«Мексика» (економіко-географічна характеристика країни)

Реферат на тему:

«Мексика».

(економіко-географічна характеристика країни).

Офіційна назва — Мексиканські Сполучені Штати.

Державний устрій — федеративна республіка.

Географічне розташування — країна розміщується у південно-західній частині Північної Америки. Межує зі США — на півночі (кордон — 3326 км), з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) — на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході і Мексиканської затоки Карибського моря на сході.

Площа території - 1972,5 тис. кв. км (13 місце в світі).

Адміністративний поділ — 31 штат і федеральний столичний округ.

Чисельність населення (оцінка на липень 2001 р.) — 101,879 млн. осіб.

Столиця — м. Мехіко (понад 20 млн. осіб.).

Інші великі міста: Екатепек (1,695 млн. осіб), Гвадалахара (1,659 млн.), Пуебла (1,321 млн.), Хуарез (1,257 млн.), Незауалькойотл (1,242 млн.), Тіхуана (1,228 млн.), Монтеррей (1,127 млн.), Леон (1,052 млн.).

Державна мова — іспанська.

Релігія — католицизм (94,7% населення).

Державне свято — 16 вересня — День проголошення Незалежності (1810 р.).

Державний прапор — прямокутне полотнище (2:3), що складається з трьох рівновеликих вертикальни смуг зеленого, білого і червого кольору. Посередині білої смуги розміщується державний герб країни.

Зелений колір на прапорі означає надію, а також багатство хороших грунтів Мексики. Білий символізує чистоту, мир і релігію, а червоний — кров, що була пролита за незалежність країни, а також єдність.

Державний герб. На ньому зображений орел, який, сидячи на кактусі, шматує змію. Герб обрамлений двома зеленими гілками — дубовою — символ республіки, і лавровою — символ безсмерття героїв.

Грошова одиниця — мексиканський песо.

Членство у міжнародних організаціях — ООН, МВФ, Організація Американських Держав (ОАД, 1948 р.), СОТ, МБРР, ЄБРР (єдина країна Латинської Америки — засновник), РЄ (спостерігач), ЮНЕСКО, ЮНІДО, ІКАО, ЕКОСОР, МФЧХ, ОЕСР, АТЕС, Всесвітня туристична організація, PARLATINO (організація Латиноамериканський парламент, 1964 р.), OPANAL (Організація із заборони ядерної зброї у Латинській Америці, Договір Тлателолко, 1967 р.), SELA (Латиноамериканська економічна система, 1975 р.), ALADI (Латиноамериканська асоціація інтеграції, 1981 р.), Американське інтербачення (1992 р.).

В економічному плані Мексика — одна з найбільш розвинених країн Латинської Америки. Має великі запаси нафти, природного газу, срібла, цинку, міді та інших цінних металів. Провідні галузі економіки: нафтовидобувна, газова, нафтохімічна, гірничодобувна, текстильна, металургійна, будівельна, харчова, автомобільна.

Урядом здійснюється концепція модернізації - комплекс політичних і соціально-економічних реформ, спрямованих на структурні зміни в житті країни. Це, перш за все, децентралізація господарського управління, скорочення державного сектору, посилення «відкритої економіки «і приватної підприємницької діяльності. Державне регулювання залишається лише на стратегічних напрямках (нафтоі газовидобувна, гірничодобувна галузі, енергетика).

В останні роки темпи економічного розвитку країни перевищували природний приріст населення. Нинішня мексиканська влада проводить досить активну соціальну політику, розробила і впроваджує в життя програму створення тимчасових робочих місць (програма передбачає фінансування у обсязі 2 млрд. песо), державних дотацій на основні продукти харчування, збереження системи страхової медицини, безкоштовної шкільної освіти.

Економічна географія.

Промисловість зосереджена, головним чином, у зоні з 80-кілометровим радіусом від міста Мехіко, а також у в містах Монтеррей і Гвадалахара. Промисловий коридор тягнеться вздовж більшої частини північного кордону Мексики. Видобуток нафти зосереджений на східному узбережжі від Тампіко до Вілья-Ермосу, на морських бурових установках у затоці Кампече. Більшість ферм з розведення великої рогатої худоби знаходиться у північних і центральних штатах, там же зосереджена велика частина інших корисних копалин.

