Географія туризму Німеччини

ВСТУП.

Актуальність теми. У Німеччині немає теплих морських пляжів, і в її садах не цвітуть лимонні дерева. Однак ця країна завжди приваблювала і вражала туристів.

Щорічно Німеччину відвідують близько 18 млн. туристів, кожен з яких проводить у готелі не менше двох ночей. Найбільш активно відпочивають в Німеччині голландці, американці та англійці. Самими популярні серед зарубіжних туристів німецькі міста — Берлін, Мюнхен, Гамбург і Баден-Баден.

Можна виділити наступні основні фактори, які приваблюють туристів в країну:

1. Висока концентрація історичних і культурних пам’яток;

2. Спрощений візовий режим (можливість широкого спектра комплексних турів);

3. Високий рівень сервісу.

Німеччина — країна, де туристичний сезон триває весь рік, і це не випадково, так як вона вважається найкрасивішою країною Центральної Європи і спогади про відпочинок в Німеччині залишаться надовго.

Німеччина — країна приголомшливо різноманітних ландшафтів, що змінюють один інший на ділянці суші протяжністю 1000 км з півночі на південь (від Північного та Балтійського морів до Альп) і 700 км із заходу на схід. Тут є що досліджувати — від характеру і традицій жителів сільської Баварії до звичаїв берлінців, від незмінних у своїй принади сільських пейзажів до метушливого життя великих міст.

Щоб дізнатися Німеччину краще, необхідно познайомитися з маршрутами, турами та екскурсіями по цій країні.

Сьогодні туризм у Німеччині займає одне з найголовніших місць. Країна приваблює туристів різноманітністю пам’яток і великим вибором туристичних маршрутів по країні. Тому дана тема є актуальною.

Об'єктом дослідження виступає Німеччина як туристична дистинація.

Предметом дослідження є особливості туристичних ресурсів Німеччини.

Звідси за мету курсової роботи ми ставимо характеристику природних і культурно-історичних ресурсів та визначення географії видів туризму.

Завданнями курсової роботи є:

дати визначення поняттю «туристичні ресурси» та відповідну їх класифікацію;

визначити форми і види туризму;

розглянути соціально-економічні передумови розвитку туризму в країні;

дати характеристику природних туристичних ресурсів;

дати характеристику культурно-історичних природніх ресурсів;

визначити географію видів туризму.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕОГРАФІЇ ТУРИЗМУ НІМЕЧЧИНИ.

1.1 Туристичні ресурси: поняття та класифікація.

Трактування поняття «туристичні ресурси» достатньо широке, а номенклатура туристичних ресурсів практично безмежна. Туристичні ресурси — це ті об'єкти природи, історії, культури, поточні події, явища, які можуть бути використані при створенні та реалізації туристичного продукту. Туристичні ресурси — це частина туристсько-рекреаційного потенціалу певної території, яка включена до складу туристичного продукту і підлягає реалізації з туристичною метою. Туристичні ресурси є почасти мотиваційною підставою для вибору певного тур продукту [6, c. 36].

Туристична діяльність на певній території розвивається на основі тих ресурсів, які існують чи можуть бути задіяні або створені в країні. Розрізняють наявні ресурси, що вже використовуються в туристичній діяльності, та потенційні які можуть бути задіяні за певних умов.

За Любіцевою туристичні ресурси поділяються на: природні, інфраструктурні та культурно-історичні, відповідно до таблиці 1.1.

Природні рекреаційні ресурси — це особливості природи, природні та природно-технічні геосистеми, тіла, явища природи, їх компоненти й властивості, природоохоронні об'єкти.

Природно-туристичні ресурси мають чітку структуру, що зображена на рисунку 1.1. До них входять водні, бальнеологічні, лісові, орографічні, ландшафтні, флоро-фауністичні та клімато-терапевтичні.

Рис. 1.1 — Природні туристичні ресурси: [2, c. 19].

До природних туристичних ресурсів входять ландшафти, компоненти природи, що використовуються в сфері рекреації і туризму:

геологічні: геологічні відшарування, еталонні ділянки, місця з рідкісними мінералами, виходи на поверхню мінеральних і гідротермальних джерел, кратери вулканів, метеоритні кратери, грязьові вулкани тощо;

гідрологічні: це всі води гідросфери, тобто води рік, озер, каналів, водоймищ, морів й океанів, підземні води, ґрунтова волога, вода гірських і полярних льодовиків, водяні пари атмосфери;

кліматичні: включають сонячну енергію, вологу та енергію вітру;

грунтово-рослинні: прошарок гранту включно з флорою цього регіону;

Рис. 1.2 — Структура туристичних ресурсів туристичний ресурс німеччина курорт фауністичні: запаси тваринного світу, що історично склалися на певній території, за стан розвитку цього виду ресурсів відповідають мисливські господарства та рибоохоронна інспекція.

До природно-антропогенних туристичних ресурсів входять національні парки, біосферні та природні заповідники, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, печерні міста та інше.

До складу культурно-історичних ресурсів відносять архітектурно-історичні, біосоціальні та подійні ресурси. До перших відносять пам’ятки архітектури, що мають історичну, наукову, художню або іншу цінність. Біосоціальні - це об'єкти, що пов’язані з життям та діяльністю відомих особистостей. Останні вказують на знакові події в історії певної території.

Структура туристичних ресурсів достатньо добре розроблена і представлена в літературі.

До класифікації туристичних ресурсів можна застосувати такі підходи:

сутнісний;

діяльнісний;

атрактивний;

ціннісний, оснований на унікальності даного ресурсу;

функціональний, оснований на неповторності туристичних умов і ресурсів в поєднанні з комплексністю їх використання;

еколого-економічний [6, c. 40].

