Висновок. 
Альтернативні джерела енергії та можливості їх використання в Україні

В Україні є великий потенціал використання альтернативної енергетики, але, щоб його використовувати потрібно розробити національні і регіональні програми та нормативно-правові акти для реалізації цього енергетичного потенціалу. А також залучення значних інвестицій з боку держави. Енергетичної незалежності можна досягнути завдяки українським вченим, які розробляють та винаходять нові пристрої для енергетики. Наприклад, вчені з Миколаєва отримують синтетичну нафту, шляхом спеціальної обробки пластмасових ящиків, пластикових пляшок та поліетиленових пакетів. Також вчені створили установку, завдяки якій з використаних гуми та шин можна отримувати бензин. Українські вчені мають в своєму активі розробки з нових напрямків атомної енергетики. Практично використання атомного горіння відкриває можливість прориву до нових ефективних та безпечних технологій в галузі альтернативної енергетики та забезпечує Україні членство в світовому елітному енергетичному клубі.

Теоретичні розробки українських вчених і фактичні дані, отримані ними в процесі вивчення газових гідратів Чорного моря, підтверджують доцільність проведення експериментальних досліджень з метою розробки і запровадження технологій видобутку метану із газогідратів Чорного моря для потреб економіки України.

На превеликий жаль зростання використання альтернативних і відновлюваних джерел енергії відбувається за ініціативи окремих фізичних осіб та колективів без підтримки з боку держави, тому доцільним з боку держави є фінансова підтримка підприємств в питанні впровадження у виробництво технологій використання альтернативних і відновлюваних джерел енергії.

Україна, завдяки інтенсивному розвитку відновлюваної енергетики, може значно підвищити темпи зростання власної економіки, а також посилити енергонезалежність від зовнішніх постачальників традиційних енергоресурсів і знизити шкідливий вплив на навколишнє середовище і клімат.

Основними проблемами, що перешкоджають успішній реалізації проектів енергоефективності та альтернативної енергетики в Україні є:

• — відсутність стимулів економії енергетичних ресурсів при виробництві, транспортуванні та споживанні енергії;
• — недостатньо ефективні тарифи;
• — слабкі правові та економічні норми, які впливають на інвестиційний клімат.

Для прискорення розвитку та впровадження у виробництво новітніх сучасних технологій освоєння альтернативних, відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії Учасники конференції REU 2013 підготували до розгляду Державної служби геології та надр України та Міністерства екології та природних ресурсів України пропозиції, які повинні забезпечити нарощування енергетичного потенціалу України. Суть таких пропозицій полягає в наступному:

• — з метою більш повного використання в економіці України наявного потенціалу альтернативних, відновлюваних і нетрадиційних енергетичних ресурсів для досягнення зменшення залежності України від імпорту енергоносіїв активізувати наукові дослідження за найважливішими стратегічними напрямками оновленої енергетичної стратегії України та підготувати «Концепцію розвитку нетрадиційних, альтернативних і відновлюваних джерел енергії до 2030 року»;
• — активізувати наукові дослідження нетрадиційних джерел вуглеводнів (важкої високов’язкої нафти і бітумів, газу з щільних і сланцевих порід, водорозчиненого і вугільного метану, а також газових гідратів) з метою створення сучасних новітніх технологій їх пошуків, розвідки і розробки для зміцнення енергетичної бази України;
• — для підвищення ефективності впровадження відновлюваних джерел енергії в Україні необхідно забезпечити більш широке використання комплексування різних видів відновлювальних джерел енергії, що дозволить забезпечити неперервне постачання енергії до об'єктів споживання. Для вирішення даної задачі потрібно в першу чергу створити теоретично — методичні засади побудови і принципи реалізації комплексних систем енергопостачання на основі відновлюваних джерел енергії та забезпечити з боку держави підтримку таких наукових досліджень і впровадження їх результатів у виробництво.