Побудова моделі управління витратами на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування на основі коригування усереднених нормативів

Постановка проблеми. Рівень розвитку та технічний стан дорожньої мережі є безпосереднім індикатором економічного зростання країни, що спрямований на ефективне поєднання усіх галузей народного господарства як на державному рівні, так й на рівні окремих її регіонів. Транспортна інфраструктура України за останні часи характеризується відсутністю системного підходу до вирішення проблем транспортної та дорожньої сфери, зокрема таких, як недостатнє фінансування будівництва й утримання автомобільних доріг за рахунок бюджетних коштів, низька безпека дорожнього руху, недосконалість нормативної та законодавчої бази в сфері дорожнього будівництва, потреба в оновленні виробничої бази автотранспортних та організацій і підприємств дорожнього господарства тощо. У зв’язку з цим проблеми теоретичного аналізу й методичної оцінки формування витрат, а також вдосконалення й забезпечення на цій основі ефективності та якості показників транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг є актуальними і вимагають своєчасного вирішення.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури. Розробка науково-обґрунтованої ефективної системи управління витратами дорожніх підприємств є досить актуальним питанням, підтвердженим значною кількістю наукових праць вітчизняних авторів, зокрема управління витратами та прибутком дорожніх підприємств розглядається в роботах Шинкаренка В. Г., Дмитрієва І.А., Бурмаки М. М., Догадайло Я. В., Безуглого А. О. Проведений аналіз останніх досліджень і публікації зазначив, що до теперішнього часу не існує єдиного методичного підходу щодо практичної побудови системи управління витратами на експлуатаційне утримання автомобільних доріг, адаптованої до специфіки функціонування дорожнього господарства, зокрема особливостей нормативного підходу щодо управління такими витратами.

Метою роботи є розробка моделі управління витратами на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування на основі коригування усереднених нормативів витрат.

Виклад основного матеріалу. Річна вартість експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування є функцією від річних обсягів будівельно-монтажних робіт, які визначаються за результатами фактичного обстеження й складання дефектних актів за окремими ділянками доріг. Дана процедура у поєднанні з впливом ринкових факторів ціноутворення зумовлює випадковий характер процесу управління витратами на підприємствах дорожнього господарства. Зокрема, для визначення річної вартості експлуатаційного утримання автомобільних доріг використовується модель:

(1).

де — прямі витрати підприємства на експлуатаційне утримання 1 кмтої ділянки автомобільної дороги;

— загальновиробничі витрати підприємства на експлуатаційне утримання 1 кмтої ділянки автомобільної дороги;

— кошторисний прибуток у складі річної вартості експлуатаційного утримання 1 кмтої ділянки автомобільної дороги;

• — довжинатої ділянки автомобільної дороги загального користування;
• — загальна кількість ділянок автомобільних доріг загального користування, що знаходиться на експлуатаційному утриманні підприємства.

Отримання підприємством прибутку від виробництва будівельно-монтажних робіт (БМР) з експлуатаційного утримання автодоріг представляє собою очікування майбутніх грошових потоків та їх результатів, невизначеність яких зумовлюється зовнішніми чинниками й унеможливлює стовідсотковий контроль за формуванням витрат. Відповідно до цього очікувані фінансові результати діяльності підприємства повинні бути розмитими, тобто мати інтервальний характер й представлятися нечітким числом, що дозволить здійснювати їх порівняння з нормативами, які мають чіткий вигляд.

Для вирішення задачі визначення річної вартості БМР з експлуатації автомобільних доріг на підприємствах дорожнього господарства застосовуються граничні усереднені показники для визначення на стадії складання кошторисів та при взаєморозрахунках загальновиробничих, адміністративних витрат і прибутку, що враховують трудовитрати на 1000 грн прямих витрат [1]. Максимальна величина отриманого кошторисного прибутку нормативно регламентується і в більшості випадків не забезпечує підприємству належного рівня рентабельності, а розмір коригувального коефіцієнту коливається в межах [1]. Для величини адміністративних витрат у складі загальновиробничих витрат коефіцієнт коригування становить, усереднений показник для визначення заробітної плати у складі загальновиробничих витрат, а коефіцієнт коригування для решти статей загальновиробничих витрат .

