Ієрархічні структури у реляційних базах даних

Содержание Введение 2.

Глава 1 5.

Системи управління базами даних (СУБД) 5.

1.1 Основні становища 5.

1.2. Ієрархічна й мережеву даталогические моделі СУБД 10.

Глава 2 12.

Мережні структури 12.

2.1. Файлова модель 13.

Глава 3 17.

Реляционные структури 17.

3.1. Реляционные даталогические моделі СУБД 19.

3.2. Об'єктно-орієнтовані СУБД (ООСУБД) 25.

Глава 4 27.

Ієрархічні стpуктуpы 27.

4.1. Ієрархічні структури в реляционных базах даних 28.

4.2. Вкладені рекурсивні ієрархічні дані 29.

4.3. Відображення даних 29.

Глава 5 32.

OLE: основні відомості 32.

5.1. Введення ЄІАС у OLE 32.

5.2. Зв’язування та впровадження об'єктів 33.

5.3. Різниця між зв’язуванням і запровадженням об'єктів 35.

Глава 6 37.

Переваги й недоліки тестової системи чи методичне обгрунтування автоматизації процесу навчання 37.

5.1. Межпредметные зв’язку й комп’ютерне навчання 39.

Глава 7 41.

Розробка тестирующей програми 41.

Укладання 44.

Список літератури 45.

Основні ідеї сучасної інформаційної технології базуються на концепції баз даних (БД). Відповідно до даної концепції основою інформаційної технології є дані, організовані в БД, адекватно відбивають реалії неминучого у тій чи іншій предметної області й щоб забезпечити користувача актуальною інформацією у відповідній предметної области.

У перших трьох розділах розглядаються нові системи управління базами даних, такі як ієрархічна й мережеву даталогические моделі, реляционные даталогические моделі, об'єктно-орієнтовані СУБД. Зазвичай розрізняють три класу СУБД, які забезпечують роботу ієрархічних, мережевих і реляционных моделей. Проте відмінності між цими класами поступово стираються, причому, певне, з’являтимуться інші класи, що викликається передусім інтенсивними розробками області баз знань (БЗ) і объектноорієнтованої инфотехнологией. Тому традиційної класифікацією користуються дедалі рідше, але тоді ми поки дотримуватимемося саме її, як найбільш усталену. Кожна із зазначених моделей має характеристиками, що роблять її найзручнішою для конкретних приложений.

Глава 4 «Ієрархічні структури» докладніше описує позитивні і негативні риси ієрархічної моделі. Навколишній світ переповнений ієрархічними даними. Будь-яка група об'єктів, у якій об'єкта може бути «батьком» для довільного числа інших об'єктів, організована вигляді ієрархічного дерева. Працюючи з ієрархіями використовується «сімейна» термінологія (батьки, онуки, предки, нащадки), оскільки сім'я є самим распространённым прикладом об'єктів (у разі - людей), об'єднаних ієрархічними відносинами. У той самий час місце об'єкта в ієрархічному дереві - лише умовне позначення зв’язки з іншими об'єктами. Ієрархічна структура лише допомагає зберегти й знайти объект.

У п’ятій главі огляд технології OLE. З появою нових потужніших, комп’ютерів, і коштів програмування було створено нове покоління елементів з урахуванням OLE. Найпривабливішим перевагою OLE є зокрема можливість використання методів інших серверів додатків. Набагато зручніше використовувати функціональність електронних таблиць, як-от Excel, чи текстових процесорів, як-от Word, замість розробляти аналогічну функціональність у власній приложении.

Спочатку технологія OLE була стандартом, які забезпечують зв’язування та убудовування об'єктів. Коли додатоксервер OLEактивізується, це відбувається всередині контейнера, що за вашому додатку. Візуально при активизировании серверу OLE поточні панелі інструментів, і меню замінюються панелями інструментів, і меню серверу OLE чи зливаються із нею. З іншого боку, частина форми стає вікном серверу OLE, так як сервер приймає він управління областю форми. Зв’язуванням називають асоціювання файла об'єкта OLE з контейнером OLE. Файл об'єкта будь-коли зберігається у контейнері, але контейнер OLE називає файл. Однією з переваг зв’язування об'єктів і те, що багато користувачів, серверів OLE і приложений-контейнеров може бути доступ одного документа. При вбудовування об'єктів реальний об'єкт зберігається у вашому додатку та інші контейнери OLE немає доступу до цього об'єкта. Перевагою вбудовування є зберігання даних як частини приложения.

