Толковий словник по програмуванню

ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК по програмуванню А.

Адреса — номер байта в оперативній або іншій пам «яті комп «ютера.

Адреса змінної - адреса першого байта ділянки пам «яті, що займається змінною.

Алфавіт — скінченна множина символів.

Алгебра Буля — алгебра, множина елементів якої складається з бульових значень «хибність «і «істина «та операцій бульового множення (кон «юнкція), бульового додавання (диз «юнкція) і заперечення. У мові Паскаль значення позначаються сталими false і true, а операції - знаками and, or і not відповідно.

Алгоритм — описання дій, які треба виконати для розв «язання якоїсь задачі.

Алгоритм евристичний — алгоритм, побудований на основі евристики.

Аргумент у виклику підпрограми — вираз, який відповідає параметрові, означеному в заголовку підпрограми. Якщо параметр є ім «ям змінної, то аргумент задає значення, що присвоюється параметрові-значенню перед виконанням виклику, або змінну, що ставиться у відповідність параметрові-змінній. Якщо параметр є ім «ям підпрограми, то аргумент задає підпрограму, яка при виконанні виклику «підставляється на місце «параметра. У сучасних мовах програмування параметр може бути ім «ям типу — тоді аргумент задає тип.

Б Байт — ділянка пам «яті, що може мати 256 різних станів. Кожний байт оперативної пам «яті має свій номер — адресу.

Бібліотека підпрограм — файл, у якому в системі програмування зберігаються «стандартні «підпрограми.

Блок — ділянка дискової пам «яті фіксованого розміру (найчастіше, 512 байтів), що є одиницею фізичного обміну даних.

Блок-схема — форма вираження алгоритмів. Послідовність дій задається стрілками.

Буфер — спеціальна ділянка пам' яті програми, яка надається кожній файловій змінній при її зв' язуванні. З її використанням зменшується загальна кількість фізичних обмінів даними між пам «яттю програми та зовнішніми носіями, що сприяє більш ефективному виконанню програми.

В Виклик підпрограми — позначення процесу виконання підпрограми. У мові Паскаль виклик функції є виразом — його значенням є значення, що повертається з виклику. Виклик процедури є оператором.

Виклик підпрограми рекурсивний — виклик підпрограми, записаний у її власному тілі.

Вираз (мови високого рівня) — запис, що задає застосування операцій до операндів — значень простіших виразів. Застосування операцій утворює процес обчислення значення виразу. Результатом цього процесу є значення виразу. У загальному розумінні це запис у деякій системі позначень, тобто мові.

Відношення — одна з операцій порівняння, позначених у мові Паскаль знаками =, <>, <, <=, >, >=. В математиці відношенням на множині називається підмножина її декартового квадрату.

Вказівник — змінна, значеннями якої є адреси.

Вказівник типізований — змінна, значеннями якої є адреси змінних деякого типу, заданого в її означенні.

Г Генератор псевдовипадкових чисел — підпрограма, в результаті багаторазових викликів якої породжується послідовність псевдовипадкових чисел.

Глибина рекурсії викликів рекурсивної підпрограми — кількість викликів рекурсивної підпрограми, процеси виконання яких розпочато, але ще не закінчено.

Граматика — система описання структури виразів мови. У ній задаються алфавіт (множина термінальних символів), система понять мови (множина нетермінальних символів), а також правила побудови виразів мови (множина продукцій, або правил виведення). Є однією з метамов.

Д Дані - значення, записані в оперативній пам «яті або іншому пристрої комп «ютера.

Директива транслятора — завдання того чи іншого режиму трансляції програми. Можуть задаватися за допомогою засобів системи програмування або безпосередньо в програмі. У Турбо Паскаль-програмах записуються як коментарі вигляду {$послідовність-директив}.

Дія елементарна — узагальнення присвоювань та операцій над значеннями скалярних типів (порівняння, додавання, множення тощо).

Доступний елемент файла — елемент, який можна читати або записувати в даний момент виконання програми.

Доступність компонента структури даних — можливість обробляти компонент у той чи інший момент виконання програми. Компоненти рівнодоступні, якщо їх доступність не залежить від їх розташування в структурі, інакше вони нерівнодоступні.

Драйвер — програма, за допомогою якої виконується обмін даними між пам «яттю програм і портом пристрою уведення-виведення.

Е Евристика — правило, метод або прийом, призначений для підвищення ефективності пошуку розв «язку задачі.

Екземпляр задачі - задача, поставлена не в загальному вигляді, а з конкретним набором значень параметрів.

Елемент масиву — змінна типу, заданого в означенні масиву.

Ефект побічний — зміна значення змінної з ім «ям, глобальним у підпрограмі.

З Завантаження — запис програми в оперативну пам «ять. Виконується за спеціальною програмою — завантажником, що входить до складу операційної системи.

Задача — питання чи вимога щось зробити (обчислити, намалювати тощо).

Задача масова — задача, що ставиться в загальному вигляді з параметрами.

Запис — у мові Паскаль змінна структурного типу, що складається з окремих змінних скалярних і структурних типів. Те ж саме, що структура. Також це тип змінних-записів.

Змінна (величина) — у найширшому розумінні це узагальнення, абстракція реальних та уявних об «єктів або їхніх окремих характеристик, які можуть мати різні стани. У програмуванні це ділянка пам «яті, що ставиться у відповідність імені змінної, записаного в програмі, під час виконання цієї програми. Ім «я змінної вказує, або посилається, на цю ділянку пам «яті.

Змінна автоматична — змінна, розміщена під час виконання програми в пам «яті автоматичній.

Змінна, глобальна в підпрограмі - змінна, чиє ім «я використовується, але не означається в підпрограмі. Воно означається в програмі або одній з підпрограм, що охоплюють дану.

Змінна динамічна — змінна, що створюється у вільній пам «яті і знищується при виконанні спеціальних операцій, указаних у самій програмі. На відміну від інших видів змінних, не має імені в програмі, а ідентифікується за допомогою встановленого на неї вказівника.

Змінна локальна — змінна, ім «я якої означено в підпрограмі і яка розміщається в локальній пам «яті процесу виконання виклику підпрограми. Доступна тільки під час виконання виклику цієї підпрограми.

Змінна локальна статична — змінна, ім «я якої означено в підпрограмі, але яка розміщається в статичній пам «яті програми разом із змінними програми. Доступна тільки під час виконання виклику цієї підпрограми.

Змінна статична — змінна, розміщена під час виконання програми в її статичній пам «яті.

Значення — число, символ або елемент іншої множини, представлений у комп «ютері.

І.

Ідентифікатор — позначення об «єкта, яким цей об «єкт ідентифікується, тобто виділяється серед інших. У програмуванні це послідовність букв і цифр, що починається з букви. Те ж саме, що ім «я. Щоправда, в мовах програмування деякі об «єкти, що є частинами складніших об «єктів, ідентифікуються не ім «ям, а виразом, у якому ім «я може ідентифікувати цей складніший об «єкт. Наприклад, елементи масивів або структур.

Іменування — присвоювання імені деякому об «єкту. У мові Паскаль іменуються значення виразів за допомогою означень вигляду const ім «я = вираз із сталими;

Ім «я — те ж саме, що ідентифікатор.

Ім «я, глобальне в підпрограмі - ім «я, записане, але не означене в підпрограмі. Воно може означатися в програмі або одній з підпрограм, що охоплюють дану.

Ім «я зовнішнє - ім «я, під яким файл відомий у файловій системі операційної системи.

Ім «я, локальне в підпрограмі - ім «я, означене в ній.

Індекс — номер елемента в послідовності. У програмуванні, як правило, є номером елемента в масиві. У мові Паскаль індекси можуть бути елементами лише перелічуваних типів.

Індексова множина масиву — множина індексів елементів масиву. У мові Паскаль це носій перелічуваного типу.

