Зміна ентропії в реальних системах
Прилади і матеріали: калориметри, кип’ятильник, тер момент, мензурка, набір різних тіл, вага, штатив, дистильована вода. Процес переходу до стану рівноваги називається релаксацією, А час потрібний для цього, називається часом релаксації. Поки тіло нагрівається, наповнюють водою водомірну склянку (100 см3) і виливають її у посудину колориметра. При визначенні зміни ентропії для тіл з однаковою… Читати ще >
Зміна ентропії в реальних системах (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Лабораторна робота з фізики зМІНА ентропії в реальних системах Мета: Вивчити зміну ентропії в реальних системах, показати залежність її від маси та питомої теплоємності тіла.
Прилади і матеріали: калориметри, кип’ятильник, тер момент, мензурка, набір різних тіл, вага, штатив, дистильована вода.
Література: Євграфові, Каган «Руководство к лабораторным работам по физике», Высшая школа" 1970.
Кікоїн У.К. «Молекулярна фізика» «Рад.школа» .
Тип заняття: засвоювання знань, умінь і навичок.
Структура заняття.
І.Організаційний момент.
ІІ. Підготовка до виконання лабораторної роботи.
ІІІ. Виконання лабораторної роботи.
ІV. Підсумок лабораторної роботи.
Теоретичні відомості.
Процес переходу до стану рівноваги називається релаксацією, А час потрібний для цього, називається часом релаксації.
Оборотним процесом називається така зміна стану системи (або одного окремого тіла), яка будучи проведена у зворотному напрямі, повертає її в початковий стан так, щоб система пройшла через ті самі проміжні стани, що і в прямому процесі, але в зворотній послідовності, а стан тіл поза системою залишився незмінним.
Процеси, які не задовольняють наведену вище умову оборотності, називають необоротними.
Перше начало термодинаміки: E + >
функції процесу dE — функції стану.
1.Ізотермічний процес Т = const.
А = RT ln А = RT ln .
А = RT ln А = RT ln .
2.Ізохорний процес V = const.
А=0.
3.Ізобарний процес Р = const.
А = А = .
А = А = .
4.Адіабатичний процес.
А = .
Сукупність змін стану тіла у результаті яких стан відновлюється називається циклом.
Цикл Ларно — це цикл, який складається з двох ізотерм і двох дедіабат.
АВ — ізометричне розширення.
А1 = ln =Q0.
DC — адіабатичне розширення.
А1+Ао = ln + .
СD — ізотермічний стиск.
А3 = ln =Q.
А — адіабатичний стиск.
А4 = .
А = А1+ А2+А3+ А4= ln + — ln + .
= =2, то, а = А>0.
Коефіцієнт корисної дії в циклі Корно: 2<1.
К.к.д. залежить від співвідношення між температурами нагрівання і холодильника.
Перша теорема Карно: теплова машина, яка працює при даних значеннях температур нагрівника і холодильника, не може мати к.к.д. більший, ніж машина, що працює за оборотним циклом Карно при тих самих значеннях температур нагрівання і холодильника.
Друга теорема Карно: коефіцієнт корисної дії циклу Карно не залежить від роду робочого тіла, а тільки від температур нагрівника і холодильника.
Кількість тепла, яка треба надати тілу або відібрати від нього при переході від одного стану до іншого, не визначається однозначно початковим і кінцевим станами, і істотно залежить від сто сопу здійснення цього переходу.
— приведена теплота.
S = — ентропія.
dS = Оскільки , то — ІІ начало термодинаміки.
Ентропія є функція стану.
Зростання ентропії в будь-якому процесі триває не безмежно, а лише до певного максимального значення характерного для даної системи. Це максимальне значення ентропії відповідає стану рівноваги і після того. Як його досягнуто, будь-які зміни стану без зовнішнього впливу припиняються.
Необоротні процеси в замкнутій системі завжди супроводяться зростанням ентропії.
Контрольні питання.
1.Поняття про оборотні і необоротні процеси,.
2.І закон термодинаміки.
3.Робота термодинамічної системи при різних процесах.
4.ІІ закон термодинаміки.
5.Цикл Карно:
6.Поняття про ентропію.
7.Пояснити метод експериментальних досліджень.
Порядок виконання роботи.
