Горбачов і перебудова

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ Київський міжнародний університет цивільної авіації.

РЕФЕРАТ З ІСТОРІЇ.

НА ТЕМУ: «ГОРБАЧОВ І ПЕРЕБУДОВА «.

ВИКОНАЛА: Салко В.С.

ПРИЙНЯЛА: Бем Н.В.

КИЇВ. 1999.

ПЛАН.

Вступ.

2. Короткі дані про М. С. Горбачова.

3. Основні передумови перебудови, її мета і засоби.

4. Перші реформи.

5. Реформа виборчої системи, Перший та Другий.

З «їзди.

6. Введення президенства. Перший президент СРСР.

7. Розпад СРСР.

8. Висновок.

9. Коротка хроніка подій 1985;1991 рр.

10. Література.

ВСТУП.

На данному етапі розвитку економічних і політичних перетворень, що відбуваються в країнах СНГ (країнах колиш;

нього СССР), коли з політичої арени вже пішли головні діючі особи периоду перебудови, поняття «перебудови «все ж залишається суперечливим. Кожен розуміє під цим поняттям щось, що відповідає його політичним поглядам. Хтось каже, що перебудова вже закінчилась, хтось каже, що ще не почи-налась… Можна давати цьому поняттю багато визначень, проте я, на мій погляд, обрала найширше: перебудова — це сукупність державно-правових, політичних і соціальних явищ і процесів, пов «язаних з реформами і руйнуванням державноправових й суспільно-політичних інститутів СРСР, що відбувалися в період 1985;1991 років.

Що стосується меж, то їх пояснити дуже легко: 1985 рік — прихід до влади Горбачова й початок реформування (й руйну;

вання); 1991 рік — путч, який прискорив процес розпаду СРСР, тобто це та дата, коли СРСР перестав фактично.

існувати.

— 8 ;

73-рiчний _Черненко. Вiн не залишив практично нiякої пам «ятi по собi i 12 березня 1985 року _опять ж _скончался.

Після смерті 12 березня 1985 року Черненка новим Генеральним секретарем ЦК КПРС стає Михайло Сергійович Горбачов.

Iз цього моменту починається _правління Горбачова. Йому всього 54 рокиу,і у порiвняннi з попереднiми _генсеками вiн _виглядає досить молодо. Народ пiсля приходу Горбачова до влади очiкує змiн…

М.С.Горбачов (народився 1931р.).Президент СРСР в 1990;

91 рр. Генеральний секретар ЦК КПРС в 1985;91 рр. 1966;68 рр.;

1-й секретар Ставропольского міськкому КПРС. 1968;70 рр.;

2-й секретар, з квітня 1970; 1-й секретар крайкому КПРС .

1978;85 рр.- секретар ЦК КПРС. Голова Президіуму.

Верховної Ради СРСР в 1989;90 рр. Член політбюро ЦК КПРС в 1980;91 (кандидат з1979). З грудня 1991; президент Між-народного фонду соціально-економічних і політичних досліджень («Горбачов-фонд »). Нобелівська премія світу (1990).

Виступив ініціатором перебудови.

. Про Горбачова розповідати складно з декількох причин.

Перш за все, він — наш сучасник.

По-друге, про нього не так багато написано! Тільки Ленін з.

усіх радянських лідерів (та й тільки в СРСР) не поступається Гобачову у кількості написаного про нього. Щодо закордонних публікацій, тут М. С. Горбачов — абсолютний чемпіон. У Бібліотеці американського конгресу міститься біля 250(!) великих робіт про нього.

По-третє, Горбачов — «лідер межі «.Він отримав те, чого зовсім не прагнув: розпад соціалістичної системи.

Та все ж Горбачов після Леніна найпомітніший діяч в історії Росії(а потім СРСР) 20 століття, з ім «ям якого пов «язують кардинальні зміни. Його головна історична заслуга в тому, що він відчув глибинну необхідність змін і наважився, перебуваючи першою особою в партії і державі, ініціювати їх.

