Лабораторная робота з інформатики, варіант №13, з методичним пособием.zip
У цьому вся прикладі реалізована той самий підпрограма введення / генерації даних, що у завданні А різницею масивах — тут маємо одномірні масиви. На програму генерації елементів масивів накладено ті ж обмеження, що у завданні А тією лише відмінністю, що кількість генерується в інтервалі від нуля до ста, а чи не до двадцяти. У підпрограму обчислення умов завдання внесён хоча б цикл оператора FOR… Читати ще >
Лабораторная робота з інформатики, варіант №13, з методичним пособием.zip (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Целью роботи є підставою написання програм на ЕОМ, відповідно до умові в обраному варіанті, перша програма для завдання Проте й друга програма для завдання Б. Для написання програм використовувався Borland Turbo Pascal версії 7.1. Розглянемо почергово ці дві задания.
ЗАВДАННЯ А. Необхідно підрахувати кількість нульових елементів для матриць А (N, M) і В (M, N), причому M і N неможливо знайти більше 20.
Матриці Проте й У у машинному виконанні двухмерные масиви, число елементів у яких може бути більше 20×20=400 елементів по умові. Кожен індекс числа — M і N є «координату» числа в матриці, з його рядку і стовпцю, відповідно. Автор програми і запровадив в неї вибір кількості рядків і шпальт кожної матриці (масиву), давши користувачеві вибрати їх у межах від двох до двадцяти (по умові). Програма занесення даних в самі масиви побудовано циклі оператора FOR, причому якщо користувачеві буде ліньки вносити дані самостійно — програма може зробити за нього у вигляді генерації випадкових чисел і занесення в масиви, що у сучасних комп’ютерах займає лічені наносекунды. На програму самогенерации-самоввода елементів матриць автор програми і запровадив деякі обмеження у уникнення не занесення у яких нульових елементів, що необхідне перевірки вмотивованості роботи програми. Якщо вручну ви можете запровадити будь-яке дійсне число від -32 768 до 32 767, то програма самогенерации генерує цілі числа від нуля до двадцяти. І, коли ви, приміром, поставили у програмі розмір матриць 2X3, що не перевищує шість елементів, то цілком можливо (засвідчує практика тестування програми), що буде хоча б тільки нульової елемент, чи, просто — нуль. Підпрограма підрахунку кількості нульових елементів теж побудовано циклі оператора FOR, і коли б була необхідна за умовою, без неї можна було обійтися, включивши підрахунок таких елементів в цикл введення даних / цикл генерації даних, цим підвищивши швидкодія програми. Ця підпрограма (як і, як і підпрограма в завданні Б) оформлена як процедуры.
ЗАВДАННЯ Б. Знайти середні значення й стандартні відхилення для елементів масивів X (N), Y (M), причому кількість елементів може бути більш 100.
У цьому вся прикладі реалізована той самий підпрограма введення / генерації даних, що у завданні А різницею масивах — тут маємо одномірні масиви. На програму генерації елементів масивів накладено ті ж обмеження, що у завданні А тією лише відмінністю, що кількість генерується в інтервалі від нуля до ста, а чи не до двадцяти. У підпрограму обчислення умов завдання внесён хоча б цикл оператора FOR, що має у тому завданні допоміжну функцію обчислення за середню кількість масивів зокрема. Підпрограма оформлена як окремої процедури, як й у завданні А, проте без цієї процедури обійтися, як і першому завданні, не можна, оскільки розкидавши її в алгоритми введення і генерації даних ми ускладнюємо, запутываем алгоритм програми, знижуючи цим її продуктивність (быстродействие).