Згідно предметно-сутнісного підходу туристичні ресурси поділяються на: а) природно-рекреаційні; б) культурно-історичні, куди відносяться археологічні, архітектурні пам’ятки, здобутки історії і культури минулого та сучасні архітектурні та техногенні шедеври; інфраструктурні, представлені територією, яка сама є ресурсом, населенням з його традиційною етнічною культурою, втіленою як в традиційну, так і в сучасну систему господарювання, яка забезпечує функціонування туристичної галузі в складі суспільно-географічного комплексу території шляхом розвитку виробничої та соціальної інфраструктури.

Діяльнісний підхід дозволяє класифікувати ресурси за соціально-економічною сутністю, вартісними та трудовими ознаками на: а) туристичні блага, наявність яких об'єктивна і практично не залежить від людської діяльності. Це природно-рекреаційний потенціал території, представлений сприятливим для відпочинку в будь-яку пору року кліматом, мальовничими краєвидами, іншими природно-географічними умовами; б) туристичні ресурси, які включають об'єкти, створені людською працею та об'єкти, до яких докладається людська праця з метою підтримки їх атрактивних якостей; в) туристична інфраструктура, представлена підприємствами розміщення, харчування, транспорту, екскурсійного обслуговування та проведення дозвілля.

За атрактивністю в туристичну діяльність можна виділити: а) об'єкти показу або атрактивні об'єкти, які включають до складу турпродукту і використовують як елементи програмного забезпечення турів; б) об'єкти дозвілля, які можуть становити як програмне забезпечення, так і входити до складу додаткових послуг, що надаються в місцях відпочинку.

Відповідно до ціннісного підходу розрізняють світову культурну та природну спадщину та національне культурно-історичне і природне надбання. Поняття культурної і природної спадщини формувалося протягом другої половини XX ст. і оформилось прийняттям у 1972 р. Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. До Списку всесвітньої спадщини внесено майже 600 об'єктів, з яких 76% становлять об'єкти культурної, 21% - природної та 3% - природно-культурної спадщини, що розташовані в більш ніж 110 країнах світу [1, с. 63].

Функціональний підхід до класифікації туристичних ресурсів оснований на комплексному характері туристичного споживання і туристичної діяльності з виробництва тур продукту. Комплексність споживання туристичних ресурсів відтворює мотивацію подорожування і ґрунтується на георозмаїтті. Поняття георозмаїття в його конкретно-територіальному наповненні може розглядатися як «родове» щодо туристичних ресурсів. Таке твердження ґрунтується на розумінні мотиваційної туристичної привабливості певних територій як таких, що є відмінними за комплексом ознак від місця постійного проживання туриста.

Еколого-економічний підхід ґрунтується на оцінці споживчої вартості туристичних благ і ресурсів. Наявність туристичних ресурсів розглядається багатьма авторами як чинник виробництва тур продукту, в той час як ми вважаємо їх неодмінною його складовою, яка, залежно від характеру ресурсу, має певну споживчу вартість.

Наведені підходи і побудовані на їх основі класифікації не вичерпують всієї багатоаспектності туристичних ресурсів, вони лише підкреслюють складність і неоднозначність поняття «туристичний ресурс» при його видимій зрозумілій простоті.

1.2 Форми та види туризму.

Досі немає чіткої загальноприйнятої класифікації туризму. Це пояснюється насамперед тим, що практично неможливо виокремити чисті форми і види сучасного туризму.

Туризм можна класифікувати за найрізноманітнішими показниками: за метою, засобами пересування, характером, термінами і тривалістю подорожі, засобами розміщення тощо. У класифікації туристських подорожей і розподілі їх на види вирішальне значення має їхня мета. Щоправда, мандруючи, турист ставить перед собою не одну мету. Втім, залежно від індивідуальних потреб туриста, одна з них переважає.

Форма туризму безпосередньо пов’язана з тим, чи перетинає кордон мандрівник. Таким чином виділяють міжнародний та внутрішній туризм.

Міжнародний туризм — це подорожі за межами держави, він буває в'їзним та виїзним.

Внутрішній туризм — це подорожі в межах країни.

Форми туризму за певними ознаками поділяються на різні види. До цих ознак відносять: мету, тривалість подорожі, вікові рамки, використаний транспорт та інше. Відповідно до цього виникають різні класифікації туризму. За метою подорожі виділяють наступні види туризму: релігійний (подорожі з метою поклоніння святим місцям), спортивний, агротуризм, наркотуризм, алкотуризм, екотуризм (пов'язаний зі збереженням природи), сафарі, благодійний, медичний (подорожі з метою лікування), оздоровчий (подорожі з метою фізичної і психологічної рекреації), з метою пологів, гастрономічний, пізнавальний, пригодницький, освітній (подорожі з метою освіти), ностальгічний, культурний (відвідування культурних обєктів), книжковий, музичний (відвідування музичних фестивалів), толкін туризм.

За ландшафтною і географічною ознакою: гірський, спелеотуризм, сільський, лісовий, сафарі.

За кількістю учасників на груповий та самостійний (сімейний відпочинок також вважається самостійним, оскільки колектив дуже згуртований).

За способом організації на організований та неорганізований.

За соціально-віковою ознакою: дитячій, юнацький, студентський, сімейний, дорослий, для людей з обмеженими можливостями та віком старше 65 років.

За тривалістю: короткостроковий (до тижня), середньостроковий (від тижня до 3 місяців), довгостроковий (від 3 місяців до року).

