Лінгвистичне забезпечення САПР

Мови програмування — мови, призначені для написання програмного забезпечення.

До мов програмування висуваються вимоги:

• — зручність використання;
• — універсальність;
• — ефективність об'єктних програм.

Зручність використання вимірюється в затратах часу програміста на освоєння мови і напису програм на даній мові.

Ефективність об'єктних програм визначається властивостями транслятора, що використовується. Ефективність оцінюється затратами машинного часу і пам’яті на виконання програм.

З позиції універсальності і ефективності об'єктних програм найкращими властивостями володіють машинно-орієнтовані мови. Машинно-орієнтовані мови називаються мовами асемблера або автокодами. Але ці мови не зручні для людини, їх використання знижує продуктивність праці програмістів.

Структура лінгвістичного забезпечення САПР Мови проектування — мови, призначені для опису інформації про об'єкти і задачі проектування, більшість цих мов відносяться до засобів користувача САПР.

Вхідні мовислужать для задання вихідної інформації про об'єкти і задачі проектування і включають в себе мови опису об'єкта і мови опису завдань Перші слугують для опису властивостей об'єкта, другі - для опису завдань для виконання проектних операцій і процедур.

Вихідні мови використовуються для представлення результатів виконання проектних процедур.

Мови супроводжування застосовуються для коректування і редагування даних при виконанні проектних процедур.

Мови управління — слугують для представлення управляючої інформації для програмно-управляючого обладнання, наприклад, пристроїв документування і технологічних автоматів.

Проміжні та внутрішні мови — призначені для представлення інформації на певних стадіях обробки в ЕОМ.

Діалогові мови. Лінгвістичне забезпечення діалогових режимів проводиться діалоговими мовами. Фактично діалогова мова об'єднує в собі засоби мов вхідних, вихідних і супроводження і слугує для оперативного обміну інформації між людиною і EOМ. Розрізняють пасивний і активний діалогові режими діалогової мови.

В пасивному діалоговому режимі ініціатива діалогу належить ЕОМ. Звернення EОМ до користувача може бути таких типів:

• — запитання;
• — інформаційне повідомлення;
• — підказка.

Запитання — передбачаються в тих випадках, коли від людини потрібно або задання вхідних даних, або вибір між можливим продовженням проектування. При запитанні вхідних даних ЕОМ висвічує на екрані шаблон, у якому міститься питання і позиції, в які необхідно ввести відповідь. При запитанні подальшого проектування на екрані висвітлюється меню — декілька варіантів вибору відповіді. Інформаційне повідомлення використовується для передачі користувачу проміжних і кінцевих результатів рішення, а також для відомостей про стан завдання. На ці повідомлення не потрібно реакції користувача.

Підказки — застосовують в тих випадках, коли дії користувача помилкові.

В активному діалоговому режимі ініціатива діалогу може бути двостороння — можливості перерви обчислювального процесу має як користувач так і ЕОМ. Активні діалогові мови можуть бути близькі до природній мові людини, але з обмеженим набором можливих слів фраз. Для активного діалогу потрібно набагато складніше програмне забезпечення, ніж для пасивного.