Будівництво дев"ятиповерхового житлового будинку

Зміст Вступ

1. Загальна частина

1.1 Конструктивні особливості об'єкту

2. Спеціальна частина

2.1 Характеристика процесу

2.2 Технологія і організація виконання процесу

2.3 Контроль якості роботи

2.4 Охорона праці

3. Розрахункова частина

3.1 Визначення переліку обсягів робіт

3.2 Методи виконання робіт і матеріально-технічне забезпечення

3.3 Складання калькуляції працевитрат і заробітної плати

3.4 Визначення тривалості робіт

3.5 Техніко-економічні показники Література Вступ Будівництво — це галузь матеріального виробництва, яка охоплює реконструкції, ремонт і реставрацію будівель і споруд.

Будівельне виробництво — це комплекс взаємного зв’язку трудових процесів і виробничих стосунків, спрямованих на отримання будівельної продукції.

Будівельна продукція — закінчені і введені в експлуатацію будинки і споруди або їх частини.

Промислове виробництво і цивільне будівництво досить сильно відріз-няються одне від одного, хоча в основному, використовуються однакові технології. Наприклад, в промисловому будівництві повинен враховува-тися той факт, що призначення об'єктів можуть бути самі різні, і необ-хідно враховувати всі необхідні конструктивні вимоги, необхідні для конкретного будинку. Через це промислове будівництво включає в себе різні спеціальності: більшість компаній спеціалізується на будівництві будинків певного призначення. Варто також відзначити, що промислове будівництво враховує всі необхідні потреби людей, які будуть проживати в даній споруді.

В основному промислове та цивільне будівництво проводиться за принципом модульних технологій, тобто на заводах виготовляються житлові секції, з яких безпосередньо на місці будівництва будується багатоповерховий будинок.

У даному курсовому проекті розглянутий дев’ятиповерховий житловий будинок.

1. Загальна частина

1.1. Конструктивні особливості об'єкту Дев’ятиповерховий житловий будинок має квартири і призначений для проживання сімей.

Всього в будинку дев’ять 2-кімнатних квартир, та дев’ять 3-кімнатних у кожному блоку. Вони мають у своєму складі: вітальню, кухню, сан. вузли, ванні кімнати, спальні, коридори, а також обладнані каналізацією, електроі газопостачанням.

Розміри одного блоку будинку:

— в вісях А-Д — 13 200 (мм);

— в вісях 1−6 — 16 200 (мм).

Зовнішні стіни будинку виконані з силікатної цегли, товщиною — 640 (мм), внутрішні несучі стіни — 380 (мм), переділки — 120 (мм).

В даному будинку використовується залізобетонний збірний фунда-мент та пустотні залізобетонні плити перекриття.

Дах плаский з бітумно-полімерних матеріалів.

В будинку запроектовані двох маршеві сходи з залізобетонних збірних елементів з шириною маршу 950 (мм). До сходів примикають сходові майданчики, які опираються на стіни.

Вентиляція приміщень природна і здійснюється через вікна і вентиля-ційні канали.

Будинок призначений для забудови міської території у помірному кліматі.

Газо-, водоі електропостачання, опалення і каналізація здійснюється від центральної мережі.

Електропроводка кріпиться до конструкції стіни перед оштукатурю-ванням. Опалювальні прилади у всіх приміщеннях, окрім туалетів і коридорів, знаходяться збоку зовнішніх капітальних стін. Водопостачання питної води здійснюється від загальної мережі і підводиться до кухні, сан. Вузла і ванни. Каналізація підключається до центральної мережі. Газопо-стачання підключається від газової мережі і підводиться до газових плит і газових колонок.

2. Спеціальна частина

2.1 Характеристика процесу будівельний цегляний кладка заробітний До монтажно-будівельних процесів у даному курсовому проекті входять:

— кладка зовнішніх стін, товщиною у 2 цеглини з розшивкою;

— кладка внутрішніх стін, товщиною у 1,5 цеглини під штукатурення;

— влаштування перегородок, товщиною у 0,5 цеглини;

— улаштування залізобетонних перемичок;

— монтаж плит перекриття;

— монтаж площадок та маршів сходів.

Будівельно-монтажні роботи виконуються поетапно на кожен поверх.

Для кладки стін запроектована суцільна неармована потовщена цегла. Для забезпечення монолітності кладки, перев’язування поперечних і поздовжніх вертикальних швів виконується за багаторядною системою — кілька ложкових рядів перекриваються одним поперечниковим.

2.2 Технологія і організація виконання процесу Кладку виконують тільки горизонтальними рядами. Камені, які ви-кладені довшим боком — ложком — уздовж стін, утворюють ложковий ряд, коротшим боком — поперечником — поперечниковий ряд, а відносно фасаду будівлі - зовнішню і внутрішню версти.

