Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Підрядні речення мети (лат)

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Підрядне речення з quin (який би не, щоб не, аби не) вживається лише тоді, коли головне речення є заперечним або, як це звичайно буває, після висловів: nemo est — немає нікого, nihil est — немає нічого і т. п. Приклади: 1. Cicero nihil praetermisit? Quin rem publicam sarvaret. (Ціцерон не пропустив нічого, щоб врятувати республіку.) 2. Nemo dubitat, quin ante Homerum fuerint poetae. (Ніхто… Читати ще >

Підрядні речення мети (лат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Підрядні речення мети (лат)

ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ МЕТИ.

Підрядні речення мети вводяться сполучниками ut (uti) — щоб, ne — щоб не, neve — і щоб не. Таке ut (ne) називається ut (ne) finale. На підрядне речення мети можуть вказувати деякі слова в головному реченні, наприклад: для того, з такою метою тощо.

Присудок підрядного речення мети ставиться в coniunctivus praesentis після головних часів і в coniunctivus imperfecti — після історичних.

Головне речення.

Підрядне речення.

Indicativus.

Coniunctivus.

Час присудка головного речення.

Час присудка підрядного речення.

Praesens.

Futurum I.

Futurum II.

Praesens coniunctivi.

Imperfectum.

Perfectum.

Plusquamperfectum.

Imperfectum coniunctivi.

Приклади: 1. Edimus ut vivamus, non vivimus, ut edamus.(Ми їмо, щоб жити, а не живемо, щоб їсти). 2. Hannibal venenum supsit, ne vivus in potestatem Romanorum viniret. (Ганнібал прийняв отруту, щоб не потрапити живим під владу римлян). 3. Pyrrhus, Epirotarum rex, ut auxilium Tarentinis ferret, in Italiam venit. (Пірр, цар Епіру, прибув до Італії, щоб надати допомогу тарентійцям).

Речення з ut (ne) finale перекладається рідною мовою підрядним реченням мети зі сполучником «щоб». Якщо підмет головного і підрядного речення мети один і той же, то при перекладі рідною мовою після сполучника «щоб» ставимо неозначену форму дієслова замість латинської особової форми.

ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ ЧАСУ -.

CUM HISTIRICUM АБО NARRATIVUM.

Cum historicum або narrativum вживається при описах історичних подій, в оповіданнях і виражає не лише час дії, а й певний причиновий зв’язок, тому присудок ставиться в coniunctivus. Наприклад: 1. Antigonus, cum adversus Seleucum dimicaret, in proelio occisus est (Антігон, коли боровся проти Селевки, загинув у битві). 2. Graeci, cum Troiam expugnavissent, omnes fere incolas necaverunt (Греки, коли завоювали Трою, повбивали майже всіх жителів). 3. Phillipus, cum bellum contra Persas pararet, occisus est (Філіпп був убитий, коли готувався до війни з персами). 4. Cum hostes urbem cepissent, incolae arma abiecarunt et fugerunt (Коли вороги захопили місто, мешканці кинули зброю і втекли).

Присудок підрядного речення обставини часу з cum (cum historicum) стоїть у coniunctivus imperfecti або plusquamperfecti.

Головне речення.

Підрядне речення.

Indicativus.

Imperfectum.

Perfectum.

Plusquamperfectum.

Coniunctivus imperfecti.

С Сoniunctivus plр1usquamperfecti.

Іmperfectum coniunctivi означає дію, одночасну з дією головного речення, plusquamperfectum coniunctivi — дію, попередню щодо дії головного речення.

ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ ЗІ СПОЛУЧНИКАМИ.

QUIN, QUOMINUS.

Підрядне речення з quin (який би не, щоб не, аби не) вживається лише тоді, коли головне речення є заперечним або, як це звичайно буває, після висловів: nemo est — немає нікого, nihil est — немає нічого і т. п. Приклади: 1. Cicero nihil praetermisit? Quin rem publicam sarvaret. (Ціцерон не пропустив нічого, щоб врятувати республіку.) 2. Nemo dubitat, quin ante Homerum fuerint poetae. (Ніхто не сумнівається, що до Гомера були поети.) 3. Dubium non est, quin amicus venturus sit. (Немає сумніву, що приятель прийде.) 4. Non dubito, quin habuerit vim magnam oratio. (Я не сумнівався, що промова завжди мала велику силу.).

У підрядних реченнях зі сполучником quin (що, щоб) вживається coniunctivus згідно з consecutio temporum.

Підрядні речення з quominus (щоб не) вживаються після дієслів зі значенням: перешкоджати, заважати, стримувати, забороняти (impedio — перешкоджаю, prohibeo — стримую, deterreo — відлякую, obsto — заважаю, obsisto — спираюсь, officio — протидію, recusto — відмовляю, repugno — виступаю проти і такі інші).

Сполучник quominus вживається при наявності заперечення перед дієсловом головного речення. Послідовність часів така ж, як у підрядних реченнях мети. Приклади: 1. Aestas non impedit, quominus litterarum studia teneamus usque ad ultimum diem senectutis. (Він не перешкоджає, щоб ми займалися вивченням наук аж до останнього дня старості.) 2. Mors non deterret sapientem, quominus semper suae rei publicae consulat. (Смерть не відстрашує мудреця від того, щоб він завжди давав поради своїй республіці.).

ПІДРЯДНІ НАСЛІДКОВІ РЕЧЕННЯ.

Підрядні наслідкові речення вводяться сполучником ut — так що (ut consecutivum). При запереченні виступають ut non — так що не, neque — і що не. У головних реченнях вживаються переважно слова: tantus, talis — такий великий, sic, ita — так, adeo — такою мірою і такі інші.

У наслідкових реченнях, як правило, вживається coniunctivus praesentis або imperfecti. Присудок підрядного речення ставиться у такому часі, у якому він був би, якщо б це речення було незалежним.

Після безособових дієслів: fit, accidit — стається, трапляється, restat — залишається, sequitur, eficitur — виходить, виникає і тому подібних ставиться кон’юнктив згідно з consecutio temporum. Приклади: 1. Tanta subito tranquilitas extitit, ut se ex loco commovere naves non possent. (Раптово настала така тиша, що кораблі не могли рушити з місця.) 2. Tanta est potentia veritatis, ut se ipsam sua claritate defendat. (Така велика сила правди, що своєю ясністю вона захищає сама себе.) 3. Orpheus tam dulce cantavit, ut homines delectaret. (Орфей співав так приємно, що полонив людей.) 4. Arboribus consita Italia est, ut tota pomarium videatur. (Італія засаджена деревами, так що вся видається фруктовим садом.) 5. Aliquot de causis acciderat, ut Galli belli renovandi consilium caperant. (З деяких причин трапилося так, що галли вирішили знову почати війну.).

ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ ПРИЧИНИ.

У причинових реченнях з cum (тому що, бо), non quo, non quod (не тому, щоб), non quid (не тому, щоб не) ставиться кон’юнктив згідно з consecutio temporum.

У підрядних причинових реченнях зі сполучниками: quia, quod, quoniam, quando, quandoquidem (тому що: бо), які виражають справжню причину, власну думку, ставиться indicativus, якщо ж вони висловлюють чужу думку — coniunctivus. Приклади: 1. Aedui, cum se suaque a sequanis defendere non possint, legatos ad Caesarem mittunt. (Едуї, тому що не могли захистити себе і своє майно від секванів, посилають послів до Цезаря.) 2. Cum ad te venire non poluerim, epistulam ad te scribo. (Тому, що я не зміг до тебе прибути, пишу тобі листа.) 3. Agesilaus, rex Lacadaemoniorum, cum Persas fudisset et fugavisset in patriam revocatus est. (Агіселай, спартанський цар, був відкликаний на батьківщину, тому що примусив до втечі персів.) 4. Helvetii reliquos Gallos virture praecedunt, quod fere cotidianis proeliis cum Germanis contendunt. (Гельвети перевищують мужністю інших галлів, бо змагаються з германцями майже в щоденних битвах.) 5. Scipionis filiae, ex aerario dotem acceperunt, quia nihil illis reliquaret pater. (Дочки Сціпіона отримали посаг із державної скарбниці, тому що їх батько їм нічого не залишив.) 6. Vos, Quirites, quia iram nox est in vestra tecta discedite. (Ви, Квірити, розходьтеся по своїх домівках, бо вже ніч.).

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою