Визначення медоносних ресурсів місцевості
Для визначення площі медоносних угідь, що входять у радіус продуктивного льоту бджіл, необхідно зняти копію з карти землекористування господарства, де зазначено не тільки площу, а й склад медоносних рослин. Склад лісу беруть з матеріалів лісництва по таксації порід дерев і кущів. Щоб скласти медовий баланс місцевості, необхідно медопродуктивність відповідних сільськогосподарських ентомофільних… Читати ще >
Визначення медоносних ресурсів місцевості (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Національний університет біоресурсів та природокористування України
ННІ рослинництва і ґрунтознавства
Розрахункова робота
«Визначення медоносних ресурсів місцевості»
Виконав: студент 3-го курсу 7-ої групи
агробіологічного ф-ту
Сластьоненко Ігор Сергійович
КИЇВ-2014
Зміст
Вступ
1. Строки цвітіння рослин та їх медпродуктивність
2. Медовий запас місцевості
3. Конвеєр цвітіння медоносних рослин
4. Спеціальні медоносні культури
5. Обробка рослин пестицидами
Рекомендації
Список використаних джерел
Вступ
Медоносні ресурси — це запас нектару, що виділяється квітками медоносних рослин на певній території за сезон. Запас нектару визначають на ділянці, площа якої дорівнює площі кола радіусом 2 км, тобто 125 га.
Дані про медоносні ресурси необхідні при організації пасік, визначенні оптимальних розмірів точка, для правильного розміщення пасік на місцевості, перспективного планування галузі, а також при розробці заходів щодо поліпшення кормової бази бджільництва.Визначення запасів нектару полягає у виявленні площ медоносних угідь, розрахунку нектарної продуктивності 1 га кожного угіддя і балансу медового запасу місцевості. При цьому велике значення має не тільки кількість квітуючих медоносів, а й тривалість їх цвітіння. Чим різноманітніший видовий склад медоносних рослин й різночасне їх цвітіння, тим довше триватиме медозбір. Найкращі медозбірні умови мають місця з пересіченим рельєфом, де поєднується лісовий, лучний і польовий медозбори. Нектарозапас місцевості визначають на підставі даних видового складу і площі основних медоносів, їх нектаропродуктивності та строків цвітіння.
Для визначення площі медоносних угідь, що входять у радіус продуктивного льоту бджіл, необхідно зняти копію з карти землекористування господарства, де зазначено не тільки площу, а й склад медоносних рослин. Склад лісу беруть з матеріалів лісництва по таксації порід дерев і кущів. Щоб скласти медовий баланс місцевості, необхідно медопродуктивність відповідних сільськогосподарських ентомофільних рослин, що входять у радіус продуктивного льоту бджіл, помножити на площу ділянки. Значно важче визначити медопродуктивність лук і пасовищ, де медоносна рослинність різноманітна, а окремі медоноси розміщені на площі нерівномірно. Тому потрібно проводити спеціальне обстеження таких угідь, користуючись рамкою, довжина однієї сторони якої 50 см. Проходячи по діагоналі угіддя і кладучи на землю рамку через однакову відстань, підраховують в ній кількість всіх видів медоносних рослин. Дані по всіх ділянках додають і визначають процентне співвідношення їх рослин у травостої та площу під кожним видом медоносних рослин.
1. Строки цвітіння рослин та їх медпродуктивність Прогнозування строків і величини медозбору допомагає спланувати розміщення пасік біля посівів і насаджень нектароносів та забезпечити власне їх перевезення. Для встановлення строків медозбору потрібно дані про початок цвітіння основних рослин, який ми визначили в (табл.1). Між крайніми датами знаходяться середні строки початку медозбору. Їх визначають, аналізують результати багаторічних фенологічних спостережень із застосуванням відповідних математичних методів. Строки цвітіння — це період цвітіння медоносної культури від початку і до кінця.
Медопродуктивність — це показник ресурсів нектару суцільного масиву рослин на площі 1 га, виражений в кілограмах меду.
