Цифрові фотоапарати

Постійний обміну інформацією, короткий час виробництва, економія фінансів, користь для оточуючої Середовища —ось лише кілька причин, які пояснюють гігантський зростання інтересу до цифровим фотоаппаратам. Если ви коли-небудь взагалі займалися фотографією, тобто. отриманням зображення у вигляді фіксування його за фотоплівці, потім очікували, що вони виготовлять, потім встановлювали в свій сканер, і потім нетерпляче покусували губи чекаючи результату оцифровывания ваших фотографій, ви, безсумнівно здатні належно вшанувати пристрій, що відразу перетворює зображення у цифрову форму і «запам'ятовує «її використання. У цифрових фотоапаратах немає плівка, тобто. не втрачається час на обробку та немає фотореактивы висновку зображення на печатку. Якщо вже ви знімаєте на природі й бачите, ваш зображення виходить погану якість, то просто натискаєте кнопку видалення. Більшість цифрових фотоапаратів, які у студійної роботі, мають функцію попереднього перегляду кадру безпосередньо на екрані комп’ютера. Це дає можливість змінювати висвітлення чи перегруповувати композиційні елементи до того часу, поки ви досягнете бажаного результата.

кому нужно?

І справді, кому потрібні цифрові фотокамери? Навряд чи можна припустити, що середньому російському туристові, коли він вирушає гріти свої кістки на пляжах Туреччини чи Греції, треба щось подібне. Щоб закарбувати себе, рідного, і натомість екзотичного сараю, цілком вистачить навіть 50-доларової «мильниці». Та й комп’ютери є далеко в кожній родині… Отож прогнозувати масове поширення цифровий фототехніки нашій країні навряд чи можно.

І це професіонали, котрі чи інакше зіштовхуються завдання введення фотографій в комп’ютер, цілком може оцінити новинки гідно, особливо камери високого (1024×768) дозволу. Якщо фотограф допускає промах, і знімки виявляються неякісними, то починаються проблеми. За такого стану можливість миттєвого контролю за якістю зображення неоціненна. Та й необхідність запрошувати професійного фотографа (90% роботи якого — це проявлення плівок і поставив печатку фотографій) відпадає сам собою: з цифровий зйомкою відмінно справляються дизайнери, яким, при цьому, відкриваються нові можливості творчества.

Що ж до якості зображення, зробленого з допомогою таких камер, воно цілком природно для кольорової поліграфії. Ми виводимо на плівки оригінал-макет з дозволом 250 dpi. Цифрові фотокамери 1024×768 дозволяють з такою дозволом публікувати знімки розміром 10,4×7,8 див. Камери 640×480 видають картинку поліграфічного якості меншого розміру — 6,5×4,8 див (але вони деяких випадках цілком допустимі). Звісно, щоб зробити художній знімок на цілу смугу, потрібні серйозні плівкові професійні апарати і комунальні послуги відповідних спеціалістів — ніхто не збирається заперечувати необхідність існування. Для середньостатистичної рутинної зйомки складно придумати справді щось краще «цифровиков».

Між іншим, у країнах цифрові фотокамери здобули популярність серед журналистов-репортеров. Причому завдяки Інтернету. Це зручно: зробив знімок, «загнав» їх у ноутбук і крізь Мережа передав куди треба… Від моменту зйомки досі отримання знімка у редакції проходить від сили півгодини. Там, де потрібна оперативність, справді полегшало використовувати цифрові камеры.

Ще один сферу застосування цифрового фото — Web-дизайн. Оскільки майже всі цифрові камери використовують Motion JPEG-компрессию і «рідний» їм формат. jpg дуже поширений у Інтернеті, то завдання швидкого періодичного відновлення знімків на Web-сайті вирішується з допомогою цифровий камери дуже просто. До того ж у Інтернеті рідко потрібні знімки з дозволом більше 320×240, інакше відвідувачі вашої сторінки весь годину чекати виведення зображення на екран. До речі, багато фірм, які торгують такими фотоапаратами, позиціонують їх саме як устрою для власників Web-сайтов.

У бизнес-секторе цифрові камери вже набули популярності до швидшого складання фотокаталогов продукції, рекламних проспектів тощо. буд. Природно, люди заможні, що мають удома комп’ютери і кольорові принтери, також обходять стороною такі аппараты.

