Методика складання звіту про фінансові результати діяльності підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Фінансовий облік»

на тему: «Методика складання звіту про фінансові результати діяльності підприємства»

Студентки 3 курсу 3Б групи Гаркуша Л.Л.

м. Херсон 2014 рік Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи складання звіту про фінансові результати

1.1 Звіт про фінансові результати як об'єкт фінансового обліку

1.2 Економічна сутність та значення показників які впливають на фінансові результати

1.3 Особливості методології складання звіту про фінансові результати в міжнародній практиці

Розділ 2. Методика складання звіту про фінансові результати

2.1 Облік фінансових результатів як основа складання звіту про фінансові результати

2.2 Методика складання звіту про фінансові результати

2.3 Організація складання звіту про фінансові результати в умовах застосування інформаційних систем і технологій Висновки Список використаних джерел Додатки фінансовий результат звіт інформаційний Вступ Актуальність теми дослідження. Кожне підприємство України складає фінансову звітність, а у зв’язку з частими змінами в методиці її заповнення є актуальним на сьогоднішній день розкриття даної теми Мета та задачі дослідження. Мета даної роботи полягає в удосконаленні знань про методику складання звіту про фінансові результати.

Для досягнення наміченої мети в роботі поставлені і вирішені наступні задачі:

— розглядаються національні стандарти обліку, їх сутність, призначення;

— наведені міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності, їх суть та призначення;

— порівняння методики складання звіту про фінансові результати в Україні з методикою зарубіжних країн;

— наведено економічну сутність доходів і витрат;

— представлена організація складання звіту про фінансові результати в умовах застосування інформаційних систем і технологій;

— розглянуто рішення задачі за допомогою комп’ютерних технологій.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є методика складання звіту про фінансові результати підприємства.

Методологія та методика дослідження. Теоретико-методологічною основою курсової роботи є законодавчі акти та нормативні документи, матеріали наукових видань, аналітичні та статистичні матеріали, облікові та звітні дані підприємства.

Структура й обсяг роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел і додатку.

В вступі обґрунтована актуальність обраної теми, визначена мета, основні задачі, об'єкт дослідження, його методологія і методика дослідження.

В першому розділі «Теоретичні та методологічні основи складання звіту про фінансові результати» висвітлені питання сутності самого звіту про фінансові результати, значення показників які впливають на фінансові результати та особливості методології складання форми № 2 в міжнародній практиці.

В другому розділі «Методика складання звіту про фінансові результати» розглянуто облік фінансових результатів, методику складання звіту про фінансові результати та організацію складання звіту про фінансові результати в умовах застосування інформаційних систем і технологій.

У висновку сформульовані основні висновки щодо методики складання звіту про фінансові результати підприємства.

Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи складання звіту про фінансові результати

1.1 Звіт про фінансові результати як об'єкт фінансового обліку Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Нормативною базою для складання Звіту про фінансові результати є Національний (стандарт) Бухгалтерського Обліку 1. Але для більш глибшого розуміння суті нормативних джерел складання фінансової звітності, слід зазначити що базою для всіх П (с)БО та НП (с)БО є Міжнародні Стандарти Бухгалтерського Обліку та Фінансової Звітності. Отже, потрібно відштовхуватись саме від першоджерела — Міжнародних стандартів, оскільки в результаті глобалізації і розширення світових фінансових ринків зросла потреба в достовірній основі для визначення і порівняння фінансових результатів діяльності і фінансового стану підприємств, відображених у їхній фінансовій звітності.

Ефективність господарської діяльності підприємства оцінюється одержаними фінансовими результатами, зокрема прибутком, який обчислюється як різниця між доходами підприємства від реалізації продукції (робіт, послуг) і витратами на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг). Порядок формування прибутку підприємства відображають у Звіті про фінансові результати, який є складником квартальної та річної звітності. Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Основними поняттями, якими оперує ця форма звітності, є доходи, витрати, прибуток і збиток. Відповідно до зазначених стандартів доходи трактуються як збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). 16, c.91] Витрати — це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу. Виняток становлять операції, які приводять до зменшення капіталу за рахунок вилучення його або розподілу власниками, наприклад, викуп акцій або їх часток, вилучення вкладів і паїв, нарахування дивідендів власникам та виплата їх. 17, c. 91]

Перевищення суми доходів над сумою витрат, що пов’язані з ними, визначається як прибуток. Перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого було здійснено ці витрати, визначає збиток.