Малорентабельне виробництво кукурудзи, бобових, гарбузів, баклажанів і чилійських червоних перців розміщено по всій країні, за винятком тих районів, де цьому перешкоджають клімат і природна рослинність (північні райони пустель і ліси в Табасько, Юкатані й Чьяпасі), або територія (скелясті гірські долини Західної Сьєри-Мадре). Мотиги і плуги, запряжені буйволами, все ще широко використовуються малорентабельними селянськими господарствами, які рідко можуть дозволити собі використати більш передову сільськогосподарську техніку, що застосовується великими землевласниками.

Товарне сільське господарство є найбільш розвиненим і механізованим у районах на півночі від долини Мехіко і на північно-західних схилах та в долинах Західної Сьєри-Мадре, особливо в штатах Сіналоа і Сонора, де вирощуються, в основному на експорт, фрукти й овочі, що ростуть в умовах помірного кліматичного поясу, зокрема помідори й дині. Товарні тропічні культури вирощуються на центральному узбережжі і на півдні: цукрова тростина — на рівнинах, кава — у гірських районах, банани, манго, гуайява, папайя й ананаси у ряді інших районів.

Нафтодобувна і газова промисловість.

Мексика має високо розвинуті нафтодобувну і газову промисловість. Коли на початку ХХ століття почався комерційний видобуток нафти, вона почала відігравати важливу роль в економіці Мексики та зовнішньоекономічних зв «язках країни. Перші нафтові родовища розташовувалися, в основному, між Веракрусом і Тампіко, але у 1970;х і 1980;х роках були відкриті нові нафтові родовища в Табасько, у морі поблизу узбережжя Кампечі і в Чьяпасі.

Гірничодобувна промисловість.

Мексика є одним з основних світових виробників срібла і плавикового шпату, постачальником сурми, кадмію, марганцю, ртуті й цинку. Тут добуваються свинець, мідь, сірка, золото, молібден, вольфрам, олово, вісмут, уран, барит і високоякісне коксоване вугілля.

Є три головних гірничодобувних райони. На півночі Нижня Каліфорнія і штати Сонора, Сіналоа, Чіуауа, Коауїла, Нуєво-Леонові, Дуранго й Сакатекас багаті сріблом, міддю, вугіллям, золотом, залізняком, цинком, свинцем, молібденом, баритом, плавиковим шпатом, ураном і вольфрамом. На узбережжі Мексиканської затоки, штати Веракрус, Табасько й Кампече виробляють сірку, алюміній і марганець. Значна кількість золота, марганцю, плавикового шпату, свинцю й цинку добувається у західно-центральних штатах Халісько, Герреро, Агуаськальєнтес, Гуанахуато, Ідальго і Сан-Луїс-Потосі.

Електроенергетика.

Однією з найрозвинутіших галузей мексиканської промисловості є електроенергетика. Виробництво, передача та розподіл електроенергії знаходиться в руках держави. Виробнича потужність оцінюється в 40 тис. МВт. Більшість електростанцій Мексики — теплові, загальною потужністю 20 468 МВт. На них виробляється основна частина електроенергії - 65%, на ГЕС — 15%, атомних електростанціях — 6,2%, на геотермальних — 3,3%. Довжина ліній електропередач — 588 тис. км.

Обробна промисловість.

Значна частина мексиканської промисловості базується на переробці природних ресурсів, особливо нафти, і на первинній обробці сільськогосподарської продукції. Мексика виробляє також широкий асортимент товарів легкої промисловості і тривалого користування, таких як автомобілі, має добре розвинену скляну промисловість.

Підприємства обробної промисловості зосереджені у Мехіко та його промисловій зоні, а основні підприємства чорної металургії знаходяться у північних містах Монтеррей і Монклова, а також на західному узбережжі. Металургійні заводи Мексики задовольняють попит на сталь всередині країни.

У містах уздовж північного кордону Мексики існує чимало підприємств, що працюють лише на експорт і належать іноземним, в основному, американським промисловим компаніям, яким дозволено безмитно ввозити сировину або деталі подальшого реекспорту. Ці підприємства отримали назву «макиладорас ». Основними видами продукції є текстиль, іграшки, електротовари й електроніка. Промисловці США використовують Мексику як «інвестиційну експортну платформу », в основному, через дешеву, відносно кваліфіковану й велику за чисельністю робочу силу. Мексиканський уряд заохочує їх, оскільки вони створюють велику кількість робочих місць. На макиладорас майже не вплинула економічна криза 1995;1996 років, і темпи зростання їх виробництва значно перевищували темпи зростання економіки країни загалом. Можливість отримання робочих місць у макиладорас викликала великий приплив робочої сили, в основному, молодих жінок, у північні прикордонні міста.

Сільське господарство.