Таблиця 1
Визначення строків цвітіння рослин та їх медпродуктивності
Медоносні рослини | Медопродуктивність, кг/га | Строки цвітіння | Площа, га | ||
1. | Біла акація | 25.05−10.06 | |||
2. | Буркун білий | 01.06−17.06 | |||
3. | Вика озима | 05.06−05.07 | |||
4. | Гірчиця біла | 15.06−05.07 | |||
5. | Гречка | 15.06−01.09 | |||
6. | Еспарцет піщаний | 15.05−01.06 | |||
7. | Клен гостролистий | 22.04−05.05 | |||
8. | Конюшина гібридна | 10.06−01.07 | |||
9. | Конюшина червона | 15.06−10.07 | |||
10. | Коріандр посівний | 25.06−10.07 | |||
11. | Лох вузьколистий | 20.05−01.06 | |||
12. | Люцерна посівна | 05.06−15.08 | |||
13. | Озимий ріпак | 25.03−25.04 | |||
14. | Ріпак ярий | 01.05−25.05 | |||
15. | Соняшник | 20.06−15.07 | |||
16. | Чина посівна | 15.06−15.07 | |||
медоносний рослина пасіка
Висновки та рекомендації - за даними Таблиці 1 ми, бачимо що найбільшу медпродуктивність мають такі культури: Коріанд посівний, вика озима, акація біла, буркун білий Найменшу становлять такі культури: Чина посівна, соняшник, конюшина Для поліпшення медпродуктивності, потрібно запобігати до таких заходів: розширення посівних площ; вирощування високопродуктивнидх медоносних кормових культур; Вирощувати медоносні культури у міжряддях садів; висівання медоносів на непридатних землях.
2. Медовий запас місцевості
Для визначення загального запасу меду, необхідно перемножити площу (га) на медпродуктивність, щоб дізнатися недобір ми складаємо пропорцію, загальний запас множимо на недобір меду у відсотках і ділимо на 100, а потім від загального запасу меду віднімаємо недобір меду і дізнаємося фактичний запас меду. Моя кількість бджолиних сімей становить 150
Таблиця 2
Визначення медового запасу місцевості
Медоносні рослини | Площа, га | Медопроду-ктивність кг/га | Загальний запас меду, кг | Недобір меду, кг* | Фактичний запас меду, кг | |
Гречка | ||||||
Гірчиця біла | ||||||
Люцерна посівна | ||||||
Озимий ріпак | 9.6 | |||||
Ріпак ярий | ||||||
Соняшник | ||||||
Чина посівна | ||||||
Вика озима | ||||||
Всього:8 | ||||||
З 15.04 до 15.05 — 50% | З 06.06 до 20.06 — 10% | З 20.07 до 15.09 — 50% | ||||
З 16.05 до 05.06 — 35% | З 21.06 до 15.07 — 35% | |||||
По даній таблиці ми бачимо, що найбільша медпродуктивність у таких культур — біла акація, липа дрібнолиста, еспарцет, клен гостролистий. Найменша — чина посівна, соняшник. Для більшої медпродуктивності, потрібно вживати таких заходів: розширення посівних площ; вирощуваннявисокопродуктивних медоноснихкормовихкультур;Вирощувати медоносні культури у міжряддях садів; висівання медоносів на непридатних землях.
3. Конвеєр цвітіння медоносних рослин Конвеєр цвітіння медоносних рослин — це схематичне зображення цвітіння головних медоносів по декадах місяців на протязі сезону.
Основна мета — безперервне й масове вирощування медоносів протягом весни й літа, що ліквідує таке поняття у як безузятковий період. У багатьох сільськогосподарських угіддях можна вирощувати медоносні культури — соняшник, гречку, гірчицю й ін., при цьому бджоли не тільки збиратимуть нектар, але ще й запилюватимуть їх.
Таблиця 3
Медопродуктивність кг/га | |||||||||||||||||
— Акація біла — Еспарцет високолисти
— Буркун білий — Люцерна посівна
— Соняшник
— Озимий ріпак Склавши графік конвеєра медоносних рослин я можу сказати, що найбільша медоносність рослин у мене буде червень — липень і половина травня. Але квітень, половина травня, серпень медоносні культури не цвістимуть, то мені в цей період потрібно підгодовувати свої бджолосім'ї: цукрово-молочно-дріжджовою пастою, медом, пилком. Для того щоб бджолосім'ї могли пережити безвзятковий період.
4. Спеціальні медоносні культури Серед медоносних рослин є група нектароносів, які висівають спеціально для бджіл. Такі посіви необхідні перш за все в тих місцях, де медозбір бідний або переривається на тривалий час. Вони також зміцнюють осінню кормову базу для нарощування бджолиних сімей. Спеціальні медоноси висівають на припасічних ділянках, у міжряддях саду, сівозмінах, післяукісно та післяжнивно.