Одним із базових принципів побудови системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, який визначає дві обставини, що є надзвичайно важливими у формуванні звіту про фінансові результати. По-перше, фінансовий результат звітного періоду визначається порівнянням доходів, одержаних у цьому звітному періоді, з витратами, які було здійснено для одержання цих доходів. По-друге, доходи та витрати відображаються в обліку та звітності у момент їх виникнення незалежно від надходження чи сплати грошових коштів.

Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів. Для цього необхідно дотримуватися принципів визнання доходів і витрат, а саме: нарахування, відповідності, періодичності.

Принцип нарахування передбачає відображення результатів господарських операцій у тому звітному періоді, коли відбувається господарська операція, не враховуючи моменту отримання чи сплати грошових коштів, оскільки не завжди оплата грошових коштів збігається по звітних періодах з моментом здійснення господарської операції.

Принцип нарахування застосовується в поєднанні з принципом відповідності, який полягає у порівнянні доходів і витрат звітного періоду, тобто витрати, понесені для отримання доходу, повинні бути погоджені із цим доходом.

Таким чином, якщо підприємство визнало дохід від реалізації готової продукції в момент відвантаження її покупцям, то одночасно необхідно визнати собівартість реалізованої продукції. У даному випадку дохід визнається в момент збільшення активу — дебіторської заборгованості, а витрати — одночасно зі зменшенням активів (товарів).

Для визначення фінансового результату, виходячи з принципу періодичності, доходи та витрати підприємства розподіляються по звітних періодах.

Згідно з НП (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», звітним періодом є календарний рік, але для наявності оперативної інформації для прийняття управлінських рішень установлені проміжні звітні періоди — місяць, квартал. Для новоствореного підприємства перший звітний період може бути меншим ніж 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

Доходи, витрати і фінансовий результат діяльності підприємства визначаються наростаючим підсумком за звітний період.

Правильне застосування вказаних принципів дає можливість достовірно визнати і порівняти суму доходу і відповідних витрат кожного звітного періоду.

Система бухгалтерського обліку має забезпечити повну, достовірну інформацію про доходи, витрати, прибутки (збитки) підприємства за звітний період. Така інформація є основою для аналізу і прийняття управлінських рішень.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття в фінансовій звітності встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід». Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Крім того, окремими положеннями встановлено норми визнання доходу в результаті інших операцій.

1.2 Економічна сутність та значення показників які впливають на фінансові результати В діяльності будь-якого підприємства найважливішу роль відіграє фінансовий результат, оскільки від нього залежить не лише майбутнє підприємства, а й держави. тому, що з доходів утворюється ряд державних фондів, які йдуть на підтримку різних бюджетних програм та інші важливі заходи, а також утворення фондів підприємства, та поповнення його власних коштів.

Неодмінною умовою успішного функціонування господарюючих суб'єктів при переході до ринкової економіки є обов’язкове забезпечення самоокупності витрат своїми доходами, а також прибутковості, самофінансування.

Основним показником результату фінансово-господарської діяльності підприємства — є фінансовий результат, прибуток або збиток.

Поняття «прибутку» має різне значення з погляду підприємства, споживача, держави. Але у всіх випадках воно означає вигоду. Якщо підприємство (фірма) працює прибутково (у нормальних умовах господарювання), то це свідчить про те, що клієнт, скористається послугами саме цієї фірми, одержить задоволення від її виконання (якщо у нього є вибір), а держава (суспільство) може за рахунок податків вирішувати пріоритетні соціальні завдання.

Наявність прибутку дозволяє задовольняти економічні інтереси держави, підприємства, робітників і власників. Об'єктом економічних інтересів держави є та частка «прибутку», яку сплачує підприємство у вигляді податку на прибуток і яку суспільство використовує для вирішення соціальних завдань. Економічні інтереси підприємства полягають у збільшенні частки прибутку, що залишається у його розпорядженні. За рахунок нього вирішуються виробничі та соціальні завдання розвитку підприємства. Інтереси працівників у збільшенні прибутку пов’язані із створенням можливостей для покращення матеріального стимулювання і підвищення рівня їх соціального розвитку. Власники також зацікавлені в рості прибутковості підприємства, бо цим самим збільшуються дивіденди, забезпечується ріст їх капіталу.

Доходом підприємства визнається збільшення економічних вигод внаслідок надходження активів або погашення зобов’язань, що приводить до збільшення капіталу цього підприємства за винятком частини капіталу, який приростає за рахунок внесків учасників (власників), — приблизно так сформульоване визначення цього терміну в НП (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» .