До найважливіших сільськогосподарських культур відносяться кукурудза, пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. До інших важливих експортних культур — фрукти і овочі, особливо помідори, апельсини, манго й банани, кава.

Розведення великої рогатої худоби у Мексиці зосереджене в північно-центральному регіоні, який експортує велику кількість рогатої худоби у США. Яловичина і молочні продукти для урбанізованих районів здебільшого надходять з приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику зебу. Велике значення в тваринництві країни мають також коні, мули, осли, вівці, кози й свині. Обсяги випуску продукції тваринництва відповідають внутрішнім потребам країни в яловичині, свинині, свіжому молоці, м «ясі птахів і яйцях, але сухе молоко імпортується.

Рибальство.

Ловіння риби добре розвинене вздовж берегів Каліфорнійської й Мексиканської заток. У цій галузі господарства переважають кооперативи. Велика частина улову споживається безпосередньо жителями Мексики; інша частина переробляється чи експортується.

Лісове господарство.

Ліси Мексики були вирубані на паливо або з метою розширення площ для ведення землеробства. За обсягом виробництва і цінності сосна перевершувала майже у 10 разів усі інші породи дерев, такі, як червоне дерево, рожеве дерево, кампешеве дерево, світле червоне дерево, капок і фустік, в основному, на перешийку Теуантепек і півострові Юкатан. До інших видів продукції лісової промисловості відносяться чиклі з саподілового дерева, бітум, каніфоль і деревне вугілля.

Транспорт.

Відсутність зручного транспортного зв «язку, що обумовлювалося особливостями рельєфу країни, тривалий час гальмувала її економічний розвиток. Нові види транспортних систем і зв «язку зв «язали спочатку Мехіко з кількома найважливішими економічними центрами, такими, як кордон США і порт Веракрус. Мехіко й досі є вузлом усіх транспортних мереж і систем зв «язку, які охоплюють найбільш віддалені райони країни.

Довжина залізниць Мексики за станом на 1996 рік становила 18 тис. км, автошляхів — 324 тис. км, з яких 96 тис. км з твердим покриттям. Шосе від міста Сьюдад-Хуарес (на кордоні зі США) до міста Сьюдад-Куаутемок (на кордоні з Гватемалою) — є головною магістраллю країни. Інші важливі автошляхи йдуть з Мехіко в Тіхуану, Акапулько, Веракрус і Меріду.

У Мексиці існує дві головні авіакомпанії - «Аеромехіко «і «Мехсикана », що мають розгалужену мережу авіаліній усередині країни. Вони здійснюють польоти у США, інші країни Латинської Америки, а також в аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів також обслуговують інші численні міжнародні й місцеві авіакомпанії.

Морські перевезення традиційно зосереджені у портах Веракрус і Акапулько. Крім того, великі порти є в Тампіко, Коацакоалькос, Прогресо, Саліна-Крус, Масатлан, Мансанільо, Гуаймас, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія.

Зовнішня торгівля.

До 1980;х років Мексика виступала як експортер дешевої сировини та імпортер дорогих промислових товарів. Хоча Мексика все ще імпортує багато товарів виробничого призначення, машинобудування й технології, необхідні для розвитку вітчизняної промисловості, країна різко збільшила експорт промислових товарів. Головним зовнішньоторговельним партнером Мексики є США (на їхню частку припадає близько 80% зовнішньоторговельного обігу країни).

Уряд Мексики, враховуючи велику залежність від ринку США, спрямовує зусилля на диверсифікацію зовнішньоторговельних зв «язків. Результатом цієї політики стало підписання 23 березня 2000 року Угоди про вільну торгівлю між Мексикою і ЄС, а також укладення 29 червня 2000 року Договору про вільну торгівлю з так званим «північним трикутником «- Гватемалою, Сальвадором, Гондурасом, який набув чинності 10 січня 2001 року.

Основні статті експорту: промислові товари, нафта і нафтопродукти, газ, срібло, фрукти й овочі, кава.

Головні експорт-партнери: США, Канада, Іспанія, Німеччина, Японія, Великобританія, Нідерланди.

Основні статті імпорту: машини для обробки металів, вироби зі сталі, сільськогосподарська техніка, електричне обладнання, деталі для збирання автомобілів, комплектуючі для транспортних засобів, літаки та їхні комплектуючі.

Головні імпорт-партнери: США, Японія, Німеччина, Канада, Південна Корея, Китай, Тайвань.

Торгівля з Україною.

Основні статті українського експорту — металопрокат, феросплави.