Контроль нарахування та сплати податку на додану вартість

Тип работы:
Контрольная
Предмет:
Финансы


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровська державна фінансова академія

Кафедра податків

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: Податковий менеджмент

Тема:

Контроль нарахування та сплати податку на додану вартість

Дніпропетровськ 2012

1. Камеральна перевірка декларацій з ПДВ

Особливості камеральної перевірки декларацій з ПДВ обумовлені специфікою звітності з цього податку, структурою декларації, змістом її рядків та додатків, визначених Податковим кодексом України.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 податкового кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов’язкові реквізити це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити:

— тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

— звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

— звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

— повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

— код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

— реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

— місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

— найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

— дата подання звіту (або дата заповнення залежно від форми);

— ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

— підписи платника податку фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити:

— відмітка про звітування за спеціальним режимом;

— код виду економічної діяльності (КВЕД);

— код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

— індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно п. 48.5. ПКУ Податкова декларація повинна бути підписана:

— керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

— фізичною особою платником податків або його законним представником;

— особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Якщо податкова декларація подається податковими агентами юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків фізична особа таким платником податків.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

При перевірці треба звернути увагу на своєчасність подання декларації.

Відповідно до ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом для всіх платників ПДВ є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Кодексом, -- календарний квартал.

Квартальний податковий період на період з 1 квітня 2011 р. до 1 січня 2016 р. можуть вибрати платники податку, які відповідно до пп. «б» п. 154.6 ст. 154 Кодексу мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток. Заява про вибір квартального податкового періоду подається до податкового органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року, тобто грудня 2011 р. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року (з 1 кварталу 2012 р.).

З 1 січня 2011 р. до внесення змін до розділу XIV Кодексу оподаткування суб'єктів малого підприємництва здійснюється відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Указом усім платникам єдиного податку, в тому числі й тим, які одночасно є платниками ПДВ, установлено квартальний податковий період подання звітності, в тому числі й з ПДВ. При цьому не передбачено такого податкового періоду, як місяць.

Враховуючи норми цього Указу, платники ПДВ, які є суб'єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та платниками єдиного податку за ставкою 6%, подають податкові декларації щокварталу.

Заява про застосування квартального податкового періоду такими платниками не подається; з моменту переходу на загальну систему оподаткування застосовується місячний податковий період.

Для ново зареєстрованих платників податку, незалежно від того, добровільною чи обов’язковою була їх реєстрація, можливості застосування квартального податкового періоду Кодексом не передбачено.

Таким чином, у 2011 р. право на щоквартальне подання податкової звітності з ПДВ зберігається лише за платниками єдиного податку, які сплачують єдиний податок за ставкою 6% і є зареєстрованими платниками ПДВ. Усі інші платники ПДВ подають податкову звітність з ПДВ щомісяця.

2. Документальна перевірка ПДВ. Реєстр обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг). Достовірність обсягів відвантаженої продукції

При проведенні документальної перевірки правильності нарахування ПДВ, насамперед, необхідно встановити повноту податкових зобов’язань з ПДВ. Для цього потрібно:

здійснити контроль оборотів із відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт та відображення їх у податковому обліку. Для цього використовуються податкові накладні, реєстр продажу товарів (робіт, послуг), а також укладені договори купівлі-продажу, міни, поставок. Слід упевнитися, що усі суми ПДВ, відображені у податкових накладних та в реєстрі продажу, були відображені в декларації з ПДВ. При цьому звертається увага, щоб номер податкової накладної збігався з порядковим номером відповідної операції в реєстрі продажу. З метою виявлення випадків відвантаження товарів, обороти з яких не включено в базу нарахування ПДВ, слід перевірити документи складського обліку, а саме накладні, що засвідчують відпуск продукції зі складу підприємства.

Уразі встановлення випадків відвантаження товарів без оплати або з частковою оплатою в межах бартерних операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку, передачі товарів у межах балансу платника для невиробничого використання, а також при реалізації товарів (робіт, послуг) пов’язаній особі необхідно впевнитися в правильності визначення бази оподаткування. В таких випадках база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайну ціни;

Особливу увагу слід звернути на випадки відчуження об'єктів застави. Таке відчуження відбувається, коли підприємство не виконує у встановлений термін боргових зобов’язань. У такому разі відчуження об'єкта застави прирівнюється до продажу такого об'єкта з нарахуванням ПДВ.

Якщо підприємство імпортує товари критичного імпорту для власних виробничих потреб, слід упевнитись, що ці товари не було реалізовано на сторону. При встановленні таких випадків перевірити правильність визначення бази оподаткування і суми ПДВ. База оподаткування в такому випадку визначається, виходячи з ціни продажу, але не нижче митної вартості товару, збільшеної на суму мита, митних зборів і акцизного збору, якщо товар є підакцизним;

Якщо підприємству, що перевіряється, були надані послуги (виконані роботи) нерезидентами (міжнародний аудит, оренда міжнародних каналів зв’язку) на митній території України, то необхідно встановити, що вартість таких послуг (робіт) включено у базу нарахування податкового зобов’язання з ПДВ. В суму податкового кредиту такий ПДВ має бути включений у наступному податковому періоді;

Якщо підприємство виробляє підакцизну продукцію, необхідно перевірити, чи включений акцизний збір в базу нарахування ПДВ. Це положення стосується також інших податків і зборів, що включаються до ціни продукції.

Наступним кроком перевірки є встановлення достовірності податкового кредиту. Для цього необхідно:

упевнитися в наявності всіх підстав, які дають право підприємству на включення сум до податкового кредиту. Так, підставою для виникнення податкового кредиту по товарах (роботах, послугах), придбаних у резидента, є виключно податкова накладна, по імпортованих товарах -- вантажна митна декларація, а при імпорті робіт, послуг -- акт приймання робіт, послуг або банківський документ, що підтверджує перерахування коштів в оплату їх вартості. Всі операції мають бути відображені в реєстрі придбання товарів (робіт, послуг);

перевірити правильність відображення сум ПДВ по придбаних товарах, використаних на невиробничі потреби. У цьому разі ПДВ має відображатися за рахунок відповідних джерел фінансування;

встановити правильність розподілу сум ПДВ по придбаних товарах, які використовуються для виробництва пільгових товарів або товарів (робіт, послуг), що не є об'єктом оподаткування, а також товарів (робіт, послуг), що оподатковуються в звичайному порядку. Якщо облік товарів та сплачених по них сум ПДВ в указаних випадках не ведеться окремо, то розподіл здійснюється, виходячи з питомої ваги оподатковуваних операцій (без урахування ПДВ) у загальному обсязі операцій (без урахування ПДВ). Отже, при перевірці слід упевнитися, що в податковий кредит не потрапили суми ПДВ по придбаних сировині та матеріалах, використаних для виробництва пільгових товарів або товарів, що не є об'єктом оподаткування. Ця норма не відноситься до ПДВ, сплаченого за придбаними основними фондами виробничого призначення, якщо вони використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. В такому випадку вся сума ПДВ відноситься до складу податкового кредиту у періоді їх придбання.

Обов’язковою складовою документальної перевірки правильності нарахування ПДВ є встановлення обґрунтованості пільг. Для цього перевіряється наявність усіх необхідних документів, які дають право на їх застосування.

3. Документальна перевірка податкового кредиту. Обґрунтованість застосування пільг

Згідно податкового кодексу України (п. 198.1.) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається (п. 198.2 ПКУ):

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 податкового Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 податкового Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Контролер повинен пам’ятати, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 податкового Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 податкового Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Контролер під час перевірки повинен знати, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ПКУ).

Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III податкового Кодексу.

Аудитор повинен знати, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності податковим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку (п. 199.4 ПКУ).

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання. камеральний документальний контроль податок

Частка використання застосовується для проведення коригування сум податку, які віднесено до податкового кредиту. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п. 199.5 ПКУ).

Правила цієї статті не застосовуються та податковий кредит не зменшується в разі (п. 199.6 ПКУ):

— проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 податкового Кодексу;

— постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

4. Контроль нарахування та сплати податку на прибуток

1. Камеральна перевірка декларацій підприємств з податку на прибуток підприємства.

Всі податкові декларації і розрахунки, що подаються платником до податкової інспекції, підлягають обов’язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів адміністрування податку на прибуток.

Камеральна перевірка податкових декларацій і розрахунків здійснюється безпосередньо в податковій інспекції.

Метою проведення камеральної перевірки податкової звітності є виявлення та запобігання на якомога ранній стадії можливих порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб'єктів господарювання.

Основними завданнями (напрямами) камеральної перевірки є:

перевірка правильності складання податкових декларацій і розрахунків по податках, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення арифметичних або методологічних помилок);

перевірка своєчасності подання розрахунків по податках до податкового органу; логічний контроль (перевірка логічного зв’язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду);

перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках;

попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.

Спеціалісти, відповідальні за адміністрування податку на прибуток, зобов’язані забезпечити проведення камеральної перевірки платників у такі строки:

по бюджетоутворюючих підприємствах; по платниках, які декларують від'ємне значення об'єкта оподаткування, а також по підприємствах, які мінімізують податкові зобов’язання з податку на прибуток — до 20 робочих днів від кінцевої дати подання декларації;

по інших платниках — протягом кварталу після кінцевої дати подання декларації.

