0, тобто ВІ>А, то випуск продукції на фірмі зростає, оскільки виробничий потенціал підприємства розширюється.За об'єктами вкладання засобів інвестиції поділяються на реальні та фінансові.
Реальні інвестиції - це вкладання грошових коштів у реальні активи (матеріальні й нематеріальні). Вкладання засобів у нематеріальні реальні активи, пов’язані із НТП, називають інноваційними інвестиціями.
Фінансові інвестиції - це вкладання грошових коштів у різні фінансові активи, передусім у цінні папери для придбання прав на доля в діяльності інших фірм, боргових прав тощо.
За характером участі в інвестуванні бувають прямі та не прямі інвестиції.
Прямі інвестиції - це безпосередня доля інвестора у виборі об'єкта інвестування й вкладанні коштів.
Непрямі інвестиції - це опосередкована доля в виборі об'єкта інвестування й вкладання коштів іншими способами (фінансовими посередниками). Інвестор купує цінні папери фінансових посередників,.
наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних компаній.
Крім того, є також коротко термінові й довготермінові інвестиції.
Короткотермінові інвестиції - це вкладення капіталу на період одного року.
Довготермінові інвестиції - це вкладання капіталу на період понад один рік. У практиці великих інвестиційних компаній довготермінові інвестиції деталізують так:
а) до двох років;
б) від двох до трьох років;
в) від трьох до п’яти років;
р) понад п’ять років.
За формою власності інвестиції поділяються на приватні, державні, іноземні та спільні.
Приватні інвестиції - це вкладання коштів котрі роблять громадяни та приватні підприємства.
Державні інвестиції - це вкладання капіталу яку провадять центральні та місцеві органи влади і управління бюджетних, позабюджетних фондів й позичених коштів.
Іноземні інвестиції - це вкладання капіталу іноземних громадян, юридичних осіб й держав.
Спільні інвестиції - це вкладання юридичних осіб та громадян країни та іноземних держав.
Розрізняють також поняття «пряме інвестиційне підприємство» та «іноземна пряма інвестиція».
Пряме інвестиційне підприємство — це акціонерне чи неакціонерне підприємство, у якому іноземний інвестор є власником не менше 10% звичайних акцій чи їхнього еквівалента в неакціонерному підприємстві, чи ж має право голосу в акціонерному підприємстві.
Іноземна пряма інвестиція — вкладення капіталу, яку передбачає контроль інвестора над закордонними підприємствами чи компаніями.
Економісти розділяють також інвестиції із огляду на спрямованість дій, виділяючи чотири їхні види: нетто-інвестицій, екстенсивні інвестиції, реінвестиції, брутто-інвестиції.
Нетто-інвестиції - це інвестиції на заснування проекту (початкові інвестиції).
Екстенсивні інвестиції - це інвестиції на розширення (збільшення) виробничого потенціалу.
Реінвестиції - повторні інвестиції за рахунок використання прибутку, отриманого від первинного вкладення капіталу.
Брутто-інвестиції - це нетто-інвестиції плюс реінвестиції.
.