Операційна система LINUX

Самым популярним проектом UNIX-системы кінця століття стала недорога альтернатива дорогим (HP-UNIX, SUN Solaris, Digital UNIX) рішенням — ОС Linux. Сьогодні темпи освоєння ринку даної системою проти іншими відомими ОС є найбільш интенсивными.

Сильною стороною ОС Linux є його універсальність: система покриває весь діапазон застосувань — від настільного PC до надпотужних багатопроцесорних серверів і кластерів. Нині многопроцессорная ОС Linux стійко дбає про платформах PC, Alpha, PowerPC, Macintosh, SGI MIPS, Strong ARM, SGI Visual Workstations, VAX, 8086, PC-98, Palm Pilot, HP PA-RISC, Sparc & UltraSparc64 systems, m68k. Будучи операційній системою, Linux виконує частина з функцій, притаманних DOS і Windows. Проте треба сказати, що ця ОС вирізняється особливою міццю і гнучкістю. Більшість операційними системами персональних комп’ютерів, наприклад DOS, створювалися для невеликих ПК, які мали обмеженими можливостями і що нещодавно котрі перетворилися на універсальні машини. Такі ОС постійно модернізуються, оскільки вони повинні відповідати безупинно малорозвинутим можливостям апаратних коштів персональних комп’ютерів. А Linux розроблялася зовсім у іншому контексті. Це ПК-версию операційній системи Unix, яка десятиліттями використовується на мэйнфреймах і мини-ЭВМ і є основним ОС робочих станцій. Linux надає у розпорядження вашого ПК швидкість, ефективність яких і гнучкість Unix, використовуючи у своїй все переваги сучасних персональних машин.

З кожної фінансової погляду Linux має одним дуже серйозним гідністю — вона комерційна. На відміну від ОС Unix, Linux поширюється безплатно по генеральної відкритої ліцензії GNU в рамках Фонду безплатного програмного забезпечення (Free Software Foundation), завдяки чому ця ОС доступу всім бажаючим. У дійсності система Linux захищена авторським правому й не в загальнодоступному користуванні, проте відкрита ліцензія GNU — це майже те саме, як і передача в загальнодоступне користування. Вона складена таким чином, що Linux залишається безплатної й те водночас стандартизованої системою. Існує лише одне офіційний варіант Linux. Некомерційний характер Linux іноді створює люди неправильне враження про ній: дехто вважає, що ця операційна система має не належить до професійних. За суттю, Linux є ПК-версией ОС Unix. А щоб оцінити її за гідності, потрібно усвідомити той особливий контекст, в якому розроблялася система Unix. На відміну більшості інших операційними системами, Unix розробляли в університетської, академічної середовищі. Для університетів і дослідних лабораторій Unix — те, що треба. Її розробка йшла паралельно з революцією у сфері обчислювальної техніки і комунікацій, яке триває ось вже кілька десятиріч. Професіонали у справі комп’ютерна техніка нерідко розробляли з урахуванням Unix нові технологіії. Зокрема, це ж стосується коштів на роботи у Internet. Будучи дуже складним системою, Unix, тим щонайменше, від початку будувалася як система дуже гнучка. Її можна запросто модифікувати, створюючи цим різні версії. Так, багато фірмвиробники підтримують різні офіційні варіанти Unix. Фірми IBM, Sun, Hewlett-Packard продають і здійснюють технічне супровід власних варіантів. Фахівці, зайняті з науково-дослідницькою програмах, будують версії, що відповідатимуть їхнім конкретним завданням. Ця внутрішня гнучкість структури ОС Unix у разі позначається їхньому найвищій якості. Навпаки, вона підтверджує її стійкість, дозволяючи в той час адаптувати систему практично до будь-якої середовищі. Саме у цьому контексті розроблялася ОС Linux. У цьому сенсі Linux — лише ще один варіант Unix, версія для ПК. Процес її розробки комп’ютерними професіоналами, які працюють у наукової і навколонаукової середовищі, відповідає звичайній процедурі розробки версій Unix. Проте Linux поширюється по відкритої ліцензії. Linux — це висококласна операційна система, доступна всім, причому бесплатно.

Операційна система — це програма, який управляє апаратними і програмними засобами комп’ютера, призначеними виконання завдань користувача. У першій стадії свого розвитку операційні системи призначалися до виконання базових завдань із управлінню апаратними засобами. Ці завдання у основному стосувалися управління файлами, виконання програм, тож прийому команд від користувача. Взаємодія користувача з операційній системою здійснюється через користувальницький інтерфейс. Цей інтерфейс дозволяє операційній системі ухвалювати й інтерпретувати інструкції, запроваджувані користувачем в комп’ютер. На виконання завдання — наприклад, читання файла чи друку документа — варто лише послати відповідну інструкцію до операційної систему.

Управління файлами, управління програмами і зміцнити взаємодію з користувачами — це традиційні функції, загальні всім операційних систем. У Linux, як і всіх версій Unix, є ще особливості: вона є многопользовательской і многозадачной системою. Многозадачность означає, що систему можна «попросити «виконати кілька завдань одночасно. Поки виконується одне завдання, ви працюєте з іншого. Наприклад, коли друкується один файл, можна редагувати інший, без вичікування закінчення процесу друку. Многопользовательский режим означає, що у системі одночасно може бути зареєстровані кілька користувачів, кожен із яких взаємодіє зі нею через свій терминал.

