Головні райони виробництва цукру із цукрової тростини і цукрового буряку
Площі цукрової тростини у світі за останні 14 років збільшились з 13,6 до 17,6млн.га, або на 23,4%. Основні посіви культури зосереджені в Азії (7,9млн.га), Південній Америці (5,2млн.га), Північній Америці (2,8млн.га), та Африці (1,3млн.га). Найбільші площі цукрової тростини у Бразилії, Індії, на Кубі та в Китаї. Цукровий буряк — одна з найважливіших технічних культур світового землеробства… Читати ще >
Головні райони виробництва цукру із цукрової тростини і цукрового буряку (реферат, курсова, диплом, контрольна)
реферат Дисципліна: «РПС» .
Головні райони виробництва цукру із цукрової тростини і цукрового буряку.
ЗМІСТ.
Головні райони виробництва цукру із цукрової тростини і цукрового буряку. | ||
Список використаної літератури. |
Головні райони виробництва цукру із цукрової тростини і цукрового буряку Традиційно цукрова тростина і цукровий буряк відіграють важливу роль в харчуванні населення, хоча в останні часи в розвинутих країнах ведеться пропаганда про шкідливість цукру і необхідність скорочення його виробництва. Налагоджено виробництво замінювачів, частково із кукурудзи. Однак ріст виробництва цукру продовжується, за 90-ті роки воно виросло в світі на 2/5, склавши 125 млн. тонн цукру-піску. Величезні виробники — Індія, Бразилія, США, КНР, Франція, ФРГ і Росія. Цукор одержують переважно із цукрової тростини і цукрового буряку, які вирощуються в різних природних умовах і які мають різний вихід цукру (в цукровій тростині не більше 1/5).
Цукровий буряк — одна з найважливіших технічних культур світового землеробства, особливо в районах помірного і субтропічного клімату, де цукровий буряк зовсім не вирощують. На великій Європейській території, в тому числі і в Україні, він майже єдине джерело сировини для виробництва цукру.
Батьківщина цукрового буряку — Середземномор’я (Передня Азія), де його стали вирощувати приблизно 2000;2500 років до нашої ери. Вологолюбна рослина короткого дня.
Історія культури цукрового буряку не така й давня. Вважається, що культурна дворічна рослина цукрового буряку походить від дикої однорічної форми, що й нині зустрічається на узбережжі Середземного, Каспійського і Чорного морів, у Закавказзі і в Малій Азії. Листкові форми буряка вирощували за 1500−2000 років до нашої ери, а коренеплідні у Передній Азії були відомі за 500−800 років до нашої ери. У Київській Русі почали вирощувати коренеплідний буряк в Х-ХІ ст., у Західній Європі - у ХІІІ-ХІV ст.
Культура росте краще на важких і удобрених ґрунтах — на Атлантичному узбережжі Європи, у зоні Лісостепу України.
Строки сівби у різних країнах різні:
Україна — наприкінці березня на початку квітня;
Італія, Греція — березень-квітень;
США, Південна Дакота — навесні;
Каліфорнія — восени або взимку;
Марокко: — без зрошення — у листопадіпри зрошенні - червень-серпень;
Північні райони Ірану — вересень-жовтень, або лютий-березень;
Південні райони Ірану — січень-лютий;
Пакистан — вересень-жовтень.
Площі посіву.
Серед цукроносних рослин за площею посіву цукровий буряк поступається лише цукровій тростині.
За 1949;51 роки та 1979;81 роки площі під цукровий буряк виросли у всьому світі вдвоє, але з 80-х років в результаті конкуренції цукрової тростини стали скорочуватись. В середині 90-х років посіви цукрового буряку складали 7 млн. га. Завдяки постійному росту урожайності (середня — 364ц/га), збори цукрового буряку збільшились до 90-х років втроє, однак пізніше дещо скоротились (до 264млн. т).
Головними районами цукрового буряку залишаються Східна і Західна Європа, кожен з яких постачав по 2/5 світового урожаю. Пізніше частка Східної Європи знизилась до 1/3. За піввіку різко посилилось виробництво буряків Азії, частка якого піднялась з 2 до 19%.
Основні посіви зосереджено в Європі - 37,1% світових площАзії - 17,4- Південній Америці - 7,7%.
