

Загальне висвітлення то, можливо рівномірним і локалізованим, коли світильники розміщують те щоб на основних робочих місць створювалося підвищена освещённость.

Основним виглядом висвітлення забезпечення нормальної діяльності в всіх закритих приміщеннях і на відкритих ділянках, де у темний час доби виробляються роботи, чи відбувається рух транспорту, й людей, є рабочее.

У його порушенні використовується аварійне висвітлення, що забезпечує тимчасово продовження роботи, чи евакуацію людей. Охоронне висвітлення є складовою робочого і вільного встановлюється уздовж кордонів що охороняється. До робочому висвітлення відносять ремонтное.

(переносного) і свето-ограждающее для димарів та інших особливо високих сооружений.

1.2 Світильники і прожекторы.

Світловий потік більшості джерел кольору розподіляється, а просторі досить равномерно.

Для раціонального висвітлення приміщення чи відкритого простору потрібно зазвичай розподілити світловий потік джерела світла цілком певним чином: подати його вниз, чи вгору. Для такого перерозподілу світлового потоку застосовують освітлювальні приборы.

Світильники є освітлювальними приладами близької дії, службовцями висвітленню об'єктів, що є у невеликому расстоянии.

Прожектор на відміну світильників є осветительным приладом дальньої дії і використовується висвітленню удалённых объектов.

Свічадо складається з джерела світла, і освітлювальної арматуры.

Головним призначенням освітлювальної арматури є перерозподіл світлового потоку джерела світла. Ще вона охороняє зір робочих то надмірної яскравості джерел кольору, захищає лампу від механічних ушкоджень, захищає порожнини розташування джерела світла, і патрона то впливу навколишнього середовища, служить для кріплення джерела світла, дротів, пускорегулирующих аппаратов.

Оптичні системи освітлювальних приладів призначені для перерозподілу світлових потоків джерел кольору. Елементами оптичних систем є: відбивачі, преломлятели, розсіювачі, захисні скла, экранирующие ґрати і кольца.

Відбивачі - перерозподіляють світловий потік лампи. Залежно від відображення відбивачі може бути диффузными, матовими чи зеркальными.

Розсіювачі - перерозподіляють світловий потік лампи з урахуванням розсіяного пропускання. Розрізняють дифузійні, матові і матированные розсіювачі. Два останніх мають направленно-рассеянным пропусканием.

; у матированных рассеивающая здатність менше, ніж в матовых.

Преломлятель — перерозподіляє світловий потік джерела світла, що відбився від відбивача, перерозподіляється з допомогою рассеивателя чи преломлятеля. Окремі типи світильників можуть мати відбивача чи рассеивателя.

Сучасними електричними джерелами світла є лампи розжарювання, люмінесцентні низький тиск і ртутні високого давления.

Лампи розжарювання (мал.1) найпоширеніші як електричного джерела світла, мають вольфрамовую нитку, найчастіше спіральну, розташовану за вакуумі чи інертним газе.

[pic].

Рис 1. Лампа накаливания.

Принцип дії ламп розжарювання грунтується на перетворення електричної енергії, подводимой до її нитки, в енергію видимих випромінювань, які впливають на органи зору чоловіки й створюють в нього відчуття світла, близького до белому.

Лампи розжарювання, з внутрішнього обсягу (колби) яких викачаний повітря, називають вакуумними, а заповнені інертними газами — газополными.

Газополные лампи за інших рівних умов мають велику, ніж вакуумні лампи, світлову віддачу, оскільки що у колбі під тиском газ перешкоджає испарению вольфрамової нитки, що дозволяє підвищити її робочу температуру, отже, і світлову отдачу.

Недоліком їх є деяка додаткова втрата тепла волоски розжарення ще через конвекцию газу, що заповнює внутрішню порожнину колби. А основною вадою ламп розжарювання є низька світлова віддача: лише 2−4% споживаної чи електричної енергії перетворюється на енергію видимих випромінювань, які сприймаються оком людини, решта енергії перетворюється на тепло, випромінюване лампой.

Для висвітлення підприємств, установ і навчальних закладів нині застосовують переважно люмінесцентні лампи низького давления.

(мал.2) які становлять скляну герметично закриту трубку, внутрішня поверхню якої покрита тонким шаром люминофора.

[pic].

Рис. 2 Люмінесцентна лампа низького давления.

Люмінесцентні лампи низький тиск виготовляють на напруга 127 В потужністю 15 і 20Вт, на напруга 220В — потужністю 30, 40, 65 і 80Вт. Термін служби ламп нормального режимі роботи 10 000 годин. Светоотдача люмінесцентних ламп приблизно 4−5 разів більше, ніж в ламп накаливания.

Однією з різновидів люмінесцентних ламп є дугові ртутні лампи (ДРЛ) високого тиску, (рис.3) які є висвітленню міських вулиць, площ, а як і території і що виробничих приміщень підприємств і випускаються двухэлектродные і четырёхэлектродные.

[pic] Рис. 3 Дуговая ртутна лампа високого тиску (ДРЛ).

Двухэлектродные лампи ДРЛ випускають потужністю 80, 125,250,400,700 і 1000 Вт.

2.0 Схеми включення електричних джерел света.

Існує безліч схем включення електричних джерел кольору. Найпростішим є схеми включення ламп розжарювання, причому більше складними — люмінесцентних ламп і дугових ртутних ламп (ДРЛ) високого давления.

2.1 Схеми включення ламп накаливания.

Приєднання з мережі двох ламп розжарювання, керованих одним однополюсним вимикачем показано на рис.4а. Кількість ламп може більше двух.

[pic].

Рис.4а.

Управління п’ятьма лампами здійснюється двома, розташованими поруч однополюсными вимикачами (рис4б).

[pic].

Поворотом першого виключають перші 2 лампи, а поворотом другого — інші 3. Таку схему включення ламп застосовують у великих помешканнях із режимом роботи, які вимагають різного рівня освещенности.

Для попеременного зміни числа які включаємо ламп (наприклад, у люстрі) їх приєднують до неї з допомогою люстрового перемикача (рис4в).

[pic].

За першого повороті перемикача вимикається одна лампа із трьох, другий — коли — інші дві, але вимикається перша лампа, третім поворотом перемикача охоплюють усі лампи, а четвертим — все лампи люстри выключаются.

За необхідності незалежного управління одна чи кілька лампами із двох місць застосовують схему (рис4г) де використовують 2 перемикача, з'єднаних двома перемычками.

[pic].

Перемички та дріт, що йде від перемикача до лампам, створюють необхідні ланцюга незалежного управління лампами із двох місць. Цю схему використовують при висвітленні коридорів і сходових клітин житлових будинків культури та підприємств, а як і тунелів з цими двома або кількох входами.

Лампи освітлювальних електроустановок, питаемых від трехпроводной системи трифазного струму, включають на междуфазное напруга мережі (рис 4д),.

[pic].

Рис.4д. а питаемых від четырехпроводной мережі - між фазным і нульовим проводами (рис.4е.).

[pic].

2.2 Схеми включення люмінесцентних ламп.

Люмінесцентні лампи можна включати у електричну мережу для стартерной чи бесстартерной схемами зажигания.

При включенні ламп зі стартерной схемою запалювання (рис. 5) як стартера застосовують газоразрядную неонову лампу з цими двома (рухливими і нерухомими) электродами.

[pic].

Включають люмінесцентну лампу у електричну мережу лише послідовно з балластным резистором, які обмежують зростання струму в лампі, отже предохраняющим її від руйнації. У мережах змінного струму як балластного резистора застосовують конденсатор чи котушку з великим індуктивним опором — дроссель.

Запалювання люмінесцентної лампи відбувається так. При включенні лампи між електродами виникає тліючий розряд, тепло якого нагріває рухливий біметалевий електрод. При нагріванні до певної температури рухливий електрод стартера, вигинаючись, замикається з нерухомим, створюючи електричну ланцюг, через яку протікає струм, необхідний попереднього підігріву електродів лампи. Подогреваясь, електроди починають випускати електрони. Під час перебігу струму у ланцюги електродів лампи розряд в стартере припиняється, внаслідок рухливий електрод стартера вистигає і, розгинаючи, повертається у початкове положення, розриваючи електричну ланцюг лампи. При розриві до напрузі мережі додається ЭДС. Самоиндукции дроселі і в дросселе імпульс підвищеного напруги викликає дугового розряд в лампі і її запалювання. З виникненням дугового розряду напруга на електродах лампи і відомства паралельно поєднаних з ними електродах стартера знижується настільки, що існує недостатнім до виникнення тліючого розряду між електродами стартера. Якщо запалювання лампи не станеться, то, на електродах стартера з’явитися повне напруга сіті й весь процес повториться.

2.3 Схеми включення ламп ДРЛ.

Лампи ДРЛ беруть у електричну мережу змінного струму напругою 220 В. Через поджигающее пристрій, з якого здійснюється запалювання лампи імпульсом високої напруги (рис. 6).

[pic].

[pic].

Поджигающее пристрій складається з розрядника Р, селенового випрямляча (діода) СВ, зарядного резистора R і конденсаторів С1 і С2. Основна обмотка дроселі у схемі служить запобігання різкого зростання струму в лампі, а як і стабілізації її режиму горения.

Запалювання ламп відбувається так. При включенні лампи струм, проходячи через ректифікатор СВ і зарядний резистор R, заряджає конденсатор С2. Коли напруга на конденсаторі С2 досягне приблизно 220 В, відбувається пробою повітряного проміжку розрядника Р і конденсатор С2 розряджається на додаткову обмотку дроселі, у результаті в основний обмотці дроселі створюється підвищену напруга, імпульсом якого і запалюється лампа Л. Для захисту випрямляча від імпульсу високої напруги служить конденсатор С1, Конденсатор С3 необхідний усунення перешкод радіоприймачу, створюваних поджигающим пристроєм при запалюванні лампы.

3.0 Експлуатація освітлювальних установок.

Жодна освітлювальна установка, як це випливає з багатьох обстежень, неспроможна залишатися ефективної, якщо на ній буде забезпечено регулярний і добрий те що. Старіння ламп пов’язана з цим зниження їх світлового потоку, накопичення пилюці й багні на що відбивають і рассеивающих поверхнях світильників і лампах, і навіть поступове погіршення що відбивають властивостей поверхонь приміщень та устаткування — усе це сприяє втрати світлового потоку і поступового зменшенню рівня освещенности.

Старіння джерел кольору є неминучим, ступінь ж забруднення світильників і поверхонь приміщень та устаткування може контролюватися, а при в добре організованій експлуатації наслідки забруднення може бути було зведено до минимуму.

Правильна організація експлуатації освітлювальних установок має передбачати: ретельну прийомку освітлювальних установок по закінченні монтажних робіт і після капітальних ремонтів, своєчасну зміну ламп і чистку світильників, планово-попереджувальний огляд і ремонт світильників і електричної сети.

3.1 Заміна ламп і чистка светильников.

Збереження умов висвітлення, створюваних освітлювальної установкою у процесі експлуатації, залежить від догляду відтак і значною мірою від своєчасності заміни джерел кольору та змісту чистими освітлювальних приборов.

Найпростіший і, жалю, найчастіше застосовуваний метод заміни — це індивідуальний метод заміни ламп, коли лампи замінюються принаймні згоряння. Недоліком цього є тривале використання втратили свою ефективність ламп пов’язана з цим зниження освітленості, створюваної освітлювальної установкой.

Дуже важливою, необхідною і трудомісткою частиною робіт з експлуатації освітлювальних установок є періодична очищення колб ламп й відбивають, рассеивающих та інших поверхонь і деталей світильників від накопляющейся ними пилу й грязи.

Частота чистки світильників залежить від багатьох чинників й у першу чергу від середовища освещаемого приміщення. Так, світильники в цехах металургійного заводу потребують більшої частоті обслуговування, ніж встановлених у коридорі лікарні. Настільки світильники в шліфувальній майстерні повинні чиститись частіше, ніж світильники у залі засідання, що у тому самому здании.

Кількість чисток, певні главою II-А, 9−71 СНиП «Штучне висвітлення. Норми проектування» за кількістю пилу, диму і кіптяви, які у повітряної середовищі приміщень та зовнішніх просторів, зазначені у табл.1.

Кількість чисток светильников.

(табл.1) |Висвітлювані об'єкти |У чисток | | |щонайменше | |Виробничі приміщення, в повітряної середовищі яких | | |утримуватися пил, дим і кіптява у кількості: | | |10 мг/м3 і більше |2 рази на місяць | |Від 5 до 10 мг/м3 |1 кожного місяця | |Не понад п’ять мг/м3 |1 разів у 3 місяці | |Допоміжні приміщення із нормальною повітряної середовищем і |1 разів у 3 місяці | |приміщення суспільних соціальних і житлових будинків | | |Майданчики промислових підприємств, в повітряної середовищі яких| | |утримуватися пил, дим і кіптява у кількості: | | |Більше 5 мг/м3 |1 разів у 3 місяці | |До 0,5 мг/м3 |1 разів у 6 місяців | |Вулиці, площі, дороги, території громадських будівель, |1 разів у 6 місяців | |житловими районами і виставок, парки, бульвари | |.

3.2 Пристосування обслуговування светильников.

Особливі труднощі, щоб експлуатації освітлювальних установок викликає обслуговування світильників, зазвичай, встановлених на значної висоті від статі (землі). Виконання робіт із заміни джерел кольору і забруднених частин, що у освіті светотехнической схеми світильників, залежить від наявності пристосувань чи пристроїв для доступу до них. З цією метою залежно від висоти установки світильників можна використовувати: приставні драбини чи драбину, пересувні і самохідні телескопічні і шарнирно-телескопические вишки, спускні устрою, підвісні і мостові вантажопідйомні крани, стаціонарні светотехнические містки, автомашини з кошиком чи майданчиком на розсувний телескопічної чи шарнирно-телескопической вышке.

Приставні драбини й драбину. «Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів» обслуговування освітлювальних установок з цих пристроїв допускається при висоті підвісу світильників, який перевищує 5 м, щонайменше двома особами. Довжина драбин і драбин, має бути таким, аби робітник міг працювати стоячи на сходинці, віддаленої на 1 м від верхнього краю драбини, драбину. Якщо драбина має майданчик — повинна бути загороджена на висоту 1 м (рис. 7).

Див. Мал.7 Стремянка. pic].

Пересувні, телескопічні і шарнирно-телескопические подъемники.

Телескопічні підйомники широко й успішно застосовуються обслуговування світильників зовнішнього висвітлення, встановлених на опорах чи кронштейнах на стінах будинків в розквіті 6 м і більше від рівня земли.

Застосування обслуговування світильників з промисловою будинках пересувних телескопічних підйомників, подібних зображеним на див. мал.8 і див. мал.9, малоефективно. Ці підйомники забезпечують вузький фронт робіт, обмежений розмірами колиски. На підвищення і опускання телескопа перед переміщенням підйомника вручну з одного робочої позиції в іншу витрачається дуже багато часу. І за використанні драбин і драбин, світильники повинні розташовуватися так, щоб технологічне обладнання та виступаючі частини фундаментів не заважали установці підйомника. Недоліки підйомників подібного типу є причиною їхньої дуже обмеженого застосування в промышленности.

[pic].

[pic].

4.0 Планово-попереджувальний огляд, перевірка і ремонт светильников.

Задля більшої нормальної роботи освітлювальної установки ним потрібен постійний нагляд. Під час експлуатації потрібен попереджувальні періодичні огляди, перевірки і ремонти елементів освітлювального устаткування. Терміни оглядів і ремонтів встановлюються службою электрохозяйства підприємства у відповідність до правилами технічної експлуатацію у залежність від середовища приміщення, особливостей та призначення елементів освітлювального оборудования.

Огляду, ремонту перевірці підлягають світильники, групові і магістральні щитки, дроти, вимикачі, перемикачі, штепсельні розетки. Рекомендовані терміни планово-запобіжних оглядів і ремонтів всіх згаданих елементів освітлювальної установки зазначені у табл. 2.

(табл. 2).

Рекомендовані терміни планово-запобіжних оглядів і ремонтів. |Об'єкти огляду і ремонту. |Для приміщень із |Для приміщень | | |нормальним середовищем |сирих, особливо | | |й у установок |сирих, курних, з| | |зовнішнього |їдкими парами чи| | |висвітлення. |газами, пожежі- | | | |чи | | | |вибухонебезпечних. | |Щитки, вимикачі, штепсельні розетки, |1 разів у 4 місяці |1 разів у 2 місяці | |освітлювальні прилади й ін. освітлювальні | | | |установки. | | | |Ті ж, але які стосуються аварійному |1 разів у 2 місяці |1 кожного місяця | |висвітлення, крім штепсельних | | | |розеток. | | |.

Оглядом і перевіркою світильників повинні встановлюватися: наявність, цілісність і надійність закріплення розсіювачів, захисних шибок, екрануючих решіток, відбивачів, надійність електричних контактів, стан ізоляції зарядних дротів, повинні встановлюватися і усуватися виникаючі несправності в світильниках з люмінесцентними лампами, причиною яких може бути лампи, стартеры, ПРА, помилки у схему, і др.

У установках з велику кількість люмінесцентних світильників перевірку їх задля виявлення причин ушкодження бажано виробляти на стенді в ремонтному відділенні мастерской.

На стенді повинні проверятся лампи і деталі світильників, зняті з експлуатації, й побудувати нові перед установкою. Схема такого стенда показано на рис. 10.

[pic].

А роботи з огляду, перевірці й ремонту світильників повинні прагнути бути приурочені до їхнього чистки. Виявлені несправні чи які прийшли у непридатність частини й деталі світильників повинні замінюватись ремонту аналогічними новими. Це, природно, стосується лише достатньо легко орендованих частин світильників, як-от патрони, розсіювачі, захисні скла, экранирующие грати, стартеры, ПРА, уплотняющие прокладки та інших. Якщо яка прийшла став непридатним частина світильника може бути замінена, замінюється весь светильник.

До робіт про ремонт світильників мають бути ще віднесено з відновлення надійності контактних сполук і з заміні зарядних дротів світильників з лампами розжарювання і ДРЛ.

5.0 Техніка безпеки під час роботи в електроустановках напругою до.

1000 вольт.

Заходи за безпеку праці в різних виробничих ділянках мають особливості і передбачаються спеціальними інструкціями. Працюючи ручним электроинструментом і застосування переносних світильників є велика небезпека поразки електричним струмом. До числу основних причин электротравматизма ставляться тимчасові електропроводки, виконання з порушенням правил безпеки праці, виконання робіт без захисних засобів і неякісне заземлення електроінструментів. Основне умова безпечного провадження цих робіт — це суворе виконання правил безпеки роботи з неодмінним використанням індивідуальної захисту від поразки електричним струмом. Застосовувані знижуючі трансформатори, зварювальне обладнання та виробничі механізми, що проводилися дію електричним струмом, заземляются. Напруга переносного электроинструмента має не вище 220 вольт в приміщеннях без підвищеної небезпеки, а помешканнях із підвищеної небезпекою і свіжому повітрі - 36(42) вольта, переносні світильники повинні приєднаються до мереж напруги 36(42) вольта. Для електричних паяльників треба використовувати напруга 12 вольт.

Виделки і розетки на напруга 12 і 36(42) вольта за конструкцією від побутових виделок і розеток.

Заземляющий контакт виделки трохи довший робочих контактів. При використанні електроінструментів на напругою 36(42) вольта необхідно діелектричні рукавички, калоші і килимки чи доріжки, одержані із гуми. Усім особам, які користуються переносним электроинструментом, забороняється передавати його іншим особам, розбирати і ремонтувати як інструмент, і провода.

5.1 Загальні сведения.

За виробництва ремонтних робіт у своїх майстернях і безпосередньо на об'єктах монтажу використовують багато механізмів, інструменти, і пристосування, як загальнобудівельного застосування, і спеціалізовані електромонтажні. У майстерень створюються потокові технологічні лінії по індустріальної опрацюванні та заготівлі труб, листовий і сортової сталі, шин, комплектів електропроводок, кабелів тощо. На виконання ремонтних робіт (монтаж, демонтаж л. ламп) безпосередньо на об'єктах комплектують спеціалізовані автомашини чи автопричепи і пересувні майстерні. Усі машини, механізми і кошти механізації, застосовувані в электромонтажном виробництві, можна розділити п’ять груп: механізований і ручний інструмент, пристосування, і інші засоби малої механізації (електрифіковані, пневматичні і піротехнічні інструменти, слюсарно-монтажний і ріжучий інструмент, монтажні инверторные пристосування); зварювальне устаткування (зварювальні трансформатори, обладнання газової зварювання і різання); спеціалізовані автомашини і пересувні майстерні; металообробні верстати і механізми, зосереджені головним чином своїх майстернях і в ремонтних цехах; монтажні механізми для навантажувально-розвантажувальних і ремонтні роботи (автомобільні крани, гидроподъемники і телескопічні вишки, талі і лебідки, блоки і поліспасти), а також загальнобудівельні механізми (трактори, бульдозери та інших.). Усі перелічене устаткування використовується на ремонт висвітлення на висоті, або його демонтажу, якщо світильник неможливо відремонтувати дома. При ремонті світильників л. висвітлення використовують інструменти для з'єднання та оконцевания жив дротів і кабелів. Кліщі КСІ - 1 призначені зі зняттям ізоляції з кінців дротів перерізом 0,75 — 4 мм² та його перекушування і полягає з трьох часток, пов’язаних між собою шарнірно: важелем для зажатия дроти, важеля з ножами для надрізи ізоляції й важеля з ползунком — ексцентриком, перемещающим притиск і фасонный ніж у губках клещей.

Кліщі КУ (кліщі універсальні) схожі на зі свого зовнішньому виду плоскогубці, універсальні, ними можна виконувати шість монтажних операцій: для них перехопити дротів, зачистку жив, вирізання перемички, зняття ізоляції, виготовлення кілець і затиск провода.

