Цінова політика. 
Резервування даних про звукові файли

Ціна грає центральну роль у системі ринкового механізму і є інструментом, який функціонує тільки на основі економічних законів.

Прогноз цінової політики полягає в тому, щоб встановити ціну на свій товар і змінювати її в залежності від ситуації на ринку, отримати намічений обсяг прибутку, відповісти на діяльність конкурентів тощо [4].

Ціноутворення слід базувати на основі цін конкурента і встановити початкову ціну на розроблений продукт на 10 — 15% меншу за аналогічний. Далі, аналізуючи ситуацію на ринку, при можливості можна ще більше знизити її, тим самим залучаючи потенційних клієнтів.

Основним конкурентом можна вважати програму Call Центр WELLtime, ціна якої приблизно становить 1750 грн. Для завоювання позиції на ринку потрібно встановити меншу ціну на програмний продукт.

Розрахунки, що підтверджують економічну доцільність нової розробки

Для підтвердження економічної доцільності та ефективності нової технічної розробки необхідно провести спеціальні розрахунки. Ці розрахунки робляться шляхом співставлення капітальних та експлуатаційних витрат для аналога та для нового технічного рішення.

Собівартість одиниці нової продукції можна спрогнозувати за формулою (1.6):

(1.6).

де — величина однієї із статей прямих витрат, яка вибрана за основу, в даному випадку це вартість інтелектуальної власності, грн.

• — питома вага заробітної плати розробників в собівартості аналога, %;
• — коефіцієнт, який враховує конструктивні та технологічні особливості програмного продукту (1.1,2).

(грн.).

Величина капітальних вкладень К може бути розрахована за формулою:

де (1.3) — це коефіцієнт, який враховує додаткові витрати;

— загальні витрати на проектування даної розробки;(грн.).

(грн.).

Експлуатаційними витратами є такі витрати, які забезпечують нормальне функціонування певного технічного рішення в період його експлуатації в розрахунку за рік.

Величина експлуатаційних витрат Е за рік може бути розрахована за формулою:

(1.8).

де Ц — ціна реалізації нової розробки, якщо вона була відома або визначена раніше, грн./шт.;

k — коефіцієнт, який ураховує витрати на амортизацію, для обчислювальної техніки k = 0,5…0,7;

А — коефіцієнт, який ураховує прогнозований прибуток та податки, які повинен сплачувати виробник, А 1,7 … 2,3;

• S — собівартість нової розробки, розрахована спрощеним способом; грн.;
• — доля часу, який витрачає працівник на обслуговування нової технічної або інтелектуальної розробки в загальному часі своєї роботи.

(грн./рік) Для зручності зведемо основні показники системи, що розробляється, та аналога до таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 — Основні показники

Оскільки, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати аналога більші за аналогічні показники нової розробки, тоді абсолютний ефект на капітальних вкладеннях і на експлуатаційних витратах можна розрахувати за формулами:

(грн.).

(1.10).

(грн./рік.).

На основі проведеного техніко-економічного обґрунтування доцільності розробки программного забезпечення та на підставі наведених співвідношень видно суттєві переваги нової розробки порівняно з аналогічним продуктом, що вже є на ринку. Розробка є ефективною, оскільки забезпечує економію на капіталовкладеннях — 10 000 грн., а на експлуатаційних витратах — 656,64 грн./рік.

На основі проведеного попереднього аналізу, можна зробити висновок, що програма матиме попит на ринку і приноситиме прибуток.

Висновки

Беручи до уваги потенціал України, в близькій перспективі можна очікувати створення в країні ринку інформаційних продуктів і послуг, аналогічного за значущістю та прибутковістю відповідним ринкам країн Європи. Створення програмних засобiв є однiєю iз сфер дiяльностi, де реально може бути використаний великий науково-технiчний потенцiал України. Для розвитку такої галузi Україна має високоосвiченi, квалiфiкованi i порiвняно дешевi трудовi ресурси, а також достатню телекомунiкацiйну iнфраструктуру.

Дана розробка є актуальною, оскільки інформація збережена в звукових файлах має велике значення для діяльності контакт-центрів.

Захист звукових файлів контакт-центрів став більш перспективним напрямком після прийняття Закону України «Про захист персональних даних».