Тривалий час лідером світового виробництва цукрового буряку був СРСР, в складі якого виділялись Україна і Росія. За останні роки збори в республіках бувшого СРСР сильно упали, хоча Україна зберегла свою першість по найбільшій площі вирощування цукрового буряку — 1,5млн.га. За Україною стоять Росія — 1,13млн.га, Китай — 0,6млн.га, США — 0,58млн.га, Франція — 0,44млн.га.
Площа посіву цукрового буряку (фабричного) у світі і в окремих країнах, млн. га.
Табл. 1.
Країни. | Роки. | |||||||
1979;1981. | ||||||||
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. | 9. |
У світі, всього. | 9,0. | 8,7. | 8,6. | 8,7. | 8,5. | 8,4. | 8,1. | 7,91. |
Україна. | 1,8. | 1,6. | 1,6. | 1,6. | 1,6. | 1,49. | 1,52. | 1,47. |
Білорусія. | 0,05. | 0,06. | 0,05. | 0,05. | 0,04. | 0,05. | 0,05. | 0,05. |
Болгарія. | 0,05. | 0,05. | 0,04. | 0,04. | 0,04. | 0,02. | 0,01. | 0,01. |
Великобританія. | 0,21. | 0,19. | 0,19. | 0,19. | 0,17. | 0,17. | 0,17. | 0,17. |
Голландія. | 0,13. | 0,12. | 0,13. | 0,13. | 0,12. | 0,12. | 0,12. | 0,11. |
Греція. | 0,04. | 0,04. | 0,05. | 0,05. | 0,04. | 0,05. | 0,05. | 0,04. |
Єгипет. | 0,001. | ; | 0,02. | 0,01. | 0,02. | 0,02. | 0,02. | 0,02. |
Іран. | 0,15. | 0,15. | 0,15. | 0,15. | 0,17. | 0,21. | 0,21. | 0,21. |
Іспанія. | 0,19. | 0,18. | 0,17. | 0,17. | 0,17. | 0,16. | 0,18. | 0,18. |
Італія. | 0,3. | 0,2. | 0,3. | 0,27. | 0,27. | 0,30. | 0,28. | 0,28. |
Казахстан. | 0,08. | 0,07. | 0,04. | 0,04. | 0,07. | 0,09. | 0,05. | 0,05. |
Продовження Табл. 1.
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. | 9. |
Канада. | 0,03. | 0,02. | 0,02. | 0,024. | 0,024. | 0,023. | 0,022. | 0,026. |
Китай. | 0,4. | 0,6. | 0,6. | 0,6. | 0,8. | 0,06. | 0,6. | 0,63. |
Марокко. | 0,06. | 0,06. | 0,06. | 0,06. | 0,07. | 0,05. | 0,06. | 0,06. |
Німеччина. | 0,67. | 0,38. | 0,41. | 0,4. | 0,55. | 0,53. | 0,52. | 0,50. |
Польща. | 0,46. | 0,4. | 0,42. | 0,44. | 0,36. | 0,37. | 0,40. | 0,40. |
Росія. | 1,6. | 1,5. | 1,5. | 1,5. | 1,4. | 1,44. | 1,34. | 1,13. |
Румунія. | 0,26. | 0,3. | 0,26. | 0,16. | 0,2. | 0,18. | 0,10. | 0,13. |
США. | 0,48. | 0,4. | 0,52. | 0,56. | 0,56. | 0,57. | 0,57. | 0,58. |
Туреччина. | 0,30. | 0,32. | 0,34. | 0,38. | 0,4. | 0,40. | 0,42. | 0,44. |
Угорщина. | 0,11. | 0,12. | 0,12. | 0,13. | 0,16. | 0,11. | 0,10. | 0,11. |
Франція. | 0,6. | 0,5. | 0,43. | 0,48. | 0,46. | 0,46. | 0,44. | 0,44. |
Чехія і Словаччина. | 0,22. | 0,18. | 0,18. | 0,17. | 0,17. | 0,17. | 0,12. | 0,11. |
Чілі. | 0,02. | 0,05. | 0,04. | 0,04. | 0,04. | 0,05. | 0,05. | 0,05. |
Югославія. | 0,14. | 0,14. | 0,14. | 0,16. | 0,14. | 0,09. | 0,05. | 0,07. |
Японія. | 0,07. | 0,07. | 0,07. | 0,07. | 0,07. | 0,07. | 0,07. | 0,07. |
Динаміку виробництва цукрового буряку у світі показано в наступній таблиці № 2.