— 9 —

Передумови перебудови.

Більше ніж _дДесять рокiв тому керiвництво _КПРС проголосило курс на перебудову. ЗаПо масштабом у викликаних нею змiн в Європi, та й ув всьому свiтi її справедливо порівнюють зiставляють з такими iсторичними подiями, як Велика французька революцiя чи Жовтень 1917 року в Росiї. Вiрно й те, що вона носить затяжний характер. В останнiй час все рідше вимовляють саме це.

слово — «перебудова », зате все частiше кажуть, що вона завершилася, вичерпавши себе i зазнала поразки.

Так закінчилась перебудова чи ні? Вона є чи,.

в усякому разі, була? Щоб вiдповiсти на цi запитання, про;

глянемо в загальних рисах як вона розвивалася, і які викликала зміни.

Отже, термiн «перебудова «з «явився в нашiй полiтичнiй лексицi в 1985 році. Але чим саме була тогочасна «пере-будова » ?

Квiтень 1985 року поклав початок повiльним, обережним реформам, спрямованим на часткове оновлення.

iснуючої системи. Змiни, що вiдбувалися на протязi _примерно трьох наступних рокiв, вiддалено нагадували ситуацiю, що склалася в Росiї в кiнцю 50 _-х рокiв минулої повiки. _Сто _трiдцать рокiв тому потребу в частковiй модернiзацiї режиму була усвiдомлена внаслiдок поразки в Кримськiй вiйнi, що _продемонстрiровала всьому свiту, як ген вiдстала Росiйська _iмперiя вiд iнших європейських держав за час, _прошедшєє пiсля трiумфальної перемоги її над на _-полеоновськiй Францiєю. ПТепер ж причиною _начавшегося «ремонту «стало вiдставання вiд США в гонцi космiчних озброєнь: _нездатніспо _-собность зв силу економiчнихих причин дати вiдповiдь на програму.

" _зорянихвездних вiйн «_впевнила керуючі колаубедiла _правящиє _кругi СРСР ву отому, що змагання в сферi високих технологiй вуже майже _проiграно (про близькiсть економiчної кризи каже хоч би такий факт: в.

1971;1985 рр. _г. _г. _налицо бБула присутня вiд «ємна динамiка зростання по найважливiшим найважливiшим економiчним показникам. Темпи зростання нацiонального прибутку складали ув восьмiй п «ятирiчцi — 41 41 процент%, ув дев «ятійої -28, ув десятійої - 21, в одинадцятійої - 17 вiдсоткiв. Зростання _проiз _-водiтельностi працi в восьмiй п «ятирiчцi був 37 вiдсоткiв, в дев «ятої - 25, в десятої - 17 вiдсоткiв) .

— 10 АЛЕ малося i характерну вiдмiну. Щоб його показати, _про-цитуємо одного популярного в минулому, але _непопулярного зараз нiмецького автора. В серединi минулої повiки вiн писав про Росiю слiдуюче: «При _существовавших полiтичних умовах в країнi не була можлива нiяка iнша адмiнiстративна система, крiм виключно що панувала в неї i доведеної до межi.

бюрократичної системи. Щоб закласти основи понад пiдхожої.

системи, _Александр _Ii _винужден був знов звернутися до iдеї визволення _крєпостних. Йому прийшлося боротись з двома грiзними супротивниками: iз _дворянством i з отiєї самою бюрократiєю, яку.

вiн набув намiр реформувати всупереч її власному бажанню i що повинна була в оте ж час служити знаряддям виконання його планiв. Йому нiде було шукати пiдтримки, крiм як в традицiйнiй i пасивнiй покорi.

_iнертной маси росiйських _крєпостних i _купцов, що до _сего часу позбавленi були аж права _задумиваться над своїм полiтичним положенням. Щоб зробити їх пiдтримку реальної, вiн повинен був створити _нечто _вро_-де суспiльного погляду i хоч би _подобiє преси. В зв «язку з цим була послаблена _цензура i надана можливiсть для чемної, добромисної i надто шанобливої в виразах дискусiї; була розв «язана навiть _легкая i гречна критика дiй чиновникiв » .

