Івчинський скарб 1976 року срібних європейських монет кінця ХІV — першої третини ХVІ століття із фондів Вінницького обласного краєзнавчого музею

ІВЧИНСЬКИЙ СКАРБ 1976 р. СРІБНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ МОНЕТ КІНЦЯ ХІV — ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХVІ ст. ІЗ ФОНДІВ ВІННИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

Олексій Б.

Виявлення та детальний аналіз скарбів монет має неоціненне значення для вивчення економічного розвитку певного регіону. Досліджуючи грошо-вий обіг на теренах Поділля в другій половині ХГУ-ХУІ ст., автор проаналі-зував один із найбільших скарбових комплексів срібних європейських монет кінця XIV — першої третини XVI ст. із с. Гвча Літинського району Вінниць-кої області.

Після падіння Галицько-Волинської держави, 1349 р. польський король Казимир ГІГ Великий (1333−1370 рр.) захопив Галичину й частину Волині. Більшість волинських земель перейшли під владу Литви. 1370 р. володарем цих земель став Людовік Угорський (1370−1382 рр.), дочка якого, дружина литовського князя Ягайла й королева Польщі Ядвіга, 1387 р. остаточно при-єднала Г аличину до земель Польщі. Литовський князь Ольгерд відвоював у Золотої Орди в 1362—1363 рр. Київщину, Чернігівщину та Поділля.

Із 1300 р. до 1419 р. на Галичині, Волині, Поділлі, Київщині в грошо-вому обігу перебувають срібні празькі гроші чеських королів. Вони виготов-лялися зі срібла 938-ї проби, важили 3,7 г і мали діаметр близько 29−30 мм. Згодом їхня вага зменшилася до 2,6−2,7 г, а частка срібла — майже на 40%. Карбування празьких грошів після Вацлава II (1278−1305 рр.) продовжували Ян II Люксембург (1310−1346 рр.), Карл І (1346−1378 рр.) і, особливо в знач-них розмірах, Вацлав IV (1378−1419 рр.). Вони зустрічаються часто в поділь-ських скарбах поряд із західноєвропейськими монетами XIV-XVI ст., пере-важно в обрізаному вигляді й сильно потерті Бакалець О.А. Нові знахідки празьких грошів ХІУ-ХУ ст. на території Поділля // Вісник Черкаського національного університету: історичні науки та джерелознавство. — Черкаси, 2014. — Вип. 23. — С. 80−90.

Розмінними монетами празького гроша стали півгроші з гербом Г аличини й написом «moneta Russie» (1337−1403 рр.), карбовані Казимиром III, Людовіком Угорським, Владиславом Опольським, Владиславом Ягайлом (ва-га монет складала 1,12 г, розмір — 18−19 мм, проба срібла — 875), та мідні монети — пули (1351−1388 рр.), які використовувалися як дрібні розмінні монети для міської торгівлі Дорофієва Н.В., Комаринська З.М. З історії грошей України. — К.-Львів, 2000. — С. 47−48. Окрім галицького та молдавського півгрошів, у 80−90-х рр. ХІУ ст. у грошовому обігу Поділля з’являються «подільські півгрошики» князя Костянтина Коріатовича (1380−1388 рр.) Саввов Р.В. Скарб монет ХІУ ст. з-під Смотрича // Львівські нумізматичні записки. — Львів, 2013. — Ч. 8. — С. 10−17.

Як свідчить аналіз скарбового матеріалу, виявленого на території Г аличини, Волині й Поділля, у кінці ХІУ ст. у грошовому обігу перебували також литовські срібні денарії. На монеті, яку карбував у 1384−1388 рр. литовський князь Вітовт у Луцьку, було зображено спис і литовський герб «Колюмна». Спершу вони важили 0,35 г (срібла — 0,085 г), згодом їхня вага знизилася до 0,3 г (0,07 г) Скоморович І.Г., Реверчук С. К., Малик Я. Й. та ін. Історія грошей і банківництва: Під-ручник / Під ред. С. К. Реверчука. — К., 2004. — С. 121.

У другій половині ХІУ — середині ХУІ ст. частина українських земель, зокрема й Поділля, входила до складу Великого князівства Литовського. Але після укладення Кревської унії 1385 р. між Польським королівством та Великим князівством Литовським на грошовому ринку Поділля срібний празь-кий гріш, подільський півгріш, руський (галицький) грошик витісняються монетами переважно польського та литовського карбування.