Рис. 1.3 — Форми і види туризму За видами пересування: автотуризм, мототуризм, вело, водний, парусний, кінний, лижний, пішохідний, гірський, спелеотуризм, комбінований [3, с. 86]. Різноманіття форм та видів туризму наведено в таблиці 1.3.

Таким чином, можна підкреслити різноманіття форм і видів туризму на сучасному етапі, що слугує вагомою базою для розширення інфраструктури туризму.

1.3 Соціально-економічні передумови розвитку туризму в країні.

Німеччина — одна з найбільш розвинених країн світу та Західної Європи. Вона розташована в центрі Європи. На півночі країна виходить до Північного і Балтійського морів, на сході межує з Польщею і Чехією, на заході - з Нідерландами, Бельгією, Францією, Люксембургом, на півдні - з Швейцарією і Австрією, на півночі - з Данією.

Німеччина — етнічно однорідна країна. На кордонах з Нідерландами і Данією проживають кілька тисяч датчан і голландців. На сході - близько 100 тис. лужицьких сербів. Майже 5 млн. становлять емігранти з Туреччини, країн Центральної і Східної Європи, що приїхали сюди на заробітки і постійне місце проживання. Еміграція доповнює комплекс соціальних і політичних проблем, тому урядом прийнята система законодавчих заходів щодо регулювання міграційного потоку [5, c. 266−267].

Незважаючи на великі людські втрати під час Другої світової війни (10 млн. чоловік), кількість населення країни відновилося, зокрема, завдяки поверненню репатріантів — німців, що опинилися на територіях інших держав після зміни кордонів. Повернення «етнічних німців» продовжується, зокрема, з території Росії і Казахстану. Динаміку росту населення після війни можна відстежити за допомогою рисунка 1.4.

Рис. 1.4 — Динаміка росту населення Німеччини Транспортна система Німеччини добре розвинена. Вона забезпечує не тільки внутрішні перевезення, а й транзитні, оскільки країна знаходиться в центрі Європи. Німеччина бере участь у створенні Європейської системи автострад і транс'європейських швидкісних залізниць. Вантажо-і пасажироперевезення здійснюються залізницями, автошляхами і водними шляхами. На водний транспорт припадає близько 20% вантажоперевезень, що виділяє країну за цим показником у Європі. Найбільш важливу роль відіграє річкова система Рейну. Канал Рейн — Везер дав вихід Руру до Північного моря в межах державної території. Середньо-канал, перетинаючи територію з заходу на схід, сполучає річки півночі в єдину транспортну систему. Побудований в 90-і роки канал Рейн-Майн-Дунай сполучає Північне і Чорне моря, утворюючи транс'європейську водну магістраль. Від північного порту Кіль починається глибоководний Кільський канал, за значенням поступається тільки Суецькому і Панамському. Поромні переправи з'єднують Німеччину з Данією, Швецією, Фінляндією, Литвою.

Німеччина — високорозвинена індустріальна держава. При обмежених сировинних ресурсах економіка країни великою мірою орієнтована на експорт. Визначальним чинником досягнення високої конкурентоздатності створюваної продукції стало забезпечення її високої якості. В останнє десятиріччя відзначається зростання економічних показників, що свідчить про динамічний розвиток господарського комплексу країни.

Валовий національний продукт 2307,20 млрд. євро, третє місце у світі за потужністю національного господарства. Приріст ВНП становив +2,7%. Валовий внутрішній продукт на 1 душу населення становив 28 012 євро.

Структура ВНП: послуги — 69,2%, промисловість і будівництво -29,9%, сільське господарство -1,0%. Експорт (2006 р.) — 896,05 млрд. євро. Товари, що експортуються: верстати, автомобілі, хімікати, метал і сталепрокат, продукти харчування, текстиль. Регіони промисловості виділені на карті (Додаток А). Основні партнери по зовнішній торгівлі - країни ЄС 56.4%, США 9,4%, Японія 1,9%. Частка ФРН у світовому імпорті - 9%, в експорті - 11%. В останні роки роз ширюються зв’язки з країнами Центральної Європи. У країни, що розвиваються, Німеччина постачає машини та обладнання, а одержує звідти сировину та напівфабрикати. Імпорт: 731,48 млрд. євро. Товари, що імпортуються: верстати, автомобілі, хімікати, метали, текстиль. Імпорт з країн: ЄС 52,2%, США 8,1%, Японія 4,9%. За статистикою Німеччина займає за ІРЛП — 5-те місце [8, с. 9]. Туризм в Німеччині забезпечує 8 відсотків ВВП країни. Поряд з торгівлею це — найбільший сектор у сфері послуг[11, с. 7]. Тут діють в основному підприємства малого і середнього бізнесу, що відкриває широкі можливості для підприємців-початківців. Щорічно Німеччину відвідують близько 18 млн. туристів. Найбільш популярні серед зарубіжних туристів німецькі міста — Берлін, Мюнхен, Гамбург і Баден-Баден. Галузь туризму займає друге місце після автомобілебудування. Слід зазначити, що Німеччина стає все більш популярним туристським напрямком. Загалом варто зазначити високий рівень розвитку Німеччини в порівнянні з іншими країнами Європи та світу. Не зважаючи на відносну сировинну бідність їй вдається займати перші місця у світових рейтингах за рівнем життя населення та оборотами виробництва.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ГЕОГРАФІЇ ТУРИЗМУ НІМЕЧЧИНИ.

2.1 Характеристика природних туристичних ресурсів.