Спочатку операційні системи призначалися підвищення ефективності роботи апаратних коштів. Можливості перших комп’ютерів були обмеженими, і операційній системі доводилося видобувати їх них максимум можливого. У цьому плані операційні системи розраховані не так на користувача, але в апаратні кошти. Зазвичай, ОС відрізнялися жорсткістю, змушуючи користувача пристосовуватися до вимог ефективність використання апаратних средств.

Як версія системи Unix, Linux відрізняється властивій цієї ОС гнучкістю, зумовленої насамперед тим, що ця ОС розвивалася в середовищі дослідників та учених. Операційну систему Unix розробив Кен Томпсон, співробітник фірми Bell Laboratories концерну AT&T, наприкінці 60-х — початку 1970;х років. Unix увібрала у собі низку інших розробок у галузі операційними системами. Її створювали як операційна система для дослідників. Під час розробки Unix поставили завдання створити систему, яка б задовольняти безупинно змінюваним вимогам співробітників, котрі займаються різноманітними дослідженнями. Досягнення цього Томпсону довелося розробляти систему, яка мала вирішувати безліч різнотипних завдань. Гнучкість системи стала важливішим якістю, ніж ефективності роботи апаратних коштів. Як це і Unix, Linux дозволяє користувачам справитися з рішенням надзвичайно кола задач.

ОС сприймається як механізм, що дає у розпорядження користувача набір високоефективних інструментів. Така орієнтація на користувача означає, що ви можете конфіґурувати і програмувати систему відповідно до своїми конкретними потребами. Що стосується Linux операційна система справді стає операційній средой.

Історія створення Linux і Unix.

Природно, історія Linux починається з Unix. Свою розповідь я почну із кінця 1960;х років, коли додавалися узгоджені зусилля з вироблення нових підходів до створення операційними системами. У 1968 року консорціум дослідників, які мають фірми General Electric, AT&T Bell Laboratories і Массачусетський технологічний інститут, завершив роботу над науково-дослідним проектом Multics, результатом фільму була однойменна операційна система, яка ввібрала у собі останні досягнення у рішенні проблем багатозавдань, управління файлами і взаємодії з користувачем. У 1969 року вже ж згаданий нами Кен Томпсон розробив операційну систему Unix, у якій використовувалися багато результати проекту Multics. Він пристосував неї, призначену до роботи на мини-ЭВМ, для потреб дослідників. З початку Unix стала зручною всіх і ефективної многопользовательской і многозадачной операційній системой.

Згодом популярність Unix в Bell Laboratories росла, й у 1970 року Денніс Рітчі і Кен Томпсон переписали код системи мовою програмування З. Денніс Рітчі, колега Томпсона по Bell Labs, створив це мову із єдиною метою забезпечення гнучкості розробки програм. Один із переваг мови З у тому, що вона дозволяє звертатися безпосередньо до апаратним засобам комп’ютера з допомогою використання узагальненого набору команд. До цього текст програми ОС потрібно було спеціально переписувати на аппаратно-зависимом мові ассемблера кожному за типу комп’ютера. Мова З дозволив Рітчі і Томпсону написати лише одну версію ОС Unix, що потім можна було компілювати Зкомпиляторами в різних машинах. Операційна система Unix стала мобільного, тобто. здатної працювати різними типах машин практично без перепрограммирования.

Поступово Unix виросла з персонального твори одну людину стандартний програмний продукт, який розповсюджується багатьма фірмами, включаючи Novell і IBM. Спочатку цю ОС вважали дослідницьким продуктом, тому перші версії Unix поширювалися безплатно по факультетам обчислювальної техніки багатьох відомих університетів. У 1972;му році Bell Labs початку випускати офіційні версії Unix й продавати ліцензії її у різним користувачам. Однією з таких користувачів був факультет обчислювальної техніки Каліфорнійського університету у Берклі. Фахівці запровадили систему багато нових особливостей, що згодом стали стандартними. У 1975 року у Берклі було випущено власна версія Unix, відома як Berkeley Software Distribution (BSD). Ця версія Unix став основним суперником версії AT&T Bell Labs. Поступово почали з’являтися та інші незалежно розроблювані версії Unix. У 1980;х року фірма Microsoft випустила версію Unix для ПК, що отримала назву Xenix. Компанія AT&T розробила кілька Unix, а 1982 року випустила першу комерційну версію, System 3. За ній пішла System V, що стали дуже серйозно підтримуваним програмним продуктом.

Паралельно зі цими подіями випускалися версії BSD. Наприкінці 1970;х років BSD Unix стала основою дослідницького проекту, виконуваного в Агентстві перспективних досліджень, і розробок (DARPA) Міністерства оборони США. У результаті 1983 року Каліфорнійський університет випустив потужну версію Unix під назвою BSD 4.2. Вона у собі досить досконалу систему управління файлами і мережні кошти, засновані на використанні протоколів TCP/IP, застосовуваних зараз у Internet. Версія BSD 4.2 широко поширилася й було обрано багатьма фірмами-виробниками, в частковості Sun Microsystems.