Слід лише уточнити, що під надходженням активів у цьому випадку не завжди потрібно розуміти матеріалізоване надходження, набагато частіше — факт визнання зростання доходів, тобто момент нарахування дебіторської заборгованості, капіталу, що приводить до зростання. Так, при нарахуванні дебіторської заборгованості покупців (замовників) збільшується розмір капіталу в частині, відповідній приросту чистих активів, закладеному в обсязі виручки від реалізації кінцевої послуги діяльності підприємства.

Отже, доходом підприємства визнається збільшена економічних вигод внаслідок надходження активів (пред'явлення рахунка до отримання) або скасування зобов’язань, що приводить до збільшення капіталу цього підприємства, за винятком частини капіталу, який приростає за рахунок внесків учасників (власників).

Він є основним узагальнюючим показником, в якому органічно поєднані та взаємопов'язані всі сторони фінансово-господарської діяльності. Крім цього, що прибуток характеризує остаточний фінансовий результат діяльності підприємства, розмір його грошових нагромаджень, він є головним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, а платежі до бюджету від прибутку — важливий елемент доходів держави. Це означає, що доходи підприємства повинні задовольняти не лише його фінансові потреби, але й потреби держави на фінансування суспільних фондів споживання, розвиток науки, освіти, охорони здоров’я, проведення екологічних заходів тощо. Величина прибутку підприємства визначається, як різниця між грошовою виручкою за реалізовану (надану) послугу і собівартістю цієї послуги. Такий прибуток прийнято називати — прибуток від реалізації. Крім того, прибуток від реалізації збільшується за рахунок різних надходжень (позареалізаційних доходів) або зменшується на суму позареалізаційних втрат. Такий прибуток називається балансовим. Позареалізаційні втрати, як правило, є результатом безгосподарності та порушення розрахунково-платіжної дисципліни підприємства, та ведуть до зменшення очікуваного прибутку чи збитковості (різні штрафи, пені, неустойки, списання дебіторської заборгованості та інші).

Витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Із зменшенням активів виникають такі витрати:

Ш списання матеріалів на виробництво продукції, для ремонту основних засобів, на адміністративні цілі;

Ш нарахування амортизації;

Ш списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП, що стали непридатними;

Ш втрати від знецінення запасів;

Ш нестачі запасів (сировини, комплектуючих виробів, готової продукції, товарів);

Ш нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, яка не може бути сплачена;

Ш благодійні внески;

Ш належні до сплати або сплачені штрафи, пені, неустойки.

Зобов’язанням, як уже зазначалося, є заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють економічні вигоди.

До витрат, що збільшують зобов’язання, належать нарахування:

Ш заробітної плати працівникам підприємства, які перебувають із ним у трудових відносинах;

Ш податків, зборів, обов’язкових платежів;

Ш відрахувань на обов’язкове і добровільне страхування;

Ш орендної плати, комунальних послуг, витрат зв’язку, послуг з реклами;

Ш послуг сторонніх організацій (юридичних, аудиторських, консультаційних, медичних).

Усі витрати підприємства, згідно з П (С)БО 16, поділяють на виробничі, операційні та інші витрати діяльності.

Як бачимо позитивний фінансовий результат (прибуток) відіграє дуже важливе значення у діяльності підприємства.

Основою для перевірки фінансових результатів є бухгалтерська звітність, зокрема «Звіт про фінансові результати» .

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена в фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний період відображаються у Звіті про фінансові результати, що складається згідно з Національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1. Цим Положенням визначені зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Для малих підприємств може передбачатися спрощена форма Звіту про фінансові результати.

Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку, а на підставі цього обліку в Звіті про фінансові результати у момент їх виникнення, а не в момент надходження або сплати грошей (спосіб нарахування).