це _мислi _Енгельса iз його роботи «Європа в 1858 року «.

(_Маркс К., _Енгельс Ф., _соч. _т. 12, iз. 672). Не правда чи, всi дуже схоже — iз точки зору засобiв?

Але от що до цiлей… Якщо _Александр _Ii поставило в повiстку дня питання, рiшення якого спромагалося докорiнно змiнити всю систему суспiльних вiднос ин, оте Отож новий Генеральний секретар М. С. Горбачов спочатку _поначалу лише вiдроджував часи _хру_-щоевськiоїй «відлиги_оттепелi ». ПроМмовау й_шла зовсім _вовсе не про отеой, щоб змiнити систему — iснуюча цiлком задовільняла керуючу верхівку. зчиняла _правящиє _верхi. Систему цю прагнули лише пристосувати до нових — передусiм мiжнародних — умов. _Отмена _крєпостного права навiть в отому варiантi, що був реалiзований _Александром _Ii, _привела до iстотного поширення «мiр волi «для бiльшостi населення Росiйської _iмперii. Напроти, Вв _першомуервоначальном проектi.

перебудови в основуголову куту ставилася технологiя, а не людина, якійЙому вiдводилася незрозумiла роль «людського чинника » .

.

— 11 _- 2Пперші виє реформи.

Причини нинiшньої кризи в економiцi, по погляду фахiвцiв, не довiряти яким немає пiдстав, слiд шукати в _уродлiвой структурi народного господарства країни i вiдсутностi серйозних стимулiв до працi. На початку перебудови були припущені серйозні помилки в управлінні. вСi це треба умножити на серйознi помилок в управлiннi, допущенi на початку перебудови.

_До речі, Кстатi, _спочаткупервоначально, на XXVII _Xvii З «їздi _КПРС 1986 року (де були прийняті «Основні напрямки економічного і соціального розвитку СРСР на 1986;90 рр. і на період до 2000 року «і взято курс на прискорення) псс питання ставилося вірправильно: повернути виробництво особою до споживача i активiзувати людський чинник. Але як досягнути битися поставленої метицiлi? Горбачов обрав цiлком _марксисiстський засiб — засiб проб i помилок.

Спочатку було «_прискоренняускоренiє «- _наїiвная спроба за допомогою iдеологiчних _закликівiнаний i переконаньризовiв до «кожного на своєйому робочому мiсцi «змусити _проіржавленевший господарський механiзм _крутиiтиься швидше. Але одниiми вмовляннями _уговорамi було не обійтиминутися: на випуск товарiв народного споживання була _задіянаействована тiльки одна сьома_седь-травня частина основних виробничих фондiв. I уряд задумавза_-теяло малу iндустрiалiзацiю ,.

для того, щобiз отим, щоб в результатікiнцевому пiдсумку.

_модернiзуiровати ь вiдсталу _легкую.

_промисшлоевінность. Але всевСi це, проте, закiнчилося провалом уже на першому етапi: _мiльялiардніиє _держгоскапвкладання в базовi галузi безслiдно розчинилися в загальному хаосі_бедламе — нового устаткування, матерiалiв, технологiй _лег_-кая _промисшловіенность так i не дочека_дождалась.

Тодi скоротили закупку ширвжитку i кинули валютнi.

засоби на закупку технiки за кордономрубiжем. Результат — мiнiмальний. Частина устаткування так i залишилась на складах i пiд вiдкритим небом -_нестача хватка виробничих площ. А оте, що вдалося кiнець кiнцем з_смонтуiроватиь, оту i давало результатисправу давало вiдмови. Цiлi _поточніиє лiнiї простоювали черезiз-за _невірнуправiльной експлуатацiюї,.

вiдсутніостьi _запчастиней, низькуої якіостьi сировини.

