Облік розрахунків з оплати праці на підприємстві

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ.

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту Курсова робота з бухгалтерського обліку на тему:

«Облік розрахунків з оплати праці на підприємстві».

Виконала Перевірив викладач Кіровоград 2001.

Зміст Вступ.

Розділ 1. Нормативно методичні засади організації оплати раці та обліку розрахунків з працюючими.

1.1 Концептуальні основи організації обліку заробітної плати в Україні.

1.2 Методичні (організаційні) засади оплати праці на підприємстві.

Розділ 2. Аналіз економічної особливості господарювання.

2.1 Організаційні економічні особливості роботи підприємства.

2.2 Облікова політика підприємства.

Розділ 3. Техніка підрахунку заробітної плати при погодинній і відрядній формі оплати заробітної плати.

3.1. Нарахування заробітної плати.

3.2. Утримання із заробітної плати.

3.3. Видача заробітної плати і оформлення своєчасно не отриманої заробітної плати.

Розділ 4. Порядок оформлення розрахунків з робітниками і службовцями і виплата їм заробітної плати. Облік оплати відпусток.

Розділ 5. Синтетичний облік заробітної плати і розрахунків з робітниками і службовцями по заробітній платі. Приклад Розділ 6. Нарахування на заробітну плату. Облік розрахунків по соціальному страхуванню.

Висновок Література.

Додатки.

ВСТУП.

В Законі України «Про оплату праці» зазначається, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робіткинів та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Джерелом засобів на оплату праці робітників господарських підприємств є частина доходу та інші засоби, отримані внаслідок їх господарської діяльності.

Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, — це засоби, що виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, отриманого внаслідок господарської діяльності та з інших джерел (2).

В умовах економічної кризи, спаду виробництва, зниження продуктивності праці, безробіття в організації праці та її оплати відбуваються значні зміни.

Підвищення ефективності виробництва, достовірну інформацію про витрати праці на кожній виробничій дільниці, використання робочого часу і його оплати повинен забезпечити бухгалтерський облік.

Вимогами побудови обліку заробітної плати є: визначення завбань, система показників, документація і система розрахунків. Виходячи з цього, основними завданнями обліку заробітної плати є:

1) правильне визначення витрат робочого часу і облік праці;

2) нарахування заробітної плати кожному працівникові відповідно до кількості та якості затраченої ними праці;

3) виявлення фактичного обсягу фонду заробітної плати всьому колективу підприємства і здійснення контролю його як за складовими частинами (відділами, цехами тощо), так і в цілому по підприємству.

4) облік кожної суми нарахованої заробітної плати працівником підприємства як складової частини витрат підприємства за господарськими процесами відповідно до місця і об'єкту застосування праці;

5) контроль правильності використання заробітної плати в кожному підрозділі підприємства і встановлення відповідності за зниження продуктивності праці; відображення всіх витрат по заробітній платі на рахунках бухгалтерського обліку.

Основними показниками заробітної плати, що підляягають обліку, є: чисельність працівників, їх професії і кваліффікація, витрати робочого часу в годинах і годино-днях, кількість виготовленої продукції або обсяг виконаних робіт, розмір фонду оплати праці різним категоріям працівників і за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум нарахованих і використаних на оплату відпусток і на соціальне страхування працівників, розмір відрахувань за їх видами. Ці дані необїідні для обчислювання таких економічних показників, як рівень забезпеченості робочою силою, середнього заробітку, рівня продуктивності праці та ін. (9).

Розділ 1. Нормативно методичні засади організації оплати раці та облікурозрахунків з працюючими.

1.1 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.

Організація заробітної плпти визначається трьома взаємозв'язаними і взаємозалежними елементаим:

1) тарифною системою;

нормуванням праці;

формами і системами оплати праці.

Татифна система дозволяяяє якісно оцінити працю, нормування — врахувати кількість затраченого часу, а форми — визначити порядок розрахунку заробітної плати.

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає в себе:

— тарифну сітку, яка показує співвідношення в оплаті праці між різними розрядами робіт і робітників (кваліфікаціями). Тарифна сітка включає тарифні розряди і тарифні коефіцієнти. Перші вказу. ть на ступінь складності робіт, другі - наскільки заробітна плата поданому розряду більша заробітної плати по першому розряду.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

1) тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, який перевищує встановлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати;

2) міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

тарифна ставка, що означає розмір оплати праці в годину чи за день;

тарифно-класифікаційні довідники, за допомогою яких можна визначити розряд роботи і робітника у відповідності з тарифною сіткою. В тарифно-класифікаційному довіднику вказується обсяг професійних знань, які повинен мати працівник певної кваліфікації. Тарифно-класифікаційні довідники розробляються Міністерством праці України.

Виконання найпростіших робіт оплачується по тарифній ставці робітника 1 розряду. Тарифні ставки робітників останніх розрядів перевищують цей розмір в залежності від рівня кавліфікації їх праці.

Для робітників підприємств, що розташовані в Східному Сибіру, на Дальному Сході, в північних районах, в районах Уралу, Середньої Азії, тобто з важкими природно-кліматичними умовами, додатково до тарифних ставок і окладів встановлені певні районні коефіцієнти.

Другим елементом організації заробітної плати є нормування праці. Нормування праці передбачає встановлення міри затрат праці на виготовлення одиниці виробу. Це одна із важливих складових частин наукової організації праці. Нормування праці включає два показники: норму виробітку і норму часу.

Норма виробітку встановлює кількість одиниць продукції (шт., м., т.), яка повинна бути виготовлена за одиницю часу (годину, зміну, місяць).

Норма часу передбачає час, необхідна для виготовлення роботи в певних умовах (хв., год.).

Норма виробітку застосовується в масових і крупносерійних виробництвах, а в індивідуальних і дрібносерійних, де робітнику протягом зміни приходиться виконувати різні роботи і технологічні операції, нормується час. Широко використується в промисловості і поняття норми обслуговування, коли робітнику чи бригаді нормується кількість одиниць обладнання (кількість кв.м. виробничих приміщень, на яких встановлене обладнання) (4).

Третім елементом організації заробітної плати є форми і системи оплати праці. В основному на підприємствах існують дві форми оплати праці - погодинна і відрядна.

При погодинній оплаті праці заробіток залежить від кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки. Відрядна — це форма заробітної плати, при якій заробіток залежить від кількості виробленої продукції і розцінок на неї. Тарифна ставка являє собою заробітну плату за одиницю часу, а розцінка — заробітну плату за одиницю продукції.

Відомі дві системи погодинної форми оплати праці:

1) проста погодинна. При ній заробітна плата знаходиться в прямій залежності від кількості відпрацьованого часу, від погодинних тарифних ставок, місячних посадових окладів.

2) погодинно-преміальна. При ній робітники, крім основного заробітку, отримують ще й премії за економію матеріалів, палива, електроенергії, що посилює їх матеріальну зацікавленість в результаті своєї праці.

Відрядна форма оплати праці має такі системи:

1) пряма відрядна. При ній оплата праці робітників підвищується в прямій залежності від кількості вироблених ними виробів, тобто оплата праці здійснюється по одній і тій же розцінці за кожну вироблену ним одиницю продукції. Для знаходження розцінки необхідно тарифну ставку робітника поділити на норму вироблену за зміну.

2) Відрядно-преміальна, яка характеризується тим, що робітники, крім основного заробітку, отримують премії за перевиконання норм виробітку.

3) Відрядно-прогресивна — передбачає оплату виробленоїпродукції в межах встановлених норм по прямих розцінках, а вироби понад норму оплачуються по підвищених розцінках згідно встановленої шкали, але не вище подвійної відрядної розцінки.

4) акордна, при якій до виробника доводиться завдання, розмір оплати за його виконання, а також розмір стимулів за дострокове і якісне виконання завдання, граничний строк його виконання.

Відрядна форма оплати праці зацікавлює робітників в підвищенні продуктивності праці.

Як відрядна, так і погодинна оплата праці можуть здійснюватись як індивідуально, так і колективно (бригадна організація праці). При колективній застосовується коефіцієнт трудової участі, виходячи з якого визначається заробітна плата кожного члена бригади (4).

Форми і системи оплати праці вибирає керівник підприємства. Він же встановлює робітникам конкретні розміри тарифних ставок.

Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, яка регулюється з врахуванням рівня економічного розвиткку, продуктивності праці, середньої заробітної плати, величини мінімального житєвого бюджету. Вона встановлюється Кабміном України.

На підприємствах також може застосовуватись оплата праці по трудових угодах і контрактах. Трудова угода заключається між підприємством і робітником, що залучається зі сторони для виконання конкретної роботи, яку не можна виконати силами підприємства.

В теперішній час широко поширена оплата праці по контракту. Вона заключається в домовленості сторін і пов’язується з виконанням умов контракту (1).

1.2 Методичні (організаційні) засади оплати праці на підприємстві.

Методичні (організційні) засади оплати праці на підприємстві Управління ринків регламентуються колективним договором:

І. Загальні положення.

1. Колективний договір на 1999;2002 рік /далі - Договір/ укладено згідно з Законом України «Про колективні договори і угоди» між Управлінням ринків облспоживспілки та трудовими колективами управління ринків, Колгоспного, Центрального ринків та Автотехцентру /далі - Сторони/, від імені яких повноважними представниками підписаний цей Договір: від адміністрації управління ринків — начальником управління, від трудових колективів — голова профспілкового комітету.

2. Сторони визнають Договір, як чинний акт соціального партнерства, що визначає узгоджені позиції і дії сторін за основними принципами, які спрямовані на співробітництво Сторін для зміцнення і ефективного розвитку ринків та забезпечення додаткових прав і гарантій трудових колективів.

3. Положення Договору діють безпосередньо і поширюються на всіх працюючих, що знаходяться у сфері дії Сторін на дату його підписання. Прийняті сторонами зобов «язання та домовленності є обов «язковими для виконання.

4. Основні положення Договору відповідають чинному законодавству, а соціальні пільги та компенсації не можуть бути нижче рівня, передбаченого чинним законодавством, і встановленою Генеральною, галузевою та регіональною угодами.

5. Договір набуває чинності з дня його підписання представниками Сторін, діє до укладення нового або перегляду чинного.

Договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування уповноваженного органу, від імені якого укладено цей договір.

6. Сторони, що підписали договір звітують на зборах /конференціях/ трудових колективів про його виконання не менше двох разів на рік, вони можуть вносити тимчасові зміни та доповнення до нього.

II. Зобов «язання управління ринків облспоживспілки.

1. Політику зайнятості та соціального захисту працюючих здійснювати шляхом: розроблення програми зайнятості, де передбачити заходи щодо поліпшення роботи ринків; перерозподілу трудових ресурсів;

збереження та створення додаткових робочих місць; економічного обгрунтування підстав скорочення чисельності або штату працівників.

2. Письмово попереджувати /не менш ніж за 2 місяці/ профспілковий комітет про причини і обсяги скорочень, терміни вивільнення, спеціальності працівників, що підлягають скороченню, та проводити спільні консультації щодо заходів, спрямованих на сприяння працевлаштуванню працівників, які звільняються.

3. Надавати працівникам, які отримали повідомлення про звільнення за скороченням штатів, вільний час /три дні у місяць/ для пошуку роботи із збереженням заробітної плати.