На півдні Німеччини простягаються пагорби і гори, а на півночі - велика рівнина. Різноманітність рельєфу відображає складність геологічної будови, багато в чому визначає різницю в ґрунтовому покриві, кліматі, формуванні річкової мережі.

Територія країни підвищується з півночі на південь і ділиться на 5 ландшафтних зон: Північно-Німецька низовина з яскраво вираженими формами льодовикового рельєфу; Середньо середньовисотні гори і височини (Рейнські Сланцеві гори висотою до 880 м, Везерські гори, Тюрінгський Ліс, в центрі країни — масив Гарц, на сході - Рудні гори на кордоні з Чехією та Баварський Леc); Південно-західне Німецьке середньогір'я (масиви Шварцвальд, Оденвальд, Шпессарт та ін); Південно-Німецьке Передальпійське плоскогір'я (Швабсько-Баварське плато висотою від 600 м на півночі до 300 м на півдні, Дунайська низовина); Баварські Альпи — передові хребти Східних Альп з широким розвитком льодовикових і карстових форм рельєфу. У межі Німеччини входять північні хребти Альп. На заході переважають низькі хребти, складені пісковиками, але в Баварії, на південь від Мюнхена, представлені також Північні Вапнякові Альпи. Тут знаходиться найвища точка Німеччини — гора Цугшпітце (2962 м) [3, c. 86].

Кліматичні умови Німеччини сприятливі для проживання населення і ведення господарства. Країна розташована в помірній зоні. Клімат помірний, морський і перехідний від морського до континентального. У гірських районах виявляється висотна кліматична поясність. Суворість зим наростає з видаленням від морського узбережжя, але сильні морози рідкість. Середня температура січня на рівнинах від -4 до -2 ° С, в Альпах — до -5 ° С, липня на рівнинах +16 … +20 ° С, у високогір'ї до +14 ° С. При поширенні над Європою антициклону, приносить маси холодного повітря з Сибіру, ??спостерігаються низькі температури. Наприклад, на Північно-Німецької низовини температури знижуються до -12 ° С. Влітку температури підвищуються в південному напрямку, і найвищі показники відзначаються на Верхньорейнської низовини. Середня температура липня там 19 ° С.

Середньорічна кількість опадів в цілому по країні становить 600−700 мм. На Північно-Німецької низовини їх випадає 600−750 мм, в середньовисотних горах з навітряного західного боку набагато більше, з підвітряного східної (наприклад, у Гарці) — менше, в Альпах — 1000−2000 мм і більше[11, с. 10]. Максимум опадів на північному заході припадає на осінь, мінімум — на весну, південніше максимум припадає на літо і мінімум — на зиму. У горах і на узбережжі часті тумани. Тривалість залягання снігового покриву наростає з видаленням від моря і підвищенням місцевості в горах. Засухи рідкісні, часті повені, викликані дощами і бурхливим таненням снігу і льоду в горах.

Німеччина особливо багата на мінеральні води, що робить ії центром лікувального туризму з 18-го століття. Налічується близько 300 курортів, деякі з яких мають світове значення. Серед найбільш відомих виділяють Баден-Баден, Віс-Баден, Вільдбад, Баденвайєр, Бад-Наухайм, Аахен, Оберхоф, Дамс, Штрамт та інші. Щорічно до Німеччини приїздить більше 1 млн. чоловік з лікувальною метою.

Вихід до Північного та Балтійського морів дає змогу розвитку купально-пляжного туризму, але здебільшого ці курорти місцевого значення. Це пов’язано з тим, що моря доволі холодні, відповідно не можуть конкурувати з курортами Середземного моря. Зокрума виділяють такі курорти як Кампен і Ліст на Північному морі та Граль-Мюриц на Балтійському морі.

Судноплавні річки дають змогу розвитку круїзного туризму в Німеччині. Щонайдовший тур здійснюється по Рейну: з Роттердама в Нідерландах і до Базеля в Швейцарії. Дуже романтична ділянка між Кельном і Майнцем, а також поїздка по Мозелю. У будь-якому пункті круїз можна на якийсь час перервати для ближчого ознайомлення із знаменитими центрами виноробства, до яких відносяться, наприклад, Кенігевінтер, Бахарах, Ассманхаузен і Рюдехсхайм.

Відомі в Німеччині райони туризму пов’язані з долиною Рейну, Баварією, Шварцвальдом, Балтійським побережжям. Район середньовисотних гір Шварцвальд є одним з улюблених місць проведення канікул і відпусток в Німеччині. Південь країни цікавий великими озерами. Балтійське побережжя чарує своєю красою. Суворий ландшафт з піщаними дюнами і будиночками, дахи яких покриті очеретом, неспокійне море, кораблі на рейді - все це має свою неповторну красу. У курортних місцях на Балтійському морі знаходиться понад тисяча санаторіїв, будинків відпочинку, туристських баз.

Озера здебільшого розташовані в передгір'ї Альп. Вони також спонукають до розвитку туризму. Зокрема такі озера, як Боденське, Хімзєє, Штернбергерзєє, Аммерзєє.

Природі тут відведено великі заповідники. В Німеччині приділяється першочергова увага турботі про природне середовище і про чистоту екології. Саме завдяки цьому тут є де прогулятися первісними лісами і походити верховими болотами, познайомитися в річкових долинах з численними рідкісними видами тварин і рослин і насолодитися співом ранніх птахів.

