Фактори та умови формування інвестиційної привабливості підприємств аграрного сектору для іноземних інвесторів

Фактори та умови формування інвестиційної привабливості підприємств аграрного сектору для іноземних інвесторів

У статті визначено основні фактори та умови формування інвестиційної привабливості аграрного сектору для іноземних інвесторів. Обґрунтовано, що на інвестиційну привабливість підприємств аграрного сектору впливають такі умови як, перспектива розвитку підприємства, висока перспективність маркетингових досліджень, ефективність використання інвестиційних ресурсів та результативність фінансово-господарської діяльності підприємства аграрний іноземний інвестор

В умовах активізації євроінтеграції дуже гостро стоїть проблема недостатнього забезпечення інвестиціями аграрних підприємств. Динаміка економічного зростання суб'єкту господарювання багато в чому зумовлена рівнем його інвестиційної привабливості. Важливим етапом формування інвестиційної привабливості підприємства є більш детальне визначення сутності даного поняття та класифікації факторів і умов впливу, що і визначило актуальність даного дослідження.

Дослідженням інвестиційної привабливості підприємств займались широке коло науковців, серед яких слід виділити І.А. Бланка, В.І. Богачова, Н.П. Макарій, Є.М. Рудніченко, В. Г. Ткаченко, та ін. Недостатньо приділено уваги дослідженню інвестиційної привабливості з урахуванням впливу на неї сукупності зовнішніх і внутрішніх складових (факторів), їхньої класифікації в контексті окремих галузей господарювання.

Метою статті є дослідження факторів та умов впливу, що дозволить ефективно управляти рівнем інвестиційної привабливості підприємств аграрного сектору.

Інвестиційна привабливість підприємств аграрного сектору формується під впливом певних умов і факторів. Так, фактори формування інвестиційної привабливості підприємства — це рушійні сили, котрі забезпечують створення переваг для підприємства у конкурентній боротьбі за обмежені інвестиційні ресурси [3].

Для іноземних інвесторів при прийнятті рішень щодо інвестування важливо враховувати фактори зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування. Фактори зовнішнього середовища відображають умови функціонування підприємства в певній геоекономічній системі, але вони не завжди є визначальними для конкретного індивідуального інвестора, адже досконалих умов діяльності немає в жодній країні світу. Типологія факторів зовнішнього середовища зображена на рис. 1. [2].

Рисунок 1 — Типологія факторів зовнішнього середовища формування інвестиційної привабливості підприємств аграрного сектору Варто зазначити, що іноземні інвестори вкладають кошти не лише у підприємства розвинутих країн, але й у підприємства країн, що розвиваються та розвинутих країн, які характеризуються несприятливим інвестиційним кліматом. Це свідчить про пріоритетність для певної групи інвесторів параметрів інвестиційної привабливості саме підприємства, а не умов та середовища діяльності. За такого підходу особливого значення набуває ідентифікування факторів внутрішнього Розглянемо детальніше наповнення кожної із груп факторів внутрішнього середовища формування інвестиційної привабливості підприємств аграрного сектору [2].

Рисунок 2. — Типологія факторів внутрішнього середовища формування інвестиційної привабливості підприємств аграрного сектору До виробничо-технологічних факторів відносять:

рівень морального та фізичного зносу основних засобів підприємства;

інноваційність та ефективність виробничих технологій;

виробничі потужності;

рівень технічного забезпечення;

рівень та ефективність завантаження виробничого обладнання.

До фінансово-економічних факторів відносять:

рентабельність, ліквідність, платоспроможність;

рівень загрози банкрутства;

кредитоспроможність підприємства;

капіталовіддача;

фінансова стабільність;

наявність грошових засобів;

інвестиційні ризики;

наявність зобов’язань у підприємства щодо сплати штрафів До соціальних факторів належать:

рівень кваліфікації персоналу підприємства;

рівень середньої заробітної плати;

умови праці;

соціальні пакети;

розвиток соціальної інфраструктури;

система мотивування на підприємстві;

наявність працівників рідкісних, ексклюзивних професій;

плинність кадрів;

наявність корпоративної культури;

соціальна відповідальність підприємства;

рівень конфліктності на підприємстві.

До товарних факторів належать:

конкурентоспроможність продукції підприємства споживчими та економічними параметрами;

наявність та впізнаваність товарного знаку;

унікальність продукції, відсутність аналогів;

тип продукції (масового, індивідуального, сегментного споживання) До майнових факторів відносять:

наявність у власності підприємства земельних ділянок;

наявність у власності підприємства майнових комплексів (будівель, споруд);

площі підприємства та їх територіальне розміщення.

До адміністративних факторів відносять:

організаційно правова форма утворення підприємства;

юридичний статус підприємства;

форма власності;

наявність справ у судовому провадженні щодо діяльності підприємства.

До управлінських факторів належать:

рівень розвитку системи менеджменту (планування, організування, мотивування, контролювання, регулювання);

рівень автоматизації управлінських процесів;

кваліфікація менеджерів інституційного, управлінського та технічного рівнів управління;

стиль керівництва;

ефективність стратегічного, антикризового менеджменту на підприємстві тощо.

До розпізнавальних факторів належать:

імідж підприємства;

бренд підприємства;

місце на ринку;

авторитет підприємства на ринку.

До інфокомунікаційних факторів належать:

розвиток маркетингових комунікацій;

наявність налагоджених контактів з постачальниками, споживачами, фінансово-кредитними установами, транспортними та забезпечувальними організаціями;

рівень розвитку внутрішньої комунікаційної системи;

використання сучасних інфокомунікаційних технологій;

наявність підприємства у провідних рейтингах.

