Складні судження

КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

«Складні судження».

Виконала студентка.

Групи Ю-22.

Іваночко Наталія Викладач: Ганущак М. В.

КОЛОМИЯ'99.

План Пропозиційна зв’язка: кон’юнкція, дез «юнкція, імплікація, еквіваленція.

Заперечення судження.

Речення і судження.

Логічна структура запитань.

Види запитань.

Роль запитань у пізнанні та комунікації.

Складним судженням називається таке судження, яке складається з кількох простих суджень. Так, судження «Крадіжка — це злочин» є простим судженням, у ньому наявний один суб'єкт («крадіжка») і один предикат («злочин»). Судження ж «Вирок суду має бути законним і обгрунтованим» — це судження, утворене з двох простих: «Вирок має бути законним», і «Вирок має бути обгрунтованим».

Більшість норм права виражається у формі складних суджень.

Складні судження поділяють на умовні та безумовні.

Умовні (імплікативні) судження — це судження, в якому відображається залежність того чи іншого явища від тих чи інших обставин і в якому підстава і наслідок з'єднуються з допомогою логічного сполучника «якщо…, то…».

Безумовні (еквівалентні) судження поділяються на єднальні, розділові, поділяючі та множинні.

В єднальних (кон «юнктивні) судженнях, на відміну від простих, наявне твердження чи заперечення про належність предметові двох чи більше ознак. Наприклад: «Т. Г. Шевченко — геніальний поет і талановитий майстер живопису».

У предикаті розділового (диз'юнктивні) судження, як і в предикаті єднального вказується на дві чи більше ознак.

Поділяючі судження належать до розділових. Їх специфіка полягає в тому, що в них дається повний перелік різновидів предмета думки. Наприклад: «Ліси бувають листяними, хвойними і мішаними».

У множинних судженнях суб'єкт завжди є складеним, а предикат — як складеним, так і простим. Наприклад: «Залізо, мідь, золото, свинець та деякі інші метали тонуть у воді».