Фондовий ринок

ФОНДОВИЙ РИНОК

— ринку цiнних паперiв (фондового ринку);

— ринку банкiвських позик.

Ринок цінних паперів (РЦП), на свій чергу, поділяється на первинний ринок цінних паперів та вторинний ринок цінних паперів (див. рис. 1).

На первинному ринку відбувається мобілізація фінансових ресурсів шляхом емісії цінних паперів та їхнього первинного розміщення. На вторинному ринку цінних паперів проходити перерозподіл фінансових ресурсів між галузями діяльності через купівлю-продаж цінних паперів на фондовій біржі із допомогою фінансових посередників — дилерів, брокерів.

Рис. 1. Склад ринку цінних паперів.

У умовах ринкової економiки перерозподiл фiнансових ресурсiв здiйснюється головним чином через фiнансовий ринок, переваги такого перерозподiлу полягають у наступному:

1) значно скорочуються рядки, необхiднi для залучення коштiв;

2) змiнюється вiдношення до фiнансових ресурсiв, мобiлiзованих через фiнансовий ринок, зростає зацiкавленiсть в їхні рацiональному використаннi;

3) в процеси перерозподiлу фiнансових ресурсiв включаються, крiм тимчасово вiльних коштiв юридичних осiб, і кошти населення.

Фондовий ринок України знаходиться у стадїї становлення. І поки що недостатнім є рівень організаційної оформленості біржового й позабіржового ринку цінних паперів, законодавчо не врегульовано створення й функціонування окремих інститутів фондового ринку. Темпи формування ринку цінних паперів відстають від темпів проведення приватизації. Не розроблені й не працюють механізми захисту інвесторів, що гальмує залучення інвестицій в економіку України. Перешкодою для розвитку фондового ринку є відсутність у більшості вітчизняних торговців цінними паперами достатніх власних коштів для роботи на первинному й, особливо, на вторинному ринку цінних паперів.

У цих умовах недостатнього розвитку та правової неврегульованості фондового ринку України спостерігається тенденція відтоку значних пакетів акцій інвестиційно привабливих про «єктів до іноземних інвесторів.

А, щоб фондовий ринок сприяв розвитку економіки, забезпечував необхідні умови для інвестицій, його функціонування винне базуватися на таких принципах:

— соціальної справедливості, як забезпечення створення рівних можливостей та спрощення умів доступу на ринок фінансових ресурсів, недопущення дискримінації прав й свобод суб «єктів ринку цінних паперів;

— надійності захисту інвесторів, як створення соціально-політичних, економічних, правових умів для реалізації інтересів суб «єктів фондового ринку та забезпечення захисту їхнього майнових прав;

— регульованості, як створення гнучкої й ефективної системи регулювання фондового ринку;

— контрольності, як забезпечення такого механізму обліку й контролю, який запобігав бі й попереджував зловживання та злочинність на ринку цінних паперів;

— ефективності, як максимальної реалізації потенційних можливостей фондового ринку по мобілізації та розміщенню.

фінансових ресурсів у перспективні сфери та галузі економіки, що сприятиме її розвитку та задоволенню потреб населення;

— правової упорядкованості, як створення необхідної правової інфраструктури для забезпечення функціонування фондового ринку, котра якщо чітко регламентувати діяльність його суб «єктів;

— прозорості, відкритості, як забезпечення надання інвесторам повної інформації, що стосується умів випуску та обігу цінних паперів, гласності фінансово-господарської діяльності емітентів, недопущення виявів дискримінації суб «єктів фондового ринку;

— конкурентності, як забезпечення свободи підприємницької діяльності для інвесторів, емітентів, ринкових посередників, створення умів для змагання за вигідне розміщення вільних фінансових ресурсів, встановлення немо-нопольних цін на послуги посередників, контролю над дотриманням правил добросовісної конкуренції.

Держава здійснює регулювання розвитку фондового ринку України, для цого створений спеціальний державний орган, підпорядкований Президенту України та підзвітний Верховній раді України — Державна комісія із цінних паперів та фондового ринку.