Із середини ХУ ст. посилюється польський вплив на соціально-економіч-ний розвиток подільських земель. З грошового ринку витісняються угорські, молдавські, німецькі, чеські, татарські монети. Основними грошовими одини-цями стають срібний гріш та півгріш краківського, литовського, гданського, прусського карбування доби польських королів династії Ягеллонів: Влади-слава ІІ Ягайла (1386−1434 рр.), Владислава ІІІ (1434−1444 рр.), Казимира ІУ Ягеллончика (1446−1492 рр.), Яна Ольбрахта (1492−1501 рр.), Олександра Ягеллончика (1501−1506 рр.), Сигізмунда І Старого (1506−1548 рр.).

На думку українського нумізмата Р. Шуста, польські гроші вперше по-чали карбувати 1367 р. за правління Казимира ІІІ Великого (1333−1370 рр.), але найбільші їхні емісії з’явилися за часу правління Сигізмунда І Старого (1506−1548 рр.) Шуст Р.М. Гріш // Енциклопедія історії України / Під ред. В.А. Смолія. — К., 2004. — Т. 2: Г-Д. — С. 208.

Польща, ведучи активну боротьбу з Литвою, Московським князівством, Кримським ханством, 1569 р. укладає політичну унію з Великим князівством Литовським. Сигізмунд ІІ Август фактично стає володарем Речі Посполитої, його влада поширюється на Польщу, Литву, Україну, Білорусь, частину При-балтики, Пруссію.

Яскравим зрізом економічного життя, грошового обігу на Поділлі кінця ХІУ — першої третини ХУІ ст. є Івчинський скарб, який зберігається у фон-дах Вінницького обласного краєзнавчого музею (далі — ВОКМ) Фонди Вінницького обласного краєзнавчого музею, КВ 20 237, Н 7802−10 249 (Акт передачі № 398 за 1976 р.).

Скарбовий комплекс був виявлений 1976 р. у с. Івча Літинського райо-ну Вінницької області під час земляних робіт на глибині 2,7 м. Він нара-ховує 2447 срібних грошів та півгрошів Польщі, Пруссії (лен Польщі), Вели-кого князівства Литовського, Священної Римської імперії.

За нашими підрахунками, вага знахідки становить близько 3 кг 966 г. Якщо польський коронний талер Сигізмунда І 1533 р. важив близько 30 г срібла 875 проби та дорівнював 30 грошам (золотий дукат — 42 грошам), то можна підрахувати, що в досліджуваному скарбі міститься грошів та півгрошів на суму 44 талери (210 грошів — 7 талерів, 2237 півгрошів (1118 гро-шів) — 37 талерів). Того часу це була досить значна сума.

У скарбі домінують срібні гроші (155 екз., 6,33%) та півгроші (1119 екз., 45,72%) польського короля Сигізмунда І Старого — разом 1264 одиниці (51,65%), переважно 10−30-х рр. ХУІ ст. Вага гроша польського карбування коливається між 1,93−2,06 г, діаметр становить 2−2,1 см, гданського карбу-вання — 1,76−2,25 г, діаметр — 2 см, проба срібла — 375. Загальна вага монет цього правителя — 2238 г (56,42%).

У Івчинському скарбі присутні 145 грошів Сигізмунда І Старого 1506−1539 рр. та 65 грошів Альбрехта ІІ Бранденбурзького 1532−1539 рр. карбу-вання. Загальна вага 210 грошів (середня вага 1 гроша становить 2,05 г) скла-дає близько 430 г. скарб монета карбування гроші.

Згідно з проведеною грошовою реформою 1526−1528 рр. Сигізмундом І (автор реформи — Йост Людовік Децій), передбачалося уніфікувати поль-ську, литовську та прусську монетні системи. Скориставшись своїми приві-леями, король позбавив права монетної регалії міста Гданськ, Ельблонг, Торунь і прусського герцога Альбрехта Бранденбурзького.

У досліджуваному скарбі наявні переважно гроші та півгроші Сигіз-мунда І, які після відкриття 1529 р. у Торуні єдиного коронного монетного двору та закриття краківського були відкарбовані в новій монетарні. Окрім цього, тут протягом 1529−1535 рр. король випускав значну кількість срібних денаріїв, шелягів, трояків, шостаків, талерів (1533 та 1540 рр.) та 1643 золоті дукати, але вони в даному скарбі відсутніШуст Р.М. Нумізматика. Історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Нав-чальний посібник. — К., 2007. — С. 104−105.