При способі нарахування дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників). Витрати відображаються у звіті в момент вибуття активу або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам). Згортання (перекриття) доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Стандартом «Звіт про фінансові результати» (пункти 12−37) встановлено економічний зміст статей доходів і витрат та порядок визначення прибутку (збитку) за звітний період. Вимоги до звіту Про фінансові результати визначають і вимоги до організації та ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат підприємства. Як і в Звіті про фінансові результати, так і в бухгалтерському обліку виділяють статті, що дають можливість визначити фінансовий результат від звичайної діяльності та надзвичайних подій, а також у складі звичайної діяльності - від основної та іншої діяльності (фінансової та інвестиційної). Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для об'єктивної оцінки діяльності підприємства. Особливість відображення в бухгалтерському обліку з 28 лютого 2013 року фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства в тому, що протягом року фінансовий результат визначається оперативно в Звіті про фінансові результати, а в бухгалтерському обліку він відображається заключними записами по підсумку за звітний рік. Протягом року на рахунках класів 7 «Доходи і результати діяльності» та 9 «Витрати діяльності» відображаються і накопичуються відповідно доходи та витрати, що дає можливість складати проміжну звітність про фінансові результати (квартальну, піврічну). В кінці року рахунки доходів і витрат закриваються перенесенням сальдо з цих рахунків на рахунок 79 «Фінансові результати». На рахунку 70 «Доходи від реалізації» відображається виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), нарахована або отримана підприємством у звітному періоді наростаючим підсумком з початку року. Для визначення на цьому рахунку чистого доходу підприємства на дебеті рахунку 70 «Доходи від реалізації» відображають податки, що підлягають сплаті з доходу (податок на додану вартість і акцизний збір), а також частину доходу, що передається іншим підприємствам за договорами про спільну діяльність, за договорами комісії і ін. На рахунку 71 «Інший операційний дохід відображаються дохід від реалізації інших оборотних активів, іноземної валюти, дохід від операційної оренди активів, одержані штрафи, пені, неустойки та інші доходи.

На рахунку 74 «Інші доходи» відображаються доходи від інших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності (від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, від реалізації фінансових інвестицій, від реалізації майнових комплексів та інші.

На рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображається виробнича собівартість готової продукції (робіт, послуг) або собівартість придбаних товарів, реалізованих у звітному періоді.

На рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» відображаються витрати на дослідження і розробки, собівартість реалізованих виробничих запасів, іноземної валюти, визнані штрафи, пені, неустойки та інші витрати операційної діяльності.

На рахунку 97 «Інші витрати» відображаються витрати від інших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності (собівартість реалізованих основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інвестицій, реалізованих майнових комплексів та інші.

З метою розмежування доходів і витрат від звичайної діяльності (операційної або основної та іншої), а також надзвичайних подій для обліку доходів і витрат Планом рахунків передбачені відповідні взаємопов'язані субрахунки. Наприклад, доходи і витрати підприємства обліковуються на окремих субрахунках до рахунків 70 «Доходи від реалізації», 90 «Собівартість реалізації» і 79 «Фінансові результати» .

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» для розмежування доходів від основної діяльності має субрахунки:

701 «Дохід від реалізації готової продукції» ,

702 «Дохід від реалізації товарів» ,

703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» .

704 «Вирахування з доходу.

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» для розмежування витрат на основну діяльність має субрахунки:

901 «Собівартість реалізованої готової продукції» ,

902 «Собівартість реалізованих товарів» ,

903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» .

Рахунок 79 «Фінансові результати» для розмежування в обліку фінансових результатів від звичайної діяльності і надзвичайних подій має субрахунки:

791 «Фінансовий результат від основної діяльності» ,

792 «Фінансовий результат від фінансових операцій» ,

Враховуючи, що підприємства звичайно здійснюють різні види основної діяльності (виробництво продукції, роботи, послуги, торгівля тощо), а для обліку фінансових результатів від основної діяльності на рахунку 79 «Фінансові результати» виділено один субрахунок, то в аналітичному обліку до субрахунку 791 «Фінансовий результат від основної діяльності» необхідно виділити фінансові результати за видами основної діяльності аналогічно як це зроблено на рахунках 70 «Доходи від реалізації» і 90 «Собівартість реалізації». Без цього не можливий ефективний аналіз фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Сальдо рахунків 74 «Інші доходи» і 97 «Інші витрати» списуються в кінці року на субрахунок 793 «Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності». В такий спосіб визначається фінансовий результат від іншої звичайної діяльності.

Записи в синтетичному обліку протягом року за кредитом рахунків доходів та за дебетом рахунків витрат здійснюють в кореспонденції рахунків, вказаній до кожного рахунку в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку.

Протягом року фінансовий результат від господарсько-фінансової діяльності підприємства — прибуток або збиток визначається оперативно без відображення на бухгалтерських рахунках тільки в Звіті про фінансові результати підприємства. Аналогічно визначається фінансовий результат від фінансових операцій та від надзвичайних подій.

Необхідно підкреслити, що на виробничих підприємствах собівартість випущеної готової продукції, незавершеного виробництва та реалізованої продукції визначаються за виробничою собівартістю. Загальногосподарські та інші витрати до собівартості продукції не включаються і відображаються на окремих рахунках 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші операційні витрати» і списуються безпосередньо на дебет субрахунку 791 «Фінансовий результат від основної діяльності» в установленому порядку в кінці року.

