Лікарська сировина тваринного походження.
Відомості про методи добування
Бджолина отрута прозора має різкий запах меду і гіркий пекучий смак, кисла реакція. Отрута містить кислоти — мурашину, соляну, ортофосфатну, фосфат магнію, білкові речовини і аміни — гістамін, холін, триптофан, летючі олії, що випаровуються при висиханні отрути, у золі — сліди сірки, міді, кальцію, ферменти та інші речовини. Одночасно з ловом п «явок у природних водоймах їх розводять штучно… Читати ще >
Лікарська сировина тваринного походження. Відомості про методи добування (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Лікарська сировина тваринного походження. Відомості про методи добування.
.
.
Для виготовлення ліків використовується різна сировина. Крім рослинної і хімічної сировини використовуються сировина бджільництва, отрути змій, панти оленя, п «явки і інше.
Продукти бджільництва.
Бджолину отруту одержують витягом з черевця бджоли кінцевого сегмента, що містить жало і отруйні залози (застосовують електричний струм). Ще можна одержать бджолину отруту, впливаючи на бджіл парами ефіру, що викликає роздратування бджіл, в результаті якого бджола випускає жало і крапельку отрути.
Навесні і влітку бджола має найбільшу кількість отрути. Має значення і харчування бджоли: при великій кількості вуглеводів в їжі, отрути менше, при достатку білків-більше.
Бджолина отрута прозора має різкий запах меду і гіркий пекучий смак, кисла реакція. Отрута містить кислоти — мурашину, соляну, ортофосфатну, фосфат магнію, білкові речовини і аміни — гістамін, холін, триптофан, летючі олії, що випаровуються при висиханні отрути, у золі - сліди сірки, міді, кальцію, ферменти та інші речовини.
Бджолина отрута швидко висихає навіть при кімнатній температурі, перетворюючись в прозору масу, яка легко розчиняється в воді і кислотах, володіє сильними антибіотичними властивостями.
Бджолина отрута має, складну дію на організм людини в залежності від місця ужалення, кількості і якості ужалення, від індивідуальної чутливості організму. Вона має місцеву і загальну дію. При місцевій дії на місці ураження з «являється гострий, пекучий біль, збліднення в місці ураження, навколо якого відзначається почервоніння, набряк і місцеве підвищення температури, на 2−6 градусів.
При загальній реакції людей, чутливих до бджолиної отрути, з «являється, стиснення у грудях або гортані, головний біль, запаморочуння, слабість, іноді непритомність, рясний піт, підвищення температури, сверблячка, крошивниця, іноді нудота, блювота, слинотеча, сльозотеча і нервовепорушення.
Бджолина отрута застосовується у вигляді водних і масляних розчинів, мазі і лініментів.
Бджолина отрута називається апітоксином, і його препарати застосовуються в основному при ревматичних захворюваннях, неспецифічних інфекційних поліартритах, захворюваннях нервової системи, трофічних виразках, запальних інфільтрах, бронхіальній системі, гіпертонічних та інших хворобах.
Бджолине маткове молочко Бджолине маткове молочко знаходиться в вулику, в тому осередку, де вирощуються матки. Отже маткове молочко є кормом для маток. Це желеподібна маса молочно-білого кольору, що містить білкові речовини, жиру, цукру, солі, вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12), E, DP, пантотенову і фотієву кислоту, біотин, інозитал, ніацин, ацетилхолін і статеві гормони.
Сухий препарат маткового молочка називається апілак — Apilacum.
Застосовують його у вигляді таблеток і порошку при лікуванні гіпотрофії - при анорексії у дітей в віці від двох до семи з половиною місяців, а в дорослих при гіпотонії, невротичних розладах, порушенні лактації у жінок в післяпологовому періоді, себореї шкіри обличчя.
Тонізуюча дія маткового молочка є загальною, також матковому молочку притаманні бактерицидні властивості.
Прополіс Прополіс (бджолиний клей) — продукт життєдіяльності бджіл. Використовується для покриття стінок вуликів, укріплення сот і інше.
