Підготовка поверхонь під фарбування водними сумішами

Реферат.

на тему:

«Підготовка поверхонь під фарбування водними сумішами».

Водними сумішами фарбують обштукатурені, бетонні, цегляні або дерев «яні поверхні. Кількість операцій, які потрібно виконати при підготовці поверхні, залежить від категорії фарбування (просте, поліпшене тощо), а також від виду фарбування і матеріалу поверхні (табл. 1).

Підготовка поверхонь під фарбування клейовими сумішами. Клейовими сумішами фарбують обштукатурені, бетонні і гіпсолиті сухі поверхні у приміщеннях, що не зазнають дії вологи. За якістю клейові фарбування бувають, прості, поліпшені і високоякісні.

При підготовці обштукатуреної поверхні під просте фарбування її очищають і згладжують, після чого ґрунтують. При підготовці поверхні під поліпшене фарбування, крім перелічених вище робіт, ще розрізують щілини, підмазують їх і вибоїни, шліфують підмазані місця і вдруге ґрунтують. Причому перше ґрунтування роблять після розрізування щілин, а друге — перед фарбуванням.

Починають підготовку поверхні з її очищення від пилу, бруду, крапель і потьоків штукатурного розчину, видалення різних плям. Щоб усунути ці дефекти (крім видалення плям), всю поверхню згладжують торцем дерев «яного бруска або бруском пемзи, пересуваючи їх колоподібними рухами. З цією самою метою застосовують шліфувальну шкурку, яку намотують у 3—4 шари на корпус спеціального пристрою (рис. 56) і затискують пружинним затискачем. Подовжена ручка пристрою дає змогу обробляти поверхні, стоячи на підлозі. Коли верхній шар шкурки витирається, його обривають і роботу виконують другим шаром і так далі.

Під час очищення поверхні робітник, стоячи впівоберта до стіни на відстані 1 м від неї, злегка притискує до стіни пристрій так, щоб рукоятка була під кутом 30—40° до стіни, і пересуває його вертикальними або горизонтальними рухами (рис. 57). При цьому з поверхні усуваються сліди від терки, що залишились після затирання накривного шару штукатурки під час штукатурення, а також зерна піску, які виступають над поверхнею штукатурки. Великі краплі розчину знімають металевим шпателем. Малі (волосні) щілини, які утворилися після висихання штукатурки, затирають дерев’яною теркою, змочуючи поверхню водою.

Рис. 56. Пристрій для очищення поверхні шліфувальною шкуркою:

1 — шліфувальна шкурка, 2 — пружинний затискач, 3 — корпус, 4 — вилка, 5 — ручка Рис. 57. Очищення поверхні шліфувальною шкуркою.

Таблиця 1. Операції, які виконують під час фарбування поверхонь водними сумішами всередині приміщень Примітки: 1. Знаком «+» позначено операції, які необхідно виконати при певному виді фарбування. 2. Перше ґрунтування під фарбування казеїновими фарбами виконують перед фарбуванням.

Механічні пошкодження штукатурки (вибоїни), а також щілини підмазують, попередньо розрізуючи їх металевим шпателем або штукатурним ножем на глибину 2—3 мм під кутом 40—45 (рис. 58), щоб краще було заповнити їх підмазувальною сумішшю. Великі и глибокі щілини розрізують на всю товщину штукатурного шару. Аби підмазувальна суміш добре трималась у щілинах або вибоїнах, поверхню слід змочити водою або при поліпшеній підготовці виконати перше ґрунтування спеціальною сумішшю. Ґрунтувальна суміш призначена для зменшення відсмоктуючої здатності пористої поверхні і створення на ній міцної плівки, яка під час фарбування дасть змогу створити рівномірне фарбове покриття.

Рис. 58. Розрізування і підмазування щілин:

а — неправильне; б — правильне, 1— підмазка; 2 — шар штукатурки Ту чи іншу ґрунтувальну суміш застосовують залежно від виду поверхні, яку треба фарбувати, і способу фарбування. Під клейове фарбування використовують купоросну, галунну або миловарну ґрунтовку.

