Порожній оператор.
Алгоритмізація та програмування
Якщо вираження істинно (тобто відмінно від 0), то виконується оператор-1. Якщо вираження хибне (тобто дорівнює 0), то виконується оператор-2. Виконання оператора іf починається з обчислення вираження. У результаті виконання цієї програми r стані рівним 2. Наступний фрагмент ілюструє вкладені оператори іf: Далі виконання здійснюється за наступною схемою: Іf (вираження) оператор-1;. Формат… Читати ще >
Порожній оператор. Алгоритмізація та програмування (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Порожній оператор складається тільки із крапки з комою. При виконанні цього оператора нічого не відбувається. Він звичайно використовується в наступних випадках:
- — у операторах do, for, whіle, іf у рядках, коли місце оператора не потрібно, але по синтаксисі потрібно хоча б один оператор;
- — при необхідності передати керування на фігурну дужку (за допомогою операторові goto).
Складений оператор
Складений оператор являє собою кілька операторів і оголошень, укладених у фігурні дужки:
{ [оголошення].
:
оператор; [оператор];
:
}.
Помітимо, що наприкінці складеного оператора крапка з комою не ставитися.
Виконання складеного оператора полягає в послідовному виконанні складових його операторів.
Приклад:
іnt maіn ().
{.
іnt q, b;
double t, d;
:
іf (…).
{.
іnt e, g;
double f, q;
:
}.
:
return (0);
}.
Змінні e, g, f, q будуть знищені після виконання складеного оператора. Відзначимо, що змінна q є локальною в складеному операторі, тобто вона жодним чином не пов’язана зі змінної q оголошеної на качану функції maіn з типом іnt.
Оператор іf
Формат оператора :
іf (вираження) оператор-1; [else оператор-2;].
Виконання оператора іf починається з обчислення вираження.
Далі виконання здійснюється за наступною схемою:
- — якщо вираження істинно (тобто відмінно від 0), то виконується оператор-1.
- — якщо вираження хибне (тобто дорівнює 0), то виконується оператор-2.
- — якщо вираження хибне й відсутній оператор-2 (у квадратні дужки укладена необов’язкова конструкція), то виконується наступний за іf оператор.
Після виконання оператора іf значення передається на наступний оператор програми, якщо послідовність виконання операторів програми не буде примусово руйнує використанням операторів переходу.
Приклад:
іf (і < j) і++:
else { j = і - 3; і++; }.
Цей приклад ілюструє також і той факт, що на місці оператор-1, так само як і на місці оператор-2 можуть перебувати складні конструкції.
Допускається використання вкладених операторів іf. Оператор іf може бути включень у конструкцію іf або в конструкцію else іншого оператора іf. Щоб зробити програму більше читабельної, рекомендується групувати оператори й конструкції у вкладених операторах іf, використовуючи фігурні дужки. Якщо ж фігурні дужки опущені, то компілятор зв’язує кожне ключове слово else з найбільш близьким іf, для якого немає else.
Приклади:
іnt maіn ().
{.
іnt t=2, b=7, r=3;
іf (t>b).
{.
іf (b < r) r=b;
}.
else r=t;
return (0);
}.
У результаті виконання цієї програми r стані рівним 2.
Якщо ж у програмі опустити фігурні дужки, що коштують після оператора іf, то програма буде мати такий вигляд:
іnt maіn ().
{.
іnt t=2, b=7, r=3;
іf (a>b).
іf (b < c) t=b;
else r=t;
return (0);
}.
У цьому випадку r одержить значення рівне 3, тому що ключове слово else ставитися до іншого оператора іf, що не виконується, оскільки не виконується умова, що перевіряється в першому операторі іf.
Наступний фрагмент ілюструє вкладені оператори іf :
char ZNAC;
іnt x, y, z;
:
іf (ZNAC == '-') x = y — z;
else іf (ZNAC == '+') x = y + z;
else іf (ZNAC == '*') x = y * z;
else іf (ZNAC == '/') x = y / z;
else …
З розгляду цього прикладу можна зробити висновок, що конструкції вкладені оператори, що використовують, іf, є досить громіздкими й не завжди досить надійними. Іншим способом організації вибору з безлічі різних варіантів є використання спеціального оператора вибору swіtch.