Індексування операція — операція, застосовна до масивів. Результатом її є елемент масиву, заданий ім «ям масиву та індексом елемента.

Ініціалізація — означення змінної разом із присвоюванням їй початкового значення.

Інтерпретація — обробка програми, записаної мовою високого рівня, яка полягає у безпосередньому виконанні дій, заданих програмою. Здійснюється при виконанні програми-інтерпретатора.

Інформація — відображення реального чи уявного світу в якомусь матеріальному носії.

К Катенація — операція дописування до кінця однієї послідовності символів іншої.

Код цілого додатковий — машинна форма подання від «ємного цілого числа у двійковій системі. Утворюється з оберненого коду додаванням 1 як до двійкового натурального.

Код цілого обернений — машинна форма подання від «ємного цілого числа у двійковій системі. Утворюється з прямого коду заміною 0 на 1 і 1 на 0.

Код цілого прямий — подання додатного цілого у двійковій системі числення, тобто послідовністю 0 і 1.

Команда машинна — указання процесору на зразок «прочитати значення з оперативної пам «яті «, «записати значення в пам «ять », «обчислити результат застосування операції до значень «і т.п.

Купа — те ж саме, що пам «ять вільна.

Л Лексична одиниця мови, лексема — свого роду «цеглинка мови », подібна словам у природних мовах. Лексеми неподільні й самі по собі позначають деякий зміст. Множина лексем мови та правил їх запису утворюють її лексику. Мова Паскаль має п «ять видів лексем: стала, ім «я, знак операції, роздільник і коментар.

М Магазин — послідовність, до кінця якої можна додавати нові елементи і вилучати їх з цього ж кінця.

Масив — змінна, утворена послідовністю змінних, причому:

— усі вони (компоненти, або елементи масиву) мають той самий тип;

— кількість їх зафіксовано в означенні масиву й у процесі виконання програми не змінюється;

— кожний компонент має свій номер у послідовності (індекс) і відрізняється ним від інших елементів (ідентифікується);

— доступність компонента для обробки не залежить від його місця в послідовності.

Масив багатовимірний — масив, елементи якого є масивами.

Масовість алгоритму — властивість алгоритму задавати розв «язання множини екземплярів задачі масової.

Метамова — мова, призначена для описання структури виразів іншої мови.

Метасимвол — символ метамови, який вживається у її виразах і відсутній в алфавіті означуваної мови.

Мітка — позначення, яким оператор чи його складова частина ідентифікується в програмі.

Мова — система запису, призначена для передачі змісту. В основі має алфавіт і правила утворення найпростіших виразів мови (лексем), а також правила побудови складніших виразів із простіших. Ці дві групи правил називаються відповідно лексичною і синтаксичною системами мови. Виразам мови, починаючи від найпростіших, зіставляється позначений ними зміст, тобто їхня семантика. Правила, за якими виразам мови зіставляється зміст, утворюють семантичну систему мови. Розумінням мови і є знання цієї системи, тобто уміння зіставити виразу його зміст.

Мова машинна — мова запису програм машинних, до виконання яких і призначений комп «ютер. Є системою запису команд машинних.

Мова програмування високого рівня — мова запису програм, призначених для виконання їх комп «ютером, у яких його дії позначено з вищим ступенем узагальнення, ніж у мовах машинних.

Мова формальна — множина виразів, заданих деякою формальною системою, напр., сукупністю форм Бекуса-Наура чи граматикою.

Модуль — збірник означень імен у мові Паскаль.

О Область дії означення імені - сукупність місць у програмі, де ім «я позначає об «єкт, вказаний саме в цьому означенні. За правилами мови Паскаль, означення імені діє від місця його запису в підпрограмі (програмі чи модулі) до її кінця. Якщо в цій області є підпрограми, означення діє і в них. Але якщо вони містять своє власне означення цього імені, то за тими ж правилам до кінця їх блоків діють їхні власні означення.