Мідний купорос або галуни, що входять до складу ґрунтовки, реагує з господарським милом, утворюючи нерозчинні у воді металеві солі жирних кислот, які разом з іншими складовими частинами ґрунтовки і створюють на поверхні міцну плівку. Крім того, мідний купорос є добрим антисептиком, тобто речовиною, здатною знешкоджувати гнильні бактерії. Тому у ґрунтовці його застосовують також як протраву.

Склад купоросної ґрунтовки.

(на 10 л суміші).

Мідний купорос 200 — 250 г.

Мило господарське (40% -не) 250 г.

Клей тваринний сухий 200 г.

Оліфа 25—30 г.

Крейда 2—3 кг.

Вода До 10 л Спосіб приготування. Сухий клей подрібнюють і протягом 6—12 год замочують у воді. Клей підігрівають і, перемішуючи його, добавляють мило, нарізане дрібними кусочками (стружкою). У 2 л гарячої води в окремій дерев «яній або скляній посудині розчиняють мідний купорос. До мильно-клейового розчину, старанно перемішуючи, добавляють оліфу. В утворену емульсію ОВ поступово вливають розчин мідного купоросу, засипають крейду і всю суміш розводять водою до об «єму 10 л.

Цю суміш застосовують для першого ґрунтування під поліпшене клейове фарбування і для остаточного ґрунтування під просте фарбування. Якщо немає мідного купоросу, то його можна замінити алюмінієво-калієвими галунами з розрахунку 250—300 г галунів на 10 л ґрунтувальної суміші.

Склад вапняної миловарної ґрунтовки.

(на 10 л суміші).

Вапно негашене 1,2—2,0 кг Мило господарське (40%-не) 150—200 г Оліфа 25— 30 г Вода До 10 л Спосіб приготування. Мило, нарізане дрібними кусочками, розчиняють окремо в невеликій кількості гарячої води і додають до нього оліфу. В окремій посудині гасять вапно. В момент найбільш інтенсивного гасіння (кипіння) вапна до нього при ретельному перемішуванні додають мильний розчин. Готову суміш розводять водою до об «єму 10 л.

Миловарну ґрунтовку можна приготувати на інших в «яжучих матеріалах. У цьому випадку замість вапна у суміші використовують тваринний клей.

Склад миловарної ґрунтовки.

(на 10 л суміші).

Клей тваринний.

Мило господарське (40%-не).

Вода 400 г.

400 г До 10 л Спосіб приготування. Клей замочують у 4— 5 л води, добавляють до нього нарізане дрібними кусочками мило і підігрівають, не доводячи суміш до кипіння. Коли матеріали розчиняться, доливають воду до об «єму 10 л і проціджують.

Ґрунтувальну суміш наносять на поверхню валиком, макловицею, маховою або рогожною щіткою. Працюючи щіткою, перший шар ґрунтовки на стіни наносять горизонтальними рухами з остаточним розтушуванням його у вертикальному напрямі. На стелі ґрунтовку наносять упоперек світла, що падає з вікон, а остаточно розтушовують рухами щітки вздовж світла. Якщо ґрунтовка одна (при простому фарбуванні), то її остаточно розтушовують на стінах горизонтально, а на стелях — упоперек світла.

Коли шар ґрунтовки висохне, починають підмазувати щілини. Склад підмазувальної суміші під водне фарбування повинен відповідати виду фарбування. Значні пошкодження штукатурки від шарування, вибоїни, глибокі щілини на товщину штукатурного шару тощо) підмазують вапняно-гіпсовим розчином, а незначні — гіпсокрейдяною або гіпсовою підмазкою без додавання піску. Наведемо основні підмазувальні суміші і способи їх приготування.

Склад вапняно-гіпсової підмазки (розчин).

(у частинах за об «ємом) Вапняне тісто.

Гіпс будівельний.

Пісок дрібний просіяний.

Вода 1.

0,3−0,5.

До робочої в «язкості.

Спосіб приготування. Вапняне тісто розмішують з водою, проціджують і в ящику змішують з піском. Просіяний в окремій посудині гіпс розводять на вапняному молоці або воді, переливають у вапняний розчин і добре перемішують всю суміш. Підмазку слід приготовляти невеликими порціями.

Склад гілсокрейдяної підмазки на клейовому розчині.

(у частинах об «ємом) Гіпс.