Таблиця 4
Посів спеціальних медоносних культур
Культура | Площа, га | Термін цвітіння | Медоносність, кг/га | Факт. мед. запас, кг | |
Гречка | 15.06−01.09 | ||||
Гірчиця біла | 15.06−05.07 | ||||
Люцерна посівна | 05.06−15.08 | ||||
Озимий ріпак | 25.03−25.04 | ||||
Ріпак ярий | 01.05−25.05 | ||||
Соняшник | 20.06−15.07 | ||||
Чина посівна | 15.06−15.07 | ||||
Вика озима | 05.06−05.07 | ||||
Найбільший термін цвітіння мають такі культури: Плакун верболистий, Собача кропива, Волошка, Глуха біла кропива. А найбільшу медпродуктивність мають: Синяк звичайний, Щавлія кільчаста, Осот жовтий.
Для більшої медпродуктивності, потрібно вживати таких заходів: розширення посівних площ; вирощування високопродуктивних медоносних кормових культур; Вирощувати медоносні культури у міжряддях садів; висівання медоносів на непридатних землях
5. Обробка рослин пестицидами Особливості застосування пестицидів при запилені с.г. культур та використання медозбору з цих рослин
Таблиця 5
Обробка рослин пестицидами
№ п/п | Назва рослин, які обробляються | Площа, га | Назва препарату | Строки обробітку | Летальна доза препарату | Примітка | |
Гречка | Фюзілад Форте 150 ЕС, к.е. | Оприскування по вегетуючій культурі | 1,0 — 2,0 л/га | Обробляють проти однорічних і багаторічних бур’янів. | |||
Люцерна посівна | Домінатор 360 | Через 7−10 днів після укосу. | 0,6 — 0,9 л/га | Обробляють проти повитиці. | |||
Озимий ріпак | Дуал Гольд 960 ЕС | До висівання або до появи сходів культури. | 1,6 л/га | Обробляють проти однорічних злакових та деяких дводольних бур’янів. | |||
Соняшник | Екстрем, к. е | До висівання, під час висівання. | 1,5 — 3,0 л/га | Обробляють проти однорічних злакових та дводольних бур’янів. | |||
Рекомендації
Рекомендації щодо забезпечення бджолиних сімей достатньою кількістю вуглеводного і білкового кормів:
Споживачами корму є розплід у стадії личинки й дорослі особини протягом усього життя. В природних умовах усі необхідні речовини, що забезпечують нормальний розвиток і життєдіяльність, вони одержують з меду та перги.
З цих двох видів корму задовольняється потреба організму в усіх поживних речовинах: вуглеводах, білках, жирах, мінеральних елементах. У них же містяться вітаміни, ферменти, кислоти, антибіотики і біогенні стимулятори Тому для забезпечення бджолиних сімей достатньою кількістю вуглеводного і білкового кормів пропонуються наступні рекомендацій:Використання цукрового корму для підгодівлі бджіл. Цукром доводиться підгодовувати бджолині сім'ї при низьких валових медозборах для збільшення товарної продукції. Отже, заміна натурального меду цукровим, який виробляють бджоли після згодовування сиропу, — вимушений захід. Також доцільною мірою буде застосування «Білкового корму», при нестачі цього елементу живлення. Бджолина сім'я, пристосувавшись протягом мільйонів років до вузькоспеціалізованого живлення квітковим пилком, цілком задовольняє потребу в білках за рахунок споживання його у свіжому вигляді або у вигляді заготовленого запасу перги. Але останнім часом при одомашнені бджолиних сімей и погіршенні медоносних якостей, рослин медоносів, бджоли не отримують потрібну кількість білку. Тому використовують білковий корм.
Список Використаної Літератури
1. -Нестерводський В. А Організація пасік і догляд за бджолами. — К: Урожай, 1975. — 144 с.
2. -Поліщук В.П. Збільшення виробництва продуктів бджільництва. — К: Урожай, 1975
3. -Поліщук В.П., Білоус В.І.Медоносні дерева і кущі, — К: Урожай, 1972 — 159с.
4. -Поліщук В.П., Гайдар В.А.Пасіка.-К:Ділова Україна, 1993. — 272с.
5. -Поліщук В. П. Пилипенко В. П Пчеловодство. — К.:Вища Школа, 1990. — 312с.
6. -Пономарев Е. Г. Кормовая база пчеловодства и опыление сельскохозяйственных растений. — М: Колос, 1980. — 157с.
7. -Прокопович П. И. Избранные статьи по пчеловодству и опыления сельськохозяйственных растений. — М: Колос, 1980. — 157с.