4. У сфері оплати праці та соціальних гарантій забезпечити збереження на весь термін дії Договору тарифних співвідношень, посадовихокладів, що діяли у галузях народного господарства у 1990 році. Вносити своєчасно відповідні зміни тільки при змінах у чинному законодавстві з цього приводу.

5. Заробітна плата працівників управління ринків складається з посадових окладів /відрядних розцінок, тарифних ставок/, премій, надбавки за стаж роботи /вислугу років/ в управлінні ринків та інших видів виплат.

6. Надбавка за вислугу років виплачується працівникам управління ринків щомісячно у відсотках до посадового окладу /або заробітної плати, нарахованної по тарифних ставках, відрядних розцінках/ залежно від стажу роботи в управлінні ринків.

7. Працівникам управління ринків, за погодженням з профспілковим комітетом можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов «язків тимчасово відсутніх працівників та інші види виплат, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціальних питань.

8. За сумлінну безперервну працю на підприємствах управління ринків, зразкове виконання трудових обов «язків, а також при виході на пенсію працівникам управління ринків видається грошова винагорода в порядку, що встановлюється керівником управління ринків, за погодженням з профспілковим комітетом.

9. Працівникам управління ринків надається щорічна відпустка тривалістю 28 календарних днів, якщо чинним законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу /або середньомісячної заробітної плати за останні два місяці роботи, нарахованої по тарифних ставках, відрядних розцінках/.

10. Працівникам управління ринків /учасникам бойових дій, учасникам або постраждалим при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС тощо/ надаються пільги, що встановлені відповідними діючими законодавчими актами.

III. Трудові відносини, режим праці та відпочинку.

1. Для всіх категорій працюючих управління ринків встановлюється 40-годинний робочий тиждень за графіком: працівники управління ринківшестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем; початок роботи з 8 години; обідня перерва з 12.00 до 13.00; кінець робочого дня о 16 годині: у суботу — 8.00 до 13.00 без обідньої перерви. Вихідний день — неділя.

На безперервних виробництвах, де режим робочого дня не може бути організований за графіком п «яти або шестиденного робочого тижня, застосування графіків змінності, які забезпечують безперервну роботу персоналу ринків змінами рівної тривалості з урахуванням 8-годинної робочої зміни та двома вихідними днями. Вказані графіки затверджуються адміністрацією управління ринків і профспілковим комітетом.

Напередодні святкових днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину.

2. Для розв «язання поточних невідкладних питань у вихідні і святкові дні організовується чергування, до якого залучаються спеціалісти і службовці управління ринків (за окремим графіком).

IV. Охорона праці і здоров «я працівників.

1. Створення комісії з питань охорони праці у відповідності з ст. 26 Закону України «Про охорону праці» та примірним положенням «Про комісію з питань охорони праці підприємства в системі споживчої кооперації України».

2. Щотижневі розгляди директорами ринків стану охорони праці безпосередньо на робочих місцях.

3. Розгляд стану охорони праці два рази на рік разом з профспілковим комітетом.

4. Безумовне виконання приписів та організаційно-технічних заходів, розроблених комісією або її членами з рослідування нещасних випадків на виробництві.

5. Проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони праці шляхом:

а) виконання заходів поліпшення стану безпеки, гігієни праці у поточному році;

б) здійснення методичного керівництва діяльністю ринків з питань охорони праці;

в) організації навчання і перевірки знань правил і норм з охорони праці працівниками ринків;

г) здійснення постійного контролю за станом охорони праці.

6. Надання працюючим санітарно-побутових приміщень, обладнання, спецодягу, миючих засобів, засобів індивідуального захисту, спеціального харчування, які надаються безкоштовно згідно діючих норм, що додаються.

Надання травмованому на виробництві працівнику за травму, яка призвела до втрати працездатності, одноразової допомоги на основі строку непрацездатності:

а) до 10 днів — у розмірі місячної заробітної плати;

б) до 20 днів — у розмірі 1,5 місячної заробітної плати;

в) до 30 днів — у розмірі 2 місячних заробітних плат;

г) більше 30 днів — у розмірі 3 місячних заробітних плат;

7. Надання одноразової допомоги сім «ї потерпілого у разі нещасного випадку на виробництві, що призвело до смерті не менше шестирічних заробітних плат та 1,5 річні заробітні плати на кожного утриманця, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.

Якщо несчасний випадок трапився внаслідок невиконання померлим вимог нормативних актів про охорону праці - розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, визначеному профспілковим комітетом, але не більше, як на 50 відсотків.

8. Збереження за працівником, що втратив працездатність у зв «язку з нещасним випадком на виробництві, місця роботи, посади і середньомісячної заробітної плати на весь період до відновлення працездатності або визначення його інвалідності в установленому порядку.

V. У сфері гарантії профспілкової діяльності.

1. Своєчасність перерахування «профспілкових внесків через бухгалтерію управління ринків на розрахунковий рахунок профспілкового комітету з утриманням їх із заробітної плати на основі письмових заяв членів профспілки.

2. Закріплення прав профспілкового комітету на одержання інформації, що стосується фінансово-економічного становища управління ринків та використання прибутку.

3. Надання можливості профспілковому комітету для здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, правил про охорону праці.

4. Інформувати трудові колективи про законодавчі та нормативні акти, які безпосередньо стосуються ринків та працюючих.

5. Організувати навчання профспілкового активу з питань трудового законодавства, оплати праці, оподаткування, державних гарантія, компенсацій, пільг тощо.

6. Надавати консультації та роз «яснення працюючим щодо їх трудових та соціально-економічних прав, передбачених чинним законодавством та даним Договором.

7. Постійно проводити організаційну роботу в трудових колективах ринків щодо зміцнення виробничої і трудової дисципліни, підвищення продуктивності праці та зростання на цій основі розмірів заробітної плати. Здійснювати контроль за виплатами та компенсаціями, дотримання принципу соціальної справедливості з питань оплати праці.

8. Надавати практичну допомогу та контролювати дотримання законодавчих актів про працю в системі споживчої кооперації та Закону України «Про відпустки».

9. Здійснювати контроль за виконанням Положення про оплату праці та матеріальне і соціальне забезпечення працівників управління ринків.

10. Вносити пропозиції керівництву управління про зміни і доповнення щодо оплати праці та матеріального і соціального «забезпечення працівників управління ринків.

11. Заслуховувати протягом року доповіді директорів ринків, керівництво управління ринків про виконання зобов «язань, передбачених цим Договором.

12. Забезпечувати контроль за дотриманням чинного законодавства і нормативних актів з питань режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку, визначення виплат, які відповідно до чинного законодавстваобчислюються, виходячи із середньої заробітної плати /відпустки, вихідна допомога, лікарняні тощо/.

13. Захищати права та інтереси працівників при розгляді трудових спорів.

14. Проводити систематичний аналіз життєвого рівня працівників і на його основі вносити пропозиції керівництву управління ринків щодо надання допомоги сім «ям з «дітьми, одиноким матерям, інвалідам, непрацюючим пенсіонерам, ветеранам праці тощо.

15. Розробити пропозиції щодо поліпшення медичного обслуговування працюючих.

16. Виділяти кошти із профбюджету на проведення культурно-масової роботи.

VI. Прикінцеві положення.

1. Зміни і доповнення до цього Договору протягом терміну його дії можуть вноситися за взаємною згодою Сторін.

2. Тлумачення окремих положень цього Договору здійснюється разом Сторонами, що підписали Договір.

3. Контроль за виконанням цього Договору, за дорученням Сторін, проводити робочими комісіями у порядку, який визначається Сторонами самостійно.

4. Кожна із Сторін щоквартально аналізує хід виконання Договору, в разі невиконання окремих пунктів здійснює додаткові заходи щодо їх реалізації, надає відповідну інформацію іншій Стороні.

Сторони спільно підводять підсумкивиконання Договору не менше 2 разів на рік і оформляють протоколом.

5. За порушення чи невиконання положень цього Договору, ухилення від участі в переговорах, за ненадання своєчасної інформації, необхідної для колективних переговорів і здійснення контролю, представники Сторін несуть відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні порушення і Закону України «Про колективні договори і угоди».

Сторони, що підписали цей Договір, несуть персональну відповідальність за його виконання.

6. Договір зберігається у кожної із Сторін і має однакову юридичну силу.

Порядок визначення стажу роботи.

1. Загальні положення.

1.1. Згідно з передбаченим порядком визначається стаж роботи в управлінні ринків, який дає право його працівникам на одержання додаткових оплачуваних відпусток за тривалий час роботи, щомісячної надбавки за вислугу років і винагород за підсумками роботи за квартал і рік.

2. Визначення стажу роботи в управлінні ринків.

2.1. До стажу роботи у споживчій кооперації, який дає право-на одержання додаткових оплачуваних відпусток, щомісячної надбавки за вислугу років і винагород за підсумками роботи за квартал і рік, зараховується:

а) загальний стаж роботи в управлінні ринків;

б) стаж роботи в організаціях, крім роботи у кооперативних /за винятком управління ринків/ та інших громадських організаціях, передбачених статтею 118 КЗпП України;

в) стаж роботи на підприємстві, з якого працівник був прийнятій на роботу в управління ринків за переведенням.

2.2. До стажу роботи, який дає право на одержання додаткових оплачуваних відпусток, щомісячної надбавки за вислугу років і винагороди за підсумками роботи за квартал і рік, включається також:

а) період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, а у виняткових випадках, якщо за медичними показаннями дитині потрібні домашній догляд — період додаткової відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, аленз більше ніж до досягнення дитиною віку шести років;

б) час підвищення кваліфікації /перепідготовки/ з відривом від роботи, якщо працівник направлений на курси підвищення кваліфікації /перепідготовки/ з підприємств управління ринків.

2.3. Документом для визначення стажу, який дає право на одержання додаткових оплачуваних відпусток, щомісячної надбавки за вислугу років і винагороди за підсумками роботи за квартал і рік, є трудова книжка працівника, а також чинне законодавство.

2.4. Скарги, пов’язані з визначенням стажу роботи працівників, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Порядок і умови встановлення надбавок, доплат, премій, винагород, та інших виплат.

1. Загальні положення.

1.1. Згідно з передбаченим Порядком визначаються умови встановлення надбавок, доплат, премій, винагород та інших виплат працівникам управління ринків.

1.2. Розміри надбавок /за високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи, персональні надбавки/ працівникам управління ринків визначаються його начальником за погодженням з профспілковим комітетом.

1.3. Надбавки, доплати, премії та винагороди враховуються під час обчислення середнього заробітку, який зберігається за працівниками відповідно до чинного законодавства на час відпустки, на період тимчасової непрацездатності, у разі призначення пенсії та в інших випадках.

1.4. Виплати надбавок, доплат, премій та винагород проводяться одночасно з виплатою заробітної плати за другу половину місяця.

1.5. Особи, які допустили упущення в роботі, несвоєчасно і не якісно виконували завдання, обов’язки і доручення, мали дисци плінарні стягнення і порушення трудової дисципліни, не забезпечили збереження матеріальних та грошових цінностей, інші недоліки в роботі за рішенням начальника управління ринків, погодженим з профспілковим комітетом, можуть бути позбавлені виплат премій, доплат, надбавок, винагород, а також інших виплат стимулюючого характеру повністю або частково.