Виробництво цукрового буряку (фабричного) у світі і в окремих країнах, млн.т.
Табл. 2.
Країни. | Роки. | |||||||
1979;1981. | ||||||||
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. | 9. |
У світі, всього. | 272,8. | 284,0. | 311,9. | 306,6. | 284,2. | 281,3. | 282,2. | 259,3. |
Продовження Таблиці 2.
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. | 9. |
Україна. | 48,8. | 43,6. | 51,9. | 44,3. | 36,2. | 28,8. | 33,7. | 28,10. |
Білорусія. | 1,1. | 1,6. | 1,8. | 1,5. | 1,1. | 1,1. | 1,6. | 1,08. |
Болгарія. | 1,6. | 0,8. | 1,0. | 0,6. | 0,9. | 0,3. | 0,11. | 0,11. |
Великобританія. | 7,5. | 7,7. | 8,1. | 8,0. | 7,7. | 9,3. | 9,0. | 8,13. |
Голландія. | 6,2. | ; | ; | 8,6. | 7,2. | 8,3. | 7,5. | 5,50. |
Греція. | 2,23. | ; | 3,07. | 2,72. | 2,6. | 3,2. | 3,0. | 2,60. |
Єгипет. | 0,1. | ; | 0,69. | 0,58. | 1,10. | 0,74. | 0,80. | 0,83. |
Іран. | 3,57. | ; | 3,54. | 3,68. | 5,0. | 6,0. | 5,4. | 5,9. |
Іспанія. | 6,7. | ; | ; | 7,4. | 6,7. | 7,2. | 9,23. | 8,23. |
Італія. | 14,7. | 0,6. | 16,9. | 11,8. | 12,0. | 14,8. | 11,1. | 12,40. |
Казахстан. | 2,2. | 1,9. | 1,2. | 1,1. | 0,7. | 1,16. | 0,93. | 0,47. |
Канада. | 1,0. | 0,4. | 0,8. | 0,9. | 1,1. | 0,77. | 0,78. | 1,09. |
Китай. | 5,3. | 8,9. | 9,2. | 14,5. | 16,3. | 15,1. | 12,1. | 12,53. |
Марокко. | 2,17. | ; | 2,88. | 2,98. | 3,04. | 2,75. | 3,16. | 3,14. |
Німеччина. | 27,9. | ; | ; | 30,3. | 25,9. | 27,2. | 28,6. | 24,85. |
Польща. | 13,4. | 14,7. | 14,4. | 16,7. | 11,4. | 11,1. | 15,6. | 11,68. |
Росія. | 24,1. | 31,5. | 37,4. | 32,3. | 24,3. | 25,5. | 25,5. | 13,90. |
Румунія. | 5,6. | 6,4. | 6,8. | 3,3. | 4,7. | 2,9. | 1,78. | 3,27. |
США. | 22,1. | 20,4. | 22,8. | 24,9. | 25,6. | 26,4. | 23,8. | 29,04. |
Угорщина. | 4,2. | 4,1. | 5,3. | 4,7. | 5,9. | 2,9. | 2,18. | 3,60. |
Франція. | 30,3. | 30,0. | 27,7. | 31,7. | 29,5. | 31,7. | 31,81. | 29,0. |
Чілі. | 0,86. | ; | 2,81. | 2,33. | 2,15. | 3,59. | 3,41. | 3,55. |
Чехія і Словаччина. | 7,3. | 7,7. | 0,4. | 5,6. | 5,5. | 5,4. | 4,8. | 3,80. |
Югославія. | 5,79. | ; | 6,80. | 5,98. | 6,4. | 2,7. | 1,30. | 2,22. |
Японія. | 3,4. | 3,9. | 3,7. | 4,0. | 4,1. | 3,6. | 3,39. | 3,85. |
Туреччина. | 8,9. | ; | ; | ; | 15,5. | 15,13. | 15,62. | 13,69. |
Основною сировиною для виробництва цукру багато століть була цукрова тростина — гігантська трав’яниста рослина із сімейства Poaceal, роду Saceharum, що має 15 видів.