Як вони устроены?

Серцем будь-якого як цифровий фотоапарат є світлочутлива матриця CCD (Charge Coupled Device, тобто ПЗЗ — прилад із зарядним зв’язком). Зазвичай, у камерах використовується 1/3-дюймовая CCD, що складається з елементів, перетворюючих світлові хвилі в електричні імпульси (Аналогово-цифровой перетворювач заміняє електричні заряди цифровий інформацією). Кількість таких елементів коштує від 350 000 в камерах з дозволом 640×480 до 810 000 і більше на камерах 1024×768. Самі матриці є новим винаходом — народившись як обладнання фізичних експериментів (зокрема у фізиці високих енергій), вони віддавна використовують у видеокамерах.

Як і звичайних фотоапаратах, якість кадру «цифровиков» багато чому визначається якістю об'єктива. У середньому, камери аматорського рівня (і високого, і низького дозволу) комплектуються об'єктивами з фокусним відстанню майже п’ять мм. (ЦЕ відповідає фокусному відстані 35-міліметрових об'єктивів звичайних плівкових камер) і фіксованою діафрагмою (aperture). Деякі моделі мають об'єктивами зі змінним фокусним відстанню (zoom), але де вони дорожче стоять. Зазвичай, швидкість спуску затвора (витримка) регулюється автоматично. Загалом, аматорські цифрові камери мало відрізняються своїми об'єктивами від плівкових побратимів, іменованих у народі «мильницями». Природно, більш серйозні, напівпрофесійні апарати ставлять вже цілком пристойну оптику із можливістю відключення автоматики і ручний регулювання різкості, діафрагми і витримки. Як розумієте, що з допомогою автоматичних цифрових фотоапаратів аматорського рівня, оснащених стандартними короткофокусными об'єктивами з фіксованою діафрагмою, дуже складно отримати однаково пристойні кадри в мінливих умовах зйомки. Найкраще ці камери працюють при яскравому сонячному висвітленні, як та звичайні «мыльницы».

Більшість сучасних цифрових камер є невеликі (близько двох дюймів по-діагоналі) рідкокристалічні дисплеї. Вони виконують дві основні функції: перегляд вмісту пам’яті і дублювання оптичного видошукача. До речі, наводити камеру на об'єкт набагато зручніше саме за допомоги дисплея. Щоправда, останній вимагає досить багато енергії, і батарейки (чи акумулятори) швидко сідають. Практично всі камери з дисплеями мають значення і досить розвинені екранні меню, з яких здійснюється вибір опцій роботи з изображением.

Зняті фотографії зберігаються в флеш-пам'яті камери. Найпривабливішими, з погляду користувача, є апарати зі змінними Smart Media-картами пам’яті. Обсяг цих карт від 2,4 до 8 Мбайт (все однакового розміру), і в коробка сірників їх влазить штук десять. У середньому становив 2 Мбайт Smart Media-карту поміщається 4—10 кадрів з дозволом 1024×768 чи 20—40 кадрів з дозволом 640×480 (цифри коливаються залежно від рівня яка у камере.

компресії). Фірма Kodak випускає свій стандарт флеш-карт, які називаються Kodak Picture Card. Вони трохи більше за величиною, ніж Smart Media, трапляються ємністю 2 і 4 Мбайт. Кодаковские карти кілька міцніше і надійніше, ніж звичайні, проте іншим виробникам цей стандарт игнорируют.

Більшість камер використовує послідовний (СОМ) порт комп’ютера передачі зображень. Процес, попри низьку пропускну спроможність порту, не займає багато місця часу. До багатьох камерах крім комунікаційних пакетів додаються і TWAIN-драйверы, що дозволяють працювати з фотоапаратами з будь-яких графічних пакетів, які дозволяють роботу з сканерами.

Аналіз характеристик цифрового фотоаппарата.

Багатьом фотографів і користувачів графічних програм найлегшим способом оцінити цифровий фотоапарат є аналіз його оптичної системи, т.к. багато цифрові фотоапарати використовують як оптичної основи професійні 35-миллиметровые фотоапарати. Найбільш заплутаним питанням при користуванні цифровим фотоапаратом є з’ясування того, як такі цифрові технічні характеристики, як глибина кольору та дозвіл, впливають на якість изображения.

