Вплив годівлі та утримання

Головними факторами зовнішнього середовища, які істотно впливають на рівень і якість молочної продуктивності, є повноцінна годівля та фізіологічно зумовлені умови утримання. Підраховано, що в корови з річним надоєм 8000 кг з молоком з організму виводиться більш ніж 1000 кг сухих речовин. Тому для одержання високої молочної продуктивності потрібна повноцінна і безперебійна годівля корів як взимку, так і влітку.

Досвід багатьох господарств України свідчить, що з поліпшенням умов годівлі та утримання корови швидко підвищують молочну продуктивність. Особливо добре видно вплив поліпшення годівлі на продуктивність окремих тварин. Так, від однієї з рекордисток симентальської породи Зозулі 21 за другу лактацію одержали 2950 кг молока, а за умови поліпшення годівлі в четверту лактацію від неї надоїли 12 761 кг. Надій корови Орбіти 430 білоголової української породи за п’яту лактацію становив всього 1218, а за сьому, при оптимізації годівлі - 12 339 кг.

Проте навіть повноцінна нормована годівля не може забезпечити вищий надій тварини, ніж зумовлений спадковими властивостями та її фізіологічним станом. Отже, при високому генетичному потенціалі корови повноцінною годівлею можна підтримувати високий рівень лактації впродовж тривалого часу [15].

Нормована і повноцінна годівля впливає не лише на рівень надою, а й на склад молока. При недостатньому енергетичному живленні в корів спочатку знижуються надої, а потім зменшується і вміст жиру в молоці. Особливо негативно на вміст жиру в молоці впливає дефіцит перетравного протеїну в раціонах тварин [16].

Забезпечення корів належною годівлею ще не гарантує одержання високих надоїв. Існує безліч причин зменшення надоїв корів. Організаційні недоліки насамперед впливають на зоотехнічні та економічні показники роботи ферм і комплексів, зменшують продуктивність корів, призводять до їх захворювання і передчасного вибракування, підвищують затрати праці й коштів на виробництво продукції. Одні причини діють короткотривало, інші — постійно. Сукупний вплив їх на продуктивність досягає 20% і більше.

У практиці молочного скотарства непоодинокі випадки значного зниження вмісту жиру в молоці корів на початку пасовищного утримання. Це пов’язано з тим, що в цей період раціони з молодої трави бідні на клітковину, що пригнічує бродильні процеси в рубці, утворення оцтової кислоти і негативно позначається на синтезі молочного жиру [17].

Суттєвий вплив на молочну продуктивність корів мають умови утримання худоби, особливо температура, вологість і насиченість приміщень шкідливими газами (вуглекислотою, аміаком та сірководнем). Проте корови різних порід реагують на зміни умов утримання по-різному. Так, установлено, що з підвищенням температури зовнішнього середовища до 27 °C і вище надій у голландських корів знижувався на 50−75%. На таку ж величину зменшувався надій у джерсейських і швіцьких корів, але при температурах вище 29 °C.

Доведено, що температура зовнішнього середовища в межах +1.1…+23,9 °С не позначається негативно на хімічному складі молока корів європейських порід, але при температурах від +26,7 до +32,2 °С в молоці корів за рахунок жиру зростає кількість сухих речовин, зменшується кількість лактози і азотистих речовин.

Оптимальними параметрами зовнішнього середовища для великої рогатої худоби можна вважати: температура повітря +5… +15 °С, відносна вологість — 70…75%, обмін повітря на 1 ц маси тіла — 17 м³/год, швидкість руху повітря — 0,5 м/с, кількість вуглекислого газу не більше 0,25%, аміаку -20 мг/м³ сірководню -5 мг/м³.

На рівень молочної продуктивності корів узимку позитивно впливає моціон упродовж 1−2 год на відстань 2−3 км. При цьому відмічено підвищення вмісту жиру в молоці на 0,17−0,24%. Проте в жарку погоду, при температурі вищій ніж 25 °C, такої тривалості моціон може знижувати надій і вміст жиру в молоці [10].