Батьківщина — Південна і Південно-Східна Азія та прилеглі острови Індійського й Тихого океанів.
З вирощуванням цукрової тростини пов’язано виникнення колоніального плантаційного господарства, яке збереглося і до наших часів. За ХІХ століття збори цукрової тростини виросли в 2 рази, а площа плантацій досягла 19млн. га. Тростинний цукор складає понад 3/5 світового виробництва цукру.
Дика цукрова тростина зустрічається у заплавах річок Середньої Азії. Близько 3000 років тому в Індії була введена в культуру, в VІ столітті поширилась на Іран, пізніше — в Середземномор’я.
У різних регіонах зустрічаються інші її види:
икий вид, поширений в Індії, має тонкі стебла, вузьке листя, холодостійкий, порівняно стійкий до хвороб, крім мозаїки, в культурі не зустрічається;
spontaneum L. — цукрова тростина дика, поліморфічний вид, поширений в заплавах рік Амудар’я, Сирдар’я і Ганг, холодостійкий, стійкий до мозаїки;
sinens Rozb. — цукрова тростина китайська, зустрічається зрідка у культурі в Китаї та Індії, стебло тонке з товстими вузлами, листки важко відділяються від стебла, в них багато клітковини, високий вміст цукру в пагонах;
укрова тростина гігантська відкрита в 1928 році в Новій Гвінеї, стебло високе й товсте, використовується при схрещуванні, гібриди високопродуктивні, стійкі до хвороб.
Площі цукрової тростини у світі за останні 14 років збільшились з 13,6 до 17,6млн.га, або на 23,4%. Основні посіви культури зосереджені в Азії (7,9млн.га), Південній Америці (5,2млн.га), Північній Америці (2,8млн.га), та Африці (1,3млн.га). Найбільші площі цукрової тростини у Бразилії, Індії, на Кубі та в Китаї.
Площі цукрової тростини у світі і в окремих країнах, тис. га Табл. 3.
Країни. | Роки. | ||||||
1979;1981. | |||||||
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. |
У світі, всього. | 13,6. | 16,8. | 17,6. | 17,9. | 18,4. | 17,2. | 17,6. |
Австралія. | 0,3. | 0,3. | 0,3. | 0,3. | 0,35. | 0,34. | 0,36. |
Аргентина. | 0,3. | 0,3. | 0,6. | 0,3. | 0,26. | 0,23. | 0,23. |
Бразилія. | 2,7. | 4,1. | 4,3. | 4,2. | 4,20. | 3,86. | 4,21. |
Венесуела. | 0,07. | 0,12. | 0,1. | 0,11. | 0,12. | 0,11. | 0,11. |
Гватемала. | 0,07. | 0,09. | 0,11. | 0,12. | 0,13. | 0,13. | 0,13. |
Єгипет. | 0,11. | 0,12. | 0,12. | 0,11. | 0,11. | 0,11. | 0,12. |
Індія. | 2,8. | 3,4. | 3,7. | 3,7. | 3,79. | 3,65. | 3,56. |
Індонезія. | 0,2. | 0,4. | 0,4. | 0,4. | 0,40. | 0,42. | 0,41. |
Китай. | 0,02. | 1,0. | 1,1. | 1,23. | 1,31. | 1,15. | 1,06. |
Куба. | 1,3. | 1,4. | 1,4. | 1,44. | 1,55. | 1,15. | 1,10. |
Колумбія. | 0,28. | 0,3. | 0,3. | 0,3. | 0,32. | 0,33. | 0,32. |
Мексика. | 0,5. | 0,6. | 0,6. | 0,55. | 0,56. | 0,53. | 0,53. |
Пакистан. | 0,8. | 0,9. | 0,9. | 0,9. | 0,9. | 0,89. | 0,96. |
Південна Африка. | 0,23. | 0,28. | 0,27. | 0,28. | 0,28. | 0,27. | 0,29. |
Продовження Таблиці 3.