Поняття глибині кольору ще на цифровому фотоаппарате.

Як і планшетном сканері динамічний діапазон півтонів, захватываемых фотоапаратом, від самої яскравого впритул до темного елемента, — насамперед визначається глибиною кольору. Невисокі за ціною цифрові фотоапарати, такі як Apple QuickTake 150, Kodak DC-40 і Model 4 від компанії Dycam, здатні захоплювати 24 біта кольору (8 біт даних кожному за кольору RGB-диапазона).Камеры класом вище типу Kodak DCS 460, захоплюють 36 біт, що більш точну деталізацію зображення із меншим шумом. Нагорі класифікації перебуває Leaf Digital Camera Black, яка виробляє знімки з глибиною кольору 14 біт за кожен RGB-цвет.

Поняття вирішенні в цифровому фотоаппарате.

Дозвіл в цифровому фотоапараті виходить з кількості горизонтальних і вертикальних елементів зображення, який може захопити. Як і сканері, ці елементи зображення називаються пикселами. Чим більший кількість пікселів але горизонталі й вертикалі, то вище дозвіл фотоапарата та, отже, чіткішим виходить зображення і більше м’якими колірні переходы.

Як багато вправі розраховувати, дорожчі апарати, зазвичай, припускають найкраще дозвіл. Наприклад, Kodak DCS 460, що продається за суму мовою близько 30 000 $, має дозволом 2000×3000 пікселів. Апарат фірми Apple QuickTake 150, який коштує роздріб менше 800 $, має найбільше дозвіл — 640 на 480 пікселів. DC 40 від Kodak з дозволом 756×504 пиксела чи може похвалитися найвищим дозволом серед фотоапаратів вартістю нижче 1000 $.

На жаль, багато людей — навіть обізнані з цифровий графікою знаходять собі складним з’ясувати, як paзмеры в пикселах перетворюються на якість зображення. Для цього спочатку вам необхідно усвідомити, що розміри в пикселах, зазвичай, грунтуються на вирішенні 72 ppi (пиксела на дюйм). Вам також потрібен розуміти, що зниження розміру цифрового зображення збільшує кількість пікселів на дюйм. Отже, проблема дозволу, зазвичай, зводиться до запитання: який найбільший розмір, куди ви можете зменшити зображення без небезпеки втратити його високу якість на выходе?

Досягнення найкращих результатів при виведення зображення на печатку дозвіл має бути, у 1,5—2 рази більше екранної частоти (вимірюється в рядках на дюйм), використовуваної при виведення изображения.

Припустимо, ви використовуєте цифровий фотоапарат Kodak DCS 460 і ви повинні відіслати зображення розміром 7×7 дюймів і дозволом 225 ppi до наукового журналу. Щоб визначити, можете ви сфотографувати зображення, котра відповідала б наведеним вимогам, просто розділіть необхідні пикселы на дюйм в горизонтальному і вертикальною вирішенні цифрового апарату. Результати дадуть вам максимальний можливий розмір зображення з дозволом в 225 ppi, який дорівнює приблизно 13×9 дюймів (3000: 225 =13,33 дюйма і 2000: 225 = 8,89 дюйма). Отже, ви нічого очікувати проблеми з відсиланням зображення розміром 7×7 дюймів з дозволом в 225 ppi. Проте, якщо ви використовуватиме друкованої роботи апарат, максимальне дозвіл якого 640×480 пікселів, те в вас виникне проблема. Оптимальний розмір зображення з дозволимо 225 ppi дорівнюватиме 2,84×2,13 дюйма (640: 225 — 2,84, 180: 225 2,13) висновку зображення з екранної частотою 150 lpi.

Фундаментальна обізнаність із цифровими фотоаппаратами.