На торговельних підприємствах до собівартості реалізованих товарів, що обліковуються на субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» за ПСБО 9 «Запаси» відносяться витрати на придбання товарів, на доставку їх та доведення до придатного для реалізації стану. На рахунках 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати обігу» торговельні підприємства обліковують витрати обігу торгів

1.3 Особливості методології складання звіту про фінансові результати в міжнародній практиці

Економічна ситуація, що склалася за період становлення незалежності нашої держави та входження її в світову спільноту, потребує значних структурних змін, а також зумовлює закономірну необхідність масштабного реформування системи бухгалтерського обліку та звітності.

Зараз в Україні триває реалізація програми реформування бухгалтерського обліку та фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів. Все більше вітчизняних підприємств для залучення інвестицій, стикаються з необхідністю представляти фінансові результати своєї діяльності згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). Адже застосування міжнародних стандартів на підприємстві забезпечує прозорість фінансової звітності, показує правдивість фінансового становища і результатів діяльності компаній.

Звіт про фінансові результати є складовою фінансової звітності та становить головне джерело інформації про результати господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітній період. Ця форма звітності дає можливість оцінити успішність діяльності підприємства, а також визначити за рахунок яких джерел здійснюється фінансування підприємства. Однак, не дивлячись на те що Національні стандарти бухгалтерського обліку, які регулюють складання фінансової звітності, складалися на основі Міжнародних стандартів фінансової звітності існують вагомі відмінності.

У сучасних умовах фінансова звітність є основним джерелом інформації для широкого кола осіб. У зв’язку з чим, вона повинна бути достовірною і дозволяти кваліфікованому користувачеві робити на її основі правильні висновки про фінансовий стан і результати діяльності організації та приймати відповідні обґрунтовані рішення. Відповідно до вимог МСБО 1 «Подання фінансових звітів» та Положення бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» характеризує доходи, витрати і фінансові результати діяльності організації за звітний період. [2]

Відповідно до вимог чинного законодавства в Україні існує регламентована форма Звіту про фінансові результати, в той час, як облікова практика зарубіжних країн свідчить, що у більшості із них не існує стандартної форми Звіту про прибутки та збитки. У зв’язку з цим підприємства мають право вибору форми цього Звіту і при його складанні використовуються два формати: одноступеневий та багатоступеневий.

За одноступеневим форматом складається Звіт про прибутки та збитки він має два розділи. В першому розділі міститься перелік усіх доходів, одержаних за звітний період, а в другому — перелік усіх витрат. Різниця між загальною сумою доходів і витрат відображає фінансовий результат діяльності підприємства (прибуток або збиток).

За багатоступеневим форматом складається Звіт про прибутки та збитки і містить інформацію, яка відображає послідовний процес формування прибутку за видами діяльності (прибуток від основної (операційної) діяльності, від фінансової діяльності, екстраординарних ситуацій та інші подібні показники). Незважаючи на ідентичність показників, що формуються в звіті про прибутки та збитки в вітчизняних та зарубіжних організаціях, між ними існують методологічні розбіжності в побудові інформації. Так, в Україні організації формують виручку від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом ПДВ, акцизів і аналогічних обов’язкових платежів) на основі надходжень, пов’язаних з виконанням робіт і наданням послуг, здійсненням господарських операцій. Ці надходження є доходами від звичайних видів діяльності, визнаних організацією в бухгалтерському обліку відповідно до умов, визначених для її визнання, і в сумі, обчисленої в грошовому вираженні, включаючи умови договорів з продажу продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг з урахуванням знижок, сумових різниць, змін умов договору, розрахунків не грошовими засобами і т. п. Чистий обсяг продажів закордоном (зокрема в США) розраховується додатком до валової виручки від реалізації продукції величини представлених постачальниками знижок і вирахуванням вартості продукції, повернутої покупцями, і сум знижок, наданих покупцям. [4]

Міжнародними стандартами також передбачено складання Звіт про фінансові результати, але звітна форма, встановлена МСФЗ 1, має іншу назву — Звіт про прибутки і збитки. Крім назви, згадані звіти відрізняються за формою та змістом (табл. 1). 11, 718]