У Німеччині близько 500 охоронюваних територій. Найбільше значення представляють так звані природні парки, які не тільки служать охороні природи, але одночасно є основними районами відпочинку і туризму. Розташовуються вони переважно в гірничо-лісових місцевостях, але у відносній близькості від великих міст. Їх загальна площа — 65 тис.км. Прикладами таких місць стануть: Парк Тиргартен (Берлін), Олімпійський парк (Мюнхен), Ботанічний сад (Гамбург), Озеро Альстер (Гамбург), Ауенвальд і Ауензеє (Лейпциг), Державний парк Фюрстенлагер (Гессен), Народний парк (Кельн), Озеро Амсель (Саксонія), Парк Ротшильда (Франкфурт-на-Майні) та інші.

Баварські Альпи відомі як популярне місце туризму і зимового відпочинку. Високогірні курорти Німеччини дають відмінну можливість сумістити катання на лижах з прогулянками по околицях, багатими культурними і історичними пам’ятниками.

Найвідоміший курорт Баварських Альп — Гарміш-Партенкирхенстолиця зимової Олімпіади 1936 р., на якій вперше були проведені змагання гірськолижників [3, c. 102].

Гарміш довго залишався незаперечним лідером зимового відпочинку в Німеччині, поки у нього не з’явився суперник — Бертехсгаден. Цей зимовий курорт буквально зливається з гірським масивом Штайнернес-Мєєр. До відомих курортів також відноситься і Оберстдорф (Додаток Б).

Що стосується флори, можна сказати, що в Німеччині багато дерев хвойних порід: на півночі переважає сосна, в центрі і на півдні - ялина. У найвищих масивах, а також в Альпах вище 2200−2800 м ростуть трави, лишайники і мохи. Дуже велика кількість квіткових рослин. Серед квітів особливо популярна фіалка триколірна. Це символ оживаючої природи. Росте на лісових галявинах, на луках, серед чагарників. На честь першого весняного квітки в Німеччині відзначається День весни. У долині Дунаю зустрічається степова рослинність, на південному заході - середземноморська, на північних рівнинах і Баварському плато — торф’яні болота.

Фауна Німеччини не дуже багата. Найбільш поширені на території Німеччини тварини: білка, кабан і лисиця, благородний олень, косуля, лань, зайці, кролики, мишоподібні гризуни. На альпійських луках мешкає бабак. У долині Ельби — бобри, лісові куниці, дикі кішки.

Серед нечисленних рептилій виділяється гадюка. З птахів зустрічаються переважно горобці, шпаки, дятли, дрозди, зозулі, зяблики, ластівки, іволги, сови, сороки, луні, фазани, куріпки. У заповідниках збереглися дрохви, пугач, кам’яний орел, чапля, журавель, лелека. З болотних птахів — вальдшнепи, чайки, бекаси, білі лелеки. Вологі райони по берегах Балтійського і Північного морів мають важливе значення для перелітних птахів Європи, особливо качок, гусей і болотних птахів. У прибережних водах водяться оселедець, тріска, камбала, морський окунь; в річках країни — короп, форель, сом.

Таким чином слід зазначити задовільний рівень забезпеченості Німеччини природними туристичними ресурсами. Зокрема вдале географічне положення: вихід до двох морів, велика кількість лісів та частина Альпійської складчастості позитивно впливають на динаміку розвитку туризму.

2.2 Характеристика культурно-історичних ресурсів.

Будучи представником Європи, Німеччина має багату культурну спадщину. Це безпосередньо пов’язано з історичними подіями, що відбувалися на її території.

Значну увагу слід приділити біосоціальним ресурсам, оскільки неможна обійти увагою той факт, що Німеччина має у своїй спадщині немало відомих всьому світові імен, це такі відомі вчені, як Гаусс Карл Фридріх, Гумбольт Олександр, Лейбніц Готфрид, Ліхтенберг Георг Кристоф, Ом Георг Симон, Рентген Конрад, Шліман Генріх, Эйнштейн Альберт; винахідник Рудольф Дизель; філософи: Еммануїл Кант, Георг Гегель, Артур Шопенгауер, Людовік Фейєрбах, Фрідріх Ніцше; лікар Роберт Кох; політик Фрідріх Енгельс; Карл Маркс відомою з книгою «Капітал»; письменники Еріх Марія Ремарк; композитори: Ріхард Вагнер, Вольфганг Моцарт, Людвіг Ван Бетховен. На карті представлені місця їх життя, діяльності та смерті (Додаток В).

Не зважаючи на це найбільше уваги привертає архітектурна спадщина Німеччини, за даними сайту Redigo налічується 465 таких об'єктів серед яких 65 монументальних пам’яток і фонтанів, 76 парків та природних пам’яток, 51 храм та культова споруда, 218 музеїв і 9 об'єктів сучасного мистецтва.

Виходячи з цих даних Німеччина підтверджує свій статус країни музеїв. Найвідомішими є такі музеї як Рейхстаг (Берлін), Музейний острів (Берлін), Музей шоколаду (Кельн), Мініатюрна країна чудес (Гамбург), Музей Пергамон (Берлін), Музей BMW (Мюнхен), Meilenwerk (Берлін), Німецький музей (Мюнхен), Військово-історичний музей (Дрезден) та багато інших.

Варто зазначити також відомі пам’ятки пов’язані з історією ХХст. Наприклад Берлінська стіна (Берлін), Контрольно-пропускний пункт «Чарлі» (Берлін), Пам’ятник жертвам Голокосту (Берлін).

Цікавими також є фонтани: Фонтан гномів (Кельн), Фонтан Ребекка (Дрезден), Левовий фонтан (Баварія), Пивний фонтан (Кельн), Прекрасний Фонтан (Нюрберг).