Як ви розберетеся у цьому, як глибина кольору та дозвіл як цифровий фотоапарат впливають на якість виведення, то ви будете точно знати, чи потрібен він вам. Перш ніж ви почнете користуватися цифровим фотоапаратом, те ж повинні знати, що не моделі (навіть всі дорогі моделі) захоплюють кожен нюанс кольору ще на зображенні, якщо умови висвітлення задовільні. Це значить, що цифрові фотоапарати виробляють зображення погану якість, які можна використовувати, лише свідчить, що вам, можливо, знадобиться вдатися до послуг таких програм редагування зображень, як Adobe Photoshop, HSC Live Picture, Fauve Xres, Micrografx Picture Publisher чи Corel PhotoPaint, чи коррекционного програмного забезпечення, поставленого разом із вашим фотоапаратом належала для розширення динамічного діапазону зображення, установки чіткості цветокоррекции.

Невеликий огляд побутових і напівпрофесійних камер1.

Цифрові камери сьогодні випускають багато компаній, які спеціалізуються з виробництва фотоапаратури і побутової електроніки. На ринку раз у раз з’являються нові марки і моделі, різноманітні але дизайну, але повинні технічні характеристики, схожі з які у цьому огляді. Фотоапарати з цифровий записом зображення нас дуже швидко вдосконалюються і прогресують, стають дедалі компактнішими, вже економічними і доступними за ціною. Можна бути впевненим, що у недалекому майбутньому багатьом сімей цифрова камера стане необхідним побутовим предметом, природно дополняющим домашній компьютер.

CASIO.

Слід сказати відома різноманітної електронної продукцією. Casio однієї з перших випустила побутової цифровий фотоапарат. Рік тому за ринку було одне масова модель цифровий фотокамери Casio. Тепер компанія пропонує різноманітний асортимент виробів, які різняться розмірами екрана, місткістю оперативної пам’яті та інші параметрами.

Casio QV-10A.

Маленький, компактний, елегантний і недорогий фотоапарат, простий у спілкуванні. Він незамінний в туристичних поїздках та ділових відрядженнях. Знімає з дозволом 320×240 крапок і дозволяє зберігати до 96 картинок, преобразуемых в комп’ютері в формат JPEG. Знімки можна переглядати відразу ж потрапити на вмонтованому 1,8-дюймовом екрані, який є видошукачем під час зйомок. Камера може підключатися до телевізора стандарту PAL чи NTSC, що зручне під час проведення презентацій чи сімейному перегляді фотографій. Фотоапарат оснащений поворотним об'єктивом. З камерою поставляється кабель для сполуки через СОМ-порт з комп’ютером, і навіть необхідне програмне забезпечення для підключення як до комп’ютерів IBM PC, і до Мас. Є ще одна особливість, яка заслуговує на увагу: камера підключається через кабель в іншу той самий, щоб обмінятися знімками в електронному вигляді. Ціна $ 295. Різновид цієї камери випускається під маркою Casio QV-30. Різниця лише тому, що розмір екрана в цій моделі побільше — 2,5 дюйма. До того у неї подвійний об'єктив, дозволяє знімати під різними кутами як загальний план, і деталі. І вона ця модель дорожче — $ 520.

Casio QV-100.

А цей апарат посерьёзнее QV-10A. Максимальне дозвіл, у якому робить фотографії ця камера, підвищився учетверо — до 640×480 пікселів. Відповідно збільшився розмір оперативної пам’яті до запланованих 4 Мбайт (у попередньої моделі 1 Мбайт). Ще цього фотоапарата ви зможете вмістити 64 картинки при вищому ролі зображення, і навіть 192 за середнього. У Casio QV-10A і QV-30 такого вибору просто немає. До того ж збільшився час життя батарейок: тепер камера прослужить 150 годин на алкалайновых батарейках і 240 на литиевых. Розмір екрана залишився незмінним проти попередньої моделлю. Варто ця камера $ 520. Є й широкоэкранная різновид апарату під назвою QV-300. У неї екран розміром 2,5 дюйма і двоє об'єктива. Але й коштує вона дорожче — $ 620.

KODAK.

Назва Kodak усі знають за добре відомим маркам фотоматеріалів і фотообладнання. Завдяки досвіду і нових технологій, у яких переплелися досягнення у комп’ютерах і фотографії, Kodak впевнено виходить і комп’ютерний ринок із лінійкою своїх цифрових фотокамер. Ймовірно, невдовзі ми будемо спостерігати закриття кіосків з обробки фотоплёнок Kodak Express і переустаткування їх в обробці цифрових фотографій на персональні комп’ютери і миттєвого роздрукування знімків на кольорових принтерах.

