Необходимость, сутність аудиту. 
Зміст аудиторських звітів і правил їх оформления

Введение

2 Виникнення аудиту. 3 Необхідність аудиту. 4 Сутність аудиту й аудиторську діяльність. 5 Зміст аудиторських звітів і правил їх оформлення. 7.

Виникнення аудита.

Аудиторська діяльність — явище досить нове для Росії, яке є, проте, необхідним елементом ринкової економіки. Ця діяльність охоплює власне аудит, тобто. висновок незалежного професійного бухгалтера-аудитора про достовірності публічної бухгалтерської (фінансової) звітності, і надання послуг, супутніх аудиту, — дуже різноманітних, але неодмінно потребують високій кваліфікації професійного бухгалтера.

Аудит (у різних перекладах це слово означає «їй чуються», «слухає») має можливість досить велику історію. Перші незалежні аудитори з’явилися ще XIX століття в акціонерних компаніях Европы.

Виникнення аудиту пов’язані з поділом інтересів тих, хто безпосередньо займається управлінням підприємством (адміністрація, менеджери), і тих, хто вкладає гроші у його (власники, акціонери, інвестори). Останні було неможливо і хотіли покладатися тільки ту фінансову інформацію, яку представляли керуючі системи й підлеглі їм бухгалтери підприємства. Досить часті банкрутства підприємств, обман зі боку адміністрації істотно підвищували ризик фінансових вливань. Акціонери хотіли бути впевнені у тому, що й не обманюють, що звітність, представлена адміністрацією, повністю відбиває дійсне фінансове становище підприємства. Для перевірки вмотивованості фінансової інформації та підтвердження фінансової звітності запрошувалися спеціальні люди — аудитори, яким, на думку акціонерів, можна було довіряти. Головними вимогами, що висуваються до аудитору, були його бездоганна чесність і. Знання бухгалтерського обліку спочатку був головним, проте за мері ускладнення бухгалтерського обліку необхідним вимогою стає хороша професійна підготовка аудитора.

Історичною батьківщиною аудиту вважається Великобританія, де з 1844 р. виходить серія законів про компаніях, за якими правління акціонерних компаній зобов’язані не менше рази на рік запрошувати спеціального людини для перевірки бухгалтерських рахунку також звіту перед акционерами.

У Россі звання аудиту було запроваджено Петром I. Посада аудитора поєднувала у собі деякі обов’язки діловода, секретаря і прокурора. Аудиторів у Росії називали присяжними бухгалтерами.

Світова економічна криза 1929;1933 рр. посилив потреба у послугах бухгалтеров-аудиторов. Тоді різко посилилися вимоги до якості аудиторської перевірки, вона почала обов’язкової, збільшилася ринкова потреба у що така послугах. Після закінчення кризи майже всі країни починають вводити обов’язкові вимоги обсягу інформації, котра міститься в річних звітах, обов’язковості публікації цих звітів і висновків аудиторів. Аудит стає потужним зброєю проти мошенничества.

У Великобританії аудиторами іменуються будь-які фахівці з галузі контролю над достовірністю фінансової звітності, зокрема і що як у державних органах. У Франції незалежним фінансовим контролем займаються дві професійні організації - бухгалтеров-экспертов, в яких входять безпосередньо ведення бухгалтерського обліку, становлення звітності і надання консультаційних послуг у цій галузі, і комісарів (уповноважених) за рахунками, які забезпечують контролю над достовірністю фінансової звітності. У перевірку достовірності фінансової звітності здійснює дипломований громадський бухгалтер.

У розвинених країнах особам, котрі бажають отримувати професію бухгалтера-аудитора, мають пройти тривалі роки навчання і з практичної діяльності, і навіть численні іспити. Фахівці Палати аудиторів, Інститути професійних бухгалтерів та інші регулярно перевіряють їх роботу, й неможливість з цих організацій означає заборона подальшої деятельности.

Необхідність аудита.

Потреба послугах аудитора виникла в з такими обставинами: 1. можливість необ'єктивної інформації з боку її составителей.