Таблиця 1.1 Порівняння національного та міжнародного стандарт Ще однією відмінністю між Звітами виступають статті інші доходи і витрати, які в зарубіжній практиці мають назву: «Випадкові прибутки/збитки». Дані доходи і витрати (прибутки і збитки) за допомогою приєднання їх до прибутків (збитків) від продажу (в Україні) або до прибутку від операційної діяльності (за кордоном) формують показник «Прибуток до оподаткування» (назва його ідентична). Міжнародним стандартом, який регулює визначення прибутку (збитку) за період, є МСФЗ 8 «Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці». Метою цього стандарту є визначення класифікації, розкриття інформації та облікового підходу до певних статей звіт про прибутки та збитки з тим, щоб усі підприємства складали і подавали звіти про прибутки та збитки на послідовній основі. Це сприяє зі ставності як фінансових звітів підприємства за попередні періоди, так зі ставності з фінансовими звітами інших підприємств. Що ж стосується вітчизняного обліку то, Національні положення бухгалтерського обліку не містять основи, які б регламентувало порядок обліку прибутку (збитку).

Крім того МСБО 1 «Подання фінансових звітів» передбачає необхідність розкриття у Звіті про прибутки та збитки або у пояснювальних примітках до фінансової звітності інформації про суму дивідендів на акцію, оголошену чи запропоновану за період, який охоплюють фінансові звіти. [7]

У вітчизняній звітності це не вимагається, але, на нашу думку слід відображати інформацію щодо коригування прибутку відповідно до особливостей облікової політики організації та приводити дану інформацію у вигляді довідки до фінансової звітності в частині зміни облікової політики, зміни облікових оцінок і виправлення помилок. На сучасному етапі багато країн вносять зміни та розробляють нові національні облікові стандарти, які відповідають МСФЗ. Україна не є виключенням, і з 2000 року продовжує процес реформування бухгалтерського обліку.

Розділ 2. Методика складання звіту про фінансові результати

2.1 Облік фінансових результатів як основа складання звіту про фінансові результати Основою складання Звіту про фінансові результати є узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної, фінансової, надзвичайної діяльності підприємства (за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76) та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності й надзвичайних подій (за кредитом рахунку 79) призначено Журнал 6. У розділі ІІ Журналу 6 накопичуються аналітичні дані про окремі складові доходів підприємства.

На підставі первинних документів дані про доходи та фінансові результати діяльності відображаються в облікових регістрах, які потім використовуються для заповнення Головної книги та фінансової звітності (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Порядок відображення доходів у журнальній формі ведення ефективні управлінські рішення.

Записи для заповнення Журналу 6 здійснюються на підставі первинних документів і зведених відомостей про доходи та фінансові результати діяльності. Інформація, що наведена в Журналі 6, використовується для складання Звіту про фінансові результати, тому цей обліковий регістр є своєрідним інформаційним носієм, правильне розуміння якого дозволяє приймати бухгалтерського обліку.

Рис. 2.2 Використання даних Журналу 6 для заповнення звіту про фінансові результати У Журналі 5 відображаються дані за дебетом рахунку 23 «Виробництво» та всіх рахунків дев’ятого класу (90, 91, 92, 93, 94 та 99) у кореспонденції з кредитом рахунків, які формують собівартість продукції (прямі та загальновиробничі витрати), а також тих, які переносяться з інших Журналів.

У випадках, коли підприємство веде облік витрат за елементами, необхідно використовувати для узагальнення витрат Журнал 5А. Цей журнал відрізняється від Журналу 5 тим, що в ньому в розділі ІІІ Б відображаються витрати за елементами, які після цього переносяться в розділ ІІІ А — витрати діяльності.

Для складання Журналів 5 і 5А використовуються дані первинних документів, накопичувальних відомостей, аркушів-розшифровок, інших журналів тощо.

На підставі первинних документів дані про витрати діяльності відображаються в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для заповнення Головної книги та фінансової звітності.

Дані Журналів 5 (5А) використовуються для складання Звіту про фінансові результати (рис. 2.4).

Згідно з Н (С)БО 1 деталізації за елементами витрат підлягають не тільки витрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг), але й всі операційні витрати.

Рис. 2.3 Порядок відображення витрат діяльності при журнальній формі обліку На дебеті рахунка 79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток, на кредиті - суми в порядку закриття рахунків обліку доходів.

Кредитове сальдо на рахунку 79 при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» .

