Висновки до другого розділу

Проаналізувавши собори західноєвропейських країн, таких як Франція — яка була родоначальником готики, Англія, Німеччина та Італія можна дійти висновку, що готика несамовито охопила всі ці країни. Але кожна з країн вносила свої зміни починаючи від планів собору як це відбувається у Англії, Спрощення або утримання від використання конструктивних елементів — Німеччина, Англія. Використання замість кам’яного будівельного матеріалу цегли, на що вказують собор в Кельні та Міланський собор. Використання декоративного оздоблення, рельєфів, скульптур як в інтер'єрах так і в екстер'єрах. Все це вказує на те що готика поширюючись на різні країни еволюціонувала і приймала свій характер, залишаючи основні конструкційні елементи. Вона в якомусь сенсі еволюціонувала.

Висновки

Готичний стиль, який прийшов на зміну романській архітектурі - стиль, що став завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва (ХІІ - ХV ст.).

Характерною рисою готичного собору є те, що він не перебуває у спокої, як романський, а ніби виростає на очах глядача. Взятий загалом готичний собор постає як розвиток і ускладнення архітектурної теми. Не випадково Віктор Гюго називав готичний собор «кам'яною симфонією». Змінюється зовнішній вигляд готичного собору. Характерні для романської церкви масивні башти зникають, замість них виникають величні та стрункі башти, котрі досить часто прикривали західний фасад, багато прикрашений скульптурою. Якщо романський храм зі своїми гладенькими стінами був ніби ізольований від зовнішнього простору, то готичний, навпаки, — постає взаємодією з навколишнім середовищем. Цьому сприяють великі отвори вікон, наскрізна різьба баштових шпилів та кам’яні прикраси, які, ніби квіти і листя, виростають на гілках кам’яного лісу контрфорсів та аркбутанів.

Значні зміни відбулись і в інтер'єрі, що свідчило про нове розуміння простору. Інтер'єр храму, набувши динаміки, став прагнути до єдності. Особлива роль у цьому належала світлу. Заміна глухих стін великими вікнами спричинила до майже повного зникнення монументального розпису. Фреску замінив вітраж; пронизаний сонячними променями, він повною мірою втілював уяву середньовічної людини про одухотворення матерії. Прозорі вітражі, сяючі фарби вівтарного живопису, блиск золота церковного начиння надавали інтер'єру готичного собору незвичайну святкову урочистість.

Тисячі скульптурних композицій, окремих статуй, прикрас на порталах, карнизах і капітелях безпосередньо зрощуються з архітектонікою будівлі, збагачуючі її художній образ. Основним типом готичної пластики була кругла скульптура. Домінуючий в епоху романійський рельєф і набув підпорядкованого значення. У порівнянні з романськими готичні скульптурні композиції відзначаються більш ясним і реалістичним розкриттям сюжету і, головне, більшим багатством і безпосередньою людяністю у відображенні внутрішнього стану. Удосконалення художніх засобів середньовічної скульптури сприяло створенню образів значної психологічної переконливості й великої емоційної сили.

Таким чином, готика стала символізувати епоху Середньовіччя.