(адміністрації) у разі конфлікту з-поміж них і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами); 2. залежність наслідків прийнятих рішень (що можуть бути значними) від якості інформації; 3. необхідність спеціальних знань для перевірки інформації; 4. відсутність у користувачів інформації доступу до неї з оцінки її качества.

Ці та низку інших причин призвели до громадської потреби у послугах незалежних експертів, мають відповідну підготовку, кваліфікацію, досвід минулого і дозволу право надання що така послуг. Аудиторські послуги — це послуги посередників, які визначають достовірність фінансової информации.

Наявність достовірну інформацію дозволяє збільшити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і наслідки різних економічних рішень. Проведення аудиторської перевірки навіть у тому випадку, коли він перестав бути обов’язкової, безсумнівно, має важливе значение.

У разі ринку підприємства, кредитні установи, інші господарючих суб'єктів входять у договірні відносини з використанню майна, коштів, проведенню комерційних операцій та інвестицій. Конфіденційність цих відносин повинна підкріплюватися можливістю всім учасників угод отримувати використовувати финансувую інформацію. Достовірність інформації підтверджується незалежним аудитором.

Власник, і колективні власники — акціонери, пайовики, — і навіть кредитори не можемо самостійно переконатися у тому, що це численні скарги й часто дуже складні операції підприємства законні і отраженны в звітності, оскільки звичайно немає ні доступу до облікованим записів, ні котрі відповідного досвіду, і тому потребують послугах аудиторов.

Сутність аудиту й аудиторської деятельности.

Існує безліч визначень аудиту — одні їх закріплені в офіційних нормативні документи, як міжнародних, і національних, інші визначення даються фахівцями у сфері аудита.

Правило (стандарт) аудиторську діяльність Російській Федерації «Мета і основні засади, пов’язані з аудитом бухгалтерської звітності» так визначає аудит бухгалтерської звітності та її необхідність: під аудитом бухгалтерської звітності розуміється незалежна перевірка, здійснювана аудиторської організацією і має своїм результатом вираження думки аудиторської організації про рівень достовірності бухгалтерської звітності економічного субъекта.

На макроекономічному рівні аудит є важливим елементом ринкової інфраструктури, необхідність функціонування визначається такими обставинами: 1. бухгалтерська звітність використовується прийняття рішень її зацікавленими користувачами, зокрема керівництвом, учасниками та власниками майна економічного суб'єкта, реальними і стали потенційними інвесторами, працівниками і замовниками, органами влади й громадськістю загалом; 2. бухгалтерська звітність можна піддати спотворень з ряду факторів, зокрема застосування оціночних значень й можливості неоднозначною інтерпретації фактів господарському житті; крім того, достовірність бухгалтерської звітності не забезпечується автоматично через можливої упередженості її укладачів; 3. ступінь достовірності бухгалтерської звітності, зазвичай, може бути самостійно оцінена більшістю зацікавлених користувачів через утрудненості доступу до облікової й іншим інформації, і навіть численності і труднощі господарських операцій, розкритих у бухгалтерській звітності економічних суб'єктів. Ось одну постанову аудиту з нормативних актів Російської Федерации:

Аудит — підприємницька діяльність аудиторів (аудиторських організацій) у здійсненні незалежних перевірок бухгалтерської звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій та інших фінансових зобов’язань та вимог економічних суб'єктів із єдиною метою встановлення достовірності їх бухгалтерської звітності та відповідності скоєні ними фінансових і місцевих господарських операцій нормативних актів, які у Російської Федерации.

Комітет із аудиторської практиці запропонував просте визначення аудиту: аудит — це незалежне розгляд спеціально призначеним аудитором фінансових звітів підприємства міста і вираження думки про неї за дотримання правил, встановлених законов.

Аудитом займається аудитор — приватна особа чи фірма, проводять аудит підприємства, — і регіональні партнери такого приватного особи чи розсилка такої фірми. У необхідних випадках поняття «аудитор» включає у себе та аудиторський персонал, діючий виходячи з делегування полномочий.

Положення про основних концепціях аудиту, що у 1973 г. опублікував Комітет із основним концепціям аудиту Американської асоціації бухгалтерів (ААА), визначає та інформаційний процес, і цілі аудиту: аудитором називається систематичний процес об'єктивного збирання й оцінки свідчень про економічні діях та події за метою визначення рівня відповідності цих закладів встановленим критеріям і уявлення результатів перевірки зацікавленим пользователям.

Відмінність аудиту від аудиторську діяльність у тому, що вона передбачає й різні аудиторські послуги. Останнім часом головне увагу приділяється підвищення ефективності системи управління підприємством, і системи внутрішнього контролю. Системний підхід підготував грунт розвитку якісних аудиторських послуг, тобто. аудиторські структури почали більше займатися більше консультаційну діяльність, ніж безпосередньо аудитом.

Аудит і аудиторська діяльність різняться і з результатів. Результатом аудиту може бути висновки про стан фінансової звітності - реальності статей балансу, достовірності бухгалтерського обліку, законності і доцільності господарських операцій, а результатом аудиторських послуг — можливе стан об'єктів у майбутньому, тобто. прогнозні економічні показники, якісні характеристики організаційної структури управління, системи обліку, і контроля.

У Російській Федерації є дві форми аудиту: обов’язковий і ініціативний. Аудит може проводиться щодо будь-яких юридичних незалежно від своїх організаційно-правових форм і деяких видів діяльності, і навіть будь-яких фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної обличчя і зареєстрованих у ролі індивідуальних предпринимателей.

Аудит — це буде непросто механізму контролю. Аудиторські перевірки у рівної ступеня вважатимуться засобом досягнення комерційного успіху, оскільки «додаткова вартість» консультацій, здійснюваних фахівцями з баченню бізнесу та їхніх порад, зрештою, сприяють економічному успіху клиента.

Зміст аудиторських звітів і правил їх оформления.

В усіх випадках обов’язкового аудиту аудиторські організації зобов’язані готувати їжу та представляти письмову інформацію (звіт) керівництву (власникам) проверяемого економічного суб'єкта за результатами проведення аудиту. Аудиторські організації можуть готувати їжу та передавати їх у усному чи письмовому вигляді у процесі здійснення аудиту проміжну информацию.

Мета письмовій інформації - довести до керівництва проверяемого суб'єкта інформацію про недоліках в дисконтних записах, бухгалтерський облік і СВК[1], які можуть призвести до істотним помилок у бухгалтерській звітності, і як внесення конструктивних пропозицій з вдосконаленню систем бухгалтерського обліку, і внутрішнього контролю економічного субъекта.

Аудиторський висновок про бухгалтерської звітності економічного суб'єкта містить думка аудиторської фірми про достовірності цієї звітності, які мають висловлювати оцінку аудиторської фірми відповідності переважають у всіх істотних аспектах бухгалтерської звітності нормативному акту, регулюючому бухгалтерський облік і звітність Російській Федерації. Якщо внаслідок перевірки аудиторська фірма виявила, що майнове і фінансове становище економічного суб'єкта таке, що виникає серйозне сумнів щодо можливості цього суб'єкта продовжувати діяльність й виконувати свої зобов’язання протягом, принаймні, 12 місяців, наступних за звітним періодом, то думка аудиторської фірми про достовірності бухгалтерської звітності має відбити дане сомнение.

За результатами проведеного аудиту бухгалтерської звітності економічного суб'єкта аудиторська фірма висловлює думку про достовірності цієї звітності у вигляді безумовно позитивного чи негативного аудиторського укладання, а може і відмовитися від висловлювання свого мнения.

Розрізняють чотири виду аудиторських висновків: безумовно позитивне, условно-положительное, негативне, відмови від висловлювання мнения.

У безумовно позитивному аудиторському укладанні думка аудиторської фірми про достовірності бухгалтерської звітності економічного суб'єкта означає, що ця звітність підготовлена в такий спосіб, щоб забезпечити переважають у всіх істотних аспектах відбиток активів і пасивів економічного суб'єкта на звітну дату та фінансових результатів своєї діяльності за звітний період, з нормативного акта, регулюючий бухгалтерський облік і звітність у складі Федерации.

У умовно позитивному аудиторському укладанні думка аудиторської фірми про достовірності бухгалтерської звітності економічного суб'єкта означає, що, крім визначених у аудиторському укладанні обставин, бухгалтерська звітність підготовлена в такий спосіб, щоб забезпечити переважають у всіх істотних аспектах відбиток активів пасивів економічного суб'єкта на звітну дату та фінансових результатів його діяльності у звітний період, з нормативного акта, регулюючого бухгалтерський облік і звітність у складі Федерации.

У негативному аудиторському укладанні думка аудиторської фірми про достовірності бухгалтерської звітності економічного суб'єкта означає, що у в зв’язку зі певними обставинами ця звітність підготовлена в такий спосіб, що вона забезпечує переважають у всіх істотних аспектах відбиток активів і пасивів економічного суб'єкта на звітну дату і фінансових результатів своєї діяльності за звітний період, з нормативного акта, регулюючого бухгалтерський облік і звітність в Російської Федерации.

Відмова аудиторської фірми від висловлювання свою думку про достовірності бухгалтерської звітності економічного суб'єкта в аудиторському укладанні означає, у результаті для певних обставин аудиторська фірма не може висловити і висловлює така думка на одній із встановлених справжнім порядком форме.

Думка аудиторської фірми про достовірності бухгалтерської звітності економічного суб'єкта має бути виражено те щоб цьому суб'єкту і користувачам були явні його утримання і форма.

Аудиторський висновок зазвичай складається з трьох часток: ввідна, аналітичної і підсумковій. До нього додається бухгалтерська звітність економічного суб'єкта, піддано аудиту.

Вступна частина аудиторського укладання містить загальні відомостей про аудиторської фірмі. Вступна частина аудиторського укладання, що його видають аудиторської фірмою, включає в себя:

. назва документа загалом — «Аудиторський заключение»;

. юридичну адресу та телефони аудиторської фирмы;

. номер, дату видачі і найменування органу, який виказав аудиторської фірмі ліцензію за проведення аудиторську діяльність, і навіть термін дії лицензии;

. номер свідчення про державної реєстрації речових аудиторської фирмы;

. номер розрахункового рахунки аудиторської фирмы;

. прізвища, імена, по батькові всіх аудиторів, що у аудите;

Вступна частина аудиторського укладання, що його видають аудитором, працюючим самостійно, включає в себя:

. назва документа загалом — «Аудиторський заключение»;

. прізвище, ім'я, по батькові та стаж роботи як аудитора;

. номер, дату видачі і найменування органу, який виказав аудиторської фірмі ліцензію за проведення аудиторську діяльність, і навіть термін дії лицензии;

. номер реєстраційного свідоцтва аудитора; номер банківського рахунки аудитора.

Аналітична частина аудиторського укладання є звіт аудиторської фірми про результати перевірки стану внутрішнього контролю, бухгалтерського облік і звітність економічного суб'єкта, а також додержання економічним суб'єктом законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій. Аналітична частина включає в себя:

. назва даної части;

. кому адресована аналітична часть;

. найменування економічного субъекта;

. об'єкт аудита;

. загальні результати перевірки стану внутрішнього контролю у економічного субъекта;

. загальні результати перевірки стану бухгалтерського обліку, і отчетности;

. загальні результати перевірки дотримання законодавства під час проведення фінансово-господарських операций.

Аналітична частина аудиторського укладання, що його видають аудиторської фірмою, озаглавливается так: «Звіт аудиторської фірми», а що його видають аудитором, працюючим самостійно, — «Звіт аудитора».

Аналітична частина адресується виконавчому органу, здійснюючому функцію управління економічним субъектом.

Переказ загальних результатів перевірки стану внутрішнього контролю у економічного суб'єкта включає в себя:

. відповідальність виконавчого органу економічного суб'єкта за організацію та влитися стан внутрішнього контроля;

. мету і характер розгляду стану внутрішнього контролю під час проведення аудита;

. загальну оцінку відповідності СВК масштабам і характерові діяльності економічного суб'єкта. Переказ загальних результатів перевірки стану бухгалтерського обліку, і звітності економічного суб'єкта подразумевает:

. загальну оцінку дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської отчетности;

. опис виявлені у ході аудиту істотних порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності. Переказ загальних результатів перевірки дотримання економічним суб'єктом законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій має включать:

. мету і характер розгляду відповідності низки скоєних економічним суб'єктом фінансово-господарських операцій застосовних до законодавства і нормативних актів під час проведення аудита;

. загальну оцінку відповідності переважають у всіх істотних відносинах фінансовогосподарських операцій, скоєних економічним суб'єктом, застосовуваному законодательству;

. відповідальність виконавчого органу економічного суб'єкта за недотримання застосовуваного законодавства Російської Федерації під час проведення фінансово-господарських операций.

Оцінка загальних результатів перевірки стану внутрішнього контролю, бухгалтерського облік і звітність економічного суб'єкта, і навіть дотримання економічним суб'єктом законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій має у довільній форме.

Підсумкова частина аудиторського укладання містить думка аудиторської фірми про достовірності бухгалтерської звітності економічного субъекта.

Підсумкова частина включає в себя:

. назва даної части;

. кому адресована аналітична часть;

. найменування економічного субъекта;

. об'єкт аудита;

. вказівку на нормативний акт, якого має відповідати бухгалтерська отчетность;

. розподіл відповідальності економічного суб'єкта і аудиторської фірми щодо бухгалтерської отчетности;

. вказівку на нормативний акт, відповідно до яким проводився аудит;

. виклад істотних обставин, що призвели до написання аудиторського укладення формі, відмінній від безумовно позитивного, й оцінку в вартісному вираженні, якщо може бути, їхнього впливу на бухгалтерську звітність економічного субъекта;

. думка аудиторської фірми про достовірності бухгалтерської звітності економічного субъекта;

. дату аудиторського заключения.

Підсумкова частина аудиторського укладання, що його видають аудиторської фірмою, озаглавливается так: «Укладання аудиторської фірми», а що його видають аудитором, працюючим самостійно, — «Укладання аудитора».

Підсумкова частина адресується засновникам (учасникам) економічного суб'єкта, якщо інше не передбачено договором для проведення аудиту; у ній вказується нормативний акт, регулюючий бухгалтерський облік і звітність в РФ, якого має відповідати бухгалтерська звітність, із зазначенням його повного офіційного найменування, найменування органу, який видав документ, дати видання документи й його номери (якщо є), а також нормативного акта, регулюючого аудиторську діяльність у РФ.

У підсумковій частини має бути описано розподіл відповідальності між економічним суб'єктом і аудиторської фірмою щодо бухгалтерської отчетности.

Бухгалтерська звітність, докладена до аудиторського висновку, повинна бути складена за формами, які встановлені економічних суб'єктів цього виду діяльності відповідним органом, регулюючим бухгалтерський облік і звітність в РФ.

Якщо результаті аудиту виявлено суттєві спотворення бухгалтерської звітності, то поданій до аудиторського висновку бухгалтерської звітності економічний суб'єкт повинен усунути ці искажения.

Якщо аудиторський висновок складається відрекомендувавши економічним суб'єктом бухгалтерської звітності користувачам, засновникам (учасника), податкові органи та інших., то підсумкова частина аудиторського укладання повинна містити перелік поправок, які треба зробити в цієї звітності, щоб її було визнано достоверной.

Аудиторська фірма може використовувати будь-якій іншій спосіб подачі скоригованої бухгалтерської звітності економічного суб'єкта, дає повний і точний уявлення користувачам про поправки, необхідних у цій отчетности.

Библиография:

А. Д. Шермет, У. П. Суйц «Аудит», М., Инфра-М 2002 г.

Барышников М. П. «Організація й методику проведення загальних аудиту», М., 1996 г.

———————————- [1] Система внутрішнього контролю (СВК) — сукупність організаторської структури, методик і процедур, прийнятих керівництвом економічного суб'єкта як кошти для упорядкованого й ефективного ведення господарську діяльність, яка того числі включає організовані всередині даного економічного суб'єкта та її силами нагляд і проверку.