Архітектурно-ландшафтна організація малих просторів міста на прикладі просторів малоповерхової забудови

Здійснювався аналіз об'єктів прибудинкової території в зоні індивідуальної житлової забудови міста Львова, на основі розроблених проектів ландшафтного дизайну. Розташування яких зосереджене в щільній забудові району вулиць Пасічна, Люблінська і Левандівська.

Специфіка формування прибудинкової територій «малого саду» базується на обмеженні простору, що зумовлене щільною житловою забудовою і прибудинковою площею в межах 0.5−0.8 га.

Проектуванню малих садів в теперішній час приділяють велику увагу, тому їх існує велика різноманітність в напрямі архітектурно-ландшафтної організації. В залежності від характеру планування і образного рішення.

Об'єктом дослідження є запроектована ландшафтно-просторова організація прибудинкової території в районі вулиці Люблінська (рис. 1).

Рис. 1: а — генплан, б — план-схема функціонального зонування території.

Функціональне призначення. Створена садиба являє собою, передусім, відокремлену територію з певним режимом відвідування і призначена для повсякденного та періодичного відпочинку. Обмежена характером експлуатації, специфічністю функціонального використання, а також перевагою в композиції декоративних елементів з високим емоційним впливом. ландшафтна архітектурна житловий садибний Враховуючи обмеженість площі передбачені планувальні прийоми ілюзорного збільшення простору.

Стилістика планування вирішена із використанням симетричних та асиметричних прийомів планування, регулярним і пейзажним поєднанням ландшафтних угрупувань.

Характер рельєфу. Основною природною умовою, що визначає вибір планування, є рельєф. Який вплинув на формування образної характеристики нового ландшафту і його об'ємно-просторову структуру.

Рельєф — архітектурна основа при проектуванні саду. Який у представленому реалізованому проекті є рівнинним, що дає змогу поєднати пейзажний і регулярний стиль в композиційному вирішенні ландшафтного дизайну.

Плоска ділянка більш одноманітна і не має композиційного центру. Слід також відзначити, що такий простір вимагає ретельного підбору рослинності з різноманітним поєднанням форм дерев і кущових порід, щоб пом’якшити уявну одноманітність плоского рельєфу та зробити його більш різноманітним і привабливим.

Плоский рельєф видозмінений з використанням прийому геопластики, створений штучний рельєф з облаштуванням водойми і каскаду.

За пріоритетним виглядом рослинності сад змішаного типу. В побудові композиції малого саду визначений ведучий ландшафтний компонент, що стає немов би темою саду, а інші компоненти грають підлеглу роль, посилюючи виразність головного — рослинне угрупування (рис. 2).

Рис. 2. Принципи рослинного угрупування регулярного і пейзажного стилю

Формування планувальної структури малого простору зумовлене функціональним зонуванням території і визначенням планувальних елементів за зонами.

Основні задачі формування території - досягнення ізоляції від оточуючої забудови, організація підходів і під'їздів до основного будинку, розміщення майданчиків відпочинку, створення пішохідних і в'їзних вузлів.

Рис. 3: а — генплан, б — схема транспортно-пішохідних зв’язків, в — візуалізація

При розробці планувального рішення малого простору всі ці основні задачі запропоновані у проекті території дослідження в районі вулиці Левандівська (рис. 3).

Доріжки є найважливішим і найскладнішим елементом ландшафтного дизайну, які пов’язують між собою найбільш відвідувані зони території. Від них залежить зручність входу і в'їзду на ділянку, приємність і комфортність прогулянок.

Вісь головного і вісь другорядного руху (рис. 1. б) перетинаються в певних точках, які виступають композиційним центром — майданчик з малими архітектурними формами.