Тобто границі вартості робіт з експлуатаційного утримання мають вигляд: «параметр приблизно дорівнює і однозначно знаходиться в діапазоні «. За вхідну інформацію побудови моделі управління річними витратами на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування на основі коригування усереднених нормативів приймається інтервал параметру й найбільш очікуване значення .

Для аналізу формування річної вартості експлуатаційного утримання автомобільних доріг (1) можна задати наступний набір нечітких чисел:

— підприємство нечітко уявляє собі, які обсяги фактичної трудомісткості на виробництво БМР з експлуатаційного утримання автодоріг воно буде мати;

 — підприємство не може точно визначити, які обсяги трудомісткості в прямих витратах на виробництво БМР з експлуатаційного автодоріг утримання воно буде мати.

Таким чином, процес формування річної вартості експлуатаційного утримання автомобільних доріг — це процес прийняття рішення щодо витрачання ресурсів підприємства на виробництво відповідного виду БМР в нечітких умовах, коли рішення досягається злиттям мети та обмежень.

Для перетворення рівняння (1) до вигляду моделі з використанням нечітких вхідних даних скористаємося сегментним способом, застосування якого дозволяє встановлювати фіксований рівень приналежності й визначати відповідні йому інтервали та відповідно. Основні математичні операції з нечіткими множинами зводяться до операцій з їхніми інтервалами достовірності, а операції з інтервалами — до операцій з дійсними числами (межами інтервалів) [2].

Операція додавання має вигляд:

. (2).

Операція множення виражається:

. (3).

Для кожного нечіткого числа у складі вихідних даних було отримано інтервали достовірності:; ;. За цих умов для заданого рівня шляхом підстановки відповідних меж інтервалів в (3.7) отримаємо наступну модель:

(4).

При цьому.

. (5).

Прямі витрати визначаються шляхом множення визначеної за відомчими ресурсними елементними кошторисними нормами кількості трудових та матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання обсягів робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування обчислених за дефектними актами, на відповідні поточні ціни цих ресурсів. При складанні договірної ціни та взаєморозрахунках усереднені показники загальновиробничих витрат уточнюються в межах, установлених Державною службою автомобільних доріг України [2].

При виконанні дорожніх робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування яке здійснюється із залученням коштів державного або місцевого бюджету, розмір кошторисного прибутку приймається за усередненим показником згідно з [2], вираженим у гривнях в розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості.

Базуючись на Правилах визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування (ВБН В.3.2−218−180−2003) [137] та з урахуванням виразів (2) та (3), модель (4) можна представити у вигляді наступної системи рівнянь:

(6).

де — витрати на заробітну плату у складі загальновиробничих витрат на експлуатаційне утримання 1 кмтої ділянки автомобільної дороги;

— адміністративні витрати у складі загальновиробничих витрат на експлуатаційне утримання 1 кмтої ділянки автомобільної дороги;

— решта витрат у складі загальновиробничих витрат на експлуатаційне утримання 1 кмтої ділянки автомобільної дороги;

— усереднений показник, який використовується для визначення розміру витрат на заробітну плату у складі загальновиробничих витрат, що враховують трудовитрати на 1000 грн прямих витрат, для експлуатаційного утримання 1 кмтої ділянки автомобільної дороги;

— усереднений показник, який використовується для визначення розміру адміністративних витрат у складі загальновиробничих витрат, що враховують трудовитрати на 1000 грн прямих витрат, для експлуатаційного утримання 1 кмтої ділянки автомобільної дороги;

— усереднений показник, який використовується для визначення розміру решти витрат у складі загальновиробничих витрат, що враховують трудовитрати на 1000 грн прямих витрат, для експлуатаційного утримання 1 кмтої ділянки автомобільної дороги;

— усереднений показник, який використовується для визначення розміру прибутку, що враховує трудовитрати на 1000 грн прямих витрат, для експлуатаційного утримання 1 кмтої ділянки автомобільної дороги;

— загальні трудовитрати на 1000 грн прямих витрат експлуатаційного утримання 1 кмтої ділянки автомобільної дороги.

Необхідність внесення коригувань в усереднені показники визначення загальновиробничих витрат та прибутку у складі кошторисів підприємства зумовлено їх невідповідністю до ринкової вартості будівельно-монтажних робіт та послуг. Зокрема величина кошторисного прибутку підприємства, яка пов’язується з розміром трудомісткості БМР з експлуатаційного утримання автодоріг на тисячу гривень прямих витрат, значно відрізняється від його середньогалузевого значення (), встановленого на рівні 15% [138].