1.Включають нагрівач попередньо помістивши у нього досліджуване тіло.
2.Поки тіло нагрівається, наповнюють водою водомірну склянку (100 см3) і виливають її у посудину колориметра.
3.Калориметр поміщають на відстані від нагрівача і відмічають температуру води.
4.Після того, як закипить вода у нагрівачі, чекають не менше 3 хвилини, після чого за допомогою гачка тіло поміщають у калориметр.
5.Після виконання операції 4 слідкують за зростанням температури.
6.Фіксують максимальне значення температури.
7.Операції, перераховані у пунктах 1−6 повторюють для тіл з різними масами.
8.Будують графік затяжності S від mт і ст.
Параметри фіз. величин, які даються у лабораторній роботі.
Маси тіл з латуні:
m1 = 65,1×10−3 кг.
m2 = 126,3×10−3 кг.
m3 = 160,0×10−3 кг Маса тіл з латуні: mл = 30,4×10−3 кг Алюмінію: mа = 30,75×10−3 кг Заліза: m3 = 30,8×10−3 кг.
Теплоємність води: св =4,187×103 .
Латуні: сл =384 .
Заліза: с3 =498 .
Алюмінію: са =879 .
1.При визначенні зміни ентропії для тіл з однаковою теплоємністю води в калоримети наливають по 150 мл.
2.Дні тіл приблизно однакової маси — по 100 мл.
Маса калориметрів: mк1 = 48,15×10−3 кг.
mк2 = 49,85×10−3 кг.
mк3 = 48,85×10−3 кг Робоча формула:
S = (mкск + mвсв) ln + mтст ln .
Хід роботи.
Залежність S від mт.
№ п/п. | mт, кг. | mк, кг. | Т1 К. | Т0, К. | S . |
65,1×10−3. | 48,15×10−3. | 291,5. | 1,28. | ||
126,3×10−3. | 49,85×10−3. | 297,5. | 291,5. | — 1,55. | |
160×10−3. | 48,85×10−3. | 291,5. | — 0,11. |
Залежність S від ст.
№ п/п. | ст . | mк, кг. | Т1 К. | Т0, К. | S . |
30,4×10−3. | 0,37. | ||||
30,8×10−3. | 294,5. | 0,32. | |||
30,75×10−3. | 1,7. |
Залежність зміни ентропії від маси тіла:
1) S1 = (mкск + mвсв) ln + mтст ln .
S1 = (48,15×10−3×879 +0,1×4,187×10−3) ln + 65,1×10−3×384 ln .
2) S2 = (49,85×10−3×879 +0,1×4,187×10−3) ln + 126,3×10−3×384 ln .
3) S3 = (48,85×10−3×879 +0,1×4,187×10−3) ln + 160×10−3×384 ln .
3.Залежність зміни ентропії від теплоємності тіла:
1) S1 = (48,15×10−3×879 +0,1×4,187×10−3) ln + 30,4×10−3×384 ln .
2) S2 = (49,85×10−3×879 +0,1×4,187×10−3) ln + 30,8×10−3×498 ln .
3) S3 = (48,85×10−3×879 +0,1×4,187×10−3) ln + 30,75×10−3×879 ln .
Якщо в калориметр, в якому знаходиться деяка кількість води при даній температур, опустити нагріте до вищої температури тіла, то виникне теплообмін і встановиться однакова температура.
Зміна енергії процесу між станами 1:2.
S12 = .
Внаслідок адитивності ентропії S = .
S — зміна ентропії системи msn, Sі - зміна ентропії одного тіла — n — число min — с-ми.
До даної системи входять: досліджуване тіло масою mт (температура кипіння води 373оС К, калориметрична посудина масою mк з питомою теплоємністю ск і початковою температурою то, вода в калориметрі масою mв і питомою теплоємністю св і температурою то.
Після закінчення теплообміну встановиться температура Т.
При вирівнюванні температури ентропія кожного з msn змінюється.
S1 = mтст ln — тіло.
S2 = mкск ln — калориметр
S3 = mвсв ln — вода.
Зміна ентропії всієї системи:
S1 = (mкск + mвсв) ln + mтст ln .
У роботі пропонується розрахувати зміну ентропії декількох тіл при зануренні їх у воду.