Вступ. 
Геронтологічний фактор як архітектурно-урбаністична проблема

Геронтологія — це наука про старість і старіння, що вивчає процеси старіння із загально-біологічних позицій, а також досліджує суть старості та вплив її приходу на людину і суспільство [1].

Старість — дуже важкий період в житті людини, а демографічне старіння вимагає від суспільства все більших фінансових витрат й інших матеріальних ресурсів на обслуговування цієї вікової категорії населення. Суспільство повинно взяти на себе вирішення всіх проблем, пов’язаних з комплексом захисту і соціального обслуговування та забезпечення літніх й старих людей.

Старіння населення є однієї з глобальних проблем сучасного світу. Відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я до літнього віку відноситься населення у віці від 60 до 74 р., до старого — від 75 до 89 років, а до довгожителів — 90 років і більше. Соціологи називають ці періоди людського життя «третім віком», і демографи вводять поняття «третього» (60−75 років) і «четвертого» (понад 75 років) віків.

Рис. 1. Відсоток населення у віці 60 років і старше за даними переписів населення України різних років.

У цей час важливо максимально забезпечити людей похилого віку відповідним середовищем. Наші міста і громадські місця повинні бути розроблені для зручності і комфорту всіх — дітей і дорослих, здорових та інвалідів. Місто, доброзичливе до людей похилого віку, повинно заохочувати старших людей до активного життя шляхом оптимізації можливостей для підтримки здоров’я, забезпечення участі у громадському житті та безпеки з метою підвищення якості життя в міру старіння людей. Геронтологічний фактор в архітектурі визначає придатність архітектурних об'єктів і просторів для зручного використання середовища усіма групами населення, в першу чергу людьми похилого віку, як одними з представників менш мобільних груп населення. Актуальність дослідження. На даний час у багатьох країнах світу збільшується середня тривалість життя людей, що потенційно викликає загрозу глобальної старості. За прогнозами дослідників кількість людей похилого віку зростатиме впродовж наступних 25 років. Сучасна цивілізація обумовлює раннє старіння людей. Люди почали швидше старіти, але тривалість життя при цьому збільшується. Відповідно зростає кількість людей похилого віку за даними переписів населення України (рис. 1.).

Вимоги людей до середовища, яке нас оточує - збільшуються. Люди хочуть більше комфорту, особливо це стосується людей похилого віку. Та досі дуже мало уваги приділялося питанню цікавого дозвілля людей старшого віку. Дана проблема розглядалася лише при обґрунтуванні архітектурно-планувальних рішень житла [2,3]. Тепер питання ставиться ширше — особливості поведінки, вимоги до навколишнього середовища літніх людей повинні враховуватися у всій інфраструктурі місць перебування, включаючи транспорт, для того, щоб зробити весь простір міста, всі види суспільного обслуговування однаково доступними й для всіх категорій людей. Висуваються й нові психологічні аспекти проблеми, що істотно впливають на підходи до створення об'єктів та просторів для людей старшого віку. Системність проблеми, визначає участь у її розробці фахівців різних професій: архітекторів, лікарів, психологів, соціологів та ін. Тому дослідження та, у майбутньому, створення найбільш комфортного, зручного та цікавого простору для людей похилого віку, є надзвичайно своєчасними та актуальними.