Життєвий і творчий шлях Стендаля
Після Липневої революції 1830 р. він востаннє їде до Італії як консул Франції в невеличкому місті Чіві-та-Веккія в Папській області. Тут Стендаль знову має можливість писати та вивчати італійське мистецтво. Його останні твори — нариси «Нотатки туриста» (1838), автобіографічна книга «Життя Анрі Брюлара» (1835, видано 1890), книги про Наполеона, так звані «італійські хроніки» («Вітторія… Читати ще >
Життєвий і творчий шлях Стендаля (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
Життєвий і творчий шлях Стендаля.
Паралельно з вивченням італійської культури письменник знайомиться з провідними діячами революційного руху карбонаріїв, а також з відомими поетами-романтиками Монті, Уго Фосколо, Сільвіо Пеліко, які боролися за об «єднання Італії.
У 1821 р. Стендаль повертається на батьківщину, а з 1823 р. живе в Парижі, де активно підтримує французьких романтиків проти класицистів. Він продовжує створювати книги нарисів і есе: «Про кохання» (1822), «Прогулянки по Риму» (1829) та ін. Наприкінці 20-х років побачили світ і його перші художні прозові твори: роман «Арманс» (1827), новела «Ваніна Ваніні"(1829). У 1831 р. Стендаль публікує свій шедевр «Червоне і чорне».
Після Липневої революції 1830 р. він востаннє їде до Італії як консул Франції в невеличкому місті Чіві-та-Веккія в Папській області. Тут Стендаль знову має можливість писати та вивчати італійське мистецтво. Його останні твори — нариси «Нотатки туриста» (1838), автобіографічна книга «Життя Анрі Брюлара» (1835, видано 1890), книги про Наполеона, так звані «італійські хроніки» («Вітторія Аккорамбоні», «Ченчі» — обидві 1837, «Абатиса з Кастро», 1839), романи «Пармський монастир» (1839), «Люсьєн Левен» і «Лам «єль» (обидва залишились незавершеними), щоденники, есе.
Стендаль помер в 1842 році.