У Польщі один гріш складався з 2 півгрошів, 6 третяків, 18 денаріїв, а 30 грошів дорівнювали одному польському злотому чи талерові. У Великому князівстві Литовському один гріш прирівнювався до 10 денаріїв (пенязів). Пізніше, після грошової реформи Стефана Баторія в 1578—1580 рр., було про-ведено уніфікацію польської та литовської монетних систем за розмірами, пробою срібла та вагою.

Другу велику групу в скарбі складають 866 (35,39%) півгрошів поль-ського короля Олександра Ягеллончика початку ХУІ ст. Їхня загальна вага становить 1056 г (26,62%). Вага однієї монети коливається від 0,9 до 1,24 г, діаметр — від 17,5 до 19 мм, проба срібла — 375 (див. додатки, табл. 1).

Третє місце в скарбі за кількістю монет займають 189 (4,42%) срібних коронних півгрошів короля Яна Ольбрахта (1492−1501 рр.), відкарбованих без датування (фонди ВОКМ, СФ 6337−6525). Їхній діаметр складає 1,7−1,8 см, вага — 0,89−1,2 г, загальна маса — 177,6 г.

На четвертому місці у скарбі знаходяться 65 грошів (2,7%), відкарбо-ваних 1532−1539 рр. за часів правління герцога Пруссії (лен Польщі) Альб-рехта Бранденбурзького (1525−1568 рр.). Загальна маса цих тезаврацій скла-дає 130 г. На аверсі гроша в центрі зображений орел — герб Пруссії, по сере-дині якого — корона й літера S, по колу — кругова легенда «ALBREXT* MAR* BRANDVX* PRVSS» («Альбрехт — маркграф Бранденбурга і Прус-сії»). На реверсі зображено портрет Альбрехта з бородою, голову повернуто вправо, навколо — кругова легенда «IVSTVS* EX* FIDE*VIVIT* 1538» (наз-ва монетного двору й дата карбування).

Монети часу правління Казимира IV Ягеллончика представлені в скарбі 55 півгрошами (2,24%) другої половини ХV ст. (фонди ВОКМ, СФ 6282−6337). Вага однієї монети коливається від 0,97 до 1 г (загальна вага становить 54 г), діаметр — 19−20 мм, проба срібла — 375. На аверсі монети в центрі зображена корона, зверху над нею — хрест, дві зірки, по колу — кругова легенда «REGIS POLONIA» («Королівство Польща»). На реверсі півгроша в центрі — орел, герб Польщі, навколо — кругова легенда «MONETA KAZIMIRI» («Монета Казимира»).

На шостому місці за кількістю монет у знахідці стоять 6 півгрошів (0,24%) Владислава ІІ Ягайла. Вони всі різні за зображеннями та вагою: 1) 1,25 г; 2) 1,32 г; 3) 1,37 г; 4) 1,38 г; 5) 1,65 г; 6) 1,53 г. Їхня загальна вага складає 8,5 г. Діаметр монет становить 20−22,5 мм, проба срібла — 375. На аверсі монети в центрі зображена корона, зверху над нею — хрест, по ко-лу — кругова легенда «MONETA WLADUSLAI» («Монета Владислава»). На реверсі півгроша в центрі — орел із розпростертими крилами, герб Польщі, навколо — кругова легенда «REGIS POLONIA» («Королівство Польща»).

По одній монеті (0,04%) у скарбовому комплексі представлені сілезь-кий (свідницький) срібний півгріш імператора Священної Римської імперії Людовіка П (вага монети 0,9 г, діаметр — 17,5 мм (фонди ВОКМ, СФ № 55 611) та солід Сигізмунда І, прусського карбування, вагою 0,35 г. Свідницькі півгроші, які з’явилися на землях Польської держави 1517 р. в умовах проведен-ня грошової реформи 1526−1528 рр., викликали протест Сигізмунда І. 1526 р. він звернувся до сілезьких князів із вимогою припинити карбування легких монет і не поширювати їх на польських землях.

Коронний сейм заборонив обіг півгрошів на своїх землях, розпочав вилучення їх із території Великопольщі та Мазовецького князівства, а також для перекарбування наказав відкрити 1529 р. у м. Торуні монетний двір. Тому в скарбах Поділля свідницькі півгроші зустрічаються досить рідко.

Проаналізуємо за державами-емітентами та роками карбування монети Івчинського скарбу.