1.6. Персональні надбавки встановлюються висококваліфікованим працівникам, які мають відповідні знання та досвід роботи, постійно надають кваліфіковану допомогу підприємству, вносять максимальний особистий внесок у виконання планів і завдань. Її розмір установлюється в межах 50% тарифної ставки (посадового окладу).

1.7. Надбавка за високу професійну майстерність установлюється робітникам, які забезпечують високу якість виконуваних робіт, високу продуктивність праці, суворе дотримання технологічної, виробничої та трудової дисципліни, надають практичну допомогу молодим робітникам, її розмір установлюється диференційовано до тарифних ставок /посадових окладів/, але не вище 24 відсотків.

2. Порядок установлення і виплати доплат.

2.1. Доплата за суміщення професій /посад/.

Доплата одному працівнику максимальними розмірами не обмежуються і визначається наявністю одержаної економії за тарифними ставками і окладами суміщуваних працівників.

Під суміщенням професій /посад/ розуміється виконання працівником за його згодою поряд, із основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи по іншій професії /посаді/.

Обов’язки вивільненого працівника можуть покладатися на одного або кількох працівників. Погодження про суміщення професій /посад/ може обумовлюватись на визначений час або безстрокове і оформляється наказом начальника управління ринків із зазначенням посади /професії/, що суміщається, та розміру доплати.

Доплати за суміщення професій /посад/ можуть установлюватись працівникам, які відносяться до однієї або різних категорій персоналу.

Зазначений порядок встановлення доплат не поширюється на керівників підприємств, структурних підрозділів, служб та їх заступників.

2.2. Доплата за збільшення обсягів робіт кожному працівнику встановлюється диференційовано залежно від складності характеру та обсягів робіт, затрат робочого часу. Погодження про збільшення обсягів робіт оформляється наказом начальника управління ринків зазначенням обсягу додаткової роботи та розміру доплати.

Не встановлюються доплати за збільшення обсягів робіт керівнику підприємства, керівникам.структурних підрозділів, відділів, служб та їх заступникам.

2.3. Доплати за роботу у важких і шкідливих умовах праці. Доплати за роботу у важких і шкідливих умовах праці установлюються до 12% тарифної ставки /посадового окладу/, а за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах праці - до 24% тарифної ставки /посадового окладу/.

Доплата за роботу у важких і шкідливих умовах праці /особливо важких і шкідливих/ встановлюється за наслідками атестації робочих місць, де технологічний процес, використання обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров «я працівника.

2.4. Доплати за роботу у вечірні, нічні зміни та в нічний час.

Доплати за роботу у вечірню зміну встановлюється у розмірі 20%, нічну зміну — 40% годинної тарифної ставки. /посадового окладу/ за кожну годину роботи у відповідній зміні. Вечірньою зміною є зміна, яка безпосередньо передує нічній. Нічною зміною є зміна, в якій не менше 50% робочого часу випадає на нічний час /нічним є час з 22 години до 6 години ранку/.

Доплата за. роботу у вечірню зміну провадиться, якщо друга зміна закінчується не раніше 18 годин вечора /при 2-змінному режимі праці/.

2.5. Доплата за керівництво бригадою.

Доплата за керівництво бригадою установлюється в розмірі до 30% тарифної ставки /посадового окладу/ бригадира.

Доплата за керівництво бригадою встановлюється працівникам в залежності від чисельності робітників у бригаді /до 5 чоловік 10 відсотків, до 10 чоловік — 20%, більше 10 чоловік — 30% тарифної ставки /окладу/ бригадира/.

Перелік порушень та недоліків, за які працівники позбавляються винагород частково або повністю.

1. Низька якість обслуговування покупців.

2. Наявність великих розтрат та крадіжок колективної власності.

3. Притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності.

4. Неодноразові прогули або поява на роботі у нетверезому стані.

5. Неповне обілечування торгуючих протягом року, про що складено акт.

6. Аварія обладнання чи механізмів.

7. Наявність порушень правил техніки безпеки, що призвели до травматизму.

Розділ 2. Аналіз економічної особливості господарювання.

2.1 Організаційні економічні особливості роботи підприємства Організційні економічні особливості господарювання на підприємстві регламентуються статутом Управління ринків облспоживспілки.

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

1.1. Підприємство є юридичного особою, керується у своїй діяльності Законом України «Про споживчу кооперацію », рішеннями з'їздів, конференцій, зборів Рад, Ради засновників, правління споживспілки, Законом України «Про підприємство», цим Статутом, має відокремлене майно, самостійний баланс, свій фірмовий бланк, печатку зі своїм найменуванням, штамп, діє на принципах господарського розрахунку, може від свого імені укладати угоди, набувати майнові і особисті немайнові права та обов’язки, бути позивачем і відповідачем у судових органах або третейському суді.

1.2. Метою діяльності спільного підприємства є задоволення потреб пайовиків споживчої кооперації, інших громадян, підприємств і організацій системи в товарах, продукції, роботах і послугах, реалізація на основі одержаних від господарської діяльності прибутків соціальних і економічних інтересів спільного підприємства та засновників.

1.3. Спільне підприємство знаходиться:

26 050, м. Кіровоград, вул.К.Маркса, 53.

2. ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ.

2.1. Основними видами діяльності спільного підприємства є:

— надання послуг громадянам та організаціям, що торгують на ринках;

— торгівельна діяльність (оптова та роздрібна торгівля);

— торгівля продовольчими товарам і харчовими добавками;

— торгівля непродовольчими товарами;

— торгівельно-заготівельна діяльність;

— організаціє та експлуатація готельного господаротвя;

— надання в оренду майна та торгової площі фізичним та юридичним особам;

— зовнішньо-економічна діяльність;

— інша діяльність, не заборонена чинним законодавством.

3. МАЙНО І КОШТИ.

3.1. Майно спільного підприємства складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства.

3.2. Джерелами формування майна підприємства є:

— грошові та матеріальні внески Засновників;

— доходи одержані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших видів господарської діяльності;

— доходи від цінних паперів;

— кредити банків та інших кредиторів;

— придбання майна іншого підприємства, організації;

— безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян.

3.3. Резервним (страховий) фонд спільного підприємства формується за рахунок щорічних відрахувань від суми чистого прибутку до досягнення (Фондом розміру 25% статутного фонду і призначається для поповнення останнього, відшкодування збитків від господарської діяльності, пошкодження майна внаслідок стихійного лиха, тощо.

3.4. Прибуток, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів, розподіляється щорічно Радою Засновників або правлінням облспоживспілки. В першу чергу прибуток направляється в необхідних розмірах на розвиток спільного підприємства, решта Засновникам відповідно до їх частки в майні підприємства або на інші визначені ними цілі.

4. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ПІДПРИЄМСТВА.

4.1. Спільне підприємство має право:

— здавати в оренду, надавати за плату в тимчасове користування будівлі, споруди, транспортні засоби, торгові місця та торгову площу;

— об'єднувати частину своїх коштів на договірних умовах з метою кращого виконання статутних завдань з коштами державних, кооперативних та інших підприємств і організацій;

— залучати до участі в його діяльності третіх осіб:

— приймати від членів свого трудового колективу грошові або інші внески з наданням вкладникам дивідентів з чистого прибутку відповідності з розмірами внесеного ними вкладу;

— одержувати та надавати кредити на підставі, що підлягає поверненню, в тому числі і в іноземній валюті від українських та іноземних юридичних осіб та громадян;

— займатися благодійною діяльністю;

— придбавати акції, облігації та інші цінні папери юридичних осіб.

4.2. Спільне підприємство відповідає за:

— збереження матерільних цінностей, переданих йому Зясновниками;

— своєчасне перерахування податків, процентів за кредити і т.п.

— створення умов для забезпечення техніки безпеки, протипожежних правил, правил санітарії та гігієни;

— своєчасне надання засновникам звітів за затвердженими формами.

5. ГОСПОДАРСЬКА, ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЦІНОУТВОРЕННЯ.

5.1. Спільне підприємство самостійно планує свою діяльність, розробляє і затверджує перспективні і поточні плани економічного і соціального розвитку з урахуванням потреб системи споживчої кооперації України. Планує діяльність виходячи з попиту послуг і необхідності забезпечення соціального розвитку підприємства та своїх статутних завдань.

5.2. Основу планів підприємства становлять замовлення засновників та договори, укладенні з споживачами продукції, робіт, послуг і постачальниками матеріально-технічних ресурсів.

5.3. Забезпечення спільного підприємства сировиною, матеріалами, обладнанням та іншими матеріально-технічними ресурсами здійснюється Засновниками або органом, якому вони делегують ці функції. Підприємство також самостійно організовує матеріально-технічне забезпечення виробництва і капітально будівництва шляхом придбання ресурсів на ринку товарів і послуг.

5.4. В установленому законом порядку підприємство самостійно встановлює для членів трудового колективу розміри тарифних ставок, посадові оклади, надбавки інші види виплат, тривалість і розпорядок робочого дня, порядок надання і тривалість відпусток, вирішує інші питання внутрішнього трудового розпорядку.

5.5. Самостійно встановлює для своїх працівників додаткові відпустки, скороченний робочий день та інші соціальні пільги в межах своїх фінансових можливостей.

5.6. Веде роботу по підбору, розстановці кваліфікованних робітників і спеціалістів, організовує підготовку і перепідготовку кадрів, забезпечуючи поєднання професійного навчання з єкономічним.

5.7. Забезпечує для всіх працюючих безпечні умови праці і несе відповідальність в установленому законодавством порядку за шкоду, заподіяну їх здоров’ю і працездатності. Проводить профілактичну роботу по запобіганню травматизму і нещасних випадків.

5.8. Матеріально заохочує працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх, учбових і спортивних установ, організацій громадського харчування і організацій, що обслуговують трудовий колектив і не входять до його складу.

5.9. Спільне підприємство самостйно або на договірних засадах встановлює вільні ціни і тарифи на продукцію виробничо-технічного призначення, сировину, сільськогосподарську продукцію і товари народного споживання, що виробляються і закуповуються, надані послуги, виходячи з попиту і пропозицій, за винятком продукції, товарів і послуг, на які передбачається державне регулювання цін і тарифів.

6. ЗВІТНІСТЬ ТА КОНТРОЛЬ.

6.1. Спільне підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну і бухгалтерську звітність по формах, затверджених для підприємств і організацій споживчої кооперації і подає її в установлені строки правлінню облспоживспілки або іншому уповноваженому органу.

6.2. Перевірки і ревізії господарсько-фінансової роботи спільного підприємства призначаються у кожному окремому випадку облспоживспілкою. Вони проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу в два роки.

6.3. Державні органи здійснюють у межах своєї компетенції контроль за додержанням споживчою кооперацією виног Законів України з питань безпеки виробництва та праці, пожежної безпеки, антимонопольного законодавства і санітарно-екологічних вимог, а також за сплатою обов «язкових платежів у бюджет.

7. КЕРІВНИЦТВО.

7.1. Вищим органом управління спільним підприємством є Рада Засновників, в яку входять представники всіх Засновників по одному від кожного, незалежно від його частки у майні підприємства.

7.2. Засновники здійснюють свої права по управлінню підприємством безпосередньо або через уповноважений ними орган — правління облспоживспілки:

— затверджує статут підприємства, вносить до нього зміни і доповнення;

— розглядає та затверджує квартальні та річні звіти, а також дані бухгалтерської і статистичної звітності.

7.3 Керівництво підприємством здійснює начальник, який призначається на посаду Радою Засновників або уповноваженим нею органом на підставі контракту, в якому визначаються права, строки найму, обов’язки і його відповідальність перед правлінням облспоживспілки, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом та чинним законодавством України.

7.4. Начальник підприємства забезпечує виконання рішень Ради Засновників та правління, облспоживспілки, самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, за вийнятком віднесених цим Статутом до компетенції інших органів управління підприємством.

7.5. Начальник підприємства без доручення діє від імені підприємства представляє його інтереси на всіх підприємствах і в організаціях, укладає договори, в тому числі трудові, видає доручення, відкриває в банках розрахункові та інші рахунки, користується правом розпорядження коштів, затверджує, штатний розклад, видає і дає вказівки, обовязкові для всіх працівників підприємства, несе повну відповідальність за діяльність підприємства, забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та іншого майна підприємства, забезпечує безпечні умови праці, санітарно-гігіенічні норми і вимоги захисту здоров’я працівників підприємства, населення і споживачів продукції.

7.6. Трудовий колектив підприємства:

— розглядає і затверджує проект колективного договору;

— бере участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці, порушує клопотання про представлення працівників до державних винагород;

— визначає і затверджує перелік і порядок надання працівникам соціальних пільг.

8. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ.

8.1. Ліквідація (припинення діяльності) спільного підприємства здійснюється за рішенням Засновників або судових органів у порядку, передбаченому Законом України «Про підприємство».

8.2. Спільне підприємство може бути ліквідоване у випадку визнання його у порядку, встановленному чинним законодавством України банкрутом.

8.3. Для ліквідації створюється ліквідаційна комісія, до складу якої залучаються представники Засновників.

8.4. При ліквідації встановлюються порядок і термін її проведення, при цьому термін ліквідації не може бути менше двох місяців з моменту прийняття рішення судом. Ліквідаційна комісія містить в офіційній пресі публікацію про ліквідацію спільного підприємства, порядок і термін заяви притензій кредиторам, проводить роботу по стягненню дебіторської заборговакності.

8.5. Ліквідаційна комісія оцінює майно спільного підприємства і рояраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс і подає його Засновникам, які призначили ліквідаційну комісію.

8.6. Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторів, використовується у відповідності з рішенням Засновників.

2.2 Облікова політика підприємства Облікова політика Управління ринків регламентується наказом начальника Управління від 27 грудня 2000 року № 119 «Про затвердження бухгалтерського обліку та облікової політики в 2001 році.».

1. Організація бухгалтерського обліку.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні «від 16 липня 1999 року № 996−14 та затверджених Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, керуючись принципом послідовного ведення бухгалтерського обліку в цілях забезпечення єдиних (постійних) принципів, методів, процедур при відображені поточних операцій в обліку і складені фінансової звітності наказую:

1. Головному бухгалтеру:

1.1. Запровадити ведення бухгалтерського обліку згідно з принципами і методами передбаченими Національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

1.2. Забезпечити на протязі 2001 року незмінність відображення господарських операцій і достовірну оцінку активів, зобов «язань, капітала в бухгалтерському обліку, використовуючи меморіально-ордерну форму обліку з подальшим впровадженням книжково-ордерної форми обліку.

1.3. Облікову політику застосувати в такий спосіб, щоб фінансові звіти повністю відповідали всім вимогам Закону та кожного конкретного Положення (стандарту). Застосовувати передусім ті підходи та методи для ведення бухгалтерського обліку та подання інформації у фінансових звітах, які передбачені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, та тайбільше адаптовані до діяльності підприємства.

1.4. Організувати послідовну і безперервну регістрацію всіх господарських операцій в первинних документах згідно з Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку.

1.5. Затвердити перелік посадових осіб, наділених правом підписувати первинні документи, які повинні нести відповідальність за достовірність відображених в них даних.

1.6. Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності проводити інвентарізацію активів і зобов «язань, для чого складати окремий наказ по підприємству.

1.7. Застосувати план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов «язань і господарських операцій на підприємстві (далі план рахунків) з урахуванням положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р № 291, починаючи з 1 січня 2001р (додаток № 1).

1.8. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку — № 1 ведення бухгалтерського обліку, складання фінансових звітів (крім звіту про рух грошових коштів) проводити за принципом нарахування так, щоб результати операцій та інших подій були відображені в облікових реєстрах і фінансових звітах тоді, коли вони мали місце. Доходи і витрати відображаються в обліку та звітності на момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і витрачання коштів.

1.9. Ведення бухгалтерського обліку і складання фінансових звітів повинно відповідати слідуючим якісним характеристикам:

— достовірність і однозначність тлумачення;

— доречність;

— відповідність даних.

1.10. При складанні фінансових звітів визначити межу суттевості що дорівнює 100 гривен.

1.11. Встановити середню тривалість операційного циклу за 12 місяців.

1.12. Основними засобами признавати активи, які утримуються для використання у виробництві, або постачанні товарів та наданні послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей і будуть використовуватись, як очікується протягом більше одного року і вартістю більше 500 грн. Основні засоби класифікувати по групах і нараховувати амортизацію для даних податкового обліку по ставках згідно статті 8.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств «№ 283/97 від 22.05.1997 р. із змінами та доповненнями.

Для бухгалтерського обліку нарахування амортизації на основні засоби здійснювати прямолінійним методом, виходячи із корисного строку експлуатації.

Установити п «ять класів основних засобів згідно затверженого плану рахунків.

Ліквідаційну вартість основних засобів не використовувати.

Первісну оцінку об «єкта основних засобів здійснювати по собівартості згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку — № 7.

1.13. Строк використання нематеріальних активів визначати по кожному об «єкту окремо, виходячи з:

— терміну корисного використання подібних активів;

— передбаченого морального зносу;

— правових та подібних обмежень по строках його використання.

Первісну вартість нематеріального активу формувати згідно з п. 11−17 Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку — № 8.

Амортизацію нематеріальних активів здійснювати прямим лінійним методом за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується на очікуваний період часу використання нематеріального активу.

Строк корисного використання нематеріальних активів встановлюється наказом керівника.

1.14. Малоцінними необоротними матеріальними активами признавати активи, які утримуються для використання у виробництві або постачанні товарів та наданні послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей і будуть використовуватись, як очікується протягом більше одного року і вартістю меньше 500 гривень. Амортизацію Малоцінних необоротних матеріальних активів здійснювати прямолінійним методом, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується на очікуваний період часу використання активу. Строк корисного використання Малоцінних необоротних матеріальних активів встановлюється наказом керівника.

1.15. Відсрочені податкові активи визначати у тому випадку, коли податок на прибуток, визначений згідно з обліковою політикою підприємства, менший за податок на прибуток, визначений чинним податковим законодавством.

1.16. Одиницею бухгалтерського обліку запасів визнавати їх найменування. Придбання (отримання), або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку — № 9 і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку — № 16. При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті, оцінку їх здійснювати за методом середньозваженої собівартості. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких засобів на початок місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Запаси відображати в бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок:

— первісною вартістю;

— або чистою вартістю реалізації.

1.17. Малоцінними швидкозношувальними предметами вважати активи, строк корисного використання яких менше 1 року. При передачі в експлуатацію малоцінних швидкозношувальних предметів їх вартість виключати зі складу активів (списувати з балансу) з подальшою організацією оперативного кількістного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання. З оперативного обліку малоцінні предмети, які вийшли з ладу, списувати відповідно до актів, складених комісією та затверджених мною.

1.18. Бухгалтерський облік дебіторської заборгованості за продуцію, товари, послуги вести за первиннною вартістю окремо по кожному дебітору.

Класифікація дебіторської заборгованості здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення в наступному порядку:

1 група — 1 рік і більше з дати виникнення;

2 група — безнадійна заборгованість, строк позивної давності якої не закінчився.

Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислювати резерв сумнівних боргів, який визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів. При цьому враховується дебіторська заборгованість, яка віднесена до 1−2 груп класифікації.

Дебіторську заборгованість за продукцію, товари, послуги включати до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю, тобто після вирахування із первісної вартості резерву сумнівних боргів.

1.19. Грошовими коштами та їх еквівалептами у фінансовій звітності прийняти грошові кошти на розрахунковому рахунку, в касі, в дорозі.

1.20. До «Витрат майбутніх періодів «відносити суми за підписку періодичних видань, наперед сплачені рекламні послуги і всі інші витрати, які стосуються наступного облікового періоду.

".

†.

x02C6.

".

x0300×0324×2437×3800 $x2448×6100×0324.

x0300×0324×2437×3800 $x2448×6100×0324.

x0300×0324×2437×3800 $x2448×6100×0324×0100.

x2403×6103×0324×0300×0324×2437×3800 $x2448×6100×0324×0100.

x0300×0324×840FxFE98×8411Ьx2437×3800 $x2448x5E00×9884×60FEx2C84×6104×0324.

x0300×0324×8411×02C4x2437×3800 $x2448×6000xC484×6102×0324×0300×0324×2437×380 0 $x2448×6100×0324.

>

x2403×1103xC484×6002xC484×6102×0324.

x0300×0124×2437×3800 $x2448×6100×0124×0300×0324×2437×3800 $x2448×6100×0324.

x2403×1103xC484×6002xC484×6102×0324.

x0300×0324×8411×02C4x2437×3800 $x2448×6000xC484×6102×0324x1A00бов «язання по декларації про прибуток підприємства менше податку на прибуток, визначений згідно фінансового обліку.

1.22. До складу доходів майбутніх періодів включати суми доходів, нарахованих протягом поточного або попередніх звітних періодів, які будуть визначені у наступних звітних періодах.

1.23. Оплату праці здійснювати згідно штатного розкладу та з урахуванням Положень, затверджених в Колективному договорі.

1.24. Резерв для оплати відпусток не нараховувати.

2.Організація податкового обліку До прийняття змін в діючі закони про оподаткування та керуючись Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств «від 22.05.1999р. № 283/97-ВР, із змінами і доповненнями і Законом «Про податок на додану вартість «від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, із змінами і доповненнями, наказую:

2.1. Встановити порядок накопичення даних про валові доходи і валові витрати для цілей оподаткування на підставі первинних облікових документів на окремих накопичувальних відомостях, з послідуючим використанням цих данних для складання декларації про прибуток підприємства та податкової звітності.

2.2. Призначити відповідальною за виписку податкових накладних по ПДВ і ведення книг обліку продажу і придбання товарів (робіт, послуг) — бухгалтера Кислун Т.В.

2.3. Для розрахунку сум валового доходу застосувати метод нарахування по першій події.

2.4. Розрахунок приросту (зменшення) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, в незавершеному виробництві і залишках готової продукції (п. 5.9 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств ») проводити поквартальне.

