Будова і функції сім'яних пухирців

Сім'яні пухирці — парний залозистий орган, розташований над передміхурової залозою. Насінні бульбашки своєю передньою поверхнею прилягають до дна сечового міхура, а задній — до передньої стінки ампули прямої кишки. Вивідна протока насіннєвого бульбашки зливається з сім'явиносною протокою, утворюючи сім'явикидаючу протоку, що проникає через передміхурову залозу і відкривається на насіннєвому горбку задньої частини сечівника. Стінка сім'яного пухирця складається із зовнішнього сполучно-тканинного шару м’язових волокон і слизової оболонки, що утворює численні складки, вистелені одношаровим циліндричним епітелієм. Насіннєві бульбашки є андрогензалежними секреторними органами. Секрет сім'яних пухирців в’язкий, желатиноподібної консистенції, білувато-сірого кольору, без запаху, має рН 7,3, містить азотисті речовини, простагландіни, білки зокрема, сім'яногелин, солі аскорбінової і лимонної кислот, фруктозу і інші речовини. Секрет сім'яних пухирців становить основний обсяг еякуляту. Найбільш важливою функцією сім'яних пухирців є секреція фруктози, рівень якої — непрямий показник андрогенної насиченості організму. Крім того, фруктоза забезпечує енергетичний потенціал сперматозоїдів, підвищує виживаність і функціональну активність. Нормальна концентрація фруктози в спермоплазмі становить 6,7−33,3 мкмоль/мл Зниження рівня фруктози в спермоплазмі супроводжується порушенням життєздатності сперматозоїдів [6].

Рис. 5. Сім'яні пухирці. Передміхурова залоза.

1 — сім'явивідна протока, 2 — сім'яні пухирці, 3 — вивідна протока, 4 — сім'явикидаюча протока, 5 — передміхурова частина сечовивідного каналу, 6 — передміхурова залоза, 7 — передміхурова маточка, 9- сім'яний бугорець, 9 — перетинчата частина сечовивідного канала, 10 — гирло сім'явикидаючої протоки, 11 — ампула сім'явиносячої протоки.