Польща: Владислав ІІ Ягайло (1386−1434 рр.), півгроші — 6, недатовані; Казимир IV Ягеллончик (1447−1492 рр.), півгроші — 55, недатовані; Ян Ольбрахт (1492−1501 рр.), півгроші — 189, недатовані; Олександр Ягеллон-чик (1501−1506 рр.), півгроші — 143, стерті; Сигізмунд І Старий (1506−1548 рр.), гроші: 1527 — 7, 1528 — 5, 1529 — 7, гроші князівства Глиговське — 2, недатовані, 1506 — 2, 1535 — 4, 1536 — 2; півгроші: 1507 — 25, 1508 — 32, 1509 — 141, 1510 — 136, 1511 — 92, 1512 — 106, 1513 — 94, 1514 — 70, 1515 — 28, 1516−1528 — 252; соліди: 1529 — 1.

Велике князівство Литовське: Сигізмунд І Старий (1506−1548 рр.), гроші: 1535 — 4, 1536 — 2.

Пруссія (лен Польщі): Сигізмунд І Старий (1506−1548 рр.), гроші: 1528−1530 — 27, 1533 — 14, 1534 — 19, 1535 — 3; гроші, карбовані в Дан-цигу: 1530 — 1, 1531 — 19, 1532 — 18, 1533 — 7, 1534−1535 — 7, 1535 — 6; 1538 — 1, 1539 — 1, гроші стерті — 3; солід — 1529 — 1.

Пруссія (лен Польщі): Альбрехт ІІ (1525−1568 рр.), гроші: 1532 — 12, 1533 — 10, 1534 — 13, 1535 — 4, 1537 — 4, 1538 — 2, 1539 — 10.

Священна Римська імперія: Людовік ІІ, півгроші: 1526 — 1.

Отже, найдавнішими монетами Івчинського скарбу є півгроші Владис-лава ІІ Ягеллончика кінця ХГУ ст., наймолодшими — гріш Гданська 1539 р. (доба Сигізмунда І Старого) та гріш Пруссії 1539 р. (доба Альбрехта ІІ).

Справді, наукова вартість Івчинського скарбу надзвичайно велика, бо:

• — це один із найбільших за кількістю срібних монет (2447 екз.) та загальною масою (близько 4 кг) скарб європейських монет кінця ХГУ — першої третини ХVІ ст., знайдений на території Вінницької області;
• — скарбовий комплекс, термін накопичення якого складає 153 роки, яскраво ілюструє основні номінали та країни-емітенти грошового ринку Польщі, Великого князівства Литовського й, зокрема, Поділля;
• — вивчення ваги, діаметра, проби металу, збереження кожної монети демонструє стан розвитку економіки, ринкових відносин, техніки карбування монет, дотримання метричних норм у Великому князівстві Литовському та Польському королівстві;
• — скарб складається на 97,3% зі срібних грошів та півгрошів 5 поль-ських королів і литовських князів династії Ягеллонів: Владислава ІІ Ягайла, Казимира IV Ягеллончика, Яна Ольбрахта, Олександра Ягеллончика, Сигіз-мунда І Старого. Лише 65 грошів (2,7%) відкарбовані за часу правління гер-цога Пруссії (лен Польщі) Альбрехта Бранденбурзького, свідницький півгріш Людовіка ІІ та солід (1/3 гроша) Пруссії (лен Польщі);
• — у комплексі чітко прослідковуються зміни в оформленні аверсу та реверсу, легенд монет, удосконалення техніки карбування за досить значний відрізок часу, вплив монетних реформ на якість і пробу срібних грошей;
• — у скарбі домінують срібні гроші та півгроші польських королів Сигізмунда І Старого 10−30-х рр. ХУІ ст. та Олександра Ягеллончика початку ХУІ ст.;
• — у скарбовому комплексі не виявлено традиційних для досліджувано-го періоду празьких грошів Вацлава ІУ і галицьких (руських) півгрошиків Владислава ІІ Ягайла кінця ХІУ — початку ХУІ ст. карбування Львівського монетного двору.

Таким чином, Івчинський скарб срібних європейських монет 1976 р. був захований у землю в кінці 30-х рр. ХУІ ст. місцевим шинкарем, купцем чи шляхтичем. Знахідка яскраво ілюструє всю гамму грошового обігу на Поділлі в кінці ХІУ — першій третині ХУІ ст. і ще раз переконує в тому, що в досліджуваний період панівними на грошовому ринку українських земель і Поділля залишалися монети, відкарбовані на монетних дворах Польського королівства, Великого князівства Литовського та Пруссії.

Монетна стопа литовських монет.

Таблиця 1 часу Олександра Ягеллончика (1501−1506 рр.).

Таблиця 2 Склад Івчинського скарбу 1976 р. із Літинського району Вінницької області.