Для тих хто віддає перевагу сучасному мистецтву Німеччина пропонує ряд галерей та музеїв, наприклад: Стара Пінакотека (Мюнхен), Попдім (Кельн), Новий музей мистецтва і дизайну (Нюрнберг), Н2 (Аугсбург), Жіночий музей (Бонн), Галерея східної сторони (Берлін).

Популярним і характерним для Німеччини є подієвий туризм. Щороку в Берліні проходить найбільший в світі рейверський фестиваль — «Love Parad». Це свято приваблює туристів зі всієї Європи. Також популярністю користуються Фестиваль культур (Берлін), Шоу Romanza, Шоу Mystery, Фестиваль короткометражного кіно (Оберхаузен), театралізований фестиваль Spierlart, (Мюнхен), Міжнародний фестиваль пива (Берлін), Октоберфест (Мюнхен), фестиваль TDK TIME WARP (Маннхайм).

У Німеччині 11 листопада в 11 годині 11 хвилин починаються карнавали в Кельні, Бонні, Дюссельдорфі та Майні. Найбільш відомий і популярний карнавал проходить, в Кельні. Увесь листопад проходять засідання карнавальних комітетів, на яких вибирається принц карнавалу. Обер бургомістр вручає йому ключі від ратуші. Через 3 місяці, в останній четвер лютого («Бабин четвер»), жінки, одягнені у карнавальні костюми, захоплюють ратушу і оголошують початок карнавалу. У цей день жінкам дозволено все. Одна з найвідоміших традицій — зрізання краватки. Своєї кульмінації свято досягає в «Рожевий понеділок». Цього дня близько 1,5 млн осіб беруть участь у святковій ході і везуть величезних ляльок з пап'є маше. В «Фіалковий вівторок» спалюють велике солом’яне опудало. Закінчується карнавал в «Попільну середу», коли всі малюють на лобі попелясті хрести і їдять рибні страви.

Окремою групою слід виділити об'єкти охорони ЮНЕСКО. В Німеччині налічується більше 30 таких об'єктів, що слугує важливим фактором для привернення уваги туристів, а також характеризує країну як багатий культурно-історичний центр (Додаток Г).

Як висновок слід зазначити багатство та різноманіття культурно-історичних ресурсів Німеччини, що привертають увагу туристів та слугують чудовою базою для успішного розвитку галузі туризму.

2.3 Географія видів туризму.

Німеччину може відвідати турист практично з будь-якою метою, оскільки країна має великий спектр розвинутих видів туризму.

До найбільш популярних можна віднести такі види як: сільський туризм, шоп тури, діловий туризм, пляжний, подієвий, відпочинок на озерах, лікувально-оздоровчий та гірськолижний. Тепер розглянемо регіони кожного з видів.

Сільський туризм розвинений на Південному-Заході країни, поблизу таких міст як Дортмунд, Дюссельдорф, Кельн, Вісбаден, Франкфурт-на-Майні, Нюрнберг, Штутгарт, Мюнхен.

Що стосується шоп турів, можна відзначити, що вони досить популярні рівномірно на всій території Німеччини, окремо можна відзначити такі міста як Берлін, Гамбург, Мюнхен.

Діловий туризм вважається одним з найрозвиненіших в країні, його центри розташовані по всій країні, наприклад в таких містах як Гамбург, Берлін, Потсдам, Ессен, Дюссельдорф, Нюрнберг, Мюнхен, Дрезден та інші. Пляжний туризм сконцентрувався в районі о. Рюген на Балтійському морі.

Велика кількість відомих особистостей дає змогу розвиватися подієвому туризму, до його центрів відносяться: Берлін, Брауншвейг, Гамбург, Нюрнберг, Зальцбург, Мюнхен, Бонн, Ульм.

Поблизу зони Альпійської складчастості знаходяться озера — популярне місце для відпочинку серед туристів, це такі озера як Боденське, Хімзєє, Штернбергерзєє, Аммерзєє.

Німеччина посідає перше місце серед країн Європи з лікувально оздоровчого туризму, це зумовлено великою кількістю мінеральних вод на території держави. Це такі відомі курорти, як Баден-Баден, Вісбаден, Баденвайлер, Бад-Наухайм, Аахен, Оберхоф, Дамс, Штрамт та інші.

На південному кордоні, в районі Альп розвинений гірськолижний туризм з відомими курортами: Оберстдорф, Гарміш-Партенкирхен, Рай-Віль, Бертехсгаден.(Додаток Д) За даними сайту Мюнхен зайняв перше місце в топ 10 кращих міст для алкотуризму. Він є столицею Баварії, і його можна запросто назвати пивною столицею всієї Німеччини. Німецьке пиво відоме у всьому світі, а баварці вважають, що пивом країна зобов’язана саме їм.

Туризм з метою пологів також є характерним для Німеччини, це пов’язано з тим, що держава виділяє близько 11% ВВП в рік на розвиток медицини, такі кошти дають змогу медичному сектору країни займати вагому позицію в світі [8, с. 13].

Одним з найголовніших видів туризму є пізнавальний туризм. Кількість об'єктів, що привертають увагу туристів і їх різноманітність вражають, тільки до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО було занесено більше 30 об'єктів.