У разі виявлення в ході перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання, відповідальна особа державного податкового органу складає акт про результати проведення перевірки податкової звітності. В акті в обов’язковому порядку повинні зазначатися:

номери рядків та додатків до декларації, в яких платником допущені арифметичні помилки;

стислий опис методологічних помилок;

сума податкового зобов’язання, обчислена платником податку самостійно в податковій декларації;

сума податкового зобов’язання, визначена перевіряючим після виправлення допущених таким платником податку помилок;

сума заниження (завищення) податку на прибуток;

сума, назва показника податкової звітності, який коригується платником податку та не призводить до виникнення податкових зобов’язань.

Якщо в ході камеральної перевірки виникають питання щодо достовірності окремих звітних показників або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкової дисципліни, підрозділи оподаткування юридичних осіб можуть одержувати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з цих питань, запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків.

Чисельні показники в акті про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток зазначаються у гривнях.

Акт камеральної перевірки складається державною мовою на паперовому носії і в електронному вигляді в двох примірниках і має наскрізну нумерацію, підписується спеціалістом, який проводив перевірку, та посадовими особами підприємства. Титульний аркуш акта камеральної перевірки друкується на номерному бланку органу державної податкової служби для складання актів. Другий примірник акта надається посадовій особі підприємства. Датою акта перевірки є дата підписання акта.

При цьому податковий орган не зобов’язаний доводити платникові податку в судовому чи будь-якому іншому порядку, що нарахування, здійснене податковим органом у зв’язку із допущенням таким платником податку арифметичних та/або методологічних помилок у податковій декларації, є правомірним.

У разі якщо посадова особа суб'єкта господарювання або уповноважена ним особа відмовляється від отримання листа-запрошення або у разі незнаходження особи за адресою, на яку необхідно надіслати лист-запрошення, то датою вручення листа-запрошення платникові податків вважається дата, зазначена працівником поштового зв’язку на повідомленні про вручення поштового відправлення про відмову платника податку від отримання листа-запрошення або дата вчиненого працівником поштового зв’язку запису на повідомленні про відсутність одержувача за адресою, на яку необхідно надіслати лист-запрошення.

У випадку якщо платник не з’являється до податкової інспекції у визначений строк для підписання акта, акт надсилається такому платникові поштою з повідомленням про вручення. Датою отримання платником такого акта вважається дата, зазначена на повідомленні про вручення.

У випадку відображення в акті заниження податкових зобов’язань керівник органу державної податкової служби або його заступник за наслідками розгляду матеріалів камеральної перевірки приймає податкове повідомлення-рішення. Повідомлення-рішення приймається та направляється платникові.

У повідомленні-рішенні зазначається сума донарахованих податкових зобов’язань та сума штрафу.

Після складення акта камеральної перевірки робиться відповідна позначка в декларації платника підрозділами оподаткування юридичних осіб:

у разі відсутності порушень ставиться позначка у відповідній графі «порушень не виявлено»;

у разі виявлення порушень ставиться позначка у відповідній графі «дата та номер акта, посадова особа, яка проводила перевірку».

Перевірені декларації повинні знаходитись в облікових справах платників податку.

2. Документальна перевірка оподаткування прибутку підприємств

Документальна перевірка -- це другий етап контрольної роботи податкових органів за правильністю нарахування та своєчасністю сплати до бюджету податків та зборів.

Для перевірки податковий інспектор повинен мати належним чином оформлене посвідчення на перевірку та програму перевірки.

Програма складається виходячи з основної мети перевірки -- виявлення достовірності визначення прибутку, інших об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків і своєчасності виконання зобов’язань перед бюджетом; оцінки стану звітної дисципліни і ведення податкового та бухгалтерського обліку. У програму може бути включено від 10 до 30 питань. Основними з них є:

1) правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки;

2) дотримання положень інвентаризації і правильність відображення у звітності її результатів;

3) повнота відображення в обліку валових доходів підприємства;

4) достовірність відображення в обліку валових витрат підприємства:

правильність обліку і списання матеріальних цінностей;

правильність відображення витрат на оплату праці;

законність і правильність створення резервів майбутніх витрат;

обґрунтованість витрат:

на спецодяг, спецвзуття та спецхарчування;

на науково-технічне забезпечення господарської діяльності;

на підготовку кадрів;

на рекламу;

на представницькі цілі;

на відрядження;

на сплату орендних платежів;

на утримання об'єктів соціально-культурної сфери;

на інші цілі;

правильність нарахування внесків до цільових державних фондів;

достовірність відображення в обліку плати за землю та платежів за ресурси;

обґрунтованість нарахування майнових податків; «правильність віднесення на валові витрати сум гербового збору;

5) правильність відображення в обліку сум кредиторської та дебіторської заборгованості;

6) достовірність відображення в обліку податкових наслідків у зв’язку з операціями з основними фондами, правильність нарахування амортизації;

7) повнота і правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету ПДВ;

8) правильність обчислення та своєчасність розрахунків з бюджетом з акцизного збору.