Kodak DC25.

Щодо дешёвая фотокамера, можна порівняти за ціною на моделі Casio. Максимальне дозвіл 493×373. Вміщує 30 кадрів у два Мбайта пам’яті. Знімки можна оцінити вмонтованому 1.6-дюймовом кольоровому екранчику чи комп’ютері, з яким фотоапарат з'єднується через послідовний порт. Необхідна програмне забезпечення приходить у комплекті. Апарат обладнаний спалахом. Хтось скаже, що пам’яті в камері замало. Але і цю то можна вирішити: разом із апаратом поставляється карта flash-пaмяти. З допомогою спеціального переходника цю карту можна підключати до разъёму PCMCIA ноутбука. Не вистачає ємності однієї карти, можна ще. Варто фотокамера 590 $, а розміром вона більше звичайної мыльницы.

Kodak DC50.

За дизайном і функціональними можливостями ця камера різний від попередньої. Вона набула форм, схожу на відеокамеру. Дозвіл збільшилося до 756×504. Знімки стали якісніше, але у пам’яті їхні поміщається всього 22, оскільки розмір пам’яті 1 Мбайт. Однак це пам’ять відключається під час використання додаткової флэш-карты. З’явилася функція троєкратного зміни фокусного відстані (zoom, отъезд-наезд) й третя функція зйомки загального, докладного й середнього планів. Видошукач у цій моделі лише оптичний. Але є і інформаційний рідкокристалічний дисплей зі зручними системою меню. Камера підключається до послідовному порту комп’ютера. Усі необхідні програми поставляються на CD-ROM. Вартість цієї камери $ 695.

Kodak DC120.

Це хіба що професійна фотокамера. Міркуйте самі: дозвіл 1280×960, триразове zoom (увеличение-уменьшение панорамності огляду), три режиму зйомки. Камера знімає 20 кадрів за мінімальної ролі. При максимальному вона може вмістити лише 2 знімка. Мало? Зате які! Адже це кольорові зображення з 16,7 млн. квітів. До того ж внутрішню пам’ять можна й не використовувати, якщо придбати карту flash-памяти. Дизайн і габарити нагадують відеокамеру. Тут руки лежать на кнопках, а права просмикнута через ремінець. Зате, коли не потрібно подивитися знімки, екран відкидається і камера змінює форму, нагадуючи телевізор. У цьому вмонтованому екранчику можна переглядати отримані знімки, аби знати, які прати, і навіть запускати слайд-шоу. Можна також використовувати екран як і видошукач. Але й використовувати й оптичний видошукач, щоб даремно не розряджати батареї. Є ще одне LCD-экран, що використовується для відображення технічної інформації. Фотоапарат підключається до комп’ютера IBM PC чи Mac. через спеціальний кабель. Карти flash-памяти бувають безлічі різновидів ємністю від 2 до 10 Мбайт. Така картка на 2 Мбайта стоїть майже $ 150. До комплекту поставки входить програмне забезпечення на CD-ROM, де є всі необхідні програми для перенесення і редагування знімків в комп’ютері. А саме цей фотоапарат хоч і недёшев, але свої $ 1290 явно оправдывает.

SONY.

Одне з лідерів світової електронної індустрії не відстає від своїх від конкурентів і у сфері цифрових фотокамер. А деякі моделі цієї фірми вражають новаторством. Нещодавно з’явилися цифрові фотокамери Sony Mavica, які кардинально відрізняються від своїх колег: технологія записи знімків в комп’ютер з цього апарату принципово спростилася і став надзвичайно удобной.

Sony DSC-F1.