Крейда Клей тваринний (5% -й розчин) 1.

До робочої в «язкості.

Спосіб приготування. Окремо приготовляють клейовий розчин. Суху, мелену і просіяну крейду перемішують з гіпсом. Суміш засипають у клейовий розчин і добре розтирають. Клейової води беруть стільки, скільки потрібно для утворення пасти потрібної в «язкості.

Склад гіпсокрейдяної підмазки на купоросній ґрунтовці.

(у частинах за об «ємом) Гіпс 1.

Крейда.

Купоросна ґрунтовка.

До робочої.

в «язкості.

Спосіб приготування. Підмазку приготовляють за попереднім рецептом, тільки на кожні 10 л купоросної ґрунтовки добавляють 2,5—3,0 л 5%-го клейового розчину.

Підмазку наносять металевим шпателем рухами, перпендикулярними до напряму щілини, а остаточно вирівнюють шар і знімають зайву підмазку рухами вздовж щілин. Коли підмазані місця висохнуть, їх шліфують пемзою або дрібнозернистою шліфувальною шкуркою. Можна вирівнювати підмазані місця через кілька хвилин після нанесення підмазки, затираючи їх теркою. Якщо поверхня підготовлена, її ґрунтують удруге. Після повторного ґрунтування на поверхні утворюється міцна плівка, яка, заповнюючи пори, зменшує відсмоктувальну здатність поверхні. Ґрунтувальна плівка також сприяє створенню рівномірно забарвленої, без плям і смуг, фарбової плівки.

Якщо поверхню фарбувати без попереднього ґрунтування, то в місцях, де вона більш пориста (у місцях підмазування), фарбувальна суміш вбиратиметься більше і на поверхні утворюватимуться матові плями, які різко виділятимуться на загальному фоні пофарбованої поверхні.

Для другого ґрунтування поверхні під поліпшене клейове фарбування до складу купоросної або галунної ґрунтовки на кожні 10 л суміші добавляють 6— 7 кг крейди. Ця крейда заповнить найдрібніші порожнини на поверхні, закриє нерівності і поверхня стане рівнішою. Шар другої ґрунтовки наносять на стінки вертикальними рухами щітки з остаточним розтушуванням її у горизонтальному напрямі (рис, 59). На стелі ґрунтовку наносять рухами вздовж світла, а розтушовують упоперек світла, що падає.

При підготовці поверхонь під високоякісне фарбування клейовими сумішами, крім розглянутих вище операцій, виконують ще два суцільних шпаклювання з шліфуванням і зніманням пилу після кожного шпаклювання, а також третє ґрунтування з підфарбуванням.

Рис, 59. Розтушування останнього шару ґрунтовки на стіні перед фарбуванням Шпаклюють поверхню після того, як були підмазані і затерті всі пошкоджені місця. Суміш для шпаклювання приготовляють на тваринному клею, купоросній або галунній ґрунтовці. Ці суміші можна приготовляти у фарбозаготівельній майстерні або безпосередньо на робочому місці маляра. Під клейове фарбування застосовують також шпаклівку КЛМ, в «яжучим матеріалом якої є синтетичний клей КМЦ. Шпаклівку КЛМ виготовляють у фарбозаготівельнїй майстерні.

Склад клейової шпаклівки Клей тваринний (5% -й розчин) Оліфа.

Мило господарське (40% -не) Крейда мелена просіяна 1 л.

50 г.

25 г До робочої в «язкості.

Спосіб приготування. В окремо приготовленому розчині клею розчиняють мило і під час інтенсивного перемішування добавляють оліфу. До утвореної емульсй добавляють крейду до потрібної в «язкості і всю суміш перетирають на фарботерці.

Склад шпаклівки на купоросній ґрунтовці.

Купоросна ґрунтовка (або галунна).

Клей тваринний (10%-й розчин).

Крейда мелена просіяна 10л.

1,5л До робочої в «язкості.

Спосіб приготування. У купоросну ґрунтовку, приготовлену за поданим вище рецептом, вливають окремо зроблений розчин клею. У суміш добавляють крейду до потрібної в «язкості, після чого її перетирають на фарботерці.

Склад шпаклівки КЛМ (карбоксилатексно-крейдяна).