Варто відзначити найпопулярніші центри пізнавального туризму: столиця і найбільше місто Німеччини знову сповнений прагнення стати «серцем Європи». Берлінська стіна, що розділяла місто впродовж 28 років, впала. Сьогодні це єдине місто, в якому реконструюються центр і передмістя. Тут знаходяться понад 80 музеїв, які знайомлять з розвитком цивілізації Європи і Далекого Сходу протягом шести тисячоліть; зберігаються такі всесвітньо відомі шедеври, як бюст Нефертіті, чудовий Пергамський вівтар, зібрання картин Рембранта. З Архітектурних пам’ятників і визначних пам’яток варто відзначити: Бранденбурзькі ворота, будівлю Рейхстарга, палац Шарлоттенбург, монумент-колону Перемоги Зігесзойле зі статуєю Богині перемоги Вікторії, Курфюрстендамм, Олімпійський стадіон, Зоологічний сад, Александерплац, Потсдам, палац Сансусі.

Гамбург — це друге за величиною (після Берліна) місто Німеччини, один з найбільших морських портів Європи, що зберіг, проте, властиві тільки йому своєрідність і зовнішність. Величезна кількість мостів, яких налічується 2400, і зелені створює неповторний стиль міста. На воді розташовані його північні пріельбскіе квартали, де височіють численні церкви, а під ними будівлі сучасних банків і монополій гамбурзького Сіті. Із заходу до ділової частини примикає «квартал розваг» Сан-Паулі з ресторанами, нічними клубами, барами із знаменитою вулицею Репербан. На північ від Ельби, навколо штучно створеного озера на Альетере розміщується аристократичний район. У культурному відношенні Гамбург прийнято вважати німецькою «столицею мюзиклу» .

Історія розвитку Бремена нагадує гамбургську. Нові адміністративні будівлі сусідять з пам’ятниками минулого: собором XI в., Міською ратушею XV в. Від старих часів збереглося і корпоративна будівля купецтва «Шюттінг», в якій розмістилася Торгова палата.

Мальовничі старовинні міста Любек і Кіль мають давні традиції морської торгівлі. Тут добре зберігся середньовічний центр.

Будучи у далекому минулому невеликим ринковим селищем на річці Лейні, Ганновер сьогодні може пишатися у своїй величиною і значущістю. Протягом багатьох років столиця Нижньої Саксонії є місцем проведення щорічної промислової ярмарку, яка вважається найбільшою в світі. Своєму сучасному і жвавому виглядом місто зобов’язаний величезному числу мальовничих парків, озер і садів.

Багато туристів відвідують Кельн, який був заснований римлянами в I ст. н.е. як торговий вузол на перетині Рейну і сухопутних доріг. Історичний центр міста — Альтштадт знаходиться на лівому березі Рейну. У минулому його оточувала кріпосна стіна (збереглися її ворота). У всьому своїй могутності і пишності в самому центрі міста височіє Кельнський собор — всесвітньо відомий пам’ятник готичної архітектури. Собор будувався шість століть (1248−1880 рр.). В даний час це не тільки місце для проведення церковної служби, але і найбільший музей, де зібрані колекції картин, скульптур, ювелірних прикрас. Ні в одному іншому місті країни немає такої кількості старовинних церков, як в Кельні.

Штутгарт — окраїнне німецьке місто, який в 1944 р. був зруйнований, а в 1950;х роках відновлений. Це один з найпривабливіших міст Німеччини. Розташований в улоговині, оточеній мальовничими лісами, Штутгарт привертає безліч гостей. Його ратушна площа одна з найкрасивіших в країні. Неповторну своєрідність місту додають великі парки, що відокремлюють райони один від одного. Штутгарт рясніє пам’ятниками, статуями і фонтанами. У старовинних будівлях розташовано багато музеїв і художніх галерей. У місті є музей Гегеля, тут він народився. Великою увагою користуються також музеї Мерседеса і Порше. Крім того, Штутгарт знаменитий своїм університетом.

Мюнхен — столиця Баварії, місто витонченості і радості життя. Мюнхен і його околиці надають своїм гостям широкий спектр можливостей для повноцінного відпочинку і розваг. Місто є великим культурним центром. Тут представлені численні видавництва і театри, три симфонічні оркестри, близько 50 музеїв, цікава архітектура.

Перша згадка про Нюрнберг відноситься до 1050 Один час тут навіть вибирали імператорів Німеччини і зберігали імператорські скарби. Він радує туристів морем черепичних дахів і мальовничою панорамою з скелі імператорського замку Кайзербург. У Нюрнберзі знаходиться будинок-музей Альбрехта Дюрера.

Лейпциг — друге за величиною після Берліна місто колишньої НДР. У XVII-XVIII ст. місто стало столицею книгодрукування і музичного життя Німеччини. В університеті Лейпцига вчилися Гете, Лессінг, Клопшток. У музеї образотворчих мистецтв виставлені роботи старих майстрів — Кранаха, голландських і італійських художників XV-XVI ст. Єгипетський музей Лейпцігського університету містить одну з кращих європейських колекцій мистецтва Єгипту і документів епохи фараонів. Церква Томаскірхе — найвідоміша в місті. Тут покояться останки І.С. Баха.

Дрезден — резиденція курфюрстів Саксонії з середини XVI ст., Місто бароко. Він дуже сильно постраждав в роки Другої світової війни. Незважаючи на масштабні реставраційно-відновлювальні роботи, які ведуться з 1951р., Сліди руйнувань ще не скрізь ліквідовані. Збереглися руїни Фрауенкірхе — найкрасивішій церкви. Палац Цвінгер відновлений і відкритий для відвідування. Знаменита Дрезденська картинна галерея старих майстрів розташована в південній частині палацу. У палаці розташовані і інші музеї: Фізико-математичний салон, в експозиції якого представлені наукові прилади XI-XIX ст.; Історичний музей. На Театрплац відновлений Оперний театр. 4] (Додаток Е) Щороку розробляються нові освітні програми для дітей, в цьому напрямі не відстає і Німеччина, такі мовні тури досить популярні в наш час, це пов’язано з тим, що місячні програма може замінити рік звичайного вивчення мови.