Ця елегантна камера поміщається у кишені піджака — вона більше звичайного фотоаппарата-«мыльницы». Але це дуже потужний інструмент до роботи чи розваги. Фотографії з дозволом 640×480 і 16,7 млн. квітів зберігаються оперативному пам’яті обсягом 4 Мбайт. Тому хоча й влазить їх туди 30. 58 чи 108 залежно від вирішення. Ось що таке велика пам’ять! Як видошукача й у перегляду знімків використовується вмонтований кольорової LCD-экран розміром 1,8 дюйма. Знімки може бути завантажені в комп’ютер через кабель. З’явилася нова можливість: до камери вмонтований інтерфейс lrDa, що дозволяє передавати знімки в комп’ютер через інфрачервоний порт, без підключення кабелем. Можна переглядати знімки і телевізорі: в камері є відеовихід. Об'єктив і спалах можуть обертатися. Налаштування камери виробляється через наочне однак меню підказок, выскакивающее на екрані. DSC-F1 комплектується всім необхідними, навіть блоком харчування до роботи від мережі, крім вбудованих литиевых батарей. Усі необхідні програми в обробці фотографій в комп’ютері поставляються з камерою. Ціна цієї чудової іграшки — $ 1115.

Sony Mavica.

Цей фотоапарат докорінно змінює технологію передачі готових знімків на згадку про і екран комп’ютера. Тепер взагалі потрібен порт передачі, додаткові інтерфейсні програми розвитку й інше. Адже камера записує знімки над пам’ять, але в стандартну 3,5-дюймовую дискету, яка вставляється в дисковод камери. Саме там дискету можна відформатувати. Отже, пам’ять камери фактично неограничена! Купив коробку дискет в поїздку і знімай, скільки душа забажає. До того ж приїхав, вставив дискету в дисковод і переписав все файли в форматі JPEG на жорсткий диск комп’ютера. Оптичні й інші характеристики в цій камери таку ж, як і в її попередниці DSC-F1. Зате яка простота использования!

Варто це близько 700 чи 1000 доларів. Є дві варіанта камер Mavica, відмінних переважно тим, що поліпшений варіант оснастили zoom-объективом.

EPSON.

Виявляється, японська корпорація Seiko Epson випускає як якісні принтери й відомі сканери. Вона не була успішною у області виробництва цифрових камер, але стрімко завойовує популярність там. На ринку присутній поки що тільки одна модель цифровий фотокамери цієї фирмы.

Epson PhotoPC 500.

Погляньте: ця «мильниця» не справляє враження цифровий фотоапарат. Видошукач в камері оптичний, а рідкокристалічний кольорової екранчик з діагоналлю 1.8 дюйма можна купити лише окремо. Він дає змогу переглядати як окремі знімки почергово, а й одразу по 9 зменшених знімків для вибору, щоб стерти чи переписати. Знімає ця фотокамера з дозволом 640×480 чи 320×240 точок. У першому випадку у пам’яті обсягом 2 Мбайт вміщається 30 кадрів, тоді як у другому —60. Але й докупити додаткові модулі пам’яті обсягом 2 чи 4 Мбайт. Варто камера S485. а кольорової екранчик обійдеться ще $ 185.

PANASONIC.

Ця торгову марку настільки відома нашій країні за кордоном своєї високоякісної побутової електронікою, що у особливих коментарях непотрібні. Нині вона виходить і ринок цифрових фотокамер. Щоправда, поки асортимент їх зовсім невеликий — одне камера.

Panasonic CoolShot KXL-601.

Найголовніше, мабуть, гідність цього цифрового фотоаппарата—компактность. Він запросто уміститься в жилетному кишені чи у внутрішньому кишені піджака. Попри невеликі габарити, це дуже пристойна камера, не відстаюча з технічних характеристик від камер низки інших компаній. Дозвіл 640×480 при 16.7 млн. квітів. Можлива робота у двох режимах — з максимальним дозволом чи стандартним (320×240). У першому випадку пам’ять 2 Мбайта вміщує 24 знімка, тоді як у другому — 96.

Видошукач у апарату оптичний. Але є держава й інформаційний рідкокристалічний дисплей, що відображає режим роботи. Можна зберігати знімки на карті флеш-пам'яті, що входить у комплект поставки. Ця карта через спеціальний переходник підключається до ноутбука. Але й передавати дані на комп’ютер через послідовний порт чи телевізор, щоб влаштовувати колективні перегляди. За окрему платню можна купити «склянку» з цією фотокамери, обладнаний 1,8-дюймовым кольоровим LCD-дисплеем, що дозволяє переглядати зняті кадри. Вартість камери $ 417, а «склянки» — $ 299.

SANYO.