Поширення різних версій Unix призвело до необхідності вироблення стандарту з цього ОС. Іншого способу впізнавати у тому, у яких версіях працюватимуть призначені від використання серед Unix програми, у розробників цих програм був. У 1980;х років з’явилося двоє конкуруючих стандарту: один створили з урахуванням версії AT&T, а другий — з урахуванням версії BSD. Сьогодні у магазинах можна знайти безліч книжок, присвячених різних варіантів Unix. У декого з тих висвітлюється Unix System V, а інших — BSD Unix.

Компанія AT&T передала роботи з Unix нової організації, Unix System Laboratories, яка зосередила свої зусилля розробка стандартної системи, об'єднуючою основні версії Unix. У 1991 року Unix System Laboratories розробила System V версії 4, де було реалізовані майже всі можливості варіантів System V версії 3, BSD версії 4.3, SunOS і Xenix. У у відповідь System V версії 4 кілька компаній, зокрема IBM і Hewlett-Packard, створили Фонд відкритого програмного забезпечення (Open Software Foundation, OSF), метою фільму була розробка власної стандартної версії Unix. Як результат постали два конкуруючих комерційних стандартних варіанта Unix — версія OSF і System V версії 4. У 1993 року компанія AT&T продала земельну частку прав на Unix фірмі Novell, і певний час Unix Systems Laboratories належала Novell. Упродовж цього терміну фірма випустила власні версії Unix з урахуванням System V версії 4, отримали під назвою UnixWare. UnixWare варта взаємодії і системи NetWare розробки Novell.

Нині Unix System Laboratories належить фірмі Santa Cruz Operation.

Протягом свого розвитку Unix залишалася великий і вимогливої стосовно апаратним засобам операційній системою, для ефективнішої роботи яка мала мати робочу станцію чи мини-ЭВМ. Деякі версії Unix було спрямовано здебільшого робочі станції. Систему SunOS розробили для робочих станцій Sun, а систему AIX — для робочих станцій IBM. Принаймні нарощування мощі персональних комп’ютерів почали з’являтися повідомлення про розробку версій Unix для ПК. Зокрема, Xenix і System V/386 — комерційні версії Unix для IBM-сумісних ПК. AUX — версія Unix, яка дбає про ПК Macintosh. To, що Unix встановлюється за комп’ютерами практично всіх типів (робочих станціях, мини-ЭВМ і навіть супер-ЭВМ), — ще одне свідчення властивою їй мобільності, яка забезпечила можливість створення ефективної версії Unix для персональних компьютеров.

Система Linux призначена спеціально для персональних комп’ютерів з елементної базою Intel. Її розробка починалася проектом Лінуса Торвальда, студента факультету обчислювальної техніки Гельсінкської університету. У той час студенти користувалися програмою Minix, що демонструвала різні можливості Unix. Ця програма, яку розробив професор Ендрю Таннебаум, поширилася через мережу Internet серед студентів всього мира.

У наміри Лінуса входило створити ефективну ПК-версию Unix для користувачів Minix. Назвав її Linux й у 1991 року випустив версію 0.11. Linux поширилася по Internet й у наступні роки піддалася доработкам із боку інших програмістів, які впровадили у ній можливості й особливо, властиві стандартним Unix-системам. У Linux, зокрема, було перенесено майже всі основні программы-менеджеры вікон. У цьому ОС використовуються утиліти Internet, є на повний набір коштів розробки програм, включаючи компілятори і отладчики З++. Попри такі широкі можливості, операційна система Linux залишається невеличкий, стабільної та швидкодіючої. У мінімальної конфігурації вони можуть ефективно працювати навіть у 386 компьютерре за наявності оперативної пам’яті обсягом 4 Мбайта.

Linux має низку редакцій. Кожна фірма комплектує свою систему і її програмное забезпечення по-своєму, та був випускає пакет з соственной радакцией цією системою. Редакції можуть містити модифіковані версії програми, нове програмное забезпечення. Серед найпопулярніших редакцій, і практичних дистpибутивы — RedHat based (RedHat, KSI, Mandrake, Caldera), Debian, SuSe, Slackware.

Slackware, Red Hat, Caldera, Debian, KSI-Linux.

Сьогодні Linux — це повноцінна ОС сімейства UNIX. Практично всі найважливіші програмні пакети написані і Linux. Існують эмуляторы інших операційними системами: DOS, WINDOWS, Macintosh.

Нещодавно для Linux створили створено wmware — емулятор здатний эмулировать повноцінний комп’ютер в окне.

Тоесть працюючи під Linux можна запустити десяток W95, або ще раз той самий Linux у якому ви зараз работаете.

Використовувана литература:

1. «Linux. Посібник із операційній системі «. Р. Петерсен BHV, 1997.

" Операційна система UNIX «Андрій Робачевский.

Журнали Компютерра. (internet).

Інтернет: internet internet internet internet internet internet news group: fido7.ru.linux.