Основними цілями державного регулювання РЦП є:

реалізація єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їхнього похідних; створення умів для ефективної мобілізації та розміщення учасниками РЦП фінансових ресурсів із урахуванням інтересів суспільства;

одержання учасниками РЦП інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінасово-господарської діяльності емітентів, обсяги й характер угод із цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на РЦП;

забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів й посередників на РЦП; гарантування прав власності на цінні папери; інтеграція у європейский та світовий фондові ринки;

дотримання учасниками РЦП вимог актів законодавства;

запобігання монополізації та створення умів розвитку добросовісної конкуренції на РЦП; контролю над прозорістю та відкритістю РЦП. Основними формами державного регулювання фондового ринку є: прийняття законодавчих актів, регулювання обігу та випуску цінних паперів, видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на РЦП, реєстрація емісії цінних паперів, контролю над функціонування фондового ринку та ін.

На фiнансовому ринку України можуть обертатися наступні види цiнних паперiв:

1) акції;

2) облiгацiї внутрішніх та зовнішніх державних позик;

3) облігації місцевих позик;

3) облігації пiдприємств;

4) казначейськi вол «язання республіки;

5) ощаднi сертифiкати;

6) інвестиційні сертифікати.

7) векселі;

8) приватизаційні папери.

Акції — це пайові цінні папери, котрі не мають встановленого рядок обігу. Засвідчують про доля в статутному фонді акціонерного товариства, про членство в акціонерному товаристві та декларація про доля в управлінні ним. Акції дають право їхні власникам на одержання частки прибутку у вигляді дивіденду, але в доля в розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними, де вказується власник й його реквізити, але в перед «явника, де такі відомості не вказуються. Крім цього у залежності від черговості виплати прибутку й права на доля в управлінні акціонерним товариством, акції можуть бути: простими та привілейованими.

Привілейовані акції дають власникові переважне декларація про одержання дивідентів, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Проте власники цих акцій не беруть участі в управлінні товариством.

Власники простих акцій отримують дивіденди в розмірах, що визначається кінцевими результатами роботи товариства за рік, а також беруть доля в управлінні акціонерним товариством.

Облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик — це боргові цінні папери, котрі мають обмежений рядків обігу. Засвідчують внесення власником облігації грошових коштів й підтверджують вол «язання відшкодувати йому номінальну вартість цого цінного паперу в передбачений рядків із виплатою фіксованого процента.

Облігації зовнішніх державних позик розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках, смердоті підтверджують вол «язання України відшкодувати перед «явникам цих облігацій їхнього номінальну вартість із виплатою прибутку відповідно до умів випуску облігацій. Облігації випускаються процентними, дисконтними; можуть бути іменними чи на перед «явника; із вільним чи обмеженим колом обігу. Облігації зовнішніх державних позик України оплачуються виключно в конвертованій валюті. Грошові кошти, одержані від розміщення даних облігацій спрямовуються виключно до Державного бюджету України.

Місцеві Заради народних депутатів чи за їхнього рішеннями інші органи місцевого самоврядування у відповідності до чинного законодавства можуть випускати облігації місцевих позик.

Підприємства всіх форм власності, про «єднання, господарські товариства можуть випускати облігації підприємств, котрі також є борговими цінними паперами із обмеженим умовами випуску строком обігу й виплатою прибутку. Облігації підприємств помиляюся їхні власникам на доля в управлінні підприємством.

Казначейські вол «язання республіки — це цінні папери на перед «явника, котрі розповсюджуються на добровільних засідках серед населення. Засвідчують внесення їхнього власником грошових коштів до бюджету й дають декларація про одержання прибутку. Відмінності казначейських вол «язань від облігацій державних позик полягають у наступному:

— казначейські вол «язання розповсюджуються виключно серед населення;

— виплата прибутку здійснюється у фіксованих відсотках; —метою випуску казначейських вол «язань є покриття.

бюджетного дефіциту.

Ощадні сертифікати — це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яку свідчить про право вкладника на одержання после обумовленого рядок депозиту й процентів по ньому.

Ощадні сертифікати бувають іменні й на перед «явника. Крім того, смердоті бувають строковими — видаються на певний рядків под певний договірний відсоток, а також до запитання.

Інвестиційні сертифікати — цінні папери, котрі випускаються виключно інвестиційними фондами чи інвестиційними компаніями; смердоті дають право власнику на отримання прибутку у вигляді дивідентів. Інвестиційні сертифікати можуть бути іменними та на перед «явника.

Вексель, як цінний папір, засвідчує безумовне грошове вол «язання векселедавця сплатити после настання рядок визначену суму грошей власнику векселі (векселеутримувачу). Векселі бувають двох видів: прості та переказні.