Системи України.
Grid-технології як форма паралельних обчислень
Завершується обладнання нових кластерів в Головній Астрономічній Обсерваторії, Інституті молекулярної біології і генетики, Інституті клітинної біології і генної інженерії, модернізація кластерів в Харківському фізико-технічному інституті, в Інституті фізики конденсованих станів у Львові. Загалом комп’ютерні ресурси цієї групи складають 330 процесорів і біля 53 Терабайтів дискового масиву. Всі ці… Читати ще >
Системи України. Grid-технології як форма паралельних обчислень (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Сьогодні важко знайти більш-менш розвинену країну, в якій не було б розгорнуто національні GRID-проекти. Настала черга й України, хоч і з великим запізненням.
Національна GRID інфраструктура створюється для обслуговування різних організацій з різноманітними характеристиками і вимогами до ресурсів. Для об'єднання різнорідних ресурсів, єдина обчислювальна інфраструктура повинна мати єдину архітектуру. Можливість впорядковування різнорідного початкового матеріалу забезпечується попереднім визначенням базових функцій GRID-інфраструктури.
сегмент НАНУ (www.acadGRID.org.ua)
За ініціативою Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова (ІТФ) в квітні 2006 року в НАНУ стартувала корпоративна програма «Впровадження GRIDтехнологій і створення кластерів в Національній академії наук України» (або Українська Академічна GRID Ініціативи — UAGI), що не враховує повною мірою загальнонаціональні потреби і наукові інтереси вчених і організацій, що не працюють в системі НАНУ. Науковим керівником проекту є Анатолій Глібович Загородній, директор ІТФ НАНУ, академік НАНУ. У квітні 2007 року Національна академія наук підписала Меморандум про взаєморозуміння з WLCG (Worldwide LHC Computing GRID). у ЦЕРН і обробці і аналізу даних з LHC ((Large Hadron Collider, великого адронного коллайдеру), див. рис. 9.2.
Завершується обладнання нових кластерів в Головній Астрономічній Обсерваторії, Інституті молекулярної біології і генетики, Інституті клітинної біології і генної інженерії, модернізація кластерів в Харківському фізико-технічному інституті, в Інституті фізики конденсованих станів у Львові. Загалом комп’ютерні ресурси цієї групи складають 330 процесорів і біля 53 Терабайтів дискового масиву. Всі ці кластери будуть об'єднані в грід-сегмент НАН України. Принципи побудови цього сегменту, його конфігурації, методи керування ним вже практично відпрацьовано на прообразі цього сегменту — об'єднанні кластерів Інституту теоретичної фізики, Київського Національного Університету і Інституту кібернетики НАНУ, в якому зосереджені найпотужніші супер-комп'ютери НАНУ, серед яких є СКІТ-3 з параметрами: 280 — процесорів (70 вузлів), Linpack продуктивність 2,235 Tфлопс, система збереження даних обсягом 10 Т байт.
Передбачена також побудова кластерів в Інституті фізики (Київ), Інституті металофізики (Київ), Інституті математики (Київ), Радіоастрономічному інституті (м. Харків), Інституті сцинтиляційних матеріалів (м. Харків), Інституті геотехнічної механики (Інституті технічної механіки), Інституті транспортних систем і технологій, Інституті чорної металургії, Інституті проблем природокористування та екології (Дніпропетровськ).
Рис. 9.2.GRID сегмент НАНУ (слайд А.Г. Загороднього).
Слід зауважити, що реалізоване сьогодні в GRID сегменті НАНУ ПГО NorduGRID не забезпечує централізоване розподілення обчислювальних задач (Centralized workload management), загальну організацію каталогу для всій GRID інфраструктури (Global names in file catalogue for whole GRID), глобальну організацію послуг брокера і віртуалізацію сховищ даних (Different kinds of backend for storage elements), і тому планується перехід до ПГО gLIte.