Іудейська Біблія

Іудейська Біблія.

Вся історія і теорія іудаїзму знайшли своє відображення у Старому завіті Біблії. Хоча Біблія, як сума священих книг, стала складатися ще на межі ІІ-І тис. до н.е., основна частина текстів, і, напевно, редакція загального зібрання датується періодом Другого храму. Вавілонський плен лише прискорив написання цих книг: жреці, що знаходилися у полоні, мали багато вільного часу і могли зосередитися на переписуванні та редагу-ванні свитків, написанні нових текстів. Після повернення з полону ця праця була продо-вжена і, нарешті, закінчена. Згідно традиції Старий Завіт поділяється на три частини:

Перш за все це книги закону (по-єврейські «Тора»), або так зване «П'ятикнижжя Мої-сея», — книги, складання яких приписується легендарному-міфічному Моїсею. В п’ятикнижжі викладені основні постулати іудаїзму.

Перша біблейська книга п’ятикнижжя у євреїв називається «В начале» або книга Бут-тя. Ця книга — це розповідь про створення Богом світу, про життя перших людей в Раю і про їхнє вигнання з раю, про розмноження людства і про його стародавню історію, про всесвітній потоп і про врятувавшогося Ноя з сім'єю, про патріархів-родоначальників єврейського народу — Авраама, Ісаака, Іакова, Іосіфа з братами, про поселення євреїв у Єгипті.

Друга книга називається «Ісход» (по-єврейські «Ізмена») — книга, котра розповідає про про життя та діяльність законодавця євреїв Моїсея та про визволення євреїв з єгипетсь-кого плену. Ця книга містить відомі 10 заповідей та інші релігійні приписи.

Третя книга — «Левіт» («І воззвал») — книга релігійного законодавства.

Четверта книга — «Числа» («В пустелі») розповідає про законодавство та історію євреїв після виходу євреїв з Єгипту і до завоювання Палестини.

П’ята і остання книга — «Другозаконня» («Слова») — книга релігійного законодавства.

Другу групу біблейських книг устворюють"історичні" книги або «писання». В цю групу входять: книга причей Соломонових, книга Пісні Пісень, збірка псалмів Давида («Псалтирь»), книги царств.

Третю групу утворюють пророцькі книги: книги пророків Данііла, Черекііля, Іерімія та книги 12 «малих пророків»: Авдія, Аггея, Осія, Амоса та ін.

Відомі дві редакції Старого Завіту — масоретська і септуагинта.

Масорети — це єврейські рабини, які остаточно відредагували Старий Завіт у ІІ ст. до н.е., а септуагинта — це переклад староєврейського тексту на грецьку мову. Останній текст успадкований християнством і є найбільш розповсюдженим.

Новий Завіт євреями не визнається.

Біблія — це перш за все церковна книга, що виховує у читача сліпу віру у всемогут-ність бога, але в біблійських текстах також пристутньо багато роздумів про світоство-рення і першооснови буття, про відносини між людьми, про моральні норми, соціальні цінності і.т.п., що зазвичай зустрічається в кожній священній книзі.