Внесення корективів у нормативи загальновиробничих витрат на БМР з експлуатаційного утримання автодоріг, спрямованих на оптимізацію витрат на основну, додаткову заробітну плату, заохочувальні, компенсаційні та інші грошові виплати працівників апарату управління відокремлених виробничих підрозділів і робітників, які здійснюють обслуговування апарату управління відокремлених виробничих підрозділів, а також лінійного персоналу, крім тих, яких включено до складу виробничих бригад, не відбуватиметься через соціальне навантаження таких нормативів й мотиваційний аспект праці робітників підприємства й визначатиметься довідково за [3].

Підґрунтям розробки поправочних коефіцієнтів моделі управління витратами на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування на основі коригування усереднених нормативів є граничні усереднені показники для визначення на стадії складання кошторисів та при взаєморозрахунках загальновиробничих, адміністративних витрат і прибутку, що враховують трудовитрати на 1000 грн прямих витрат, наведені в ВБН В.3.2−218−180−2003 [4] та Проекті «Методики розрахунку загальновиробничих та адміністративних витрат при складанні кошторисної документації» Укравтодора [3].

В подальшому для коригування нормативних значень усереднених показників будемо використовувати такі коефіцієнти.

— поправочний коефіцієнт визначення адміністративних витрат у складі загальновиробничих витрат, виходячи з трудовитрат з експлуатаційного утримання на 1000 грн прямих витрат. Згідно [3] поправочний показник для визначення адміністративних витрат розраховують виходячи з фактичних даних бухгалтерської звітності за попередній рік за формулою:

(7).

де — адміністративні витрати у складі загальновиробничих витрат на експлуатаційне утримання 1 кмтої ділянки автомобільної дороги за попередній звітному період;

— загальні трудовитрати на 1000 грн прямих витрат експлуатаційного утримання автодоріг за попередній звітному період.

Граничні значення поправочного коефіцієнта, що вводиться на заміну нормативного значення коефіцієнта, коливаються в межах. Тоді складова адміністративних витрат в моделі (6) матиме вигляд.

• (8)
• — поправочний коефіцієнт визначення решти витрат у складі загальновиробничих витрат, виходячи з трудовитрат з експлуатаційного утримання на 1000 грн прямих витрат, який розраховується з використанням методичних положень [3]:

(9).

де — решта витрат у складі загальновиробничих витрат на експлуатаційне утримання 1 кмтої ділянки автомобільної дороги за попередній звітному період.

Граничні значення поправочного коефіцієнта, що вводиться на заміну нормативного значення коефіцієнта, коливаються в межах. Звідки складова решти загальновиробничих витрат в моделі (6) розраховується наступним чином.

. (10).

— поправочний коефіцієнт визначення кошторисного прибутку, виходячи з трудовитрат з експлуатаційного утримання на 1000 грн прямих витрат представляє собою відхилення нормативного значення коефіцієнта від його середньогалузевого значення, тобто.

. (11).

Використовуючи вираз (9) та рівняння для визначення кошторисного прибутку у складі моделі (6), можна отримати наступну розрахункову формулу.

. (12).

Звідки.

.

. (13).

Таким чином загальний вигляд моделі управління витратами на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування з використанням поправочних коефіцієнтів буде наступним:

Можливі сценарії формування границь загальновиробничих витрат та кошторисного прибутку за моделлю управління річними витратами на експлуатаційне утримання автодоріг загального користування на основі коригування усереднених нормативів наведено в табл. 1. Зазначені межі за кожним із сценаріїв показують мінімально можливий діапазон даного виду витрат в структурі вартості БМР, розрахованій за рекомендаціями Укравтодору.

В основу практичної побудови моделі (14) покладені дані ДП «Харківський облавтодор» щодо виробництва будівельно-монтажних робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування.

(14).

Горизонт прогнозування за моделлю становить один рік, що зумовлено теоретико-методичним підходом до визначення сутності «витрат» підприємства дорожнього господарства. Прогнозні результати нижніх та верхніх границь складових вартості дорожніх робіт з експлуатаційного утримання автодоріг загального користування ДП «Харківський облавтодор» за моделлю показали, що її граничне значення коливається в діапазоні тис. грн, що відповідає можливостям підприємства отримати прибуток у звітному періоді в межах тис. грн.