(v частинах за масою) Клей КМЦ (8% -й розчин).

Латекс СКС — 05 ГП.

Мило господарське (10%-й розчин).

Асидол.

Крейда мелена 20.

До робочої в «язкості.

Рис. 60. Шпаклювання поверхні дерев «яним шпателем Спосіб приготування. Клей КМЦ на 10— 12 год замочують у теплій воді (температура 40 °С). Приготовлений окремо розчин мила перемішують разом з латексом і клейовим розчином до утворення однорідної маси. Після цього добавляють асидол, крейду і знову перемішують. Одержану шпаклівку перетирають на фарботерці.

Перший шар суцільної шпаклівки наносять дерев «яним шпателем. Для цього на шпатель набирають порцію шпаклівки і намазують її на поверхню шаром завтовшки 1—2 мм. Шпатель тримають у правій руці під кутом 10—15° до поверхні, водночас натискуючи на нього лівою рукою. Після цього намазаний шар шпаклівки розрівнюють поворотним рухом шпателя, перпендикулярним до першого (рис. 60).

Шпаклювання поверхні — це дуже трудомісткий і важкий процес, тому слід застосовувати більш продуктивні способи нанесення шпаклювальних сумішей, які значно прискорюють виконання роботи.

Продуктивним є спосіб, за яким шпаклівку наносять і розрівнюють гумовим півтерком завдовжки 40—50 см (рис. 61). Для цього шпаклювальну суміш смугою накладають на півтерок. Узявши півтерок за ручки і притискуючи його під кутом 10—15° до поверхні, рухом знизу вгору суміш намазують на поверхню. За один рух півтерка утворюється смуга шпаклівки завширшки 40—50 см, завдовжки до 1,5 м. При повторному русі шар шпаклівки ущільнюють і розрівнюють цим самим півтерком.

Шпаклівку можна наносити також маховою щіткою, а розрівнювати на поверхні широким гумовим шпателем. При цьому шпаклювальна суміш повинна бути рідшою.

Розрівнюючи її, шпатель переміщують у напрямі, перпендикулярному до мазків щітки.

Після повного висихання першого шпаклювального шару його шліфують пемзою або шліфувальною шкуркою з більшим розміром зерен абразиву (№ 12—16) доти, доки не утвориться гладенька поверхня без подряпин і піщинок.

Коли буде нанесено і оброблено перший шар шпаклівки, поверхню грунтують удруге. До складу цієї ґрунтовки добавляти крейду не варто, оскільки на рівному шарі шпаклівки вона залишатиме сліди від щітки.

Після висихання плівки вдруге заґрунтованої поверхні її знову шпаклюють. Другий шар шпаклівки наносять таким самим розчином металевим шпателем. Другий шар шпаклівки повинен бути завтовшки до 0,5 мм. Після висихання шпаклювального шару поверхню шліфують дрібнозернистою шліфувальною шкуркою (№ 8—12).

Потім поверхню ґрунтують утрете, .застосовуючи для цього підфарбовану ґрунтувальну суміш. До складу суміші добавляють крейду і ті пігменти, колір яких переважатиме при фарбуванні поверхні. Ґрунтовку з підфарбуванням застосовують для кращої покривності фарбової плівки, особливо під час обробки її торцюванням.

Бетонні і гіпсолиті поверхні під просте і поліпшене фарбування клейовими сумішами підготовляють так само, як і обштукатурені. При підготовці їх під високоякісне фарбування виконують безпіскову накривку, яка замінює шпаклювання. Якщо обштукатурені поверхні опоряджені безпісковою накривкою, то їх фарбують без суцільного шпаклювання.

Для безпіскової накривки застосовують вапняно-гіпсовий розчин (пасту) без піску. Розчин наносять на добре вирівняний підготовлений шар штукатурки або на бетонну поверхню двічі. Загальна товщина накривного шару не повинна перевищувати 2 мм.

Рис. 61. Нанесення шпаклівки гумовим півтерком Склад вапняно-гіпсового розчину залежить від якості вапняного тіста та вологості поверхні, на яку його наносять. Чим більша вологість поверхні, тим менша кількість гіпсу повинна входити до складу розчину. Здебільшого застосовують розчин складу 1: 2 або 1: 3, тобто одна частина гіпсу і дві-три частини вапняного тіста.