Шоста глава присвячена гідностям та недолікам тестової системи. Однією форму залучення викладачів для використання комп’ютера є тестувальні програми, що дозволяють викладачеві спростити перевірку знань учнів й те водночас в захоплюючій формі підносять учням знання з тій чи іншій дисциплине.

Метою згаданої дипломної роботи є підставою створення програми з комп’ютерному контролю знань студентов.

Переді мною було поставлено такі задачи:

— дати огляд сучасному стану теорії баз даних, основним моделям СУБД, що застосовуються у ПК;

— вивчити принципи функціонування та основні можливості технологии.

OLE;

— розробити спосіб відображення реляционных структур даних в ієрархічному виде;

— доповнити стандартний компонент Delphi OLEContainer можливістю збереження битового зображення з його поверхности.

Система автоматизованого контролю за навчанням, розглянута у розділі 6, дозволяє автоматизувати проведення контрольних робіт з дисциплінам. Це зручне додавання до традиційних методам контролю, підвищувальне ефективність засвоєння предмета студентом. Межпредметные зв’язку й комп’ютерне навчання розглянуті у цій главі є загальноосвітні мети інформатики, у тому числі: наведення й пожвавлення межпредметных зв’язків, сприяння сприйняттю цілісної, системної картини світу, інформаційних процесів у суспільстві, природі й пізнанні. Для розумного і плідного використання ЗТ необхідна загальноосвітня і комп’ютерна грамотність. Звідси виявляється межпредметная зв’язку з основами інформатики, і ЗТ, з математикою, російською мовою, літературою англійською мовою. ЗТ для вчителя виступає як і предмет, і як засіб навчання, і як інструмент психолого-педагогічних досліджень (тестирования).

У сьомий главі викладено проблеми розробки тестирующей програми розвитку й їх решение.

Глава 1.

Системи управління базами даних (СУБД).

Основні ідеї сучасної інформаційної технології базуються на концепції баз даних (БД). Відповідно до даної концепції основою інформаційної технології є дані, організовані в БД, адекватно відбивають реалії неминучого у тій чи іншій предметної області й щоб забезпечити користувача актуальною інформацією у відповідній предметної області. Перші БД виникли біля підніжжя 1-го покоління ЕОМ бувши окремі файли даних чи його прості coвокупности. У міру збільшення обсягів продажів і структурної складності береженої інформації, і навіть розширення кола споживачів; інформації визначилася необхідність створення зручних ефективних систем інтеграції збережених даних, і управління ними. Наприкінці 60- x років це створило перших комерційних системам управління базами даних (СУБД), підтримують opганизацию і ведення БД. Перед обговоренням наступного матеріалу, нам буде потрібно кілька основних понять, використовуваних в інформаційних системах різного назначения.

1.1 Основні положения.

База даних (БД) у точному смислі слова є сукупність взаємозалежних файлів даних певної організації. БД, зазвичай, включає низку файлів, а може перебувати і з єдиного файла. Дані, складові БД, відбивають характеристики об'єктів та їхніх взаємин у відповідній прикладної області. Кожен файл, входить у БД, містить певна кількість записів (змінюване у процесі функціонування БД), що відбивають той чи інший бік предметної області, на яку орієнтована БД. Зазвичай, файли БД містять велика кількість однотипних записів. Записи, своєю чергою, складаються з полів, які мають певні типи інформацію про об'єктах. Поле є найменшої інформаційної одиницею, безпосередньо доступною у запису. Якщо файл₁ БД (рис. 1) містить п однотипних записів (мають однакову структуру полів та його значеннєву нагрузку), то j-запись (1.