Нарештi зрозумiли, що за вiдсутностi стимулiв у виробникiв нiщо в економiцi не повернеш. Вирiшили дати пiдприємствам.

госпрозрахункову самостiйнiсть. Але обмежена воля _оберну_-лася ь лише правом безконтрольних витрат ого _расходованiя державних.

засобiв i _призвела до підняття_вздуванiю цiн, скорочеування обсягу виробництва i рiзкого зростання грошової маси в наявному використанніповодженнi.

Збільшення — 12 ЗрОСТАННЯ _зароабіоткіов при цьому нiяк.

не вплинуло на вихiд кiнцевої.

споживчої продукцiї, оскiльки грошi виплачувалися не.

тiльки виробникам товарiв, але йi всiм iншим без винятку.

Бажання влади _виглядаетиь добре без увсяких на оте пiдстав зiграло iз нею непоганий жартї погану _шутку. Не скорочуючи _попередрежнiх видаткiв, в центрi i на мiсцях опрацьовували незчисленнi соцiальнi програми, _закачуiвалиi в економiку _iнфляційионніиє грошi. В кiнцi _кіон_-ціов.

_роаздутий _платеспроможнийжеспособний попит почав засад _потрохтiхоньку _роздавлюватиаздавлi_-вать i торгiвлю, i споживчий сектор _промисшлоевонностi.

Втрати народного господарства вiд першої реформи Горбачова — Антиалкогольної каомпанiї - оцiнюються в 40 _млрд. карбованцiв. Втрати_Урон, якихщо нанесла нашої соцiалiстичнійої економiцi реформа 1987.

року, взагалi не _піоддаєтся обрахуванню _iсчiсленiю. Другий подих до соцiалiзму так i не прийшов — _началась агонiя…

_***.

.

— 13 _- 2Рреформа виборчої системи. Перший i Другiй Другий З «їзди.

iДЕ _Брежнєв по базару i бачить грузина отой торгує _арбузамi. _Брежнєв.

хоче купити _арбуз i каже :

— Дай_-ка менi один _арбуз.

— _Пажалуйста, _дарагой, _вiбiрай Будь-який!

— Так у _тебя ж тут всього один.

_арбуз!

— _Ну i що? _Тi у нас теж _адин, а.

_мi _тебя _вiбiра_-аєм!

(Анекдот).

Першим конкретним кроком на шляху до и полiтичної реформи стали рiшення позачергової дванадцятої Ссесiї Верховної Ради (ВР)_Вс СРСР ((одинадцятого скликання), що вiдбулася 29 листопадау — 1 грудня 1988 _гроку. Ццi рiшення передбачали змiну структури вищих органiв влади i державного управлiння країни, надання_наделенiє знов заснованномуго З «їзду народних депутатiв, що обираєi що обирає їм _ВРс СРСР, реальнихми владнихми функцiйями, а також змiна виборчої системи, передусiм введення виборiв на.

альтернативнiй основi.

1989 рiк став роком радикальних змiн, особливо в полiтичнiй структурi суспiльства. що Вiдбулися в 1989 року Ввиборам.

народних депутатiв СРСР (березень — травень), що відбулися в березнітравні 1989 року передувала небачена в нашiй країнi виборча кампанiя, _начавшаяся ще на _iсходе.

1988 _г.яка розпочалася ще в кінці 1988 року. Можливiсть висунення деяких альтернативних кандидатiв (на 2250 депутатських мiсць було висунено 9505 кандидатiв).

нарештi давала можливість радянським громадянам справдi овибирати.

одного iз декількояких.

Третина народних депутатiв обиралася вiд суспiльних органiзацiй, що дозволило _коммунiстам, як найбiльш масовійої «суспiльнійої органiзацiї «на З «їздi мати бiльшiсть., чи, як кажуть в цивiлiзованих країнах — _лоббi. Про це було _заявлено-але, як про досягнення: частка _коммунiстіов серед народних депутатiв.

