Предмет, методи, завдання загальної медичної психології

Предмет, методи, завдання загальної медичної психології

ТЕМА: ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ, ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ І МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ.

План.

Поняття загальної психології, її предмет та структура. Основні історичні аспекти розвитку психології.

Предмет і основні завдання медичної психології.

Методи психологічного дослідження.

1. Психологія (від грец. «психі» — душа, «логос» — вчення — наука про душу).

Психологія — наука про факти, закономірності та механізми функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності.

Предметом психології є «душа» або психіка.

Психологія — древня наука. Виникала в VІ-V ст. до н.е. в стародавньому світі (Індія, Китай, Єгипет, древня Греція, Рим, Вавілон). Початкові відомості про психічне життя базувалося на здогадках, інтуїції, власному життєвому досвіді шляхом міркувань та узагальнень.

В період Античності (ІV ст. до н.е.) Аристотель написав трактат «Про душу» — вважається першим науково-психологічним твором, де Аристотель розробив систему психологічних понять. Саме тому Аристотель офіційно вважається засновником психології.

Термін «психологія» був введений вченими Гокленіусом і Кассманом у 1590 році.

Як самостійна галузь науки психологія виникла в 1879 році - рік заснування в Лейпцигу (Німеччина) Вільгельмом Вундтом.

На сучасному етапі:

Душа — термін, яким позначають сукупність психічних явищ, це психічні прояви людини (мислення, пам" ять, увага і т.д.).

Тобто, коли сучасний вчений говорить про душу, то розуміє під цим терміном психіку.

Сучасна психологія — це розгалужена система наукових галузей, пов’язаних різними сферами практичної діяльності людини.

На сьогодні налічується біля 50 психологічних дисциплін (прикладних галузей психології):

психологія праці.

психологія спорту.

медична психологія.

юридична психологія.

військова психологія.

соціальна психологія і інші.

За своєю суттю це є самостійні науки, але всі вони ґрунтуються на загальній психології, яка є фундаментальною галуззю і вивчає загальні закономірності функціонування і розвитку психіки людини.

Отже, загальна психологія є теоретичною базовою наукою, результати дослідження якої використовуються прикладними дисциплінами, а останні в свою чергу збагачують її.

Серед завдань загальної психології центральне місце посідає розробка методологічних основ, теорії і методик вивчення психологічних явищ.

Структура загальної психології.

(Нємов).

1. Психологія пізнавальних процесів:

відчуття.

сприймання.

увага.

пам" ять.

уява.

мислення.

мова.

ІІ. Психологія особистості:

емоції.

здібності.

темперамент.

характер

воля.

мотивація.

З допомогою пізнавальних процесів людина отримує і переробляє інформацію про світ, вони беруть участь в формуванні і переробці знань.

Особистісні властивості визначають справи і вчинки людини.

2. Медична психологія — прикладна галузь психології, що вивчає закономірності функціонування психіки в умовах виникнення і перебігу хвороб людей, а також відновлення їхнього здоров" я.

Засновником медичної психології вважається Р. Г. Лотце (німецький психолог і філософ ХІХ ст.).

Медична психологія є досить широка галузь психологічного знання, до її складу входять:

клінічна психологія.

клінічна нейропсихологія.

психофармакологія.

патопсихологія і інші.

У центрі уваги медичної психології є взаємовідношення хворого із середовищем лікувального закладу (відношення між: лікарем і хворим, медичною сестрою і хворим, лікарем, медичною сестрою і хворим).

Предметом вивчення медичної психології є:

особистість хворої людини.

особистість медичного працівника (в тому числі і майбутнього).

взаємовідносини між хворим і медичним працівником в різних умовах (при відвідуванні вдома, в амбулаторії, в клініці).

психологія взаємовідносин медичних працівників в процесі професійної діяльності і в побуті тощо.

Завдання медичної психології:

вивчення особливостей змін психіки при соматичних і психічних захворюваннях,.

дослідження хвороботворних для психіки умов життя і діяльності людини,.

вивчення особистісних с особливостей, які запобігають захворюванню або сприяють йому.

Найважливішими питаннями медичної психології є: психотерапія, психогігієна і психопрофілактика.

Медичну психологія поділяють на:

1. — Загальну медичну психологію, яка займається вивченням особистості хворого, лікаря, середнього і молодшого медичних працівників і їх взаємовідносин.

ІІ. — Спеціальну медичну психологія, яка вивчає ті ж питання стосовно кожної конкретної медичної дисципліни:

хірургії.

терапії.

педіатрії.

психіатрії.

невропатології і інші.

3. Методи психологічного дослідження поділяють на дві групи:

І. Основні.

ІІ. Допоміжні.

І. Серед основних методів психологічного дослідження найважливішими є:

1 — спостереження.

2 — експеримент.

1. Спостереження — метод, який полягає в цілеспрямованому, обумовленому завданням умисному сприйнятті психічних явищ та з’ясуванні їх смислу.

Це один з найстаріших методів психологічного дослідження і зазвичай супроводжує всі інші методи дослідження. Спостереження дозволяє побачити поведінку хворого в різних ситуаціях і отримати повну уяву про хворого. Мають велике значення у випадках симуляції, особливо коли хворий не підозрює, що за ним спостерігають.

2. Експеримент — це організована дослідником взаємодія між піддослідним (чи групою піддослідних) і експериментальною ситуацією з метою встановлення закономірностей цієї взаємодії.

Види експерименту:

природний — здійснюється в звичних умовах діяльності людини і побудований так, що піддослідний не підозрює про те, що його досліджують,.

лабораторний — здійснюється в штучних умовах, в лабораторіях.

ІІ. Допоміжні методи — методи, які доповнюють основні методи.

Найважливішим серед них є:

1 — метод клінічної бесіди.

2 — тестовий метод.

3 — метод вивчення продуктів психічної діяльності хворих.

1. Метод клінічної бесіди — заключається в аналізі факторів психічної діяльності людини, зібраних в процесі безпосереднього контакту лікаря з хворим.

Вимоги до клінічної бесіди:

слід попередньо намітити ціль і основні питання бесіди,.

формуліровка питань повинна бути зрозуміла хворому,.

повинна бути невимушена обстановка, яка буде сприяти щирим відповідям хворого.

В процесі бесіди з хворим лікар збирає анамнестичні відомості і скарги хворого.

Анамнез (з грец. — спомин, нагадування) — це сукупність відомостей про попередній стан хворого, які збирають для встановлення діагнозу.

Головне завдання психологічного анамнезу — отримання відомостей про індивідуально-психологічні властивості особистості хворого, ставлення до хвороби, психологію хворого, наявність психологічних розладів.

Анамнез поділяється на:

1) Анамнез хвороби:

коли захворіла людина,.

коли і чому вернулась за медичною допомогою,.

як вплинула хвороба на трудові стосунки, на працездатність, на стосунки в сім" ї, на стосунки з друзями,.

як вплине хвороба на подання життя і т.п.

2) Анамнез життя:

розпитування про батьків і родичів, їхні хвороби,.

перенесені в минулому хвороби.

як переносились госпіталізації.

професійний шлях і діяльність, задоволення ними.

розвиток і стан сімейних і інтимних стосунків і т.п.

Крім того, анамнез поділяється ще на:

1 — суб'єктивний анамнез: факти, які інформує про себе сам хворий,.

2 — об'єктивний анамнез: факти, які сповіщаються родичами, друзями, співпрацівниками хворого.

Ці відомості доповнюють один одного і дають можливість зібрати найповніший матеріал про психічні особливості хворого.

2. Тестовий метод (тест) — це спеціальне завдання або набір завдань, які дають можливість швидко оцінити психічне явище або рівень його розвитку і піддослідного.

Термін «тест» ввів у лексикон вчений Д. Кеттел у 1890 році.

3. Метод вивчення продуктів психічної діяльності хворих — це метод психологічного дослідження, який спрямований на збір, систематизацію, аналіз та тлумачення продуктів діяльності хворої людини.

На основі даного методу про психічне життя по таким матеріалам, як малюнки, технічні винаходи, втори і т.д.

Ці всі методи суттєво допомагають в діагностуванні специфіки захворювання хворої людини тощо.