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. |
США. | 0,3. | 0,4. | 0,3. | 0,4. | 0,37. | 0,38. | 0,38. |
Таїланд. | 0,5. | 0,7. | 0,7. | 0,9. | 0,99. | 0,80. | 0,95. |
Перу. | 0,06. | 0,06. | 0,06. | 0,06. | 0,05. | 0,05. | 0,05. |
Філіппіни. | 0,4. | 0,3. | 0,2. | 0,3. | 0,36. | 0,38. | 0,38. |
Японія. | 0,04. | 0,03. | 0,03. | 0,03. | 0,03. | 0,03. | 0,03. |
Виробництво. Світове виробництво цукрової тростини за період з 1979;94 років (середньорічне) збільшилось на 39,9%. За континентами виробництво цукрової тростини таке:
Азія — 42,9%;
Південна Америка — 33,1%;
Північна Америка — 14,1%;
Африка — 6,5%;
Океанія — 3,4%.
У Бразилії одержують 26,0% світового обсягу цукрової тростини;
В Індії - 21,5%;
Китаї - 6,1%;
Пакистані - 4,1%;
На Кубі - 3,6%;
В Таїланді - 3,5%.
Виробництво цукрової тростини у світі та в окремих країнах, млн.т.
Табл. 4.
Країни. | Роки. | ||||||
1979;1981. | |||||||
1. | 2. | 3. | 4. | 5. | 6. | 7. | 8. |
У світі, всього. | 1019,2. | 1052,2. | 1090,3. | 1105,3. | 1031,5. | 1075,9. | |
Австралія. | 23,4. | 26,9. | 24,4. | 20,6. | 28,0. | 30,7. | 32,7. |
Аргентина. | 15,6. | 14,5. | 17,6. | 19,0. | 18,5. | 17,0. | 17,5. |
Бразилія. | 147,8. | 252,6. | 262,7. | 260,9. | 271,5. | 244,3. | 279,8. |
Венесуела. | 4,8. | ; | 6,9. | 6,5. | 7,1. | 6,5. | 6,9. |
Гватемала. | 5,6. | ; | 6,7. | 10,8. | 11,3. | 11,7. | 11,9. |
Єгипет. | 8,7. | ; | 11,1. | 11,6. | 11,7. | 11,8. | 11,9. |
Індія. | 144,9. | 203,0. | 225,6. | 241,0. | 249,3. | 227,9. | 231,0. |
Індонезія. | 19,5. | 29,4. | 31,0. | 28,1. | 32,0. | 33,0. | 31,5. |
Китай. | 33,8. | 55,4. | 63,5. | 72,7. | 78,9. | 69,0. | 65,7. |
Куба. | 69,3. | 51,0. | 76,2. | 71,0. | 58,0. | 44,0. | 39,0. |
Колумбія. | 24,7. | 26,5. | 26,8. | 27,8. | 28,9. | 30,5. | 29,0. |
Мексика. | 35,3. | 40,2. | 39,9. | 38,4. | 40,0. | 41,7. | 41,1. |
Пакистан. | 29,1. | 37,0. | 35,5. | 36,0. | 38,9. | 38,0. | 44,4. |
Перу. | 6,4. | ; | 7,0. | 6,5. | 5,5. | 5,0. | 6,1. |
Південна Африка. | 17,3. | ; | 18,0. | 20,1. | 13,0. | 11,2. | 15,7. |
США. | 24,5. | 26,7. | 25,5. | 27,4. | 27,5. | 28,2. | 28,9. |
Таїланд. | 17,8. | 36,7. | 25,4. | 47,5. | 39,8. | 37,8. | 37,6. |
Філіппіни. | 31,5. | 23,3. | 25,4. | 25,4. | 29,4. | 27,8. | 27,8. |
Японія. | 2,2. | 2,7. | 2,0. | 1,9. | 1,8. | 1,6. | 1,7. |
Список використаної літератури.
1)Алісов Н.В., Хорев Б. С. «Економічна і соціальна географія світу (загальний огляд): Підручник. — М.: Гардарики, 2001. — 704 с.
Розділ ІХ. Географія світового агропромислового комплексу.
Глава 28. Географія світового сільського господарства.
2)Галушко В.П. «Економіка світового сільського господарства» — К.: НАУ, 1996. — 514 с.
3)Бабич А.О. «Світові земельні, продовольчі і кормові ресурси» — К.: «Аграрна наука», 1996. — 570 с.