Не обійшла увагою Німеччина і музичний туризм, прикладом такого буде «ДжазБалтика» фестиваль, що проходить в замку Зальцау перед воротами Кіля, вшановується основним європейським джаз-фестивалем. «ДжазБалтика» — це частина Шлезвіг — Гольштинского муз-ого фестивалю, репертуар якого є головним чином класична музика. В останні час у замку Зальцау побували такі легендарний особистості джазу, як піаніст: Дейв Брубек, Чик Кореа, Хербі Хенкок і гітарист Пет Метіні (всі вони зі Сполучених штатів), а також їхні європейські колеги, наприклад, відомий Альберт Мангельсдорф. Головним завданням «ДжазБалтики» — це допомога молодим музикантам у їх музичному розвитку.

Таким чином можна зробити висновок, що на всій території Німеччини розвинений туризм. Також варто зазначити його розмаїття. Загалом вона є однією з найпопулярніших серед країн Європи і щороку кількість бажаючих її відвідати збільшується.

ВИСНОВКИ.

В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Туристичні ресурси — це частина туристсько-рекреаційного потенціалу певної території, яка включена до складу туристичного продукту і підлягає реалізації з туристичною метою. Вони поділяються на природні, культурно-історичні та інфраструктурні.

2. Туризм буває двох форм: міжнародний та внутрішній. Проте видів туризму виділяють дуже багато і класифікувати їх можна відповідно до обраної ознаки: мети, тривалості, місцевості, кількості та віку учаснику та іншого.

3. Німеччина є однією з найрозвиненіших країн Європи і Світу, її показники ВВП, ВНП та ІРЛП входять до першої п’ятірки світових рейтингів. А за кількістю населення посідає перше місце серед країн Европи.

4. Німеччина напрочуд забезпечена природними туристичними ресурсами, зокрема мінеральними водами та природними заповідними територіями. Левова частка туристів приїжджає саме з метою лікування та оздоровлення на курортах з мінеральними водами. Велика кількість заповідних територій підштовхує до розвитку внутрішнього туризму, наприклад організації турів вихідного дня.

5. Німеччину називають країною музеїв, і це обґрунтовано, бо на її території знаходиться 217 музеїв. І загальна кількість пам’яток більше 400, що вказує на багатство культурного спадку. Також країна багата на об'єкти ЮНЕСКО, що говорить про те, що вона ретельно стежить за збереженням культурного спадку.

6. Туристичні ресурси розсіяні по свій території країни, але як правило більшість концентрується у великих містах, таких як Берлін, Мюнхен, Гамбург та місцях, що призначені для рекреації: гірськолижних курортах, озерах, поблизу морів. Найбільш популярним можна вважати сільський туризм, шоп тури, діловий туризм, пляжний, подієвий, відпочинок на озерах, лікувально-оздоровчий та гірськолижний. Також популярними є алкотуризм, та туризм з метою пологів, музичний.

На нашу думку Німеччина добре забезпечена туристичними ресурсами та раціонально їх використовує, про це свідчить кількість відвідувачів, яка щороку збільшується. Широкий спектр видів туризму, що надає країна позитивно впливає на її популярності і приваблює туристів з різними вимогами, різних рівнів та соціальних статусів. Відповідно подорожуючим може бути як представник великої корпорації, що приїхав з діловою метою, так і студент, метою якого є Октоберфест.

Таким чином у курсовій роботі ми виконали завдання, що ставили перед собою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Александрова А. Ю. Экономика и териториальная организация международного туризма: уч. пособие / А. Ю. Александрова — М.: 1996. — 317 с.

2. Александрова А. Ю. Международный туризм: уч. пособие / А. Ю. Александрова — М.: 2001. — 250 с.

3. Бабкин А. В. Специальные виды туризма: учебник / А. В. Бабкин — М.: Феникс, 2008. — 252с.

4. Балабанов И. Т. Турисические особенности Германии: дис. канд. геогр. Наук. — М., 2010. — 22 с.

5. Вишневська О. О. Туристичне країнознавство: підручник / О. О. Вишневська, А.Ю. Парфіненко, В.І. Сідоров — Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011. — 594 с.

6. Відомі люди Німеччини. — [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.lgroutes.com/femous/index.htm.

1. http://www.lgroutes.com/index.htm — Сайт Любові Гуменник «Все про Німеччину».

7. Культурно-пізнавальні туристичні ресурси. — [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://redigo.ru/geo/Europe/Germany/places/attractions.

2. http://redigo.ru/ - Проект компанії SUP Media.

8. Любіцева О.О. Туристичні ресурси України: навч. пос. / О.О. Любіцева, Є.В. Панкова, В.І. Стафійчук — К.: Альтерпрес, 2007. — 369 с.

9. Мельниченко С. В. Соціально-економічне становище Німеччини: дис. докт. економ. наук. — К. 2011. — 20 с.

10. Музичний туризм. — [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://tyrrizm.ru/muzikalniy-turizm.html.

11. Об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. — [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.placename.ru/page-id-337.html.

ДОДАТОК А.

Карта орієнтації виробництва регіонів.

ДОДАТОК Б.

Гірськолижні курорти Німеччини.

ДОДАТОК В.

Біосоціальні ресурси.

ДОДАТОК Г.

Об'єкти охорони ЮНЕСКО.

ДОДАТОК Д.

Карта видів туризму.

ДОДАТОК Е.

Карта основних центрів пізнавального туризму.