Екстер'єр. Палац дожів у Венеції

Неначе в насмішку над усіма законами архітектури верхня масивна частина Палацу дожів покоїться на легких ажурних арках. При першому погляді здається, що будівля перекинута фундаментом догори і дахом вниз, настільки нелогічна сама система її фасаду: дві стрічки слабких опор внизу і висока суцільна стіна вгорі. У 1577 році чергова пожежа знищила одне крило будівлі і Антоніо де Понті, творець моста Ріальто, відновив первинний вигляд будівлі.

Спочатку здається, що всі архітектурні елементи фасаду пов’язані між собою якось нелогічно, несподівано і неначе випадково. А в той же час все тут привабливо, свіжо і яскраво, повно життя і радості, все художньо насичено і, кінець кінцем, розумно. Відкрита аркадна галерея першого поверху — це не художній каприз, а чудове укриття від південного сонця. Це місце, де будь-якому перехожому приємно відпочити і помилуватися звідси видом одного з найпрекрасніших у світі архітектурно-природних пейзажів.

Галерея другого поверху — це повітряний балкон, що затінює з півдня і з заходу порівняно невеликі офіційні приміщення. Комбінація ажурних галерей і гладкої стіни в Палаці дожів насичує весь фасад надзвичайним багатством композиційних контрастів і як би оголяє загальну зовнішність фасаду, відкриту назустріч ансамблю Пьяцетті і простору венеціанської лагуни.

Обробка палацових фасадів велася в основному в середині і другій половині XV століття, коли колишнє захоплення готичною традицією змінилося у венеціанців прагненням до більш гармонійних форм Ренесансу. Відмовившись від готичної філігранності, вони зробилися прихильниками м’якої округлості архітектурних форм, що блищать різноманітними сортами мармуру. Проте світлий фасад Палацу дожів, що виходить на Пьяцетту, має одну похмуру деталь. У другому ярусі 9-а і 10-а колони зроблені з мармуру густішого, червонуватого відтінку: між цими колонами оголошувалися смертні вироки.

У центрі східного фасаду знаходиться великий балкон, виконаний учнями Сансовіно в 1536 році. Над балконом — стрілчасте вікно і скульптурне зображення дожа Андреа Ґрітті перед символом Венеції. Над цим балконом встановлена статуя Правосуддя роботи скульптора Алессандро Вітторіа. Саме з цього балкона у1866 році було проголошено возз'єднання Венеції з Італійським Королівством.