Міжнародні економічні організації

Реферат.

на тему:

" Міжнародні економічні організації «.

Зміст.

• id="a_Міжнародні_валютно-фінансові_і_кредитні_організації" >Міжнародні валютно-фінансові і кредитні організації

• ВФ і Всесвітній Банк.

• іжнародний валютний фонд.

• рупа організацій світового банку.

• БРР.

• икористана література.

Міжнародні валютно-фінансові і кредитні організації

Міжнародні організації грають усе більш помітну роль у світовій економіці. По-перше, їхня діяльність дозволяє внести необхідний регулюючий початок і визначену стабільність у функціонування валютно-розрахункових відносин. По-друге, вони покликані служити форумом для налагодження валютно-розрахункових відносин між країнами, причому ця їхня функція незмінно підсилюється. По-третє, зростає значення міжнародних валютно-фінансових і кредитних організацій у сфері вивчення, аналізу й узагальнення інформації про тенденції розвитку і вироблення рекомендацій з найважливіших проблем світового господарства.

МВФ і Всесвітній Банк

Існує нечітке представлення про Міжнародний валютний фонд з однієї сторони і про Всесвітній банк з іншої, що найчастіше стає причиною непорозумінь через ряд зовнішніх подібностей цих організацій. МВФ і Всесвітній банк — юридично самостійні організації з різними цілями, хоча вони виникли в одне і теж час.

Перш ніж яка-небудь країна може звернутися з проханням про прийом у Всесвітній банк, вона повинна складатися в МВФ.

Головна задача Всесвітнього банку — сприяння стійкому економічному росту, що веде до скорочення убогості в країнах, що розвиваються, шляхом надання допомоги по збільшенню виробництва через довгострокове фінансування проектів і програм розвитку.

Міжнародний валютний фонд стежить, головним чином, за функціонуванням міжнародної валютної системи, валютною політикою і політикою валютних курсів його країн-членів, а також за дотриманням ними кодексу поводження в міжнародних валютних відносинах, включаючи надання допомоги країнам-членам шляхом надання короткострокових кредитів у випадку утруднень, зв’язаних із платіжним балансом.

У той же час як Всесвітній банк надає позики тільки бідним країнам, МВФ може робити це стосовно кожної зі своїх країн-членів, що випробує недостачу іноземної валюти для покриття короткострокових фінансових зобов’язань кредиторам в інших країнах.

Міжнародний валютний фонд

У липні 1944 р. представники 44 країн, що зустрілися в Бреттон-Вудсе (Нью Гемпшир, США) на валютно-фінансовій конференції, підготували і підписали Статут Міжнародного валютного фонду (МФВ). Хоча ще йшла війна, державні діячі в країнах-союзниках уже думали про економічні нестатки післявоєнного світу. Пам’ятаючи про економічні нещастя меж військового періоду, вони сподівалися створити міжнародну валютну систему, що сприяла б повній зайнятості і стабільності цін і в той же час дозволяла б окремим країнам підтримувати зовнішню рівновагу без введення обмежень міжнародної торгівлі.1 Це ознаменувало створення в 1945 році Міжнародного валютного фонду одночасно з установою Міжнародного банку реконструкції і розвитку. Місцеперебування — Вашингтон.

У Бреттон-Вудсе СРСР брав участь у виробленні Статуту МВФ, але «холодна війна» перешкодила йому підписати угоду про створення Фонду. Фонд, що є спеціалізованою установою ООН, початків здійснювати операції в 1946 році.

Статут МВФ змінювався в 1969 р. (із уведенням спеціальних прав запозичення — СДР2), у 1976;1978 р. (з ліквідацією Бреттон-Вудской валютної системи) і в листопаду 1992 р. (із включенням санкції - призупиненням права голосування стосовно держав, що не погасили свою заборгованість перед МВФ).

Два основних моменти в Статуті МВФ забезпечують гнучкість у досягненні зовнішньої рівноваги:

1. 1)Кредитні послуги МВФ. МВФ готовий надавати валютні кредити своїм членам, щоб дати їм можливість перебороти період, протягом якого баланс поточних операцій знаходиться в дефіциті, а проведення більш твердої кредитно-грошової чи бюджетної політики зробило б небажаний вплив на зайнятість у країні. Загальний резерв золота і валюти, формований членами, представляє ресурси МВФ, використовувані в цих кредитних операціях.

Яким образом МВФ здійснює кредитування? При вступі в МВФ новий член вносить квоту, що визначає як його внесок у загальний резервний фонд, так і його право залучати ресурси МВФ. Кожен член вносить у Фонд золото в кількості, рівному по вартості? квоти. Інші квоти вносяться в його власній національній валюті. Країна-член наділяється правом використання власної валюти для тимчасових закупівель чи золота іноземної валюти у Фонду в розмірі, рівному по вартості її членському внеску в золоті. Держава може (в обмежених масштабах) брати у Фонду додаткові позички в золоті й іноземній валюті, однак лише за умови усе більш твердого нагляду Фонду за макроекономічною політикою позичальника. Такий нагляд за політикою країн-членів, що є великими позичальниками ресурсів Фонду, називається обумовленістю позик МВФ.

1. 2)Регульовані паритети. Хоча валютний курс країни зафіксований, його можна змінити — девальвувати чи девальвувати, якщо МВФ визнає, що платіжний баланс країни знаходиться в стані «фундаментальної не рівноваги». У Статуті немає визначення фундаментальної не рівноваги, однак цей термін застосовується стосовно країн, що постійно випробують несприятливий вплив міжнародних змін на попит на їхні товари. Без девальвації в таких країнах було б більш високе безробіття і більший дефіцит балансу поточних операцій доти, поки внутрішній рівень цін не упав би досить низько, щоб відновити внутрішній і зовнішній баланс. З іншого боку, девальвація може одночасно поліпшити ситуацію і з зайнятістю і з рахунком поточних операцій, крім, таким чином, тривалого і хворобливого процесу відновлення рівноваги, у ході якого міжнародні резерви все рівно витекли б. Пам’ятаючи про британський досвід завищеної оцінки валюти після 1925 р., засновники МВФ вмонтували в систему механізм зміни (хотілося б вірити — нечастого) валютних курсів. Однак це не допускалося у відношенні американського долара.

Надання кредитів МВФ здійснюється у формі продажу Фондом вільно конвертованої валюти (УКВ) на національну валюту країни-боржника, а погашається кредит за допомогою викупу національної валюти позичальників за ВКВ чи СДР. Базою кредитних сум є квота статутного фонду МВФ, що приходиться на країну, члена організації. Так, квота Росії складає 2,99% (4,3 млрд. СДР). Для порівняння, квота США=18,2% (26,5 млрд. СДР).

Мета:

• прияння міжнародному валютному співробітництву шляхом консультацій і взаємодії по валютних проблемах;

• творення сприятливих умов для розширення і збалансованого росту міжнародної торгівлі;

• прияння стабільності валютних курсів, підтримка упорядкованих валютних взаємин, запобігання девальвації валют, викликуваною конкуренцією;

• адання допомоги в створенні багатобічної системи платежів і в усуненні обмежень на обмін валюти, що перешкоджають розвитку світової торгівлі;

• адання на тимчасовій основі фінансових засобів країнам-членам для коректування їхніх платіжних балансів без застосування мір, деструктивних для процвітання на національних і міжнародних рівнях;

• корочення тривалості і масштабів дефіциту міжнародних платіжних балансів держав-членів.

Функції:

• ідтримка загальної системи розрахунків і системи розрахунків по спеціальних правах запозичення;

• постереження за станом міжнародної валютної системи;

• прияння стабільності обмінних курсів валют і упорядкування валютних взаємин;

• адання короткострокових і середньострокових кредитів;

• оповнення валютних резервів країн-членів шляхом розподілу спеціальних прав запозичення;

• адання консультацій і участь у співробітництві.

Зараз у МВФ входять більш 180 держав, у тому числі Росія (з 1.07.1992 р.). До складу МВФ можуть ввійти й інші країни в терміни і на умовах, обумовлених Фондом. Кожна держава, вступаючи в МВФ, вносить визначену суму грошей — передплатну квоту, що оцінюється і переглядається кожні п’ять років (більш багата країна — більш висока квота — більша кількість наявних у неї голосів).

ГРУПА ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ

Всесвітній банк, багатобічна кредитна установа, складається з 5 тісно зв’язаних між собою інститутів, загальна мета яких — підвищення рівня життя в країнах, що розвиваються, за рахунок фінансової допомоги розвитих країн:

1. 1)Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) заснований у 1945 р. — надання кредитів відносно багатим країнам, що розвиваються. МБРР — головна складова групи Всесвітнього банку. Часто цей банк називають Всесвітнім.

2. 2)Міжнародна асоціація розвитку (МАР) заснована в 1960 р. — надання особливо пільгових кредитів найбіднішим країнам, що розвиваються, що не в змозі брати кредити у Всесвітнього банку.

3. 3)Міжнародна фінансова корпорація (МФК) заснована в 1956 р. — сприяння економічному росту в країнах, що розвиваються, шляхом надання підтримки приватному сектору.

4. 4)Багатобічне агентство по інвестиційних гарантіях (МАІГ) засноване в 1988 р. — заохочення іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, шляхом надання гарантій іноземним інвесторам від утрат, викликуваних некомерційними ризиками.

5. 5)Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних суперечок (МЦУИС) заснований у 1966 р. — сприяння збільшенню потоків міжнародних інвестицій шляхом надання послуг по арбітражному розгляді і врегулюванню споровши між урядами й іноземними інвесторамиконсультування, наукові дослідження, інформація про інвестиційне законодавство різних країн.

МБРР

Міжнародний банк реконструкції і розвитку був створений у 1945 р. після того, як 28 країн підписали «Статус угоди про міжнародний банк реконструкції і розвитку», що був розроблений на конференції Організації Об'єднаних Націй по валютно-фінансових питаннях, що відбулося в 1944 р. у Бреттон-Вудсе (США). Статут МБРР неодноразово змінювався. Банк, як спеціалізоване установа ООН, входить у систему Об'єднаних Націй.

Місцеперебування — Вашингтон. В даний час він поєднує більш 180 країн світу. Статутний капітал складає 142 млрд. дол. Країни оплачують 20% своїх квот у Статутному капіталі, причому 2% - у конвертованій валюті, а 18% - у національній.

В даний час МБРР сконцентрував свою увагу на наданні допомоги державам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою, у т.ч. СНД. Росія вступила в МБРР 16 червня 1992 р.

Вступити в МБРР можуть тільки держави МВФ у той час і на тих умовах, що визначаються банком. Кожна країна-член МБРР повинна стати передплатником його капіталу, причому мінімальна частка внесеного капіталу визначається банком.

Мета:

• прияння реконструкції і розвитку територій держав-членів шляхом заохочення капіталовкладень для виробничих цілей;

• аохочення приватних іноземних капіталовкладень і на додаток до приватних інвестицій, якщо їх важко забезпечити, надання фінансових засобів на меті виробництва;

• тимулювання довгострокового збалансованого росту і сприяння підтримці рівноваги платіжних балансів шляхом заохочення міжнародних інвестицій для розвитку виробничих ресурсів держав-членів Банку.

МАР

Міжнародна асоціація розвитку була створена в 1960 р. як філія МБРР. Як спеціалізовану установу вона належить до системи Об'єднаних Націй. МАР у багатьох відносинах не відрізняється від МБРР. Обидві організації фінансують проекти розвитку, мають 1 і той же штат, а президент Банку є одночасно президентом МАР. Головні розходження між цими двома організаціями в тім, як вони здобувають фінансові засоби для кредитування й в умовах, на яких вони надають позики країнам, що розвиваються. МБРР велику частину своїх фінансових засобів одержує на світових фінансових ринках і надає позики країнам, що розвиваються, під більш низький відсоток і на більш тривалі терміни погашення, чим це роблять комерційні банки. На відміну від МБРР, МАР надає країнам, що розвиваються, безпроцентні кредити. Джерела її фінансування — внески країн-донорів.

Мета:

• прияння економічному розвитку;

• ідвищення продуктивності праці;

• ідвищення рівня життя в країнах-членах МАР, що розвиваються.

Держави-члени розділені на 2 групи:

• 1. 1.група I — економічно більш розвиті країни (більш 25 країн);

  2. 2.група II — менш розвиті країни (більш 130 країн).

Членство відкрите для всіх країн-членів МБРР у терміни і на умовах, що можуть установлюватися МАР.

МФК

МФК була створена з ініціативи США як філію МБРР у 1956 р. шляхом ратифікації статуту Міжнародної фінансової корпорації. МФК є самостійною юридичною особою і фінансовою організацією, що входить у Групу Всесвітнього банку і приналежної до системи Об'єднаних Націй як спеціалізовану установу. Місцеперебування — Вашингтон. До складу МФК входять більш 170 держав. Росія вступила 12 квітня 1993 р.

Ціль:

Сприяння економічному росту країн-членів шляхом заохочення підприємництва у виробничій сфері, тобто на мікро рівні, доповнюючи, таким чином, діяльність МБРР.

МАІГ

Багатобічне агентство по інвестиційних гарантіях було створено в 1988 р. як філія Всесвітнього банку, але у фінансовому відношенні воно є незалежним. Як спеціалізована установа, Агентство входить у систему ООН. До складу МАІГ входять більш 130 держав, включаючи РФ. Членство відкрите для всіх членів МБРР.

Ціль:

Заохочення інвестицій на виробничі цілі в державах-членах, особливо в країнах, що розвиваються, шляхом:

1. 1)надання гарантій, що включають спільне перестрахування від некомерційних ризиків у формі розміщення капіталу в одних країнах-членах, що залучається в інші;

2. 2)здійснення належних допоміжних заходів для сприяння потоку інвестицій у країни, що розвиваються, і між ними.

Функції:

1. • більшення можливостей інших страховиків шляхом спільного чи страхування перестрахування;

   • трахування інвестицій у країни, не підметів такому страхуванню іншими страховиками в силу політики останніх;

   • бслуговування інвесторів, що не мають доступу до іншим офіційно визнаним страховикам;

   • адання гарантій інвесторам різних національностей, що входять у який-небудь багатонаціональний синдикат, що створює сприятливі умови для висновку страхових контрактів і врегулювання претензій.

ЕБРР

ЕБРР — III впливова кредитна організація. Він був створений у 1990 у результаті підписання Угоди про створення Європейського банку реконструкції і розвитку (приступив до операцій у квітні 1991 р.). Місцеперебування — Лондон.

Мета:

• ідтримка переходу країн Центральної і Східної Європи і до орієнтованого на відкритий ринок економіці;

• прияння розвитку приватного підприємництва в країнах, прихильних принципам багатопартійної демократії, плюралізму і ринкової економіки.

Функції:

• -.підтримка країн-членів — одержувачів допомоги в проведенні структурних і галузевих економічних реформ, включаючи демонополізацію і приватизацію з метою повної інтеграції їхніх економік у світову економіку шляхом сприяння:

  • рганізації, модернізації і розширенню виробничої, конкурентноздатної і приватнопідприємницької діяльності, насамперед малих і середніх підприємств;

  • обілізації національного й іноземного капіталу й ефективному керуванню;

  • нвестиціям у виробництво з метою створення конкурентного середовища і підвищення продуктивності, якості життя і поліпшення умов праці;

  • аданню технічної допомоги в підготовці, фінансуванні і реалізації проектів;

  • тимулюванню і заохоченню розвитку ринків капіталу;

  • еалізації солідних і економічно обґрунтованих проектів, що включають більш ніж одну країну реципієнта;

  • кологічно стійкому розвитку.

В ЕБРР входять близько 60 країн і інститути (Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк).

Членами Банку можуть стати:

1. 1.Європейські країни.

2. 2.Неєвропейські країни, що є членами МВФ.

3. 3.Європейське співтовариство (Європейський Союз).

4. 4.Європейський інвестиційний банк.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. 1.Х. А. Шреплер. Міжнародні економічні організації. 1998.

1. 2.Світова економіка під ред. Булатова. 1999.

1. 3.Кругман, Обстфельд. Міжнародна економіка, теорія і політика. 1997.

1. 4.Ломакин В. К. Світова економіка. Підручник для Вузов. 1998.

1. 5.Положення міжнародного валютного фонду.

1 На той же конференции била основана и другая организация — Мировой банк, в задачи которого входила помощь в восстановлении разрушенной економики участвовавших в войне стран и помощь бившим колониям в развитии и модернизации их економики. Только в 1947 году в действие вступило Генеральное соглашение о тарифах и торговле (ГАТТ), ставшее форумом для взаимного снижения торгових барьеров. ГАТТ рассматривалось как прелюдия к созданию Международной организации торговли (МОТ), задачи которой в области торговли били би аналогични задачам МВФ. К сожалению, МОТ так и не состоялась: Конгресс и Парламент не ратифицировали ее устав.

2 СДР — международние платежние и резервние средства, випускаемие МВФ и используемие для безналичних международних расчетов путем записей на специальних счетах и в качестве расчетной единици МВФ.