Рис. 2.4 Використання даних Журналу 5 (5А) для заповнення Звіту про фінансові результати На рахунку 791 «Результати операційної діяльності» визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства. На дебеті субрахунку 791 «Результати операційної діяльності» відображається сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості і реалізованої готової продукції, товарів, робіт, послуг, (90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративних витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»), на кредиті - сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід») (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Типові бухгалтерські записи за субрахунком 791 «Результати операційної діяльності»

На субрахунку 792 «Фінансові результати від фінансових операцій» визначається прибуток (збиток). На дебеті субрахунку 792 «Фінансові результати від фінансових операцій» відображається списання фінансових витрат з рахунків 95 «Фінансові витрати» та 96 «Втрати від участі в капіталі», на кредиті субрахунку — списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Типові бухгалтерські записи за субрахунком 792 «Результати операційної діяльності»

На субрахунку 793 «Фінансові результати від іншої звичайної діяльності» визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. На дебеті субрахунку 793 «Фінансові результати від іншої звичайної діяльності» відображається списання витрат з рахунку 97 «Інші витрати», на кредиті - списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства (табл. 2.3). За субрахунком 794 «Фінансові результати від надзвичайних подій» визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій.

Таблиця 2.3 Типові бухгалтерські записи за субрахунком 793 «Результати операційної діяльності»

Звіт про фінансові результати призначений для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі Звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути визначений за такою послідовністю:

1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

2. Розрахунок валового прибутку (збитку);

3. Визначення фінансового результату — прибутку (збитку) від операційної діяльності;

4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування;

5. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності;

6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Як економічна категорія, дохід (виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманим від продажу продукції, товарів, робіт, послуг.

Чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) розраховують як різниця між отриманим доходом (виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і сумою податків (ПДВ + Акцизний збір + Інші вирахування з доходу) (табл.2.4).

Таблиця 2.4 Господарські операції з обліку реалізації продукції

Прибуток є рушійною силою ринкової економіки, джерелом економічного і соціального розвитку підприємства й держави, критерієм ефективності діяльності. Як економічна категорія прибуток відображає кінцеву грошову оцінку господарської діяльності та є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур. У загальному вигляді, прибуток — це різниця між доходами від певної діяльності й витратами на її здійснення. Отже, прибуток — це позитивна форма фінансових результатів, яка є рушійною силою, метою підприємницької діяльності та показником її ефективності. Збитки — це перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати [16, с. 622].

Валовий прибуток (збиток) розраховують як різницю між отриманим чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (табл.2.5).

Таблиця 2.5 Господарські операції з списання собівартості продукції

У собівартості продукції як синтетичному показнику відображаються всі аспекти діяльності підприємства. Від її рівня при інших не змінних умовах залежить рівень прибутку. Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові ресурси у процесі виготовлення продукції, виконання робіт та надання послуг, тобто чим меншою є собівартість, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більшим буде прибуток і рівень рентабельності продукції.

Собівартість готової продукції, виробленої за звітній період, розраховують таким методом: до залишку незавершеного виробництва на початок періоду додають витрати на виробництво звітного періоду і віднімають залишок незавершеного виробництва на кінець звітного періоду.

Собівартість реалізованої продукції визначають: до залишку готової продукції на початок звітного періоду додають собівартість продукції, виробленої за звітній період і віднімають залишок готової продукції на кінець звітного періоду.

Фінансовий результат від операційної діяльності (прибуток) розраховують як суму валового прибутку від операційної діяльності та інших операційних доходів від операційної діяльності за мінусом адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Фінансовий результат від операційної діяльності (збиток) розраховують як суму валового збитку, отриманого від операційної діяльності та адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток) розраховують як суму фінансового результату операційної діяльності та доходу від участі в капіталі, інших фінансових доходів, інших доходів за мінусом фінансових витрат, втрат від участі в капіталі та інших витрат. Фінансовий результат від звичайної діяльності (збиток) розраховують як суму збитку, одержаного від операційної діяльності та фінансових витрат, втрат від участі в капіталі та інших втрат. Прибуток від звичайної діяльності розраховують як різницю між одержаним прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та податком на прибуток. Збиток від звичайної діяльності - це сума одержаного збитку за звітній період (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Господарські операції з обліку податку на прибуток

Розрахунок податку на прибуток:

(Дохід від реалізації - ПДВ — Акцизний збір — Собівартість — Знос)* Ставку податку. (2112 — 352 — 900)* 25% = 215 (грн.)

Чистий прибуток звітного періоду визначають сумою одержаного прибутку від звичайної діяльності (фінансовий результат) і доходу від надзвичайної діяльності за мінусом податку на прибуток від надзвичайної діяльності, витрат від надзвичайної діяльності з урахуванням зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності.

Збиток звітного періоду визначають сумою одержаного збитку від звичайної діяльності та витрат від надзвичайної діяльності з урахуванням зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності.