2.5. Основні засоби класифікувати по групах і нараховувати амотизацію для даних податкового обліку по ставках згідно статті 8.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств «№ 283/97 від 22.05.1997р. із змінами та доповненнями.

2.6. Аналітичний облік витрат, пов «язаній, з ремонтом основних засобів проводити у валові витрати у межах розрахованого ліміту у розмірі 5% від балансової вартості основних засобів на початок звітного року.

2.7. Податковий облік основних засобів невиробничого характеру вести на окремих аналітичних відомостях.

2.8. У разі використання товаро-матеріальних цінностей на невиробничі потреби проводити коригування валових витрат та податкового кредиту один раз у квартал.

2.9. Інформація про наявність невиробничого використання товаро-матеріальних цінностей наводиться на окремих бухгалтерських довідках, які складаються окремо по кожному рахунку.

2.10. Складання податкової звітності та її своєчасне представлення до податкових органів повинно відповідати термінам, встановленим діючим законодавством.

Діяльність бухгалтерії регламентується положенням про відділ бухгалтерського обліку «Управління ринків «.

1. Загальні питання.

1.1 Відділ бухгалтерського обліку є структурним підрозділом Кіровоградського СТВП «Управління ринків облспоживспілки «здійснює економічну, фінансову та облікову — політику управління. Підпорядковується заступнику начальника управління, у його відсутність начальнику управління.

1.2 Відділ бухгалтерського обліку у своїй діяльності керується Законодавством України, постановами та розпорядженнями Укоопспілки, облспоживспілки, наказами начальника управління.

1.3 Відділ бухгалтерського обліку очолюється головним бухгалтером який призначається та звільняється з посади начальником управління за погодженням з правлінням облспоживспілки.

1.4 Кваліфікаційні вимоги: головний бухгалтер повинен мати повну, базову вищу освіту відповідно напрямку та стаж роботи не менше 3-х років. При відсутності головного бухгалтера його правом користується заступник головного бухгалтера. Обов «язки та рівень відповідальності визначається начальником управління у порядку розподілу функцій.

2. Завдання.

2.1 Забезпечує разом з іншими структурами та відділами управління виконання завдання економічного та соціального розвитку, здійснює контроль з їх виконанням.

2.2 Подальше удосконалення механізму господарювання з метою досягнення високих кінцевих результатів діяльності та підпорядкованих структурних підрозділів.

2.3 Організаційне керівництво відділу бухгалтерського обліку фінансовий, обліково-аналітичний розвиток в апараті управління та підпорядкованих структурних підрозділах, підвищувати їх рівень на базі методичних та інших нормативних документів Укоопспілки, облспоживспілки, наказів управління, інших директивних органів.

2.4 Згідно з Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні «від 16.07.99 р. забезпечує відповідний вимогам бухгалтерський облік господарських операцій управління. Забезпечення разом з галузевими службами і відділами, контролю за достовірністю звітних даних, додержання дисципліни в обліковій політиці, статистичному обліку, цін і тарифів Управління ринку та підпорядкованих структурних підрозділах.

3 Структура Штат відділу бухгалтерського обліку визначено штатним розкладом.

Назва посади Кількість штатних одиниць Головний бухгалтер 1.

Заступник головного бухгалтера 1.

Бухгалтер з податкового обліку 1.

Бухгалтер 1 категорії 2.

Бухгалтер 2 категорії 3.

Бухгалтер 1.

Бухгалтер-касир 1.

Штатний розклад всіх підрозділів Управління ринків наведено в Додатку.

Розділ 3. Техніка підрахунку заробітної плати при погодинній і відрядній формі оплати заробітної плати Техніка підрахунку заробітної плати складається з трьох етапів: нарахування, підрахунок утримань із заробітної плати та визначення заробітної плати до видачі на руки.

3.1. Нарахування заробітної плати.

При погодинній оплаті праці сума нарахованої заробітної плати визначається шляхом множення відпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку, а розмір премій визначається шляхом множення суми погодинної заробітної плати на визначений процент премій.

Для нарахування основної заробітної плати робітникам-відрядникам необхідно мати підсумок про їх виробіток і розцінки за виконані роботи. Для обліку виробітку продукції використовуються різні первинні документи, що залежать від характеру виробництва, системи організації і оплати праці. На підприємствах, в цехах з дрібносерійним та індивідуальним характером виробництва використовуються накопичувальні чи разові наряди.

У серійних виробництвах застосовується більш досконала документація — маршрутний лист, який виписується на всю партію продукції на весь шлях її обробки у даному цеху. Маршрутний лист, на відміну від наряду виписується на всю роботу (всі операції), виконувану різними робітниками для випуску відповідної партії продукції.

У масовому виробництві застосовується, як правило, змінний рапорт без маршрутного листка. Інколи ведеться журнал робіт типу табельної відомості, у якому проти прізвища кожного робітника щоденно проставляється кількість однорідного виробітку (кг, шт., тощо). Після закінчення визначеного періоду по кожному робітнику підраховують підсумок виробітку.

Первинні документи по обліку виробітку передаються в бухгалтерію, де вони перевіряються і групуються. Якщо облік ведеться на кількох документах, то в бухгалтерії складається нагромаджувальна карточка обліку виробітку.

На підставі цих первинних та групових документів здійснюється нарахування заробітної плати, яка визначається множенням встановленої розцінки за одиницею виробітку на кількість виробів. При відрядно-преміальній заробітній платі відзначається норма виробітку.

В тому випадку, коли робота здійснюється колективом по відрядній формі оплати праці, то порядок визначення заробітної плати такий:

1) визначається заробіток по тарифу кожного робітника і бригади в цілому множенням ставок тарифних відповідного розряду на кількість годин;

2) визначається коефіцієнт розподілу як відношення місячного заробітку бригади на загальний заробіток по тарифам;

3) визначається сума заробітної плати кожного робітника шляхом множення заробітної плати за тарифом кожного члена бригади на коефіцієнт розподілу.

Бригадирам із числа робітників-відрядників, не звільнених від основної роботи, нараховують доплати за керівництво бригадою.

Розподіл заробітної плати між членами бригади проводиться з урахуванням коефіцієнтів трудової участі для кожного робітника. Це рішення оформлюють протоколом, який здають у відділі праці і заробітної плати для розрахунку заробітної плати.

Нарахування заробітної плати здійснюється у розрахунково-платіжній відомості по кожному працівнику за її видами (відрядна, погодинна, премії та різного виду нарахування). До іншої нарахувань відносяться доплати за роботу в святкові (вихідні дні), роботу в понадурочний час, персональні надбавки, інші доплати.

Також одним з нарахувань є нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності. Джерелом виплати цієї допомоги є кошти фонду соціального страхування. Оплпта допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється на основі листків непрацездатності і табелю обліку використаного часу.

Розміри цієї допомоги визначаються виходячи із середнього заробітку за два попередні місяцф роботи, що передували хворобі, кількості днів хвороби і трудового стажу роботи. До фактичного заробітку при цьому додають середньорічні премії виробничого характеру в частці цих двох місяців. Шляхом ділення суми заробітної плати (з відповідними добавками) на кількість робочих днів за ці два місяці одержимо середньоденний заробіток, що не повинен перевищувати подвійної тарифної ставки, посадового окладу (крім випадків виробничого травматизму, професійного захворювання, а також захворювання внаслідок чорнобильської катастрофи). Одержаний середньоденний заробіток перемножують на кількість днів хвороби, зазначених у листку непрацездатності (7).

З метою поліпшення забезпечення робітників і службовців допомогою з тимчасової непрацездатності законодавством встановлено:

Робітникам і службовцям, що мають загальний стаж роботи до 5 років — 60%, від 5 до 8 років — 80%, 8 і більше років — 100%.

У розмірі 100% заробітку незалежно від стажу роботи виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності при наявності 3 і більше дітей віком до 18 років, внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, при вагітності і родах (9).

Робітники і службовці, що порущують режим, встановлених для них лікарем, а також ті, що виїхали у період тимчасової непрацездатності до іншої місцевості без згоди лікуючого лікаря, позбавлюються допомоги з того дня, коли було допущене порушення, і на встановлений строк. Допомогу з тимчасової непрацездатності в цьому випадку не нараховують.

Доплата проводиться за роботу у нічний час, яким вважається час з 22 години до 6 години ранку. Цей час фіксується в табелях обліку робочого часу. Оплата цьго часу здійснюється в підвищеному розмірі, який встановлений колективним договором, але не нижче 40% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час, з 20−22 годин вважається вечірний час оплата якого проводиться в розмірі 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи. Оплачується робота у святкові дні. Вона дозволяється на підприємствах, зупинка яких неможлива по виробничо-технічним умовам (безперервно-діючі підприємства чи робота яких викликається необхідністю обслуговування населення) (4). Оплата праці в святкові дні проводиться таким чином:

1) робітникам-відрядникам — по подвійних відрядних розцінках за фактично виготовлену продукцію;

2) робітникам погодинникам або з денними тарифними ставками — в розмірі подвійної годинної чи денної ставки;

3) робітникам з місячним окладом — в розмірі одинарної години чи денної ставки понад оклад, якщо робота виконувалась в межах місячної норми робочого часу; в розмірі подвійної годинної чи денної чтавки понад оклад — якщо робота виконувалась зверх місячної норми робочого часу (1).

Якщо робітник працював в зміну, яка частково переходить в святковий день або в нічний час, то в подвійному розмірі оплачуються лише ті години роботи, які спвпали з святковим днем. Оплата за роботу в нічний час здійснюється по існуючих нормах, без подвоєння доплат. Понадурочні роботи в святковий день додатково не оплачуються, так як всі години в цей день оплачуються в подвійному розмірі (4).

3.2. Утримання із заробітної плати.

У правій частині розрахунково-платіжної відомості відображаються утримання із заробітної плати. До них відноситься прибутковий податок, суми по виконавчих листах, по виконавчим написах нотаріальних органів; профспілкові внески; одержаний аванс за звітний місяць; надлишково виплачені суми за попередній період, виявлені внаслідок проведених перевірок або самоперевірок; своєчасно неповернуті підзвітні суми; грошові нарахування (на нестачі товаро-матеріальних цінностей, розкрадення тощо), штрафи та інші відраховування відповідно до чинного законодавства; відрахування до пенсійного фонду; фонду соціального страхування; фонд безробіття (5).

У відповідності з Указом Президента України від 13 вересня 1995 року № 519 встановлені слідуючі ставки прибуткового податку з доходів громадян:

Місячний сукупний дохід.

(у неоподатковуваних мінімумах) Ставки і розміри податку До 17 гривень Не обкладається.

18 — 85 гривень (1 — 5 неоподатковуваних мінімумів) 10% від суми доходу, який перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму.

86 — 170 гривень (5 — 10 неоподатковуваних мінімумів) 6 грн. 80 коп. + 15% від суми, що перевищує 85 грн.

171 — 1200 гривень (10 — 60 неоподатковуваних мінімумів) 19грн. 55коп. + 20% від суми, що перевищує 170 гривень.

1201 — 1700 гривень (60 — 100 неоподатковуваних мінімумів) 180 грн. 55 коп. + 30% від суми, що перевищує 1200 гривень.

1701 гривня і більше (більше 100 неоподатковуваних мінімумів) 393 грн. 55коп. + 40% від суми, що перевищує 1700 гривень Нарахування, утримання і перерахування в бюджет податку здійснюється підприємствами всіх форм власності і фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності. При наявності доходу громадяни повинні представити в податкові інспекції декларацію і інші необхідні документи, які підтверджують достовірність вказаних в декларації даних, як по місцю основної роботи, так і по місцю не основної (додаткової). У випадку несвоєчасного або неправильного утримання податку перерахунок його допускається не більше як за три роки з моменту встановлення факту неправильного оподаткування (1).

В сукупний оподатковуваний дохід громадян включаєється:

1) доходи за виконання трудових обов’язків, в тому числі за сумісництвом на тому ж підприємстві;

2) доходи за виконання робіт за договорами підряду;

3) доходи по акціях;

4) доходи, отримані внаслідок розподілу прибутку підприємства;

5) виплати по листах непрацездатності, по хворобі або по догляду за дитиною;

6) інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств своїм працівникам матеріальних і соціальних благ в грошовій і натуральній формі.

З суми доходів, отриманих працівниками не по місцю основної роботи, а також тими, що не мають постійного місця проживання в Україні, податок утримується в розмірі 20% без врахування пільг по місцю його виплати.

Надані пільги по оподаткуванню враховуються лише по місцю основної роботи (неоподатковуваний мінімум, пільги на дітей у віці до 16 років, пільги ветеранам війни, особам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС).

Якщо працівник іде у відпустку, то прибутковий податок утримують з заробітку за минулий місяць і окремо з відпускних сум і заробітку за поточний місяць. З суми відпускних, що відносяться до наступного місяця, податок буде отриманий після повернення працівника з відпустки по сукупному заробітку за весь місяць в загальному порядку.

Недоотримані з робітника суми податку отримуються не більше ніж за три останні місяці рівними долями на протязі слідуючих трьох місяців. З звільнених працівників недоотримані суми не утримуються. В цьому випадку донарахування суми податку здійснюється за рахунок підприємства.

Перерахування в бюджет утриманих сум прибуткового податку з громадян здійснюється одночасно з отриманням заробітної плати за другу половину місяця. В банк разом з чеком на заробітну плату подається платіжне доручення на перерахування в бюджет утриманих сум податку (4).

Утримання по виконавчих листах здійснюється в розмірі і порядку, встановлених законом, порішенню суду. Підставою для утримання аліментіів є виконавчі судові листи або письмове зобов’язання громадян про добровільну сплату аліментів, відмітки органів внутрішніх справ у паспортах осіб про те, що вони зобов’язані сплатити аліменти. Вони утримуються в таких розмірах:

на одну дитину — 25% заробітку на двох дітей — 33% заробітку Однак загальна сума утримань не повинна первищувати 50% суми заробітної плати за вирахуванням податків (1).

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено перелік видів доходу, з яких нараховуються аліменти:

1) основна заробітна плата і заробітна плата по сумісництву;

2) всі види доплат і надбавок, відпускні;

3) грошові і натуральні премії;

4) компенсація за невикористану відпустку;

5) оплата за надурочний час, за вихідні, святкові дні;

6) премії за підсумками роботи за рік;

7) допомоги з фонду соціального страхування, в тому числі по тимчасовій непрацездатності;

8) суми по відшкодуванню втрати працездатності;

Не утримуються аліменти з сум:

1) вихідної допомоги при звільнені;

2) одноразових премій;

3) компенсації при відрядженні;

4) допомог на поховання;

5) допомог багатодітним і одиноким матерям;

6) дотацій за обіди;

7) вартості путівок в санаторії за рахунок фонду споживання.

В триденний строк з дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії і стипендії, суми утриманих аліментів повинні бути виплачені отримувачу чи переведені поштою за рахунок платника.

Якщо особа, що сплачує аліменти, виїзджає за кордон на постійне місце проживання, то вона забов’язана сплачувати всю суму аліментів за період до досягнення дитиною повноліття, виходячи з заробітної плати за останній місяць роботи до моменту виїзду.

Облік рахунків по виконавчим листах ведеться на рахунку 685 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами», субрахунку 1 «З організаціями і особами по виконавчих листах» (4).

Відрахування до Пенсійного фонду здійснюються в розмірі 1% до 150грн, більше 150грн — 2% від загальної нарахованої суми заробітної плати.

Профспілкові внески сплачуються в розмірі 1% від загальної нарахованої суми заробітної плати за звітний місяць за мінусом суми допомоги по тимчасовій непрацездатності за цей період (1).

Фонд соціального страхування до150 грн — 0.25%, більше 150 грн — 0.5%.

Фонд безробіття 0.5% утримання від загальної нарахованої суми заробітної плати.

3.3. Видача заробітної плати і оформлення своєчасно не отриманої заробітної плати.

Різниця між нарахованою сумою заробітної плати і утриманнями складає суму до видачі для кожного робітника. Видача заробітної плати проводиться по платіжних відомостях у встановлені на підприємстві дні місяця. Підставою на право видачі є наявність в її реквізитах наказу в касу для оплати вказаної суми в строк, що дорівнює трьом дням, рахуючи день отримання грошей в банку. Підписують наказ керівник підприємства і головний бухгалтер.

Після закінчення 3-х днів касир перевіряє кожний рядок і сумує видану заробітну плату, а проти прізвищ осіб, що не отримали її, на місці його підпису проставляє штамп чи пише від руки «депоновано». Платіжна відомість закривається двома сумами — видано готівкою і депоновано.

Видатковий касовий ордер передається касиру з бухгалтерії для послідуючої реєстрації його в касовій книзі (4).

Суми невиданої заробітної плати здаються в банк на розрахунковий рахунок пвдприємства в день закриття платіжних відомостей. В оголпшенні на здачу робиться запис «депоновані суми», щоб в подальшому банк міг відпускати по чеку організації ці засоби, оскільки робітники і службовці можуть потребувати їх в любий день (1).

Своєчасно не одержані робітниками і службовцями суми заробітної плати перераховуються на депоновану заробітну плату таким записом:

дебет 661 — «Нарахована заробітна плата».

кредит 662 — «Депонована заробітна плата».

У випадку, коли працівник йде у відпустку, на пенсію чи звільняється, заробітну плату необхідно видати не пізніше дня, що передує відпустці чи звільненню, не чекаючи встановлених днів видачі заробітної плати. Такі виплати називаються виплатами в міжрозрахунковий період. Вони оформлюються видатковими касовими ордерами чи платіжними відомостями при наявності 3-х і більше робітників.

Пенсії працюючим пенсіонерам видаються по окремих платіжних відомостях, без запису їх в розрахункову відомість, так як вони не підлягають оподаткуванню і виплачуються з-а рахунок засобів органів соціального страхування (4).

РОЗДІЛ 4. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКІВ З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ І ВИПЛАТА ЇМ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ. ОБЛІК ОПЛАТИ ВІДПУСТОК.

У відповідності з Законом України «Про оплату праці» заробітна плата оплачується робітникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів в місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів.

У випадку, коли день виплати заробітної плати співпадає з вихідним, святковим чи неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Виплата заробітної плати здійснюється по місцю роботи За особистою письмовою згодою виплата може здійснюватися через установи банків, поштовими переказаим на вказаний робітником адрес з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок власника.

Заробітна плата робітників підприємств на території України виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території україни. Також заробітна плата може виплачуавтися банківськими чеками в порядку, встановленому Кабміном України.

Колективним договорм, як виключення, иоже бути передбачена часткова виплата заробітної плати (по цінах не нижче собівартості) в тих галузях чи по тих професіях, де така виплата, еквівалентна по вартості оплати праці в грошовому вираженні, є звичайною і бажаною для робітників, за виключенням товарів, перлік яких встановлюється Кабміном України (2).

Розрахункова відомість містить в собі такі показники:

1) нараховано по видах оплат (оборот по кредиту рахунку 661"Розрахунки по оплаті праці");

2) утримано і зараховано по видах платежів і зарахувань (оборот по дебету рахунку 661);

3) до видачі на руки або залишилось за підприємством на кінець місяця (сальдо по рахунку 661);

Третій показник розрахункової відомості є підставою для заповнення платіжної відомості для видачі заробітної плати (4).

Існує кілька варіантів оформлення розрахунків з працівниками:

1) шляхом складання розрахунково-платіжних відомостей, в яких суміщаються 2 регістри: розрахункова і платіжна відомості, тобто одночасно розраховується сума до оплати і проводиться іі виплата. Ці відомості використовуються, в основному, на невеликих підприємствах з постійним складом працівників;

2) шляхом складання розрахункових відомостей, а виплата проводиться окремо по платіжних відомостях;

3) шляхом складання машинним способом листків «Розрахунок заробітної плати» для кожного працівника за місяць (нараховано, утримано і до видачі), на основі яких запоанюється платіжна відомість для видачі заробітної плати (9). На підприємстві використовується другий варіант оформлення розрахунків з працівниками.

Підставою для складання розрахункових відомостей і листків розрахунку зарплати є первинні документи:

табель обліку використання робочого часу — для розрахунку погодинної зарплати та інших оплат, в основу яких покладений час (простій, доплати за роботу в нічний і понадурочний час, тимчасова непрацездатність) (додаток 7);

накопичувальні карточки заробітної плати — для робітників-відрядників;

розрахунки бухгалтерії по всіх видах додаткової зарплати і допомог по тимчасовій непрацездатності;

розрахункові відомості за минулий місяць — для розрахунку сум утримань податків;

рішення судових органів на утримання по виконавчим листах;

платіжні відомості на раніше виданий аванс за першу половину місяця;

За перший рік роботи відпустка робітникам і службовцям надається, згідно трудового законодавству законодавству, по закінченню 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Відпустка за другий і наступні роки надається хзідно встановленому графіку черговості відпусток в будь-який період року.

Нарахування сум виплат за період відпусток регламентцється Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну від 08.02.1995р. № 100 (зі змінами і доповненнями постановою Кабміну від 16.05.1995року), а також Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996року.

Згідно цих документів щорічна відпустка надається працівникам за фактично відпрацьований рік, який відраховується з дня укладання трудового договору.

Тривалість відпусток з 1.01.1997 року незалежно від режимів та графіків роботи всіи працюючим розраховується в календарних днях.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, що мають дітей або коипенсації за невикористану відпустку, тривалість яких розраховують в календарних днях, проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованог періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножують на кількість календарних днів відпустки. Святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки, не оплачуються. У році кількість неробочих і святкових днів складає 10.

Приклад 1. Працівник підприємства Козачинський В. В. має право на щорічну відпустку тривалістю 28 календарних дні. Віідпустка надається з 4 січня по 1лютого 2001 року. Сума заробітної плати за 12 попередніх місяців складає 1870.77. Кількість календарних днів у році складає 353 (за винятком святкових і неробочих).

Середньоденний заробіток складає:

1870.77 / 353 = 5,29грн.

Сума відпускних складає:

28 днів * 5,29грн. = 148.12грн.

Працівнику, що працював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця, наступного після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпуск чи виплачується компенсація за невикористанну відпуску.

Працівникам, що пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток до фактичного заробітку включається:

1) основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу і роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування, високі досягнення у праці (високу професійну майстерність), умови та інтенсивністть праці, керівництво бригадою, вислугу років та ін.);

2) виробничі премії і премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;

3) винагороди за підсумками роботи за рік та інші;

4) виплати за час попередньої ввідпустки, за час виконання державних і громадських обов’язків, за час службових відряджень;

5) виплату у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без врахування сум податків, аліментів тощо.

При обчисленні середньої заробітної плати не включаються такі виплати:

1) виплати за виконання окремих доручень, що не входять до обов’язків працівника, за винятком доплат за суміщенняпрофесій і посад, розширення зон обслуговування, різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його підрозділу і не є штатними заступниками;

2) одноразові виплати (компенсації за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

3) компенсаційні виплати на відрядження і переведення;

премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиці;

премії за збір і здачу металобрухту;

грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

пенсії, державна допомога, соціальні і компенсаційні виплати;

літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

вартість безкоштовного спецодягу і взуття, інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджуючих засобів, молока, інших продуктів лікувально-профілактичного значення;

дотації на обіди, проїзд, вартість путівок до санаторіїв;

вартість безкоштовно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та коштів на їх відшкодування;

заробітна плата за роботу по сумісництву (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

суми відшкодування збитку, заподіяного працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

виплати, пов’язані з ювілейними датами, днями народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (6).

РОЗДІЛ 5. СИНТЕТИЧНИЙ ОБЛІК ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ І РОЗРАХУНКІВ З РОБІТНИКАМИ І СЛУЖБОВЦЯМИ ПО ЗАРОБІТНІЙ ПЛАТІ. ПРИКЛАД.

Бухгалтерія підприємства не лише здійснює розрахунки сум заробітної плати робітникам і службовцям, премій, допомог, пенсій, але і організовує облік цих сум на рахунок бухгалтерського обліку у відповідних регістрах. Суми нарахованої заробітної плати відносяться на рахунки виробництва і включаються у собівартість продукції.

Синтетичний облік основної і додаткової заробітної плати і її використання ведеться на рахунку 66 «Розрахунки по оплаті праці», який має 2 субрахунки:

1) «Нарахована заробітна плата»;

2) «Депонована заробітна плата».

Рахунок 66 по відношенню до балансу активно-пасивний. Сальдо по кредиту відображає заборгованість підприємства робітникам по нарахованій, але не виданій заробітній платі; оборот по дебету — суми, виплачені готівкою або через перерахування, а також суми, утримані у вигляді податків в бюджет, по виконавчих листах і т.д.; оборот по кредиту — суми, нараховані в звітному місяці у вигляді заробітної плати, премії та інші нарахування.

Нараховані суми основної і додаткової заробітної плати відправляються по дебету рахунків 23 «Основне виробництво», 23 «Допоміжне виробництво», 91 «Витрати по утриманню і експлуатації машин і обладнання», 903"Собівартість послуг", 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут в торгівлі».

По кредиту рахунку 66 субрахунок 1 обліковуються нарахування зарплати за час чергових відпусток, допомоги по тимчасовій непрацездатності, премії за рахунок фонду матеріального стимулювання та інші.

По дебету рахунку 66 субрахунок 1 відображаються виплачені суми заробітної плати, премій, допомог по тимчасовій непрацездатності, депоновані суми, а також суми податків, утриманих із зарплати, утримані суми по виконавчих листах та суми інших утримань, встановлених законодавством України.

Не видана у встановлений строк нарахована заробітна плата (через неявку одержувачів) переноситься з дебету рахунку 66 субрахунок 1 «Нарахована зарплата» в кредит рахунку 66 субрахунок 2 «Депонована заробітна плата».

Облік заробітної плати за відпустку дещо відрізняється від обліку основної зарплати. Протягом року чергові відпустки робітникам надаються нерівномірно. Щоб протягом року забезпечити рівномірне віднесення на собівартість продукції сум на оплату відпусток, проводиться резервування цих затрат в розмірі планового проценту від фактично нарахованої основної заробітної плати. При цьому резерв створюється не лише на зарплату за час відпусток, але і на відрахування з неї соцстраху. Заробітна плата за відпустки в частині, що відповідає віплаті преміальних винагород з фонду матеріального стимулювання, не резервується.

В Управлінні ринків для нарахування заробітної плати використовуються штатний розклад, накази начальника упраління, відносно оплати праці та табель виходу на роботу працівників.

Розглянемо нарахування заробітної плати на прикладі січня 2001 року.

Вхідні і вихідні данні по розрахунку заробітної плати заносяться в книгу форми № К-18. Див. додаток.

До вхідних даних відносяться: кількість фактично відпрацьованних днів (годин), кількість днів лікарніних, кількість днів по відпусці [данні беруться з табелю виходу на роботу]; посадовий оклад [данні беруться з штатного розкладу]; процент надбавок за кваліфікацію, процент надбавок за стаж роботи, розмір матеріальної допомоги, розмір премії [данні беруться з наказів начальника управління].

До вихідних данних відносяться: розрахунки по нарахуванню заробітної плати, розрахунки по утриманню заробітної плати та розрахунок до видачі на руки заробітної плати.

До розрахунків по нарахуванню заробітної плати відносяться: — розрахунок посадового окладу {значення посадового окладу ділимо на кількість робочих днів у данному місяці і помножуємо на кількість фактично відпрацьованних днів}.

— розрахунок матеріальної допомоги та премії {розмір матеріальної допомоги чи премії визначається начальником управління}.

— розрахунок відпусткної суми {приклад розрахунку наведенний в розділі 4.}.

— розрахунок виплат за працювання в нічний час {розраховується для робітників які, згідно штатного розкладу, працюють в нічний час. Визначається ставкою 40 відсотків від розрахунку посадового окладу}.

— розрахунок надбавки за стаж роботи {визначається процентною ставкою надбавки за стаж роботи від розрахунку посадового окладу}.

— розрахунок надбавки за кваліфікацію {визначається процентною ставкою надбавки за кваліфікацію від розрахунку посадового окладу}.

— розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняні) {розраховується як добуток середньоденного фактичного заробітку за два попередніх місяці, кількісті днів непрацездатності та процентного розміру допомоги (який залежить від трудового стажу особи). Див. додаток}.

До розрахунків по утриманню з заробітної плати відносяться:

— розрахунок внесків до Пенсійного фонду України {становлять 1% з суми всіх нараховувань, якщо остання не перевищує 150 гривень, а якщо ця сума перевищує 150 гривень — 2%}.

— розрахунок профспілкових внесків {становлять 1% з суми всіх нараховувань}.

— розрахунок внесків до фонду соціального захисту на випадок безробіття {становлять 0,5% з суми всіх нараховувань}.

— розрахунок внесків до фонду соціального страхування {становлять 0,25% з суми всіх нараховувань, якщо остання не перевищує 150 гривень, а якщо ця сума перевищує 150 гривень — 0,5%}.

— розрахунок прибуткового податку {визначається за допомогою шкали. Див. додаток. Якщо особа має пільги по сплаті прибуткового податку, то сума цих пільг не враховується при розрахунку прибуткового податку. Якщо особа працює по сумісництву, то ставка прибуткового податку становить 20%. Після закінчення поточного року проводиться перерахунок прибуткового податку з урахуванням пільг, доходів отриманних не за основним місцем роботи і т.д.}.

— аліменти {розраховуються як відсоток, з суми всіх нараховувань та різниці сум обов’язкових платежів крім профспілкових внесків, можливі значення якого вказані в розділі 4}.

Розрахунок до видачі на руки заробітної плати становить різницю між сумою всіх нараховувань та сумою всіх утримань.

Для поліпшення умов роботи касира (при видачі заробітної плати) в Управлінні ринків практикується видача заробітної плати без урахування копійок. Для того щоб ця різниця була виплачена в іншому місяці, до розрахункової книги форми № К-18 вводяться дві допоміжні колонки: до нарахувань — початкове сальдо (береться значення «До видачі на руки» за попередній місяць); до утримань — видано з каси (фактична видача грошей з каси за минулий місяць).

Після розрахунків заробітної плати з внесенням розрахунків до книги форми № К-18 бухгалтер заповню пліжну відомість для одержання зароботної плати з каси. Як було вказано, в Управлінні ринків в цій відомості указується сума до видачі на руки без урахування копійок.

По даним розрахунків книги форми № К-18 складаються мемориальні ордери №№ 6, 7, 8 в розрізі підрозділів. Див. додаток. Мемориальний ордер № 6 відображає бухгалтерські проводки по нарахуванню заробітної плати. Мемориальний ордер № 7 відображає бухгалтерські проводки по утриманнях з заробітної плати. Мемориальний ордер № 8 відображає нарахування на заробітну плату по внесках до Пенсійного фонду (32%), фонду безробіття (2%), фонду соціального страхування (2,5%).

Дані з мемориальних ордерів заносяться в «Головну книгу». А потім відображаються в оборотній відомості та балансі.

РОЗДІЛ 6. НАРАХУВАННЯ НА ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ПО СОЦІАЛЬНОМУ СТРАХУВАННЮ.

Порядок обов’язкових внесків на державне страхування визначає Верховна Рада України, а розмежування відрахувань в пенсійний фонд і фонд соціального страхування визначає Кабінет міністрів України.

Соціальне страхування — одна із гарантій здійснення прав працюючих на матеріальне забезпечення. На даний час з метою вдосконалення зв’язків підприємств з органами державного соцстраху пройшли певні зміни в організації бухгалтерського обліку, що в свою чергу змінило розрахункові взаємовідносини підприємств і органів державного соцстраху.

Основними об'єктами обліку на підприємствах є: суми нарахованих страхових внесків; суми, нараховані в Пенсійний фонд, і витрати, що здійснювались за рахунок соціального страхування і Пенсійного фонду (1).

Загальна сума нарахувань на заробітну плату становить 36,5% від фонду заробітної плати, з них:

— 32% - Пенсійний фонд;

— 2,5% - фонд соціального страхуванн;

— 2% - фонд соціального страхування на випадок безробіття.

Суми цих нарахувань включаються у собівартість продукції. Їх розмір залежить від фонду заробітної плати і нормативу відрахувань.

В бухгалтерському обліку цей процес відображається по кредиту рахунку 65 «Розрахунок по страхуванню» по відповідних субрахунках в кореспонденції з рахунками 91, 92, 93, 903, 26 і ін.

Найбільш поширеним видом використання засобів соцстраху на підприємствах є оплата лікарняних листків непрацездатності. Нарахування допомог працівнику по тимчасовій непрацездатності (у зв’язку з хворобою, вагітністю і т.д.) проводиться за рахунок коштів фонду соціального страхування і в обліку відображаються записом: Дт — 652 «Розрахунки по соціальному страхуванню»; Кт — 661 «Розрахунки по оплаті праці».

Всі одноразові виплати допомоги (у зв’язку з народженням дитини чи похованням) відображаються по Дт — 65 «Розрахунки по страхуванню» і Кт — 301 «Каса».

Якщо підприємство допустило порушення в області охорони праці, то потерпівший робітник отримує допомогу не із засобів фонду соцстраху, а за рахунок засобів свого підприємства. Ці витрати відносяться на витрати виробництва і в обліку відображаються записом: Дт — 92 «Адміністративні витрати», Кт — 65 «Розрахунки по страхуванню».

Із засобів Пенсійного фонду виплачуються допомоги по догляду за дитиною та інші виплати, передбачені законодавством України. Виплата допомог і пенсій в обліку відображається по Дт — 651 «Розрахунки з Пенсійним фондом» і Кт — 301 «Каса» Після відображення всіх операцій по 65 рахунку виявляється кінцевий стан розрахункових взаємовідносин підприємств з відповідними органами соцстраху і забезпечення (1).

Висновки.

Організація заробітної плати визначається трьома елементами: тарифною системою, нормуванням праці і формами та системами оплати праці. Тарифна система, яка є основою організації оплати праці, включає в себе тарифну сітку, тарифну ставку і тарифно-кваліфікаційні довідники.

Нормування праці включає два показники: норму виробітку і норму часу. Норма виробітку встановлює кількість одиниць продукції, яка повинна бути виготовлена за одиницю часу; норма часу — час, необхідний для виконання роботи в певних умовах.

Існують 2 форми оплати праці - погодинна і відрядна. При погодинній заробіток залежить від кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки (зарплата за одиницю часу); при відрядній — вд кількості виробденої продукції і розцінок (зарплата за одиницю продукції(на неї.

Застосовують 2 системи погодинної форми оплати праці - проста погодинна і погодинно-преміальна, при якій робітники крім основного заробітку отримують ще й премії.

Відрядна форма оплати праці має такі системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна і акордна.

В даний час широко поширена оплата праці по контракту, яка заключається в домовлеості сторін і пов’язується з виконанням умов контракту.

Техніка підрахунку заробітної плати складається з трьох етапів: нарахування, утримання із заробітної плати та визначення зарплати до видачі на руки. При погодинній заробітній платі сума нарахованої зарплати визначається як добуток відпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку. При відрядній сума нарахованої зарплати визначається множенням встановленої розцінки за одиницю виробітку на кількість виробів (якщо це пряма відрядна), визначається норма виробітку (якщо це відрядно-преміальна).

Нарахування заробітної плати здійснюється у розрахукових відомостях по кожному працівнику за видами (відрядно, погодинно, премії, інші нарахуванні, до яких відносяться доплати за роботу і святкові дні (вихідні дні), роботу в понадурочний час, персональні надбавки, допомога по тимчасовій непрацездатності. Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності визначаються виходячи з середнього заробітку за два попередні місяці, на основі якого обчислюється середньоденний заробіток шляхом ділення заробітку за два місяці на кількість робочих днів за цих два місяці; кількість днів хвороби і трудового стажу роботи.

Утримання із заробітної плати відображається у правій частині розрахункової відомості. До них відноситься прибутковий податок, який обчислюється виходячи з ставок прибуткового податку з доходів громадян; суми по виконавчих листах, по виконавчих написах нотаріальних контор; профспілкові внески; внески на соціальне страхування; одержаний аванс за звітний місяць; своєчасно не повернуті підзвітні суми; грошові нарахування (на нестачі товаро-матеріальних цінностей, розкрадання тощо), штрафи та інші відрахування відповідно до чинного законодавства України; відрахування до Пенсійного фонду.

Загальна сума утримань не повинна перевищувати 50% суми заробітної плати за мінусом податків.

Різниця між нарахованою сумою заробітної плати і утриманнями складає суму до видачі на руки для кожного робітника. Видача зарплати проводиться по платіжних відомостях у встановлені на підприємстві дні місяця напротязі 3-х днів. По закінченю цього строку касир перевіряє, підсумовує видану зарплату, а проти тих, що не отримали її проставляє штамп «депоновано».

Робітникам нараховують також доплати за відхилення від нормальних умов роботи. Сюди відносять роботу у нічний, понадурочний час, в святкові дні.

Виплата заробітної плати проводиться на підприємстві у встановлені строки, не рідше двох разів в місяць. За першу половину місяця може виплачуватися аванс, сума якого при остаточному розрахунку з робітниками за місяць по зарплаті, утримується.

Відпустки робітникам і службовцям за перший рік роботи надаються по закінченню 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Тривалість відпусток з 01.01.1997р. всім працюючим розраховується в календарних днях. Сума відпускних нараховується виходячи з сумарного заробітку за останні 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період; з кількості календарних днів у році чи меншого відпрацьованого періоду і кількості календарних днів відпустки.

Синтетичний облік основної і додаткової заробітної плати та її використання ведеться на рахунку 66 «Розрахунки по оплаті праці». По кредиту 66 рахунку відображаються нарахування заробітної плати, а по дебету — утримання та видача заробітної плати.

На весь фонд заробітної плати здійснюються нарахування у розмірі 36,5%.

Л І Т Е Р, А Т У Р А.

1) Завгородний В. П. «Бухгалтерский учет, контроль и аудит в сисстеме управления предприятием». К., ВТОВ «А.С.К.», 1997 г. Стр.256−314.

2) Закон України «Про оплату праці"//Все про бухгалтерський облік,№ 51 від 5.06.2000р.

3) Інструкція зі статистики заробітної плати.// Все про бухгалтерський облік № 51від5.06.2000р.

4) Козлова Е. П., Парашутин Н. В. «Бухгалтерский учет в промышленности», М., «Финансы и статистика», 1989 г. Стр.61−120.

5) Козлова Е. П., Бабченко П. Н., Смородинова Н. Ф. «Бухгалтерский учет. Практическое пособие для бухгалтеров кооперативов, предприятий, общественных организаций, совместных предприятий». М.,"Финансы и статистика", 1991 г.стр.40−54.

6) Порядок нарахування середньої заробітної плати. Постанова Кабміну України від 8.02.95р. № 100//Баланс № 2,1997р.

7) Сопко В. В., Ткаченко Н. М.,Ільєнко П.А. «Бухгалтерський облік в промисловості та інших галузях народного господарства. Навчальний посібник. — К., «Вища школа», 1992р. Стр.110−136.

8) Сопко В. В. «Бухгалтерський облік в підприємстві», — К., «Техніка», 1995р. Стр.110−116.

9) Ткаченко Н. М. «Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності»., ВТОВ «А, С, К,», 1996р. Стр.192−211.

10) Щадилова С. Н «Основы бухгалтерского учета» 1998 г Москва.

11) Партин Г. О"Бухгалтерський облік" Основи теорії та практики.2000р.Київ.

12) Грабова І.М"Теорія бухгалтерського обліку"1998р.Киів.

13) Журнал «Все про бухгалтерський облік» № 8 від31.01.2001р

14) Журнал «Все про бухгалтерський облік» № 46 від22.05.2000р

15) Журнал «Все про бухгалтерський облік» № 67 від24.07.2000р

16) Журнал «Галицькі контракти» № 21 за травень1998р

Додаток № 1.

Відображення операцій по рахунку 661.

«Розрахунки з оплати праці».

№п/п Назва господарської операції Бухгалтерська проводка.

Дебет Кредит.

1 2 3 4.

Операції по кредиту субрахунка 661 «Розрахунки із заробітної плати».

1 Нарахована заробітна плата за виконані роботи з ремонту об'єктів основних фондів 91−93 661.

2 Нарахована заробітна плата.

— працівникам основного виробництва 23 661.

— працівникам допоміжного виробництва 23 661.

— працівникам зайнятим обслуговуванням машин та обладнання 91 661.

— працівникам зайнятим на загальновиробничих роботах 91 661.

— загальногосподарському, адміністративно-управлінському персоналові 92 661.

— оплата праці персоналу зайнятим збутом готової продукції 93 661.

— робітникам господарського підрозділу.

903 661.

— нарахування відпускних по підрозділам 91−93, 903 661.

3 Нарахована заробітна плата працівникам зайнятим вантажними роботами і придбанням материалів та інших т.м.ц.

201−209 661.

4 Нарахування робітникам допомоги з тимчасової непрацездатності 652 661.

5 Нарахована робітникам премія, винагорода за вислугу років 685 661.

6 Нарахована материальна допомога згідно заяв працівників 949 661.

7 Погашена прцівникам надмірно отримана сума заробітної плати шляхом внесення готівки в касу 301 661.

Операції по дебету субрахунка 661"Розрахунки із заробітної плати".

1 Виплачені з каси суми, нараховані працівникам (заробітна плата, допомога, премії т.д.) 661 301.

2 Утримана із заробітної плати працівників сума прибуткового податку.

661 641.

3 Утримана із заробітної плати працівників сума збору на обов’зкове соціальне страхування на випадок безробіття 661 653.

4 Утримана із заробітної плати працівників сума збору до Пенсійного фонду 661 651.

5 Утримана із заробітної плати працівників сума прфспілкових внесків 661 685.

6 Утримана із заробітної плати працівників сума на соціальне страхування 661 652.

7 Утримана із заробітної плати працівників сума аліментів 661 685.

8 Утримана із заробітної плати працівників сума за не внесені своєчасно підзвітні суми 661 372.

9 Утримана із заробітної плати працівників сума на погашення недостач материальних цінностей 661 375.

10 Відображені депоновані суми заробітної плати 661 662.

11 Утримана із заробітної плати працівників сума отриманої раніше суди 661 377.

Додаток № 2.

Штатний розклад працівників апарату Управління ринків на 2000 рік Назва посади або групи Кількість штатних одниць Начальник управління 1.

Канцелярія 3.

Бухгалтерія 10.

Фінансово-економічний відділ 4.

Відділ маркетингу 3.

Відділ оргтехніки 3.

Відділ кадрів 2.

Юридичний відділ 3.

Комп’ютерний відділ 2.

Штатний розклад працівників Колгоспного ринку Управління ринків на 2000 рік Назва посади або групи Кількість штатних одниць Директор 1.

Старший касир 1.

Касир 2.

Комірник камери зберігання 2.

Комірник пункту прокату 2.

Рубщик м’яса 10.

Контролер 12.

Прибиральник 29.

Вантажник 2.

Штатний розклад працівників Центрального ринку Управління ринків на 2000 рік Назва посади або групи Кількість штатних одниць Директор 1.

Касир 2.

Комірник камери зберігання 2.

Комірник пункту прокату 2.

Рубщик м’яса 3.

Контролер 6.

Прибиральник 18.

Вантажник 2.

Прачка 1.

Завідуюча буфетом 1.

Буфетниця 1.

Штатний розклад працівників Автотехцентру Управління ринків на 2000 рік Назва посади або групи Кількість штатних одниць Директор 1.

Механік 1.

Касир 1.

Водій 6.

Тракторист 1.

Автослюсар 1.

Контролер 5.

Прибиральник 4.

Штатний розклад працівників готелю «Інгул».

Управління ринків на 2000 рік Назва посади або групи Кількість штатних одниць Старший адміністратор 1.

Адміністратор 4.

Кастелянша 1.

Покоївка 1.

Прачка 1.

Штатний розклад працівників інших підрозділів Управління ринків на 2000 рік Назва посади або групи Кількість штатних одниць Група архітектурно-будівельного проектування та контролю 3.

Господарський відділ 46.

Торговий відділ 3.

Охорона 53.

Працівники комісійних магазинів (загальна кількість магазинів — 10) 22.