Означення імені - запис, яким задається, що саме позначає ім «я. У мові Паскаль ім «я може позначати змінну, сталу, тип, підпрограму, модуль, програму або її окремий оператор. В останньому разі воно називається міткою. Програма чи підпрограма самі по собі є означеннями їх імен.

Означення змінної з ініціалізацією — те ж саме, що ініціалізація.

Означення рекурсивне — означення елементів множини, яке задає елементи за допомогою інших елементів цієї ж множини. Об «єкти, задані рекурсивним означенням, також називаються рекурсивними.

Оператор — запис у мові програмування, що задає зміну станів пам «яті програми. У мові Паскаль є оператори таких типів: присвоювання, розгалуження (умовний), складений, переходу, циклу, а також виклики процедур.

Операційна система — система програм та інших даних, за допомогою якої організується робота комп «ютера в цілому. Вона визначає, команди якої саме з програм процесор має виконувати в той чи інший момент часу. Вона також забезпечує обробку файлів.

Операція машинна — операція, яку може виконати комп «ютер із значеннями, записаними в регістрах процесора.

П Пам «ять автоматична — область пам «яті оперативної, в якій розташовуються ділянки локальної пам «яті процесів виконання викликів підпрограм. Ця назва походить від того, що ділянки займаються та звільняються без явних на те указань у програмі, записаній мовою високого рівня, тобто «автоматично ». Ділянки розташовуються за принципом «останньою зайнята — першою звільнена », тому автоматичну пам «ять називають програмним стеком.

Пам «ять вільна — частина пам «яті програми, у якій змінні створюються та знищуються при виконанні операцій, указаних у самій програмі, записаній мовою високого рівня. Називається так, тому що не займається командами програми та змінними, означеними в програмі.

Пам «ять зовнішня — пам «ять на зовнішніх носіях даних, наприклад, магнітних дисках. Носії розміщаються на спеціальних пристроях уведення-виведення, до яких належать дисководи, а також екран, клавіатура, миша та ін.

Пам «ять оперативна — складова частина комп «ютера, призначена для зберігання програм, що виконуються або готові до цього.

Пам «ять програми — сукупність імен змінних, означених у програмі. Не плутати з пам «яттю процесу виконання програми.

Пам «ять процесу виконання програми — сукупність змінних, які у процесі виконання програми поставлено у відповідність іменам її змінних.

Пам «ять регістрова — пам «ять усередині процесора, утворена регістрами.

Пам «ять статична — область пам «яті, що виділяється під змінні, означені в програмі або модулі, а також під статичні змінні підпрограм. Називається так, тому що протягом усього процесу виконання програми відповідність її змінних та імен програми залишається незмінною.

Параметр — ім «я, що позначає величину, незмінну для конкретного екземпляра задачі, рівняння тощо. Різні значення параметра відповідають різним екземплярам задачі, рівняння тощо. Про значення цього слова в програмуванні див параметр підпрограми. Параметр-змінна — параметр Паскаль-підпрограми, який у її заголовку означається з описувачем var. При виконанні виклику підпрограми йому ставиться у відповідність ділянка пам «яті, уже зіставлена аргументу. Аргументом може бути лише ім «я або інший вираз, що позначає змінну.

Параметр-значення — параметр Паскаль-підпрограми, який у її заголовку не має описувача var. При виконанні виклику підпрограми йому ставиться у відповідність ділянка локальної пам «яті, куди копіюється значення аргументу. Аргументом може бути довільний вираз відповідного типу.

Параметр-підпрограма — параметр Паскаль-підпрограми, яким позначаються інші підпрограми у їх викликах у тілі даної підпрограми. Ім «я конкретної «іншої «підпрограми задається у виклику даної.

Параметр підпрограми — ім «я, означене в заголовку підпрограми. В її блоці воно позначає змінну, підпрограму або тип. Дії, задані підпрограмою, описуються з використанням параметра. Ці дії виконуються з конкретним значенням, змінною, підпрограмою або типом, що задається у виклику підпрограми як аргумент.