Це маса зеленувато — бурого або коричневого кольору з сіруватим відтінком, з специфічним запахом, гіркуватого смаку. Не розчиняється в воді, розчиняється в спирті.
В складі прополісу є суміш смол, воску, ефірних масел і інших речовин. Хімічний аналіз показує наявність в прополісі ряд природних сполук (флавонів, ацетоксибетулінолу і інших). Ці сполуки знаходяться в бруньках дерев, з яких бджоли збирають ці речовини.
Використовують прополіс для лікування ран і опіків в вигляді мазі, для полоскання при запальних процесах порожнини рота, горла. Спиртові розчини 30% прополісу лікує шкірні і грибкові хвороби (піодермія, екзема). Для орошення порожнини рота і горла використовують аерозольний препарат «Тропасол».
Панти.
Із не окостенілих рогів марале ізюбра, п «ятнистого оленя виробляютьпрепарат: «Пантокрин» .
Це рідкий спиртовий екстракт (на 50% спирту), світло — жовтого кольору.
Випускається також розчин пантокрину для ін «єкції по 1мл. і 2мл. Рідина без кольору або злегкажовтувата, прозора з запахом фенолу (консервата:0,25 — 0,3%).
Таблетки пантроприну масою 0,075гр. 0,15гр. Відповідають 0,5 або 1 мл. спиртового екстракту.
Пантоприн приймають, як тонізуючий засіб при перевтомі, неврозах, після гострих інфекційних захворювань, при послабленні серцевих м «язів, гіпотонії.
Зміїна отрута Отруйні змії зустрічаються всюди, частіше всього поширені гадюки, але найбільш небезпечні - кобра, гюрза і ефа, звичайні для Середньої Азії. Для готування медичних препаратів змій виловлюють і передають у спеціальні розплідники, де добувається їхня отрута. Такі розплідники є в Середній Азії, Естонії й інших місцях.
Добування отрути — важкий і відповідальний процес. Найпростішим способом є умертвіння змій, відпрепаровка отруйних залоз і вилучення отрути, але при цьому губиться велика кількість змії. Іноді вдаються до попереднього хлорофорування ватними кульками, а потім виділяють з них отруту. Однак найкращим способом одержання отрути варто підведення до пащі змії скляної посудини, куди стікає отрута.
Отрута середньоазіатської кобри має головним чином нейротропну дію, тому що уражає в першу чергу дихальний центр і центральну нервову систему, у меншому ступені впливає на кров.
Отрути гюрзи і ефи називають геморагічними отрутами, тому що вони викликають згортання крові і руйнування червоних кров «яних тілець.
Відомий вплив отрут середньоазіатських змій на фізіологічні і паталогічні процеси в організмі, однак терапевтичним властивостям отрути не приділялося достатньої уваги.
В даний час проводяться для більш широкого клінічного застосування препаратів зміїної отрути. Є препарати: мазь зі зміїною отрутою — «Віпратокс», що рекомендується при ревматизмі, артрит, люмбаго, ішіасі й інших захворюваннях. Водний розчин сухої отрути гадюки звичайної - віпраксин — застосовуються в якості болезаспокійливого засобу, при невралгіях, поліартритах і інших захворюваннях. Препарат випускається в ампулах і водиться в/ш або в/м. Препарати зберігаються за списком А.
П «явки.
Hirudines (Sanguisugae).
П «явка медична — Hirudo medicinalis — відносяться до типу кільчастих червів (хробаків).
П «явки водяться в стоячих або ж проточних водах, особливо в густо зарослих водоймах.
У медичної п «явки черевце зеленувато — жовте, покрите чорними плямами, а вздовж спини на маслиново — бурому тлі тягнуться 6 (шість) вузьких жовтогарячих смужок з чор — ними цятками.