2.2 Методика складання звіту про фінансові результати Зміст і форма Звіту про фінансові результати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку НП (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», який є аналогом Звіту про прибутки та збитки за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку МСБО 1. Це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Вимоги цього Звіту стосуються підприємств, організацій, установ та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Складання консолідованого Звіту про фінансові результати визначається окремим П (С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність» .

Звіт про фінансові результати (форма № 2) (Звіт про сукупний дохід) складається із чотирьох розділів:

1. Фінансові результати.

2. Сукупний дохід.

3. Елементи операційних витрат.

4. Розрахунок показників прибутковості акцій.

Розділ 1 «Фінансові результати» побудований згідно з класифікацією доходів і витрат за видами діяльності та функціонуваннями, що забезпечує послідовне зіставляння доходів і витрат для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду (рис. 2.5).

У «Звіті про фінансові результати» діяльність підприємства, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталів, наведені статті, пов’язані з цими видами діяльності:

— Дохід від участі в капіталі (код 2200);

— Інші фінансові доходи (код 2220);

— Інші доходи (код 2240);

— Фінансові витрати (код 2250);

— Витрати від участі в капіталі (код 2255);

— Інші витрати (2270).

Рис. 2.5 Класифікація видів діяльності підприємства Розділ 1 «Фінансові результати». За умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена, дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язання, які призводить до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).

За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображаються у Звіті про фінансові результати на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Витрати слід негайно відображати у Звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами підприємства.

Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Доходи і витрати наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила).

У статті «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» (код рядка 2000) відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

У статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» (код рядка 2050) показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послу) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» .

Валовий прибуток (збиток) (код рядка 2090, 2095) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

У статті «Інші операційні доходи» (код рядка 2120) відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) та ін.

У статті «Адміністративні витрати» (код рядка 2130) відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

У статті «Витрати на збут» (код рядка 2150) відображаються витрати, пов’язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.

У статті «Інші операційні витрати» (код рядка 2180) відображаються собівартість реалізованих виробничих запасів, відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», витрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (окрім витрат, що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).

Фінансовий результат від операційної діяльності (код рядків 2190, 2195) визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

У статті «Дохід від участі в капіталі» (код рядка 2200) відображається дохід отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

У статті «Інші фінансові доходи» (код рядка 2220) показуються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються методом участі в капіталі).

У статті «Інші доходи» (код рядка 2240) показується дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від не операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

У статті «Фінансові витрати» (код рядка 2250) показуються витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.

У статті «Втрати від участі в капіталі» (код рядка 2255) відображається збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства облік яких провадиться методом участі в капіталі.

У статті «Інші витрати» (код рядка 2270) відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від поопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Фінансовий результат до оподаткування (код рядків 2290, 2295) визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

У статті «Витрати (дохід) з податку на прибуток» (код рядка 23 090) показується сума податків на прибуток від звичайної діяльності визначена згідно з Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток» .

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та суми податків на прибуток.

Чистий фінансовий результат розраховується (коди рядків 2350, 2355) як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

У розділі 2 звіту про фінансові результати наводиться інформація про інший сукупний дохід та розраховується сукупний дохід підприємства, отриманий у звітному періоді.

У статті «Дооцінка (уцінка) необоротних активів» наводиться сума дооцінки об'єктів основних засобів та нематеріальних активів, зменшена на суму уцінки таких об'єктів протягом звітного періоду в межах сум раніше проведених дооцінок, віднесення сум дооцінки до нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

У статті «Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів» наводиться сума зміни балансової вартості об'єктів хеджування у порядку, визначеному Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2001 року за № 1050/6241 (зі змінами).

У статті «Накопичені курсові різниці» наводиться сума курсових різниць, які відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 року за № 515/4736 (зі змінами), відображаються у складі власного капіталу та визнаються в іншому сукупному доході.

У статті «Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств» наводиться частка іншого сукупного доходу асоційованих, дочірніх або спільних підприємств, облік фінансових інвестицій в які ведеться за методом участі в капіталі.

У статті «Інший сукупний дохід» наводиться сума іншого сукупного доходу, для відображення якого за ознаками суттєвості неможна було виділити окрему статтю, або який не може бути включений до інших статей, наведених у цьому розділі.

Інший сукупний дохід до оподаткування визначається як алгебраїчна сума дооцінки (уцінки) необоротних активів, дооцінки (уцінки) фінансових інструментів, накопичених курсових різниць, частки іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств та іншого сукупного доходу.