Электросверлильные машини. Залежно від діаметра свердління электросверлильные машини бувають трьох виконань: пістолетного типу для свердління отворів малого діаметра (до 8 — 10 мм); з одного верхньої закритою рукояткою — для отворів діаметром до 15 мм; з двома бічними рукоятками і грудним чи гвинтовим упором — для отворів діаметром понад п’ятнадцять мм.

Інвентарні драбини. Драбина з майданчиком служить для провадження цих робіт в розквіті до 4,5 м. Опорні стійки зварні з алюмінієвого аркуша, майданчик розміром 500 Х 600 мм з бар'єром. Вантажопідйомність 1 кН маса — 32 кг.

Складна драбина, зварена з алюмінієвого аркуша, складається з двох ланок і можна використовувати як приставна як і драбина. Розмір до верхньої сходинки у робочому становищі як приставний драбини — 3280 мм, бо як драбину 2120 мм. Вантажопідйомність на обох положеннях до 1 кН, маса — 11,5 кг.

Ремонт підрозділяється на складний та малий. Дрібний ремонт — це заміна скляній колби, стартера, дроселі або ж виробляється ізоляція дроти всередині корпусу лампи на невеличкий висоті (3 метри). Ремонт лампи проводиться за допомогою драбину або за допомоги складаний драбини. Роботу виробляють вдвох. Один працює інший працівник страхує (подає инструмент).

Складний ремонт — це коли робота виготовляють великий висоті (в висотних цехах, на стовпах освещения).

Тоді світильник знімається і ремонтується в майстерні, і після ремонту світильник монтують цього разу місце. У сирих приміщеннях корозії піддаються: корпус лампи, нутрощі лампи, і навіть кріплення світильника. Тож у сирих і вологих приміщеннях використовують влагозащищенные лампы.

5.2 Правила роботи з электрофицированым инструментом.

Перед початком роботи з электроинструментом необхідно проверить:

Затягування гвинтів, крепящих деталі электроинструмента.

Справність редуктора, повертаючи рукою древко электроинструмента (при від'єднаному электродвигателе).

Стан дроти электроинструмента, цілість ізоляції, відсутність зламу жил.

Справність вимикача і заземления.

Электроинструмент, знижуючі трансформатори, ручні електролампи і перетворювачі частоти перевіряють зовнішнім оглядом. Звертається увагу до справність заземлення та ізоляції дротів. Відсутність оголених токоведущих частин 17-ї та відповідність інструмента умовам праці та напрузі живильної цепи.

Правильна експлуатація электрифицированного інструмента забезпечується дотриманням встановленого режиму (недопущення перегріву до температури, коли він долоню руки не можна тримати на корпусі). У процесі експлуатації треба пильнувати за станом мастила всіх вузлів і заміняти ее.

5.3 Праця у електроустановках напругою до 1000 вольт.

Праця у розподільних пристроях і нараспределительных щитах напругою понад 380 У можуть вироблятися за повної зняття напруження і накладення переносних заземлений. При неможливості розв’язання в установках 380 вольт і від допускається робота під напругою, але за умови суворого дотримання наступних требований:

Працювати в діелектричних галошах чи стояти на ізольованому основании.

Користуватися інструментом з ізолюючими рукоятками, а при відсутності його — працювати у діелектричних перчатках.

Захистити які під напругою сусідні токоведущие і заземлённые части.

Працювати в головний убір й у одяг із рукавами, застебнутими чи зав’язаними тасьмами у пензля рук.

1. У. Б. Атабеков, М. З. Жибов. «Монтаж освітлювальних электроустановок».

2. В.В. Мєшков, М. М. Епанешников. «Освітлювальні установки».

3. М. Р. Лур'є, Л. А. Райцельский, Л. А. Циперман. «Пристрій, монтаж і експлуатація освітлювальних установок».

4. Р. П. Єгоров, А.І. Коварский «Пристрій, монтаж, експлуатація і ремонт промислових электро-установок» ———————————;

1. цоколь.

2. скляна ножка.

3. нитку накала.

4. скляна колба.

1. цоколь.

2. скляна ножка.

5. электрод.

6. скляна трубка.

1. кварцова трубка 2. шар люминофора Рис. 4б.

Рис. 4 В.

Рис. 4 г.

Рис. 5. Стартерное запалювання люмінесцентної лампи: а — схема, б — загальний вигляд стартера; 1 — дросель, 2 — лампа, 3 — стартер.