Тіло п «явок подовжене, до кінців звужене, плоске: складається з 90−100 кілець. Передній, або головний, більш вузький кінець, скороченням особливих м «язів перетворюється в смоктальний присоск. У глотці знаходиться 3 (три) щелепних горбків у вигляді трикутника. Кожний несе 60 гострих зубчиків (усього п «явка має 180 зубчиків), що рухом щелепи одночасно колють і рвуть.
Задній також має присоски, але без зубчиків.
П «явка, що зібралася ссати кров, спочатку присмоктується заднім присоском, а потім прикладається ротовим отвором, випускає щелепи і ранить шкіру, потім втягує щелепи і присмоктується ротом. Кров надходить в об «ємистий еластичний шлунок у вигляді довгої трубки з 10 кишеньками, завдяки чому п «явка може насмоктати кров 30мл і більше, збільшуючись в обсязі в 3 — 4 рази.
Одночасно з ловом п «явок у природних водоймах їх розводять штучно, причому розроблений метод прискореного вирощування. Якщо в природних умовах п «явка росте за 3 роки і на зиму заривається в землю, то в лабораторних умовах, при постійно теплій воді і рясному кормі, п «явка не дотримує зимового спокою і росте за 1 рік.
Доцільніше користатися не молодими і не занадто старими п «явками, вагою від 1 — 5гр. Вони повинні бути ще що не ссали, не повинні випускати назад кров при змазуванні рота оцтом, а покладені на руки при легкому тиску, здатні стискуватися і приймати яйцеподібну форму.
Зберігають п «явки у банці з чистою водою, обв «язаною марлею, при кімнатній температурі. Воду змінюють через день.
П «явки служать для кровопускання при гіпертонічній хворобі, тромбофлебіті. П «явки випускають фермент, що перешкоджає згортанню крові. При гіпертонії п «явки ставлять за вуха, насмоктавшись, п «явка відвалюється, і з ранки хворого, витікає ½ -1 склянка крові. П «явок, що ссали, негайно звільняють від крові, узявши їх за задній кінець і злегка простягнувши між пальцями, причому кров виливається в них із рота.
Лікування п «явками гіродотерапією (від грецьких слів гірудо — п «явка і терапія — лікування).
Бодяга, або річкова гyбка.
Spongilla fluviatialіs.
Відноситься до відділу губок з кістяком із кремнезему — Spongilla fluviatialіs Lieberkuhn, Spongilla lacustris Carter із класу кишковопорожнинних. Бодяга, або прісноводна губка, живе в ріках, переважно в місцях, що мають рівнинний характер.
Бодягу збирають влітку. Вийнята з води бодяга має вигляд слизової маси з неприємним запахом. Її відмивають і сушать на сонці.
Сировина являє собою дуже легкі, пористі і тендітні шматки різної форми і включити, що легко розсипаються при стисканні. На її поверхні помітні невеликі отвори. Колір сіро — зелений або сіро — жовтуватий. Запаху немає. Пил губок викликає запалення слизових очей і носа.
Під мікроскопом видно петлиста мережа голочок кремнезему.
Застосовується порошок у вигляді мазі при синцях і радикулітах. Раніше застосовувалася для додання рум «янцю шкірі обличчя.
Резюме:
Більшість ліків тваринного походження використовується при гіпертонії, гіпотонії, неврологіях, артритах, травмах, подагрі і інші.
Література:
Хімія і життя 1975р. № 8 ст. 71 — 74.
Фармація 1972р. № 1 ст. 77 — 78.
Вісті дерматології 1981р. № 7 ст. 25 — 28.
Акушерство і гінекологія Ляшенко М. С. 1971р. № 2 ст. 31- 33.
Медицина: Орлов Б. Н., Вальцева І. А. 1977р. ст. 252.
Фармакологія: токсикологія 1979р. № 2 ст. 182 — 190.
Орлов Б. Н., Омаров Ш. М., Гелаливілі Д. Б., Корнєва Н. В. Нові лікарські препарати. Експрес інформація 1979 № 9 ст. 7 — 10.
Малимов Г. Д. Фармакогнозія Рибчук І. З.
..
_.
.