Висновки. Таким чином порівняння фактичного стану формування витрат на експлуатаційне утримання автомобільних доріг та прогнозних значень, отриманих на основі коригування усереднених нормативів, для ДП «Харківський облавтодор» дозволяє зробити наступні висновки:

• — при не змінних обсягах трудомісткості на 1000 грн прямих витрат експлуатаційного утримання автодоріг мінімізація річних витрат можлива за статтями калькулювання, які входять до складу загальновиробничих витрат. Загальна економія передбачається за рахунок адміністративних витрат у складі загальновиробничих видатків;
• — використання поправочного коефіцієнту дозволяє підвищити прибуток підприємства на фоні незмінних обсягів БМР з експлуатаційного утримання;
• — перевагами застосування поправочних коефіцієнтів моделі (14) для ДП «Харківський облавтодор», порівняно з їх нормативними значеннями, затвердженими «Правилами визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування», є можливість чіткого планування витрат у короткостроковому періоді, виходячи із розрахованих границь діапазонів можливого коливання останніх.

Таблиця 1.

Можливі сценарії формування границь загальновиробничих витрат та кошторисного прибутку за моделлю управління річними витратами на експлуатаційне утримання автодоріг загального користування на основі коригування усереднених нормативів, тис. грн.

	нижня.	верхня.	нижня.	верхня.	нижня.	верхня.	нижня.	верхня.	нижня.	верхня.
	0,000.	89,123.	0,000.	6,598.	0,000.	31,325.	0,000.	50,750.	0,000.	0,450.
		89,423.							0,450.	0,750.
		89,723.							0,750.	1,050.
		90,023.							1,050.	1,350.
		90,323.							1,350.	1,650.
		90,698.							1,650.	2,025.
		91,298.							2,025.	2,625.
	91,298.	117,383.	6,598.	8,483.	31,325.	40,275.	50,750.	65,250.	2,625.	3,375.
	117,383.	143,468.	8,483.	10,368.	40,275.	49,225.	65,250.	79,750.	3,375.	4,125.
	143,468.	182,595.	10,368.	13,195.	49,225.	62,650.	79,750.	101,500.	4,125.	5,250.
	182,595.	234,765.	13,195.	16,965.	62,650.	80,550.	101,500.	130,500.	5,250.	6,750.
	234,765.	326,063.	16,965.	23,563.	80,550.	111,875.	130,500.	181,250.	6,750.	9,375.
	279,438.	391,213.	15,688.	21,963.	81,875.	114,625.	172,500.	241,500.	9,375.	13,125.
	373,188.	533,125.	14,438.	20,625.	112,875.	161,250.	232,750.	332,500.	13,125.	18,750.
	453,250.	634,550.	15,750.	22,050.	147,500.	206,500.	271,250.	379,750.	18,750.	26,250.
	571,550.	734,850.	18,550.	23,850.	197,750.	254,250.	329,000.	423,000.	26,250.	33,750.
	728,100.	889,900.	21,600.	26,400.	254,250.	310,750.	418,500.	511,500.	33,750.	41,250.
	856,625.	1012,375.	26,125.	30,875.	299,750.	354,250.	489,500.	578,500.	41,250.	48,750.
	914,550.	1021,482.	30,550.	34,122.	295,750.	330,330.	539,500.	602,580.	48,750.	54,450.

Література

• 1. Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування: ВБН В.3.2−218−180−2003. — Офіц. вид. — К.: УДВТП «Укрдортехнологія», 2003. — 26 с. — (Відомчі будівельні норми України).
• 2. Конышева Л. К. Основы теории нечетких множеств: учеб. пособ. / Конышева Л. К. — СПб.: Питер, 2011. — 192 с.
• 3. Методика розрахунку загальновиробничих та адміністративних витрат при складанні кошторисної документації (проект) / [розроб.: В. М. Нагайчук, А. О. Безуглий, Ю.М. Бібик]. — К.: ДерждорНДІ, 2011. — 45 с.
• 4. Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування: ВБН В.3.2−218−180−2003. — Офіц. вид. — К.: УДВТП «Укрдортехнологія», 2003. — 26 с. — (Відомчі будівельні норми України).