— 14стано-вила Опинилася _87% проти 71. _5% попереднього скликання, на основi чогощо робився гучний висновок про оте, що в умовах волi вибору був пiдтверджений авторитет партiї.

УВ виборах, що _проходилиiвших 26 березня 1989 року_г. по 1500 територiальним i нацiонально-територiальним округам, брала участь 89. _8%.

включених дов списківи виборцiв. Ццi вибори стали помiтними.

зрушенням_сдвiгом товариства в бiк демократiї, принаймнi, як тодi _здавалоськазалось. За роботою З «їзду _слієдкуваiла вся країна — повсюдно зафiксовано зниження _продуктивностіпроiзводiтельностi працi.

Перший З «їзд народних депутатiв СРСР (25 травня — 9 червня.

1989 року)9.

_г.) сСтав яскравою надто дорiдною полiтичною подiєю. Нiколи ще не було такого в iсторiї цiєї країни. Зрозумiло, зараз можна iз _iронією _-нiєй дивитися на отіих _баталii, що дiялися черезпо З «їздi, але тодi це _виглядаело перемогою демократiї. Практичних результатiв.

З «їзду було небагатотрохи, зокрема булав обранаий новаий _ВР с СРСР. Було прийнято декiлька загальних постанов,.

нНаприклад д Постанова про основнi напрямки внутрiшньої i зовнiшньої полiтики СРСР.

Дискусiї на Ддругому З «їздi народних депутатiв СРСР (12.

— 24 грудня 1989 р_г.) носили понад дiловий характер

поо рiвняноню з першим З «їздом. Другий З «їзд прийняв 36 нормативних актiв, у тому числів.

_т. _ч. 5 законiв i 26 постанов. Одниiм iз центральних питань порядкуовiстки денногоня Ддругого З «їзду народних депутатiв було обговорення засобівмiр по оздоровленню економiки. Булив обговореніий питання про.

боротьбу з органiзованою злочиннiстю. З «їзд розглянув доповiдi комiсiйя, присвяченіих як зовнiшньополiтичним проблемам ((оцiнка Ддоговору про ненапад мiж СРСР i Німеччиною_Германiєй вiд 23 серпня.

1939 р_г., полiтична оцiнка введзапровадження радянських вiйськ дов Афганистану в 1979 р_г.) так i _внутрiполiтичеським (про слiдчу групу _Гдляна, про подiї в _Тбiлiсi 9 квiтнтак i внутрішньополітичним (про подiї в Тбiлiсi 9 квiтня я 1989 р.-жорстке придушення мирної демонстрації _г, про _привiлеегїiях)…

Коли вiдкрився Перший З «їзд народних депутатiв, багато.

хто _многiє покладавли на.

нього свої _надежди надії на найкраще життя. Але, як i багатьом _многiм.

_надіямеждам нашого народу, їм не судилося_суждено було виправдатися. Перший З «їзд називають заразтепер «_iгроюй в демократiю », _якоюкаковой вiн, власне, i бувє. До Другого З «їзду зацікавленняiнтерес людей вуже помiтно вгамувалося_поутiх. Народу уже стало зрозумілоясно, що не можна одниiм чарівним по_волшебним _махом зробити життя кращиме. Реформа виборчої системи є справою необхiдною, але конкретного, _насущного вона народу дала небагатотрохи.

.

— 15 _- 2Ввведенняiє _преєзиiдентства.

ВлЛiткуом-восеiнию 1989 року _реформатори в _КПРСпсс, які не не _захотеілившиє позбавитися вiд чiпких обiймiв _консеєрваторіов, дали демократам можливiсть набрати полiтичну силу i вплив, дозволили їм представити _правоцентриськуiстское єднiсть в _КПРСпсс як стратегiчну лiнiю, а не як тимчасовий _тактичнеський маневр. Ситуацiя в країнi вимагала рiшучого розвитку курсу на змiшану економiку, на утворення правовоїго держави i укладення нового.

союзного договору. ВсевСi це об «єктивно працювало на демократiв.

