Висновок. 
Державна кадрова політика як необхідний чинник розвитку кадрового потенціалу українського суспільства

Таким чином, в умовах ринкових перетворень перед державою посідають задачі пошуку конкретних шляхів і засобів підвищення ефективності соціальної політики, суспільного виробництва, розробки варіантів економічного розвитку, які б забезпечили ефективне рішення соціально-економічних задач, як чинника розвитку кадрової політики держави. Не можна нехтувати теоретико-методологічними аспектами розробки державної кадрової політики, не приділяти певної уваги осмисленню її об'єктивної та конкретно-історичної обумовленості, аналізу накопиченого в цій сфері науково-технічного матеріалу, виявленню існуючих кадрових потреб реформування України, перспектив її розвитку.

Опираючись на сформульовані аспекти, можна визначити такі сутнісні риси державної кадрової політики, яка має бути: системною, тобто такою, що базується на єдності цілей, принципів, форм і методів роботи з кадрами, що враховує різні аспекти кадрових питань; науково обґрунтованою, реалістичною, творчою, такою, що враховує потреби суспільства в кадрах, послідовність та етапність вирішення стратегічних завдань, орієнтованою на відродження та сталий розвиток країни, на залучення до служби осіб, професійно підготовлених, заповзятих, з новаторськими творчими устремліннями та мотивами; демократичною за цілями, соціальною базою та механізмами вирішення кадрових проблем. Саме ці риси, що стають принципами, надають державній кадровій політиці цілісності і сутнісної визначеності, єдності в межах усієї держави, створюють можливість її впливу на всі кадрові процеси, на всі суб'єкти кадрової роботи, виступають базою для їх взаємодії. Важливими умовами їх розробки має стати критичний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду, врахування його уроків, глибоке вивчення сучасної кадрової ситуації та стану кадрового корпусу, виявлення потреб його якісного поліпшення та професійного розвитку.