Це досить нова у галузі технологій фірма. Але її останній продукт — цифрова камера VPC — напевно багатьом буде до душі своєї компактністю і деякими можливостями, яких позбавлені інші камеры.

Sanyo VPC-G200E.

Цей апарат за величиною теж нагадує звичайну «мильницю ». Його оснащено кольоровим LCD-дисплеем розміром 2 дюйма. що може бути використаний перегляду фотографій, за захистом знімків від стирання як і видошукач. Для продовження життя батарей, дисплей можна відключати зв використовувати звичайний оптичний видошукач. Оперативна пам’ять 4 Мбайт вміщує 120 фотографій під час вирішення 320×240 і 60 фотографій за максимального — 640×480.

Готові кадри можна скопіювати в комп’ютер і навіть переписати на відеокасету чи вивести на телевізор. Усі необхідних цього кабелі поставляються в комплекті. Унікальна функція Burst Picture дає змогу отримувати послідовність знімків із інтервалами часу 0,1 чи 0.2 секунди, що дозволяє створювати фільми за комп’ютером Все необхідне цього програмне забезпечення є у комплекті. Фотоапарат обладнаний спалахом. З іншого боку. є на цілком нову функція — запис звукового коментарю кожному за знімка. Камера придатна як з комп’ютером IBM PC, і з Macintosh. Ціна S729.

OLYMPUS.

Фірма відома над ринком фотообладнання і електроніки. Вона випускає немала зручних у вживанні плівкових фотокамер з допомогою технологій, до яких тепер додається кілька моделей цифрових камер. Розповімо про найпримітніших з них.

Olympus C-800L.

Цифра 800 у визначенні цієї камери повідомляє, що зображення з максимальним дозволом має близько 800 000 пікселів. Це означає, що з максимальному вирішенні камера робить знімки в форматі JPEG з дозволом 1024×768 точок. Таке дозвіл у майбутньому стане стандартом для побутових цифрових камер.

Ще ємністю 6 Мбайт то, можливо збережено або 30 кадрів з великим, або 120 кадрів зі стандартним дозволом. Камера оснащена фотоспалахом і рідкокристалічним дисплеєм для перегляду знімків видошукач оптичний. Конструкція камери лише екраном LCD відрізняється від звичної «фотомыльницы». Ціна близько $ 590.

Olympus C-1400L.

Основне відмінність цієї камери від інших марок і моделей — найвища дозвіл. Більшість цифрових камер, про які йдеться у цьому огляді, дають змогу одержувати лише «аматорське» дозвіл 640×480. І ця камера фотографує з максимальним дозволом 1280×1024.

Готові знімки записуються на змінне карту пам’яті ємністю 2 Мбайта. Вона вміщує від 3 до 25 кадрів залежно від режиму зйомки. Є три режиму зйомки — High quality, Super high quality, у якому досягається максимальне дозвіл, і Standard quality з дозволом 640×512. Картинки можна переписати в комп’ютер через послідовний порт чи роздрукувати на спеціальному принтері Olympus Р-ЗОО, якого це цифрове камера приєднується з допомогою спеціальної швидкісного паралельного порта.

У камері відмінний оптичний об'єктив з триразовим оптичним збільшенням. Готові знімки можна переглядати на вмонтованому LCD-экране розміром 4,5 див по-діагоналі. Фотоапарат оснащений спалахом з чотирма режимами роботи. Спалах має функцією, знижує ефект «червоних глаз».

Приклад професійних камер

Апарати DCS -420 і DCS — 460 фірми Kodak ідеальні до роботи над каталоги, фотографіями новин та бізнесу. До того ж фінансування наукових і мультимедиа-приложений. Деякі компанії, такі як ABC-TV, використовували їх з тим, роблячи фотографії присутня на церемонії вручення нагород Американської академії кіномистецтв і з спортивних змагань Super Bowl до того, як помістити в America Online.

Кожен DCS — фотоапарат складається з фотографічної основи Nikon N90 SLR, подсоединенной до оцифровывающей приставці, виготовленої фірмою Kodak. Це цифрове пристрій перетворює зображення, захватываемое оптичної системою Nikon, в цифрову інформації і зберігає її. Однією з основних переваг моделей серії DCS є то,.

