Фрідріх Шіллера

Фрідріх Шіллера.

.

10 листопада 1759 р. в містечку Марбах народився Фрідріх. І донині стоїть у тихому завулку будиночок, перетворений нащадками в музей. Там повивала й пестила свого любого сина мати — лагідна, розумна жінка. Їй, солдатці, невесело було жити з двома дітьми.

Мальовничі околиці, руїни стародавніх замків, неквапливі бесіди старих бувалих людей, — до всього прислухався і придивлявся малий Фрідріх. Разом з батьком він бував на ярмарках, народних гуляннях. Скільки яскравих вражень не завжди вкарбовувалося в пам «ять! Та найбільше запам «яталися йому виставки лялькового театру і спектаклі середньовічних містерій.

Добрим словом згадуватиме Фрідріх свого першого наставника — пастора, який навчив його читати і писати. На дев «ятому році хлопця віддали вчитися до латинської школи. Та Фрідріх був байдужим до латинської мови, і до катехізису. Тільки в старших класах він полюбив твори староримських класиків — Овідія, Горація, Вергілія. Справжнім святом для школяра стали відвідини герцогської опери.

На той час припадають і перші літературні спроби майбутнього поета й драматурга. В 1772 р. він закінчує латинську школу.

В 1773 р. до списків вихованців академії попав і син Йогана Шіллера. Попав неначе на всі вісім років в пастку. Справжньою відрадою й рятівницею стала поезія. Фрідріхові доводилося ховатися зі своїми творами, бо вони принесли б тільки неприємності. Навіть рідний батько, прослухавши перший вірш свого сина, здивовано запитав його, чи він, бува, не збожеволів.

Улюбленими творами Фрідріха були «Леонора»,"Граф — розбійник" - балади поета — демократа Бюргера в яких звучав осуд несправедливого феодального ладу. Снувалися задуми, плани. Шіллер відчував, що літературна творчість стає жаданим змістом його життя.

В 1780 р. Шіллер завершив роботу над трагедією «Розбійники».А у січні 1782 р. на сцені мангеймського театру відбулася прем «єра трагедії. За весь час існування театру такого успіху не мала жодна п «єса. Шквал оплесків і захоплених вигуків прокочувалися з кінця в кінець зали.

Кілька місяців напруженої праці, і в лютому 1783 р. Шіллер завершує роботу над новою п «єсою — «Підступність і кохання». Історична драма «Змова Фієско в Генуї» успіху не мала. Та Шіллер не запав духом, навпаки, він ще з більшим ентузіазмом узявся доробити п «єсу «Луїза Міллер», яка під назвою «Підступність і кохання» принесла незабаром йому тріумф.

Письменник багато працює, він починає серйозно вивчати історію, філософію, пише прозові твори, завершує роботу над великою драматичною поемою «Дон Карлос, інфант іспанський"(1783−1787).

Влітку 1787 р. поет поселився у Веймарі. Це невеличке місто на той час було центром німецької літератури. Там жив і працював геніальний Гете, там творили такі письменники, як Гердер і Валанд.

А трохи згодом Шіллер стає професором історії університету. Він читає лекції, за порівняно короткий час пише свої видатні наукові праці - «Історію відпадіння війни"(1791 — 1793).

В числі друзів Шіллера була родина зубожілих дворян Ленгефельд — мати і дві доньки. Поет щиро покохав молодшу сестру Шарлотту, і в 1790 р. вони побрались. Одруження не принесло Шіллеру ні спокою, ні достатку. Щоб прогодувати себе й молоду дружину, він мусив працювати по 14 годин в сутки. Роки злигоднів і тривог, надмірних зусиль і нервових потрясінь далися взнаки: 1791 р. письменник важко захворів. Почалася уперта боротьба за життя. Радісною подією була подорож Шіллера на землю батьків, де він не був 11 років.

Повернувшись з мандрівки він зустрів Гете."Новою весною" називав Гете свою дружбу з Шіллером. «Справжнім щастям було для мене те, що я мав Шіллера," — згадував він.

В 1799 р. починає роботу над трагедією «Марія Стюарт», у якій засуджує деспотизм королівської влади, викриває лицемірство протестантів та католиків.

Вершиною творчості Фрідріха Шіллера стала остання драма «Вільгельм Телль"(1804). Після цієї драми драматург задумав створити драми «Деметріус» (на сюжет з історії Росії), але завершити цей задум перешкодила хвороба.

.Мовчать стіни. Мовчить і дерев «янне ліжко, на ньому 9 травня 1805 року Фрідріх Шіллер зустрів свою смертельну мить.

_.