До зими 1989/90 року полiтична ситуацiя iстотно змiнилася.

Горбачов, не без пiдстав _непокоючисьопасаясь, що веснянi вибори в республiках _призведуть до перемоги радикальних сил ((«Демо-кратична Росiя », _Рух i iншi), якіщо одзразу ж — запо.

прикладому _Прибалтикиi — намагатимуться _постараются зайняти незалежну позицiю ув вiдношеннi очолюваноїго ниїми Верховної Ради Союзупiлки, зробив крок, проти якого вiн i його _однодумцієдiномишленникi виступали ще декiлька мiсяців, а тому. Використовуючи свiй авторитет в очолюванійому ниїм Верховнійим Радi СРСР, вiн зумiв — при опоріи опорi Мiжрегiональної депутатської групи — провслати провести рiшення про узакладення посадисту Президента СРСР. Коли Ставши Президентом, Горбачов став Президентом, він одержав широкi полiтичнi повноваження i отим _самим сильно змiцнив свою владу в.

країнi.

Проте ситуація швидко змінилася. це було майже рiк тому. Але за _прошедшєє iз отих _пор час ситуацiя знов змiнилася. Спочатку стааловся зрушення.

_сдвiг «лiворуч «в розстановцi сил на полiтичнiй аренi. У Москві 12.

червня 1990 р. Перший З «їзд народних депутатів республіки прийняв Декларацію про державний суверенітет Росії. На цьому з «їзді у гострій боротьбі відбулися вибори Голови Верховної Ради Росії .

В Росiї перемогу на виборах, хоч i iз мiнiмальним _перевесом, _одержал блок «Демократична Р Лідером парламента РРФСР стал Б. М. Ельцин (блок «Демократична Росія »).

У жовтні 1990 р. Верховна Рада СРСР надала Президентові.

СРСР надзвичайних повноважень.

У червні 1991р. Б. Єльцина всенародним голосуванням було обрано першим президентом Росії.

Розпад СРСР.

Радянська держава влітку 1991 р. опинилась на межі розвалу.

Останню спробу врятувати імперію мирним шляхом зробив.

М.С.Горбачов, запропонувавши проект нового союзного договору.

Керівники республік повинні були підписати його наприкінці серпня.

1991 р. в урядовій резиденції в Ново-Огарьово.

Однак консервативне оточення президента вирішило повернути до диктатури сталінського типу. Сформувалася група змовників — антиконституційний Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС;рос. — ГКЧП). До нього увійшло 8 чоловік, серед яких були голова Веховної Ради СРСР А. Лук «янов, віце-президент СРСР Г. Янаєв, прем «єр-міністр В. Павлов, голова КДБ В. Крючков, міністр оборони Д .Язов, міністр внутрішніх справ Б .Пуго. ДКНС заявив про свій нвмір відновити в країні порядок і не допустити розпаду СРСР. Призупинялась діяльність політичних партій, громадських організацій і масових рухів. Заборонялося проведення мітингів, демонстрацій, страйків. Встановлювався контроль над засобами масової інформації. В деяких регіонах СРСР на 6 місяців запроваджувався надзвичайний стан. Попередньо у столицю були введені танки та бронетранспортери.

Проте змовники одразу ж зіткнулися з рішучою протидією керівництва РРФСР на чолі з президентом Б.Єльциним.

На захист демократії виступили десятки тисяч мешканців Москви, а також деяких інших міст СРСР. Рішучі дії Б. М.Єльцина підтримала більшість урядів країн світу і міжнародна громадськість. Уже 21 серпня стало очевидним, що путч провалився і заколотники вилетіли у резиденцію Горбачова у Форос.

(Крим). Одночасно туди ж прибули представники російського президента. Після повернення М. Горбачова у Москву керівники змови були заарештовані.

Невдала спроба державного перевороту прискорила розпад СРСР.

9 вересня 1991 р. було офіційно визнано незалежність Литви, Латвії.

і Естонії. Та все ж М. Горбачов та його найближче оточення прагнули зберегти Союз від подальшого розвалу.

14 листопада в Ново-Огарьово 7 республік (Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, РРФСР, Таджикистан ,.

Туркменістан) заявили про намір створити конфедеративний Союз Незалежних Держав (СНД).

1 грудня відбувся референдум про незалежність України (яка відмовилась від у часті у формуванні СНД) — понад 90% виборців.

виявили прагнення жити в незалежній державі.

На Україні на основі законів «Про Президента Української РСР «та «Про вибори Президента Української РСР », прийнятих Верховною Радою УРСР 5 липня 1991 р., відбулися президентські вибори, які проходили під знаком боротьби старої партійно-державної бюрократії і національно-демократичної опозиції.Лідером першої був Л. Кравчук, а другоїВ.Чорновіл. Президентом України став Л. Кравчук, котрий одержав 61.59% голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

Щоб зупинити процес стихійного, хаотичного розпаду існування союзних структур, не допустити пролиття крові, 7−8 грудня 1991 р. відбулася зустріч в Бєлавезькій пущі (Білорусь)керівників Білорусі, РРСФР і України, на якій було підписано «Угоду про створення СНД », відкритого для всіх колишніх республік СРСР.

Упершому абзаці «Угоди… «було сказано: «Союз РСР, як суб «єкт міжнародного права і геополітична ревльність, припиняє своє існування » .

Президент України Кравчук так зазначив головну причину розвалу Союзу: «Радянський Союз був приречений тому, що тримався на КПРС і КДБ. Демократія і імперія — поняття незіставні. Ви не знайдете в історії, щоб імперія була демократична. Радянський Союз — це була тоталітарна імперія, якої світ не бачив. І ось, як тільки КПРС пригнулась, почали гнутись всі несучі конструкції. «.

21 грудня 1991 р. на зустрічі в Алма-Аті лідери Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії,.

Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану та України підписали Декларацію про Співдружність Незалежних Держав .

Після цього Президенту неіснуючого Союзу нічого іншого не залишалося як подати заяву, в якій він писав, що вважає свою місію завершеною.

Таким чином, 25 грудня 1991 р. М. С. Горбачов склав свої повноваження.

Отже, СРСР припинив своє існування, а колишні його республіки (у тому числі і Україна)стали незалежними юридично ,їх народ приступив до розв «язання трьох доленосних історичних завдань:

створення незалежних держав;

знищення тоталітаризму ;

реформування комуністичного способу виробництва, заснованого на централізованому адміністративному управлінні, на основі свободи економічної діяльності і ринкового регулювання виробництва.

ВИСНОВОК.

Підсумовуючи згадане, дам більш широке визначення перебудові.

Отже, перебудова — термін, що ввійшов у широкий вжиток з середини 80-х рр. і означав курс на реформування тоталітарної системи в СРСР. Політика перебудови, розпочата частиною керівництва КПРС на чолі з М. С. Горбачовим, призвела до значних змін у житті країни й світу в цілому (гласність, політичний плюралізм, закінчення «холодної війни «і ін.). До кінця 80-х — початку.

90-х рр. в результаті протиріч й непослідовності в здійсненні перебудови відбулося загострення кризи в усіх сферах життя суспільства.

Коротка хроніка подій 1985;1991 рр.

БЕРЕЗЕНЬ: Смерть Костянтина Черненко. Призначенння.

Михайла Горбачова Генеральним секретарем КПРС.

КВІТЕНЬ: На пленумі ЦК КПРС, який пізніше назвали.

" історичним ", вперше прозвучали слова «перебудова «і.

" прискорення " .

Початок боротьби з пияцством і перших кадрових.

зміщень.

ТРАВЕНЬ: У промові, присвяченій 40-річчю Перемоги, Горбачов.

підкреслив внесок у неї Компартії на чолі з.

Й.В.Сталіним.

СІЧЕНЬ: Вперше за останні десять років генсек звернувся до народу по телебаченню з новорічними поздоровленнями особисто.

Перебудова телебачення, повернення «прикритих «.

передач.

ЛЮТИЙ;

— БЕРЕЗЕНЬ: XXVII З «їзд КПРС.

КВІТЕНЬ: Чорнобильська катастрофа.

ЛИПЕНЬ;

— СЕРПЕНЬ: Закон про індивідуальну трудову діяльність і.

вирування навколо нього.

ГРУДЕНЬ: Алма-Ата — перші хвилювання на національному. грунті. Повернення Сахарова з Горьківського заслання.

СІЧЕНЬ: На черговому пленумі Горбачов переконує: попереду ще.

найважчий етап перебудови.

ВЕРЕСЕНЬ: Перший «дзвоник »: зникла зубна паста. Початок серії.

тотальних дефіцитів.

ЛЮТИЙ: Початок виведення радянських війск із Афганістану. БЕРЕЗЕНЬ: Стаття Ніни Андрєєвої «Не можу поступатися.

принципами " .

ЧЕРВЕНЬ;

— ЛИПЕНЬ: Перший конкурс «Московська красуня » .

Реабілітація церкви. XIX партконференція — перше.

рішення, приняте неодностайно.

ВЕРЕСЕНЬ: Михайло Горбачов очолює Верховну Раду СРСР.

СІЧЕНЬ;

— ЛЮТИЙ: Вибори Верховної Ради СРСР.

ЧЕРВЕНЬ: Перші страйки шахтарів.

ЖОВТЕНЬ: Початок «відколу «Східної Європи від СРСР.

ГРУДЕНЬ: Другий З «їзд народних депутатів СРСР. Смерть Сахарова.

СІЧЕНЬ;

— БЕРЕЗЕНЬ: Вибори до республіканських і місцевих Рад. Перші.

стотисячні демонстрації в Москві.

БЕРЕЗЕНЬ: Верховна Рада Литви приймає «Декларацію.

незалежності «.

Введення посади Президента СРСР.

ТРАВЕНЬ: З «їзд народних депутатів Росії: обрання Бориса.

Єльцина головою ВР РРФСР. Початок «війни законів ». СЕРПЕНЬ: Вступив у дію Закон про друк.

ВЕРЕСЕНЬ: Особливі повноваження для Президента.

ЖОВТЕНЬ: Нобелівська премія для Президента.

Продовольча допомога для народу.

ЛИСТОПАД: Програма «500 днів «розпочалась, але швидко.

закінчилась.

ГРУДЕНЬ: IV З «їзд народних депутатів СРСР. Відставка.

Шеварднадзе, інфаркт Миколи Рижкова.

Обрання віце-президентом Генадія Янаєва.

СІЧЕНЬ: Трагедія в Литві.

Новий прем «єр Валентин Павлов починає з обміну грошей.

2 КВІТНЯ: Нові ціни.

БЕРЕЗЕНЬ;

— КВІТЕНЬ: Позачерговий З «їзд народних депутатів РРФСР.

19 СЕРПНЯ: Перемога демократії.

25 ГРУДНЯ: М. С. Горбачов склав свої повноваження.

Література.

Д.Волкогонов «Семь вождей (Галерея лидеров СССР в 2-х книгах) », книга 2. «НОВОСТИ ». Москва, 1996.

" МАТЕРИАЛЫ XXVII съезда Коммунистической Партии Советского Союза ". Издательство политической литературы. Москва, 1986.

В.В.Діденко, С.С.Коломієць «Історія України. Курс лекцій ». Київ, 1999.

С.Стельмах, С. Пивовар «ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. Запитання і відповіді «. «FEMINA ». Київ, 1996.

Ю.В.Бураков, Г. М. Кипаренко «ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. Новітні часи (1945;1996). «ГЕНЕЗА ». Київ, 1996.

" Большая электронная энциклопедия Кирилла и Мефодия " .1997.

PAGE 1.

PAGE 2.

PAGE 1.

PAGE 2.