Що практично кожна використовує всіх параметрів фотоапарата Nikon. Авто-фокус, спалах, режим виміру відстані і елементи управління реле часу працюють точно як і, як вони працювали, якби фотоапарат ні підключено до оцифровывающей приставці Kodak, але фотоапарат може бути використаний без цієї приставки. Енергії одного елемента харчування в обох DCS — апаратах вистачає на «запам'ятовування «до 300 зображень у пам’яті. Для зберігання інформації обидва фотоапарата може використати платы.

PCMCIA — ATA -хоча б тип плат, що використовується в переносних комп’ютерах. Отже, плата — на 170 МБ зберігає 100 зображень в 420 моделі і 30 зображень в 460. (Оскільки дозвіл в 460 моделі вище, ніж у 420, то розмір файла у ній більше, і карта на 170 МБ всередині 460 моделі може запам’ятовувати лише 30 изображений.).

Обидва фотоапарата захоплюють зображення, використовуючи 36-битный колір (12 біт за кожен RGB-цвет), що означає, що вони забезпечують відмінну деталізацію буде в діапазоні від найбільш світлих областей аж до темных. DCS 420, вартість якої вроздріб не перевищує 10 000 $, захоплює 1524×1012 пікселів, тоді як 460 модель, що стоїть мовою близько 30 000 $, має дозволом 2000×3000 пікселів. При вирішенні 300 ppi апарат DCS 460 забезпечує максимальна величина зображення 8×13,4 дюйма, а DCS 420 — 4,5×6,7 дюйма.

Використання фотоапарата DCS таку ж просте, як і зі звичайним 35-миллимитровым апаратом. Оскільки N90 є цілком автоматичним, ви можете він повинен встановлювати експозицію і фокус. Якщо вже ви знімаєте в студійних умовах, то можете підключити апарат безпосередньо до PC чи Macintosh через SCSI-порт (користувачі PC повинні придбати SCSI-карту, щоб зробити підключення). Коли ваш апарат підключено до комп’ютера, ви можете попередньо переглядати зображення, які снимаете.

Якщо вже ви знімаєте в польових умовах, то зображення може бути пізніше перезагружены на вашу комп’ютер по з'єднувальному SCSI-кабелю. Програм-мное забезпечення, що дозволяє вам попередньо переглядати і завантажувати зображення на ваш комп’ютер, — це Adobe Photoshop — сумісна plug-in-программа. Ця програма дозволяє завантажувати зображення безпосередньо до більшість програмних засобів редагування изображений.

Перспективы.

«Довгограючі» прогнози — справа вкрай невдячна. Проте, набравшись деякою частки нахабності, можна припустити, що цифрові камери не очікує швидке і переможний хід у світі. Справа у цьому, що й основні «козирі» це можливість отримання вкрай швидкого результату легкість редагування отриманих знімків. І це із високою якістю зображення дедалі важче. Дивіться, років тому придумали відеокамери, а звичайна саме вона і подумає вмирати. Чому? Виявляється, з допомогою відеокамер практично неможливо отримати таку ж яскраві та насичені кольору, як у хорошою плівці. Це стосується і до цифровим фотоапаратам, якщо вони працюють тих-таки самих світлочутливих матрицях, як і відеокамери. Тому, швидше за все, цифрові апарати займуть своє місце у тієї нишe, де потрібно максимальна оперативність, а передача кольору негаразд важлива, (наприклад, в репортажної фотожурналістиці чи бизнес-приложениях). Природно, власники Web-сайтів і 100 сторінок Інтернату також будуть активно набувати такі камери. Якщо ціну на фотоапарати з дозволом щонайменше 640×480 впаде до 150—200 доларів, можна прогнозувати їх досить стала вельми поширеною серед пересічних користувачів комп’ютерів, але таке зниження навряд чи очікується протягом найближчих 2—3 років. Плівкові ж апарати у майбутньому навряд чи витіснені з цих областей, як художнє фотоі дизайн. Та й дешеві масові «мильниці» навряд так просто можна буде потрапити обійти, попри порівняно дорогі послуги з проявке плівок і преси фотографий.

1 Огляд укладено за матеріалам журналу «Домашній комп’ютер», лютий 1998 г.