Життя і творчість Михайла Панасовича Булгакова

Життя і творчість Михайла Панасовича Булгакова.

.

.

15 травня 1891 року.	;	Народився М. П. Булгакова в Києві. Дитинство і юність пройшли в Києві.
У 1913 році.	;	Обвінчався з Т. Лаппа в Київській церкві св. Миколи.
У 1921 році.	;	Переїжджає до Москви. «Майбутні перспективи».
1923 — 1924 роки.	;	«Дияволіада».
У 1924 році.	;	Твір «Фатальні яйця».
У 1925 році.	;	«Собаче серце».
У 1925 — 1928 роки.	;	«Біла гвардія», «Дні Турбіних», п «єса «Біг».
У 1927 році.	;	Оповідання «Морфій».
У 1926 році.	;	Оповідання «Я убив», присвячене медицині.
У 1933 році.	;	Автобіографічний роман «Життя пана де Мольєра».
1936 — 1937 роки.	;	«Театральний роман».
У 1936 році.	;	П «єса «Кабала святош».
У 1937 році.	;	«Останні дні про Пушкіна».
31 серпень 1939 року.	;	Помер Михайло Панасович Булгаков.

«Мастер і Маргарита».

(1928;1940).

У творі порушуються най важливіші моральні й філософські проблеми: свобода і насильство, художник і влада, сенс буття людини, духовна сутність світу, кохання, призначення особистості та вибір її позиції. Показано духовну деградацію суспільства у культурно-історичному контексті, трагедію людини й всього світу. Цій головній темі підпорядковані інші: загибель Гєшуа Га Норці, трагічна доля Майстра і його роману, життя Івана Бездомного, пригоди Воланда з його почетом та ін.

«Майстер і Маргарита» — це «роман у романі». Композиція роману побудована з принципом контрапункту, тобто поєднання різних, відносно незалежних сюжетних ліній, які розвиваються з різною швидкістю. У побудові роману вбачається вплив Григорія Сковороди у трактаті якого «Потоп зміїний» викладено концепцію про існування трьох світів: земного, космічного, біблійного. Кожен з яких має зовнішню і внутрішню сторони.

Характерною рисою композиції є також те, що епічна оповідь поєднується з ліричними відступами, у яких виявляється авторська позиція. На підставі сюжету роману «Майстер і Маргарита» можна зробити висновок, що М. Булгаков головні ідеї Євангелія. Автор знімає будь-який релігійний аспект у зображенні подій в Єршалаімі. У романі немає мотивів багосинівства, жертви в ім «я спокутування людського гріха. Використовуючи біблійну легенду, письменник водночас відступає від неї. Ієшуа, як звичайна людина, він боїться болю, смерті, лякається, коли думає, що його хочуть убити. У романі немає апостолів, матері Марії, немає освяченого релігією слова «хрест», «розп «яття», не кажучи вже про те, що Ієшуа не робить ніяких чудес і не воскресає. Письменник максимально приземлює біблійний сюжет.

Оригінальною є художня структура роману, в якому поєднується реальність і фантастика, комічне і трагічне, історія і сучасність. Автор вдається до фантастики.

М.Булгаков широко використовує засоби комічного — гумору, іронію, гротеск, сарказм, які допомагають розкрити загальний стан суспільства ХХ ст., показати його ганебний вплив на людину. За зовнішнім комізмом у автора завжди прихований гіркий біль і тривога за людство, прагнення занйти шлях виходу із трагедії.

«Рукописи не горять» — ця фраза стає лейтмотивом усього твору і символізує безсмертя людського духу творчості, добра, любові, волі, християнських ідеалів.

Останні рядки роману «Майстер і Маргарита» пройняті світлою надією, передчуттям спокою. Щоб зрозуміти роман, необхідно знати джерела, які використовував автор. Це традиції Й.-В.Гете, Ф. Достоєвський, Е.-Г.Гофман, М. Гоголь, В. Соловйова, різні міфи і т.д. Тому, читаючи роман, можна помітити, що автор був дуже обізнаний з образотворчим мистецтвом, яке використовувало біблійні сюжети.

.

.

_.

.