Щоб у масиві кладки окремі камені не змішувалися під дією наванта-жень відносно один одного, мають бути дотримані певні правила розрізки — членування кладки на шари.

Використовуються змішані розчини для кладки — цементно-вапняні й цементно-глиняні. Кам’яні роботи виконують механізованими методами з використанням будівельних машин, технологічних комплектів засобів малої механізації, ручного і контрольно-вимірювального інструменту, будівельної оснастки та пристроїв для організації робочих місць.

Основним ручним інструментом муляра є комбінована кельма для нанесення, розрівнювання і підрізки розчину; лопата для подавання і розстилання розчину; молоток-кирка для рубки і обтісування каменів; розшивки для надання швам відповідної форми; кувалда, бучарда і скарпель для грубої, і напівчистої обробки природних каменів.

Для виконання кладочних операцій застосовують найрізноманітніші види механізованого інструменту і пристроїв: дрилі для пробудження і розмішування розчинів; електромолотки для сколювання і обтісування каменів; перфоратори і станки для свердління отворів, пилки дискові, ланцюгові і канатні для різки каменів, легкі розчино води для розстелювання розчину, компресори, водомети, гідропіскоструйні апарати.

До початку монтажного процесу потрібно підготувати місце, де вико-нуватиметься цей процес. Оскільки монтаж пов’язаний з використанням відповідних пристосувань (кондукторів, струбцин, підкосів, розчалок, драбин) та інструментів, потрібно, щоб до початку робіт вони були на робочому місці. Безпосередньо перед подаванням конструкцій на монтаж готують місце, куди її буде поставлено. Його очищують від бруду та сміття, на опорні конструкції наносять установлювальні риски, улаштовують постіль із розчину. Шов, утворений постіллю, має бути міцним, суцільним, без тріщин і пропусків, мати однакову товщину по всій довжині.

Плити перекриття монтують паралельно з іншими конструкціями — комплексним методом. Плити приварюють до закладних деталей ферм одразу після їх установлення.

Монтаж перегородок виконують після установлення й остаточного закріплення несучих і огороджувальних конструкцій. Монтаж ведуть з при об'єктного складу, де зберігають у касетах.

Сходові площадки та сходи монтують одночасно з конструкціями сходових кліток і стін. Установлення площадок і сходів здійснюють у такій послідовності: розмічують місця установлення деталей, стропують деталі, підготовлюють розчинову постіль, монтують сходові площадки і сходи за допомогою крана, вивіряють, замонолічують стики розчином, установлюють тимчасові огорожі сходів.

Малярні роботи починають тільки тоді, коли закінчені всі попередні роботи: санітарно-технічні, електромонтажні, штукатурні, облицювальні.

2.3 Контроль якості робіт Якість виконуємих кам’яних робіт має відповідати проекту і вимогам БНіП, тому кам’яні конструкції контролюють в процесі кладки і після їх зведення (під час прийому).

В процесі кладки перевіряють вертикальність поверхонь і кутів кладки, а також горизонтальність рядів, вирівнюючи знайдені відхилення. Періодично перевіряють товщину швів.

Правильність заповнення швів розчином контролюють, знімаючи в різних місцях цеглу викладеного ряду не рідше трьох разів по висоті поверху.

Закінчені роботи по зведенню кам’яних конструкцій приймають до їх штукатурення, перевіряючи правильність перев’язки, товщину і заповнення швів, вертикальність, горизонтальність і прямолінійність поверхонь і кутів. При цьому звертають увагу на чистоту фасаду, правильність розшивки, рівність кольору цегли, облицювальних плит або каменів.

Найменування допустимих відхилень:

Відхилення від проектних розмірів:

— по товщині +10

— по відмітці обрізів і поверхів 15

— по ширині прорізів -15

— по ширині простінків +15

— по зсуву осей суміжних віконних прорізів 20

— по зсуву осей конструкцій 10

Відхилення поверхонь і кутів кладки від вертикалі:

на один поверх 10

на всю будівлю 30

Відхилення рядів кладки від горизонталі на 10 (м) довжини — 15

Нерівності на вертикальній поверхні кладки, виявлені при накладанні рейки довжиною 2 (м):

оштукатурюваній — 10

неоштукатурюваній — 5

Контроль якості монтажу починають з моменту приймання доставлених збірних елементів. Вони повинні відповідати за зовнішнім виглядом і розмірами вимогам проекту і не мати відхилень, що перевищують допустимі за БНіП.

Якість елементів перевіряють на складі, під час встановлення, заробки стиків і після остаточного закріплення. Після закінчення монтажу конструкцій роботи приймають по акту, в якому вказують чи змонтовані вони відповідно до проекту, визначають якість монтажних робіт і виносять висновок про готовність будівлі для виробництва наступних будівельно-монтажних робіт.

Критерієм якості монтажних робіт є ретельність зварювання і заробки стиків, і точність встановлення конструкцій відповідно до проекту. Відхилення в якості стиків, встановленні елементів, позначках і відстанях не повинні перевищувати вказаних в БНіП.

На всі виконувані вузли і конструкції, які у подальшому закриваються іншими конструкціями, складають акти на приховані роботи.

2.4 Охорона праці

При зведенні кам’яних конструкцій повинні виконуватися наступні правила техніки безпеки (БНіП ІІІ-4−80). Робітники повинні спускатися в котлован по драбинах з поручнями, а в траншеї - по приставних сходах. Навколо бровки виїмки котловану, повинна бути вільна, не загромоджена матеріалами смуга шириною 0,5 (м). Цеглу і дрібні блоки слід подавати до робочого місця краном, розмістивши їх пакетами на піддонах із захватами, що мають бічні огородження, що виключають випадання окремих каменів. У котловани і траншеї цеглу і камені потрібно подавати по дерев’яних жолобах. В обов’язковому порядку слід встановлювати жорсткі діагональні зв’язки і регулярно перевіряти жорсткість і незмінність риштувань. Робочі настили риштувань повинні бути огороджені поручнями висотою не менше 1 (м). Зазор між робочим настилом і стіною не повинен переви-щувати 50 (мм).

Забороняється виконувати кладку стіни стоячи на ній, а також залишати інструменти і матеріали на поверхні стіни під час перерв.

Верхолазними вважаються всі роботи з монтажу конструкцій, що виконуються з тимчасових монтажних пристосувань або безпосередньо з конструкцій на висоті більше 5 (м) від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу. Основним засобом, що оберігає від падіння з висоти є запобіжний пояс, який має ланцюг з карабіном, що прикріплюється до лісів підмостки або раніше закріпленим конструкціям.

Стропи перед використанням треба випробувати навантаженням, яке перевищує робочу в два рази. Застосовуються напівавтоматичні стропи, стропи з замком та іншими пристосуваннями, що дозволяють виробляти розстроповку на землі або робочого місця монтажника.

Вантажозахватні пристосування потрібно встановлювати так, щоб повністю виключалося самопроізвольне відчеплення вантажу і забезпечувалося його стійке положення під час підйому і переміщення. Має бути встановлено порядок обміну сигналами між стропальником і машиністом крана.

Монтажники повинні знаходитися поза контуром переміщуваної конструкції. Перебування людей на конструкціях під час їх підйому та переміщення категорично забороняється.

3. Розрахункова частина

3.1 Визначення переліку обсягів робіт Таблиця № 3.1. Специфікація столярних виробів

Таблиця № 3.2. Специфікація збірних залізобетонних конструкцій

Підрахунок об'ємів цегляної кладки:

Для зовнішніх несучих стін:

1. Площа стін:

F_ст.=?aЧh= 2Ч14Ч3 + 2Ч17Ч3 = 186 (м²)

де a — довжина стіни; h — висота.

2. Площа прорізів:

F_пр.=?aЧh= 1,51Ч1,51Ч2 + 1,51Ч1,21Ч3 + 1,51Ч0,91Ч2 + +1,51Ч0,76Ч2 + 2,1Ч0,91Ч2 + 2,1Ч1,31 = 21,66 (м²)

де, а — довжина; h — висота; n — кількість прорізів.

3. Загальна площа стін за винятком прорізів:

F_з.= F_ст.— F_пр. =186 — 21,66 =164,34 (м²)

4. Об'єм кладки стін:

V_к.= F_з.Чb =164,34Ч0,64 = 105,2 (м³)

Для внутрішніх несучих стін:

1. Площа стін:

F_ст.=?aЧh =16,2Ч3 +6,6Ч3Ч2 + 5,4Ч3 = 104,4 (м²)

2. Площа прорізів:

F_пр.=?aЧh = 2Ч1,2Ч2,1 + 2,1Ч0,91Ч2 = 8,862 (м²)

3. Загальна площа стін за винятком прорізів:

F_з.= F_ст.— F_пр.= 104,4 — 8,862 = 95,538 (м²)

4. Об'єм кладки стін:

V_к.= F_з.Чb = 95,538Ч0,38 = 36,3 (м²)

Для переділок:

1. Площа стін:

F_ст.=?aЧh = 6,6Ч4Ч3 + 5,4Ч3Ч3 + 3Ч2Ч3 = 145,8 (м²)

2. Площа прорізів:

F_пр.=?aЧh = 9Ч2,1Ч0,91 + 0,71Ч2,1Ч2 = 20,323 (м²)

3. Загальна площа стін за винятком прорізів:

F_з.= F_ст.— F_пр.= 145,8 — 20,323 = 125,477 (м²)

4. Об'єм кладки стін:

V_к.= F_з.Чb = 125,477Ч0,12 = 15,1 (м³)

Загальний об'єм кладки стін:

V_к.= 105,2 + 36,3 + 15,1 = 156,6 (м³)

Таблиця № 3.3. Відомість обсягів робіт

3.2 Методи виконання робіт і матеріально-технічно забезпечення Основним методом суміщеного виробництва цегляних та монтажних робіт є потоковий. При потоковому методі організація робіт здійснюється по захватно-ярусній системі.

Правила організації робіт по захватно-ярусній системі:

— розподіл комплексу робіт на складові процеси й організація спеціалізованих ланок;

— послідовність виконання процесів спеціалізованими ланками здійснюється постійним складом комплексних бригад в однаковому темпі;

— перехід ланок із захватки на захватку для виконання певних процесів із застосуванням постійного набору інструмента та комплекту механізмів, здійснюється через рівні проміжки часу, які називаються кроком потоку. Запроектовано спільне виробництво цегляних та монтажних робіт у два окремих потоки:

Перший — цегляні роботи; другий — монтажні.

У перший окремий потік входять такі види робіт: цегляна кладка, влаштування огородження та укладання перемичок.

В другий окремий потік входять: монтаж плит перекриття, площадок та маршів сходів; улаштування подмостей, заповнення віконних та дверних прорізів.

У циклограмі виробництва робіт установлюється строга послідовність робіт із кладки стін, монтажу конструкцій, а також з виконання допоміжних та додаткових операцій.

Визначення необхідних характеристик крана:

1. Вантажопідйомність крану:

Q_кр.=Q_ел.+Q_мп.=2,8 + 0,44 = 2,844

де Q_ел. — маса найважчого елемента;

Q_мп. — маса монтажного пристосування.

2. Висота підйому гака:

H_кр. =h₀ + h_з. + h_ел. + h_вз. = 27 + 0,5 + 4,5 + 0,22 = 32,22

де h₀ — перевищення опори (відмітки) елемента, який монтується над рівнем стоянки крана;

h_з. — запас по висоті, необхідний для зведення конструкції на монтаж або перенесення її через змонтовані конструкції;

h_ел. — висота елемента в монтажному положенні;

h_вз. — висота вантажозахватного пристрою, відстань від верха елемента, який монтується до низу гака в робочому положенні.

3. Виліт стріли крану для баштового крана:

L_c = ?₁ + ?₂ + ?₃ = 2,25 + 2,5 + 9,3 =14,05

де ?₁ — половина ширини колії баштового крану;

?₂ — відстань між зовнішньою поверхнею будинку і краєм прилеглої рейки;

?₃ — відстань від зовнішньої поверхні будинку до вісі елементу, що монтується.

Для мобільних кранів необхідно забезпечити вільний поворот хвостової частини платформи з контр вагою. Необхідний виліт стріли самохідного стрілового крана визначається графічно або аналітично.

Виліт стріли визначається за формулою:

L_c =((H_кр. + h₁ — h₂) + (d +e)) / (h₁ + h₂) = ((32,22 + 2 — 1,5) + (0,75 + 0,5)) / (2 + 1,5) = 9,7 (м) де h₁ — висота поліспаста в стягнутому стані;

h₂ — висота шарніра підйому стріли крану від рівня стоянки (1,5…2,2 м);

d — величина частини конструкції, яка виступає від центра стропування у бік стріли крана (половина довжини або ширини плити перекриття);

e — мінімальна відстань від конструкції стріли монтажного елемента (0,5 — 1,5 м).

Згідно довідника підбираємо кран КБ-302 з такими характеристиками: вантажопідйомність — 5 (т);

висота підйому — 21−33 (м);

виліт стріли — 10−20 (м).

Таблиця № 3.4. Відомість засобів механізації

3.3 Складання калькуляції працевитрат і заробітної плати Таблиця № 3.5. Калькуляція трудовитрат і зарплати робочих

3.4 Визначення тривалості робіт Таблиця № 3.6. Технологічний розрахунок

3.5 Техніко-економічні показники

1. Загальні трудовитрати :

?Т_л. = 185,4 (люд. дні)

?Т_м. = 28,58 (маш. зміни)

2. Трудовитрати на одиницю продукції:

Т_од. = ?Т_л./V = 185,4/214 = 0,867 (люд. дні/м²)

Т_од. = ?Т_м./V = 28,58/214 = 0,134 (маш. зміни/м²)

3. Загальна вартість робіт:

?В = 9634,7 (грн.)

4. Вартість одиниці продукції:

В_од. = ?В/V = 9634,7/214 = 45,022 (грн./м²)

Література

1. «Общестроительные работы» В.М.Голеусов

2. «Технология строительного производства» Литвинов О.О.

3. «Технологія будівельного виробництва» Черненко В.К.

4. «Строительные работы» О. О. Литвинов, В.А. Ляшенко