Варто зазначити, що іноземні інвестори завжди прагнуть мати детальну інформацію про умови, які впливають на формування інвестиційної привабливості підприємства. Так, на інвестиційну привабливість підприємств аграрного сектору впливають такі умови як, перспектива розвитку підприємства, висока перспективність маркетингових досліджень, ефективність використання інвестиційних ресурсів та результативність фінансово-господарської діяльності підприємства (рис. 3) [1].

Рисунок 3. — Схема впливу умов на інвестиційну привабливість підприємств аграрного сектору Отже, аналіз факторів внутрішнього та зовнішнього середовища формування інвестиційної привабливості підприємств аграрного сектору дає можливість інвесторам отримати максимально повний об'єм інформації про параметри привабливості умов та характеристик діяльності підприємства.

Проаналізуємо вплив основних факторів на інвестиційну привабливість підприємств аграрного сектору Миколаївської області (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив факторів на інвестиційну привабливість підприємств

аграрного сектору Миколаївської області.

Аналіз впливу факторів на інвестиційну привабливість підприємств аграрного сектору Миколаївської області довів, що на сьогодні існує реальна необхідність аграрним підприємствам покращувати свою інвестиційну діяльність.

Як результат, для іноземного інвестора позитивним фактором може стати лише збільшення рівня рентабельності продукції рослинництва на 40,1%. Всі інші фактори, в нашому випадку, негативно вплинути на рівень інвестиційної привабливості підприємств, що, на нашу думку, пов’язано з кліматичними умовами та складною економічною та політичною ситуацією в країні.

Для діагностики середовища непрямого впливу потрібно оцінити та проаналізувати економічні, технологічні, соціальні, політичні, ринкові та міжнародні фактори, які впливають на залучення іноземних інвестицій в аграрний сектор економіки Миколаївської області. Для цього скористалися методом PEST — аналіз. Зокрема, для оцінки макросередовища ми взяли такі показники, як умови для економічних контактів з іноземними партнерами, контроль за дотриманням стандартів якості та безпеки товарів, розробка та впровадження державних програм, бюджетне фінансування, податкова політика, кредитна політика, інвестиційна політика, високий науково-технічний потенціал, впровадження нових технологій, природні ресурси та географічне положення. Мікросередовища — наявність індивідуальних споживачів, наявність ринку невиробничих установ та організацій, збільшення числа активних конкурентів, висока маркетингова активність, досконала структура управління, достатній ресурсний потенціал та фінансова стабільність.

На основі проаналізованих факторів зовнішнього і внутрішнього середовища аграрного сектора економіки Миколаївської області можна зробити такі висновки:

оцінивши політичне та правове середовище в якому діють аграрні підприємства Миколаївської області, слід зауважити, що умови для економічних контактів з іноземними партнерами сприятливі. Цей чинник маркетингового середовища отримав +3 бали; розробка та впровадження державних програм — +3. Інтегральний показник ступеня важливості політико-правового чинника дорівнює -16. До негативних факторів політико-правового середовища можна віднести нестабільність законодавчої бази, невідповідність прийнятих законів з умовами інвестування;

щодо економічних чинників, то високі податки в аграрному секторі економіки Миколаївської області не приваблюють іноземних інвесторів. Недостатнє бюджетне фінансування та нестача коштів у аграрних підприємств Миколаївської області змушує їх шукати іноземних інвесторів з свіжими інвестиціями. Високий ступінь інфляції також відлякує потенційних інвесторів. Інші фактори більш-менш сприятливі для залучення іноземних інвестицій;

що стосується технологічних факторів, то тут слід сказати, що аграрні підприємства Миколаївської області мають значний науково-технічний потенціал. Проблема в тому, що ми ще не навчилися використовувати в повному обсязі.;

природні ресурси та географічне положення — найсприятливіші для ведення сільського господарства, а саме аграрний сектор потребує значних іноземних інвестицій. Іноземні інвестори не бажають вкладати свої кошти в цей сектор економіки через великий ризик неповернення коштів, тому слід звернути увагу саме на зменшення цих ризиків;

оцінка мікросередовища діяльності аграрних підприємств Миколаївської області показала, що збільшення числа активних конкурентів недосконала структура управління та низька фінансова стабільність мають негативний вплив на імідж підприємств Миколаївської області по відношенню до іноземних інвесторів.

Оцінюючи інвестиційний клімат області для ефективного залучення іноземних інвестицій в аграрний сектор економіки слід наголосити на тому, що залишаються невирішеними питання поінформованості іноземних інвесторів щодо можливості вкладати свої кошти, щодо приватизації підприємств державної та комунальної власності, а також не практикується в області дійові форми роботи з іноземними інвесторами: бізнес-форуми, «круглі столи», виставки найкращих регіональних проектів.

Література

Вовк М.В. Організаційно-економічний механізм формування інвестиційної привабливості аграрних підприємств / М. В. Вовк // Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія «Економіка АПК і природокористування». — 2009. — № 12. — С. 135−139.

Гайдуцький А. П. Оцінка інвестиційної привабливості економіки / Гайдуцький А. П. // Економіка і прогнозування. — 2004. — № 3. — С. 119−128.

Довбня С.Б. Методичні засади формування інвестиційної привабливості підприємства / С. Б. Довбня // Ек. вісник нац. гірн. Ун-ту. — К., 2007. — № 4. — с.43−50.

Захарова Н. Ю. Проблеми оцінки інвестиційної привабливості аграрних підприємств / Н. Ю. Захарова // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції - 2011. — № 3.-С. 76−80.