Розчин приготовляють невеликими порціями в дерев «яному ящику. Перед змішуванням гіпс просіюють крізь дрібне сито, а розведене водою вапняне тісто проціджують. В ящик наливають вапняне молоко і поступово добавляють до нього потрібну кількість гіпсу. Після перемішування суміші повинна утворитись сметаноподібна паста. Приготовлений розчин треба використати протягом 16—20 хв.

Отриманий розчин за допомогою сталевої гладилки намазують на поверхню шаром завтовшки 0,5—0,8 мм. Нанесений шар розчину відразу розрівнюють і загладжують тією самою гладилкою, тримаючи її під кутом 10—15° до поверхні. Через 20—30 хв наносять другий шар безпіскової накривки і остаточно його обробляють гладилкою до дзеркального блиску.

Безпкжовий розчин можна наносити на поверхню також дерев «яним або гумовим шпателем і розрівнювати кожний шар щіткою з короткою волосінню. Ні в якому разі не можна використовувати відмолоджений розчин, тобто такий, який після початку тверднення був знову розведений водою і додатково розмішаний. Такий розчин втрачає міцність і після нанесення на поверхню та висихання тріскається. Іноді розчини для безпіскової накривки розводять на 2%-й клейовій воді, що також сприяє уповільненню їх тужавіння.

Безпіскова накривка повинна бути рівною, без помітних подряпин, швів, стиків, грубої фактури та інших дефектів.

Підготовка поверхонь під фарбування казеїновими сумішами. Казеїновими сумішами фарбують внутрішні або зовнішні обштукатурені і бетонні поверхні. За якістю казеїнові фарбування бувають поліпшені і високоякісні.

При підготовці обштукатуреної поверхні під поліпшене фарбування її очищають і розрівнююсь торцем деревини, розрізують і підмазують щілини, шліфують підмазані місця. Ці роботи виконують такими самими сумішами і так само, як і при підготовці під клейове фарбування. Підготовлену поверхню ґрунтують казеїновою ґрунтовкою, яку приготовляють з готової казеїнової фарби або казеїнового клею.

Склад казеїнової ґрунтовки з казеїнової фарби Суха казеїнова фарба.

Оліфа.

Вода 10 кг.

300 г.

12— 14 л Спосіб приготування. У 5л підігрітої до 40…70 °С води, поступово перемішуючи, засипають суху казеїнову фарбу. Розчин треба перемішувати протягом 1,5—2,0 год, тобто доти, доки казеїновий клей, що є у фарбі, не розчиниться повністю. Після охолодження до розчину, інтенсивно перемішуючи, добавляють оліфу і розводять рештою води за рецептом. Ґрунтовку обов «язково проціджують.

Склад казеїнової ґрунтовки з казеїнового клею Клей казеїновий сухий 1,2 кг Крейда мелена 9 кг Оліфа 300 г Вода 10—12 л Спосіб приготування. Казеїновий клей розводять у 5 л підігрітої до 40…70°С води при безперервному перемішуванні протягом 1,5—2,0 год. При інтенсивному перемішуванні добавляють оліфу і попередньо розведену водою крейду. Вливають воду, що залишилась, і всю суміш проціджують.

Ґрунтовку наносять на поверхню валиком, макловицею або маховою щіткою, розтушовуючи її так само, як і клейову. Для механізованого нанесення ґрунтовки фарборозпилювачем до її складу перед початком роботи вливають 10%-й розчин алюмініево-калієвого галуну, який сприяє загущенню суміші. Це потрібно для того, щоб при фарбуванні суміш сильно не розпилювалась і не набувала тум, а неподібного стану. Кількість галуну вводять за потребою до робочої в «язкості ґрунтовки.

При підготовці під високоякісне фарбування казеїновими сумішами після підмазування і шліфування пошкоджених місць поверхню двічі шпаклюють з шліфуванням і зніманням пилу після кожного шпаклювання. Для шпаклювання застосовують казеїнову шпаклівку.

Під казеїнове фарбування застосовують шпаклівку, приготовлену з готової казеїнової фарби або казеїнового клею. Вона утворює міцну плівку, але потребує старанної попередньої підготовки поверхні. Якщо штукатурка неміцна, то шпаклівка після висихання може порушити накривний шар, який почне відшаровуватись.

Склад казеїнової шпаклівки з казеїнової фарби Суха казеїнова фарба (біла).

Крейда мелена.

Мило рідке.

Оліфа.

Вода 10 кг.

6 кг.

200— 300 г.

500 г.

6л.

Спосіб приготування. Суху казеїнову фарбу розводять водою так само, як і під час приготування казеїнової ґрунтовки. До розчину, перемішуючи, добавляють оліфу і попередньо розведене водою мила В утворену суміш добавляють крейду до робочої в «язкості і перетирають на фарботерці.

Склад казеїнової шпаклівки з казеїнового клею Клей казеїновий (10% -й розчин) 10 л.

Крейда мелена 22 кг.

Оліфа 300 г Спосіб приготування. У приготовлений розчин казеїнового клею при інтенсивному перемішуванні добавляють оліфу. В утворену суміш добавляють крейду до робочої в «язкості і перетирають на фарботерці.

Наносять казеїнову шпаклівку так само, як і клейову. Підготовлену поверхню перед фарбуванням ґрунтують казеїновою ґрунтовкою.

Підготовка поверхонь під фарбування вапняними сумішами. Вапняні суміші застосовують для фарбування внутрішніх і зовнішніх обштукатурених, бетонних, кам «яних і дерев «яних поверхонь.

При підготовці обштукатуреної і бетонної поверхонь їх очищають і розрівнюють торцем деревини, розрізують (на штукатурці) і підмазують щілини, вибоїни, раковини, шліфують підмазані місця. Для підмазування щілин застосовують такі самі суміші, що й під час підготовки під клейове фарбування, крім підмазки на купоросній ґрунтовці. Підготовлену поверхню ґрунтують вапняною ґрунтовкою.

Склад вапняної ґрунтовки.

(на 10 л суміші).

Вапняне тісто.

Сіль кухонна.

Вода 2,5—3.0 кг.

100 г До 10л.

Спосіб приготування. Вапняне тісто розчиняють у 4—5 л води. Окремо віл гарячої води розводять сіль. Розчин солі, перемішуючи, вливають у вапняний розчин і добавляють решту води. Перед застосуванням ґрунтовку проціджують.

Для приготування вапняної ґрунтовки можна застосовувати не тільки вапняне тісто, а й грудкове негашене вапно. Сіль у ґрунтовку добавляють лише під час роботи у літній період.

Ґрунтувальну суміш наносять на поверхню щітками або механізованим способом за допомогою фарбопульта (див. § 58). Суху підготовлену поверхню за 1—2 год до нанесення ґрунтовки змочують водою, щоб створити кращі умови для тверднення (карбонізації) вапняної плівки. Якщо поверхня волога, то змочувати її водою не потрібно.

Підготовляючи дерев «яні і цегляні поверхні під вапняне фарбування, їх очищають від пилу, змочують водою і ґрунтують вапняною ґрунтовкою. Очищають поверхню від пилу щітками або струменем стисненого повітря, що подається по шлангу від компресора. При механізованому чищенні слід працювати в респіраторі і окулярах. Поверхню можна водночас очистити від пилу і змочити водою, якщо воду подавати на поверхню під тиском по шлангу, а не набризкувати її щіткою. Через кілька годин поверхню ґрунтують. Вапняні ґрунтувальні суміші наносять так само, як й інші суміші.

Підготовка поверхонь під фарбування силікатними сумішами. Силікатні суміші застосовують для фарбування внутрішніх і зовнішніх обштукатурених, бетонних і кам «яних поверхонь. При підготовці поверхні її очищають від пилу, жирних плям від мінеральних масел, а пошкоджені місця підмазують цементним розчином і добре затирають. Підготовлена поверхня повинна бути міцною, мати однорідну фактуру на всій площі, лише в такому разі її можна ґрунтувати.

Для ґрунтування фасадів перед фарбуванням силікатними фарбами застосовують розчин калійного рідкого скла густиною 1,15—1,18 г/см3 або розчин флюату магнію чи цинку густиною 1,12 г/см3. Внутрішні поверхні ґрунтують рідким склом густиною 1,2 г/см3. Для ґрунтування пористих поверхонь до складу ґрунтовки добавляють до 20% дрібнорозмеленого мінерального наповнювача (крейда, діатоміт, трепел тощо).

Склад силікатної ґрунтовки.

(на 10 л суміші).

Калієве рідке скло (силікатний клей).

Крейда мелена 10 л.

1—2 кг.

Спосіб приготування. Крейду добре розтираюсь з невеликою кількістю рідкого скла, після чого вливають решту скла. Розчин перемішують і проціджують.

Ґрунтувальну суміш наносять щітками або механізованим способом. Якщо за певних умов поверхню потрібно шпаклювати, то це роблять силікатною шпаклівкою.

Склад силікатної шпаклівки.

(у частинах за об «ємом) Калієве рідке скло.

Крейда мелена 1.

До робочої в «язкості.

Спосіб приготування. У попередньо розведене до густини 1,15—1,18 г/см3 рідке скло при перемішуванні в розчинозмішувачі добавляють крейду до робочої в «язкості. Шпаклівку, що утворилась, перетирають на фарботерці.

Підготовка поверхонь під фарбування цементними сумішами. Цементні суміші застосовують здебільшого для фарбування зовнішніх поверхонь, особливо з підвищеною пористістю. Міцне зчеплення фарбової плівки спостерігається при фарбуванні конструкцій, виконаних з ніздрюватих бетонів. При підготовці поверхні її очищають від пилу, бруду, а пошкоджені місця підмазують цементною підмазкою. Підмазані місця затирають теркою, змочуючи поверхню водою.

Склад цементної підмазки.

(у частинах за об «ємом) Суха цементна фарба.

Пісок мілкий просіяний Вода 1—2.

До робочої в «язкості.

Спосіб приготування. Цементну фарбу перемішують з піском у сухому вигляді (гарцюють). До суміші, що утворилась, вливають до робочої в «язкості воду і добре перемішують.

Підготовлену поверхню до нанесення ґрунтовки (першого фарбування) рясно змочують водою до вологості 37—40%. Грунтовку приготовляють із готової цементної фарби і наносять відразу після зникнення з поверхні краплинок води.

Склад цементної ґрунтовки.

(у частинах за масою) Фарба цементна 1.

Вода 1.

Спосіб приготування. Фарбу змішують з меншою кількістю води і перетирають на фарботерці. До пасти, що утворилася, вливають решту води і всю суміш перемішують.

Ґрунтовку можна наносити на поверхню фарбопультом або фарборозпилювачем. Проте найкраще наносити її жорсткими щітками.

Якщо виникає потреба в шпаклюванні поверхні, то її шпаклюють цементною шпаклівкою, яку можна приготувати з цементу або сухої цементної фарби.

Склад цементної шпаклівки.

(у % до маси) Цемент білий 92.

Білила цинкові сухі 4.

Хлорид кальцію 3.

Стеарат кальцію 1.

Вода До робочої.

в «язкості.

Спосіб приготування. Цемент і білила спочатку змішують у сухому вигляді між собою, а потім з водою. Хлорид кальцію і стеарат кальцію окремо розводять у воді й добавляють до цементного тіста. Суміш, що утворилася, перетирають на фарботерці.

Склад цементної шпаклівки із цементної фарби.

(у частинах за масою) Фарба цементна 4.

Вода 1.

Спосіб приготування. Фарбу змішують з водою і утворену суміш перепускають через фарботерку.

Список використаної літератури Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.— М.- Высш. шк., 1984.— 176 с.

Белоусов Е. Д. Технология малярных робот.— М.: Высш. шк., 1980, — 240 с Лебедев А. М. Справочник молодого штукатура.— М.: Высш. шк., 1984.— 155 с.

Поволоцкий Ю. А., Северинова Г. В. Индустриальное производство отделочных работ.— М.: Стройиздат, 1983.— 152-с.

Смирнов А. А., Дадонов В. А. Ручные машины для строительных работ.— М.: Стройиздат, 1988.— 320 с.

Шепелев, А М Штукатурные работы.—М.-. Высш. шк., 1983.— 143 с.