За результатами перевірок та обстежень, проведених на підприємствах, посадові особи державних податкових органів складають акти. Акти складаються на спеціальних бланках. Форма акта може розроблятися вищою ланкою державної податкової служби.

Як правило, в акті зазначаються такі дані:

1) повна назва підприємства, що перевіряється;

2) прізвище, ім'я, по батькові, посада та місце роботи особи, що проводила перевірку;

3) прізвище, ім'я, по батькові, посада та місце роботи осіб, з відома і в присутності яких проводилася перевірка;

4) підстава для проведення перевірки (план роботи, доручення, наказ тощо);

5) період, за який проводилася перевірка;

6) дата проведення попередньої перевірки, усунення виявлених порушень;

7) питання, з яких проводилася перевірка, точна назва й перелік документів, що перевірялися;

8) докладне викладення фактів виявлених порушень законодавства про податки та обов’язкові платежі, порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання податкових декларацій та розрахунків;

9) посилання на законодавчі та інші нормативні документи з зазначенням, ким затверджено, а також їхніх номера, дати, статті, пункту, які порушено, а також періоду, за який встановлене порушення;

10) обов’язкові вимоги до керівників підприємств, установ і організацій щодо усунення виявлених порушень.

Для підтвердження окремих записів в акті до нього можуть додаватися необхідні розрахунки. В окремих випадках вилучаються документи чи робляться копії з них, які свідчать про виявлені факти порушень. У такому разі в акті робиться, відповідний запис з розпискою посадової особи та переліком документів, що вилучаються.

Якщо в ході перевірки виявлено порушення і донараховане суми податків, то податковим інспектором на окремому аркуші складається розрахунок фінансових санкцій, який додається до акта.

Акт підписується посадовою особою податкового органу, яка здійснювала перевірку, керівником та головним бухгалтером підприємства.

Один примірник акта перевірки та всіх додатків до нього, включаючи розписку з переліком вилучених документів, передається керівнику підприємства. Другий примірник не пізніше наступного дня після підписання акта реєструється в спеціальному журналі обліку результатів контрольної роботи і передається на розгляд начальнику відділу.

Зустрічні документальні перевірки проводяться, як тільки виникає необхідність. Вони здійснюються на підприємствах, діяльність яких пов’язана з діяльністю підприємства, на якому проводиться планова документальна перевірка. Як правило, такі перевірки включають одне чи кілька питань.

3. Перевірка нарахованих сум амортизації

При перевірці платника податків, аудитор велику увагу надає витратам. Оскільки собівартість продукції входить до витрат, а амортизація в ній займає велику долю, то звичайно аудитор уважно це вивчає.

Амортизації підлягають:

— витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

— витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

— витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

— витрати на капітальне поліпшення землі, не пов’язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

— капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту;

— сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 податкового Кодексу;

— вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

— утримання основних засобів, що знаходяться на консервації;

— ліквідацію основних засобів;

— придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами — платниками податку;

— витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

— витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

— витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;

— витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів;

— вартість гудвілу;

— витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні податкового об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 податкового Кодексу і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків та зборів.

Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Бібліографічний список

1. Податковий кодекс України 2755-УI від 02. 12. 2010 (Документ 2755−17, остання редакція від 01. 01. 2011 на пiдставi 2856−17, чинний).

2. Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України Документ 3609−17, чинний, поточна редакція — Редакція від 12. 08. 2012, підстава 5083−17

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» 334/94-ВР від 28. 12. 1994 (Документ 334/94-вр, поточна редакція від 01. 01. 2011 на пiдставi 1724−17, 1909−17,2468−17,2464−17, чинний).

4. Про затвердження форми Податкової декларації з фіксованого сільськогосподарського податку. Наказ ДПА України від 24. 12. 2010 р. № 1016

5. Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків — фізичними особами. Наказ ДПА України від 24. 12. 2010 р. № 1003

6. Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України. Наказ ДПА України від 24. 12. 2010 р. № 1018.

7. Щодо розміру штрафних санкцій за вчинене за період з 1 січня по 30 червня 2011 року будь-яке порушення податкового законодавства. Лист ДПА України від 31. 12. 2010 р. № 29 429/7/10−1017/5190

8. Бечко П. К., Захарчук О. А. Основи оподаткування: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 168 с.

9. Буряковский В. В. та ін. Податки: Навч. посіб. — Дніпропетровськ: Пороги, 2009. — 642с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой