Теоретичні аспекти формування системи управління економічними ризиками підприємств

Реферат на тему:

Теоретичні аспекти формування системи управління економічними ризиками підприємств.

Основна мета управління ризиками у сучасних умовах розвитку української економіки полягає у тому, щоб попередити банкрутство підприємства та забезпечити прибуткову діяльність при найменших втратах. У зв’язку з цим актуально стоїть питання формування дієвої системи управління економічними ризиками, яка повинна забезпечувати економічну стабільність діяльності підприємства у нестабільних кризових умовах.

Ґрунтуючись на визначенні поняття «система», наведеному в ДСТУ ISO 9000 — 2001 [1], як на нашу думку, під системою управління економічними ризиками слід розуміти сукупність взаємопов'язаних і взаємодійних задач, принципів, факторів, підходів, методів та етапів управління, які забезпечують досягнення поставлених цілей в умовах ризику і невизначеності.

Дослідження генезису формування окремих теоретичних положень з управління економічними ризиками підприємств привело до висновку про необхідність розгляду зазначених у визначенні складових системи управління ними з позицій поєднання різних підходів до управління. Формування будь-якого елемента системи управління, як на нашу думку, пов’язане з певним теоретичним підходом до управління, про що і свідчить рис.

Розглянемо кожну складову системи управління. Так, ґрунтуючись на теоретичних засадах цільового підходу сформулюємо мету, задачі та принципи управління економічними ризиками. Метою управління економічними ризика-ми є успішне функціонування підприємства в умовах ризику і невизначеності. Для досягнення цієї мети слід поставити і розв’язати такі задачі: 1) виявлення можливих економічних ризиків; 2) якісна і кількісна оцінка економічних ризиків; 3) вибір методів зниження та запобігання економічним ризикам; 4) компенсація уже завданих в результаті настання ситуації ризику збитків.

Рис. Структура системи управління економічними ризиками підприємств та підходи до її формування Реалізація поставлених цілей і задач вимагає уточнення і систематизації принципів управління ризиками. На нашу думку, доцільним було б виділення п’яти груп принципів управління ризиками: загальних принципів та принципів реалізації цільового, функціонального, процесного й структурного підходів.

Успіх управління ризиками залежить від багатьох факторів, які доцільно класифікувати за чотирма категоріями: фонові фактори, фактори посереднього впливу, фактори прямого впливу, внутрішньофірмові фактори.

Ризикотвірні фактори впливають на зміст функцій управління економічними ризиками. Аналіз теорії і практики управління показав, що перелік функцій управління у різних науковців відрізнявся як за кількістю, так і за змістом. Традиційно виділяли чотири функції: планування, організацію, мотивацію, контроль [2]. Враховуючи сучасні тенденції розвитку менеджменту, як на наш погляд, управління економічними ризиками можна представити у вигляді сукупності таких функцій, як аналіз, планування, організація, координація, контроль, стимулювання.

В умовах невизначеності економічного середовища на підприємствах актуальним є створення спеціальних підрозділів або функціональних підсистем з управління економічними ризиками. Як для українських підприємств оптимальним є створення постійно діючого комітету та тимчасових груп з управління економічними ризиками, що дозволить значно скоротити витрати, пов’язані з управлінням економічними ризиками.

Будь-які методи, управлінські заходи, функції мають застосовуватись в певній послідовності. Щодо процесу управління економічними ризиками, то його слід представити у вигляді такої сукупності етапів: визначення теоретичних аспектів управління; виявлення економічних ризиків; виявлення та оцінка факторів ризику; оцінювання рівня економічних ризиків і пошук резервів їх зниження; прийняття антиризикових рішень та розробка керуючих дій; контроль за виконанням прийнятих рішень.

Найбільш проблемною областю в формуванні системи управління економічним ризиками є вибір методичного забезпечення. Традиційно у його складі виділяють: якісну і кількісну оцінку ризиків. Слід зазначити, що вибір конкретних методів і методик повинен залежати від виду та мети діяльності підприємства і бути спрямований на комплексну діагностику та оцінку ризиків.

Таким чином, новизна отриманого наукового результату полягає у створенні універсальної схеми системи управління економічними ризиками підприємств з урахуванням теоретичних засад цільового, ситуаційного, структурного, функціонального та процесного підходів. Перспектива подальших наукових досліджень в даному напрямку полягає в формуванні аналогічних схем для підприємств різних галузей економіки.

Література:

Державний стандарт України «Системи управління якістю. Основні положення та словник.» (ISO 9000: 2001). — К.: Держстандарт України, 2001. — 27 с.

Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: пер с англ. — М.: Дело, 1992. — 702 с.

Система управління економічними ризиками підприємств.

Мета.

Задачі.

Принципи.

Фактори.

Функції.

Етапи.

Методи.

Підсистеми.

Цільовий підхід.

Ситуаційний підхід.

Функціональний підхід.

Системний підхід.

Процесний підхід.