Параметр фактичний — те ж саме, що аргумент у виклику підпрограми.

x0161.

x00A8.

Oe.

Ue.

a.

ae.

e.

x00F0.

" .

&.

J.

L.

b.

d.

-.

&.

[ - те ж саме, що параметр підпрограми.

Перелік — взаємно однозначна відповідність між елементами множини та натурального ряду (або його початкового відрізка 0, 1, 2, …, n).

Підпрограма — у мові Паскаль процедура або функція. З одного боку, є описанням розв «язання деякої задачі, що виникає як підзадача в задачах, розв «язання яких описують програми. З іншого боку, є означенням свого імені, яким далі у вигляді виклику підпрограми позначається процес виконання дій, заданих нею.

Підпрограма, вкладена в дану — у мові Паскаль підпрограма, записана в блоці даної підпрограми (програми).

Підпрограма, що охоплює дане означення імені - у мові Паскаль підпрограма (програма), у блоці якої записано це означення, або підпрограма, що охоплює підпрограму, у блоці якої записано це означення.

Підстановка аргументу на місце параметра підпрограми за значенням — процес, у якому обчислюється значення відповідного аргументу, вказаного у виклику підпрограми, і присвоюється локальній змінній, поставленій у відповідність параметру-значенню.

Підстановка аргументу на місце параметра підпрограми за посиланням — процес, у якому змінна, уже поставлена у відповідність аргументу, ставиться у відповідність параметру-змінній.

Подання числа з плаваючою точкою — подання дійсних чисел у вигляді xF0B1 MxF0B4 2p, де M — дробова частина (мантиса), p — порядок. У поданні зафіксовано розряди мантиси, порядку та знаковий.

Подання числа з фіксованою точкою — поданні дійсних чисел у вигляді xF0B1 E. M, де E — ціла частина числа, M — дробова (мантиса). У поданні зафіксовано розряди цілої та дробової частин, а також знаку.

Поле структури — змінна, що є компонентом змінної-структури.

Поліморфізм — у програмуванні властивість операції бути означеною для різних типів. Така операція називається поліморфною.

Порівняння — операції =, <>, <, >, <=, >=. У мові Паскаль означені для всіх базових типів, а також для всіх типів перелічуваних, що задаються програмістом.

Порт — ділянка оперативної пам «яті, виділена кожному пристрою уведення-виведення. З нього пристрій переносить дані на зовнішній носій, записуючи їх, наприклад, на диск або екран комп «ютера. І саме в порт записуються дані від пристроїв, наприклад, від клавіатури або дисковода. Обмін даними між портом і пам «яттю програм ведеться за допомогою спеціальних програм — драйверів.

Послідовність рекурентна — послідовність, члени якої задовольняють деяке співвідношення рекурентне.

Послідовність упорядкована — послідовність довжини 1 або така, що кожний її наступний член не менше попереднього.

Пошук за ключем — пошук серед номерів елементів послідовності A найменшого (як правило) номера i такого, що A[i] дорівнює заданому значенню (ключу).

Пошук двійковий — пошук за ключем у послідовності, значення якої упорядковані. Називається так, оскільки його тривалість у гіршому випадку прямо пропорційна двійковому логарифму довжини послідовності. Ключ порівнюється з елементом у середині послідовності, після чого шукати достатньо в одній із половин, на які розділяється послідовність. Тому цей пошук ще називається дихотомічним.

Пошук лінійний — пошук за ключем у послідовності, який полягає в послідовному перебиранні елементів. Називається так, оскільки його тривалість у гіршому випадку прямо (лінійно) пропорційна довжині послідовності.

Програма — те ж саме, що алгоритм. У програмуванні частіше так називають алгоритми, призначені для виконання їх комп «ютером. Або такі, що за допомогою комп «ютера їх можна перетворити до вигляду, придатного для виконання комп «ютером.

Програма машинна — програма, записана мовою машинною.

Процедура — описання (як правило, параметризоване) обчислень, в результаті виконання яких змінюється стан пам «яті програми або якась інформація надходить у «зовнішній світ ». Одночасно вона є означенням її імені.

Процес — послідовність дій. У програмуванні це дії, що виконуються за алгоритмом.

Процес виконання виклику підпрограми — процес, у якому запам «ятовується точка повернення в програму, обчислюються аргументи та підставляються на місце параметрів підпрограми, виконуються оператори тіла підпрограми та відбувається повернення до виконання програми з точки повернення.

Процесор — складова частина комп «ютера, що виконує команди машинні. Його структура подібна структурі комп «ютера, тобто він має свою «надоперативну «пам «ять, внутрішню шину та власне операційний пристрій.

Р Регістр — ділянка пам «яті у складі процесора, в яку записуються операнди та результати операції машинної для якомога швидшого її виконання.

Рекурсія — використання означень рекурсивних.

Роздільник — символ, за допомогою якого відокремлюються одне від одного лексичні та інші одиниці програми. У мові Паскаль ними є дужки, символи ", «, «; «, «: «та деякі інші.

Розіменування — породження значення змінної за її ім «ям.

Розіменування вказівника — операція, що застосовується до вказівників. Її результатом є сама змінна, на яку встановлено вказівник.

Рядок — у загальному розумінні це послідовність символів із явно позначеним кінцем. У програмуванні це 1) послідовність символів; 2) змінна, значенням якої є послідовність символів; 3) послідовність символів із явно позначеним кінцем у файлі-тексті.

С Секція параметрів — у мові Паскаль означення однотипних параметрів підпрограми того самого виду (або параметри-значення, або параметри-змінні). Має вигляд списку імен, за яким після двокрапки записано ім «я типу. Секція параметрів-змінних починається словом var перед списком.

Семантика — зміст деякого позначення, тобто власне те, що їм позначено. Наприклад, семантикою програми є множина процесів її виконання, семантикою оператора — зміни станів пам «яті, що відбуваються при його виконанні.

Система програмування — система програм та інших засобів, які забезпечують створення машинних програм за допомогою мови програмування високого рівня, наприклад, мови Паскаль або її сучасних діалектів.

Система введення-виведення — набір програмних засобів роботи з файлами, що входять до складу системи програмування.

Система числення — система запису, або позначення, чисел.

Система числення позиційна — система запису чисел, у якій числове значення, що ставиться у відповідність цифрі, залежить від її позиції в записі числа.

Скидання буфера — копіювання даних із заповненого буфера на зовнішній носій.

Складність алгоритму. Нехай A позначає алгоритм розв «язання деякої масової задачі. Позначимо через F (A, екземпляр) кількість елементарних дій у процесі розв «язання цього екземпляра задачі за алгоритмом A, а через F (A, n) — максимум кількості елементарних дій серед усіх екземплярів, що характеризуються деяким розміром n. Кожному n = 1, 2, 3, … відповідає певне значення F (A, n), тобто існує функція, яка розмірам n ставить у відповідність максимальні кількості елементарних дій, виконуваних за алгоритмом A. Ця функція і є складністю алгоритму.

Складність задачі - найменша зі складностей алгоритмів її розв’язання.

Сортування — переупорядкування елементів послідовності так, що в результаті утворюється неспадна або незростаюча послідовність.

Список лінійний — послідовність елементів деякої множини. У програмуванні це, як правило, послідовність структур у вільній пам «яті, в елементах якої зберігаються елементи деякої множини.

Список упорядкований — список, що подає послідовність упорядковану.

Співвідношення рекурентне — рівність, що виражає член послідовності через k попередніх (один або кілька) за допомогою деякого виразу. Якщо відомі попередні члени sn-k, …, sn-1, то вираз фактично задає обчислення наступного sn. Це обчислення називається застосуванням рекурентного співвідношення.

Стала — позначення числа або іншого значення. Також це ділянка пам «яті, стан якої не може мінятися у процесі виконання програми.

Стала бульова — у мові Паскаль запис вигляду false або true, позначає відповідно значення, про які ми звикли говорити «хибність «і «істина » .

Стала дійсна — позначення числа типу дійсних. У мові Паскаль — числа типу real. Являє собою послідовність певної структури з десяткових цифр, крапки та знаків «» + ", «- «, «E », «e » .

Стала символьна — позначення елемента типу символів. У мові Паскаль це символ в апострофах, наприклад, «x », «1 » .

Стала рядкова — те ж саме, що літерал.

Стала ціла — це, як і в математиці, позначення цілого числа у вигляді послідовности десяткових цифр, можливо, із знаком «+ «або «- «попереду.

Стан змінної - пара вигляду (ім «я змінної, значення змінної). Значення, а відтак і стан, може змінюватися при виконанні операторів програми.

Стан пам «яті процесу виконання програми — сукупність станів змінних. Розглядається найчастіше як функція, областю визначення якої є множина змінних процесу виконання програми, а областю значень є об «єднання носіїв типів цих змінних.

Стек — те ж саме, що магазин.

Стек програмний — те ж саме, що пам «ять автоматична.

Структура — у мовах програмування змінна структурного типу, що складається зі змінних скалярних і структурних типів, кожна з яких ідентифікується окремим ім «ям. Це також значення змінної-структури. У мові Паскаль це те ж саме, що запис.

Сумісність типів — можливість запису операндів різних типів у виразах (наприклад, типи цілих і дійсних сумісні).

Сумісність типів за присвоюванням — можливість присвоювати змінним одного типу значення іншого типу (у мові Паскаль дійсний тип сумісний за присвоюванням з цілим, але не навпаки).

Т Текст — послідовність символів, розбита на рядки.

Тип — пара (множина елементів, множина операцій з ними). Множина елементів називається носієм типу, множина операцій — сигнатурою.

Тип адресний — тип, значеннями якого є адреси.

Тип бульових значень Boolean — у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються сталими false, true, а операції алгебри Буля — знаками and, or, not. Є реалізацією цієї алгебри. Належить до типів перелічуваних.

Тип-діапазон — у мові Паскаль тип, який задається в програмі виразом вигляду C1. C2, де C1, C2 — сталі того самого типу перелічуваного. Також є перелічуваним.

Тип дійсних значень real — у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються сталими дійсними. У сигнатурі типу є операції +, -, *, /, порівняння =, < тощо, функції стандартні математичні, а також функції trunc (ціла частина) і round (найближче ціле).

Тип-перелік — у мові Паскаль тип, який задається в програмі виразом вигляду (I1, …, Ik), де I1, …, Ik — довільні ідентифікатори, відмінні від зарезервованих. Є типом перелічуваним.

Тип перелічуваний — тип мови Паскаль, для якого означено операції succ (наступний), pred (попередній) і ord (порядковий номер елемента), а також порівняння. Типи boolean, char і integer, на відміну від типу real, — перелічувані. У програмі перелічуваний тип можна означати у вигляді типу-переліку або типу-діапазону.

Тип символьних значень char — у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються сталими символьними або виразами вигляду chr (ціле). Належить до типів перелічуваних.

Тип скалярний — у мові Паскаль тип, елементи якого розглядаються й використовуються як неподільні, тобто такі, що не мають ідентифікованих окремо частин.

Тип структурний — у мові Паскаль тип, елементи якого є послідовностями елементів інших типів (одного й того самого типу, як масиви та файли, або різних, як записи). Довжина послідовності може бути постійною, як у масивів і записів, або змінною, як у файлів. Елементи послідовності можна позначати окремо.

Тип цілих значень integer — у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються сталими цілими. У сигнатурі типу є всі операції із сигнатури типу дійсних (крім функцій trunc і round), а також операції типів перелічуваних і функція chr.

Точка повернення з підпрограми — місце в програмі, що описує дію, якою виконання програми продовжується по закінченні процесу виконання виклику підпрограми. Запам «ятовується в локальній пам «яті цього процесу.

Трансляція — переклад на машинну мову програми, написаної на не-машинній мові. Виконується за спеціальною програмою-транслятором.

У Умова — фраза, що може бути або істинною, або хибною. У мовах програмування умови мають вигляд виразів, у результаті обчислення яких породжується одне з двох значень («істина «чи «хибність »).

Умова завершення — у мові Паскаль це умова, записана в операторі циклу repeat. Якщо при її обчисленні одержано значення «істина », то тіло оператора далі не виконується, тобто виконання оператора repeat завершується.

Умова продовження — у мові Паскаль це умова, записана в операторі циклу while. Якщо при її обчисленні одержано значення «істина », то далі виконується тіло оператора, тобто виконання оператора while продовжується.

Ф Файл — дані на зовнішніх носіях, певним чином організовані та об «єднані в єдине ціле.

Файл безтиповий — файл, що розглядається як послідовність байтів.

Файл введення стандартний — клавіатура комп «ютера.

Файл виведення стандартний — екран комп «ютера.

Файл індексовий — файл цілих, який створюється для прискорення пошуків у типізованому файлі. Значеннями елементів індексового файла є номери (або інші позначення) елементів основного файла. Перший елемент індексового файла вказує на найменший із елементів основного файла за деяким їх упорядкуванням, другий — на наступний тощо, останній — на найбільший.

Файл типізований — файл, що розглядається як послідовність змінних деякого типу, заданого в означенні відповідної файлової змінної.

Файлова змінна — змінна програми, записаної мовою високого рівня, яка виступає представником файла у програмі.

Файлова система — система організації файлів та інформації про них, а також засоби їх обробки, що входять до складу операційної системи.

Файловий вказівник — змінна, значенням якої в той або інший момент виконання програми є номер доступного елемента файла.

Факторизація — розкладання натурального числа на прості співмножники.

Форма Бекуса-Наура (БНФ) — запис вигляду <�поняття> := <�метавираз>, де знак " := «читається як «має структуру », а <�метавираз> є послідовністю символів мови та позначень її понять. Є синтаксичним правилом, тобто задає структуру виразів мови, що є представниками вказаного поняття. Названа за прізвищами її авторів. Є різновидом правила виведення граматики.

Формат — система організації даних у файлах.

Функції стандартні математичні - у мовах програмування це математичні функції sin, cos, exp, ln та деякі інші. Їх обчислення реалізовано машинними підпрограмами, зібраними у спеціальну бібліотеку в складі системи програмування.

Ц Цифра — символ, яким позначається деяке ціле число. У позиційних системах числення цим числом є одне з кількох перших натуральних чисел або 0. У непозиційних системах числення, наприклад, Римській, це не так.

Ч Черга — послідовність, така що елементи додаються в її кінець, а вилучаються з її початку.

Числа псевдовипадкові - числа, що є членами деякої рекурентної послідовності та породжуються в результаті багаторазових викликів генератора псевдовипадкових чисел. Їх послідовність, крім, як правило, першого числа, не є випадковою, але має властивості, що дозволяють розглядати її як послідовність чисел випадкових.

Числа випадкові - числа, послідовність яких не має ніяких закономірностей, і тому не дозволяє за будь-яким її відрізком обчислити наступний за ним член.

Числа Фібоначчі - послідовність {f} чисел 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, …, у якій f1=f2=1, а наступні члени задаються рекурентним співвідношенням fn=fn-2+fn-1, n>2. Названі так за Леонардо Пізанським, на прізвисько Фібоначчі, який першим їх описав.

Число — абстрактне математичне поняття, що виражає кількість. У програмуванні під числом, як правило, розуміють його подання в пам «яті комп «ютера, що не зовсім точно.

Ш Шина — пристрій, за допомогою якого здійснюються переміщення значень між процесором та пристроями введення-виведення.