Гос політика в БЖД основні принципы

Міністерство Освіти Украины.

Міжнародний Авіаційний Университет.

Контрольна робота.

за курсом: «Безпека жизнедеятельности».

студента 4 курсу спеціальність 7.50 206 група 3 номер з/кн 980 284.

Петренко В.

Київ — 2001 год.

Контрольна работа Вопрос 1: Основні засади державної політики у сфері безпеки человека.

Безпека життєдіяльності - система знань, забезпечує безпеку проживання людей у виробничому і невиробничій середовищі, і діяльності із гарантування безпеки у найближчій перспективі з урахуванням антропологічного впливу середу обитания.

Безпека людини визначається відсутністю виробничих та невиробничих аварій, стихійних інших природних лих, небезпечних чинників, викликають травми чи різке погіршення здоров’я, шкідливих чинників, викликають захворювання чоловіки й знижують його працездатність. При забезпечення безпеки життєдіяльності мушу враховуватиме й якість результатів корисного праці. Отже, мета БЖД — досягнення безаварійної ситуації та готовність до стихійним бід додати і іншим проявам природного довкілля, попередження травматизму, збереження здоров’я, працездатності й якості результатів корисного труда.

Досягнення мети БЖД висуваються наукові і практичні завдання. До науковим завданням належить отримання нових, принципово нестандартних знань у вигляді виявлених законів, або теоретичного описи технологічного процесу, математичного описи явищ тощо., які допомагають вирішувати практичні завдання. До практичним завданням належить розробка конкретних практичних заходів, які забезпечують обитание людини без травм, аварій за збереження її здоров’я працездатності з великим якістю результатів трудовий деятельности.

Содержание і чітку мету вивчення БЖД.

Основні становища БЖД.

БЖД — система знань, вкладених у забезпечення безпеки у виробничому і невиробничій середовищі з урахуванням впливу на середу обитания.

[pic].

Мета БЖД.

Мета = БС + ПТ + СЗ + ПР + КТ БС — досягнення безаварийных ситуацій ПТ — попередження травматизму СЗ — збереження здоров’я ПР — підвищення працездатності КТ — підвищення якості праці Досягнення поставленої мети потрібно вирішити дві групи завдань: 1. Наукові (мат. моделі у системах людина-машина; Середовище проживання — людина — небезпечні (шкідливі) виробничі чинники; человек-ПК тощо.) 1. Практичні (забезпечення безпечних умов праці з обслуговування оборудования).

Об'єкти і предмети БЖД.

[pic].

Аксіома про потенційної опасности.

Будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Кількісна оцінка небезпеки — ризик ®. [pic], де: n — число випадків, N — загальна кількість людей Існує поняття нормируемого ризику (прийнятний ризик) R=10−6 .

Правовые і нормативно-технічні основи забезпечення БЖД.

Основні становища викладені у Конституції (груд. 1994 р) у законі з охорони праці та охорони природи (1992;93) в КЗоТе. Як підзаконних актів виступають Держстандарти, Норми і Правила. Взаємодія державного нагляду, відомчого й суспільного контроля.

[pic] I. Вищий нагляд щодо виконання законності здійснює ген. прокурор. II. Державний нагляд відповідно до 107 ст. КзпПр над виконанням і правил з охорони праці: III. 1. спец. уповноваженими інспекціями, независящие своєї діяльності від діяльності підприємства (Укркомгидромет, Держгіртехнагляд, Держатомнагляд тощо.); IV. 2. профспілками від імені правової та технічної інспекцією праці. V. Відомчий контроль здійснюється міністерствами й відповідно до підпорядкованістю. VI. Громадського контролю — ФНП від імені профсозных комітетах, що є кожному предприятии.

Організація служби охорони праці та природи на предприятии.

Директор несе основну відповідальність за охорону праці та природи. Організаційними роботами, пов’язані з забезпеченням охорони праці та природи займається гол. інженер. Відділ охорони праці (підпорядковується гол. інженеру) вирішує поточних питань, пов’язані із забезпеченням безпеки труда.

Функції відділу охорони труда:

1. контрольна (дотримання наказів) 2. навчальна 3. представники відділу виступають експертів розробки тих. рішень 4. звітність з питань травматизму, й проф. заболеваниям.

Триступінчастий контролю над охороною праці в предприятии.

1 етап. Контроль робочому місці (за цехом контроль здійснює майстер, за лабораторією — рук. групою). Щоденний контроль. 2 етап. Рівень цеху, лабораторії (періодичність щотижнева). 3 етап. Рівень підприємства (одне із цехів вибірково перевіряється комісією, до складу якої входять: — гол. інженер; - поч. відділу охорони праці; - представник мед. сан. частини; - гол. фахівець (технолог чи энергетик) Вопрос 2: Боротьба виробничими шумами.

Шум — поєднання різних за частоті про силу звуків Звук — коливання частинок повітряної середовища, що органами слуху людини, у бік їх поширення. Чутний шум — 20 — 20 000 гц, ультразвукової діапазон — понад двадцять кГц, інфразвук — менше 20 гц, стійкий чутний звук — 1000 гц — 3000 Гц.

Шкідливе вплив шума:

сердечно-сосудистая система; нерівна система; органи слуху (барабанна перепонка).

Фізичні характеристики шума.

1. інтенсивність звуку J, [Вт/м2]; 1. звукове тиск Р, [Па]; 1. частота f, [гц] Інтенсивність — у енергії, переноситься звуковий хвилею за 1 з через площу перейменують на 1 м², перпендикулярно поширенню звуковий хвилі. Звукове тиск — додатковий тиск повітря, що виникає під час проходження нього звуковий хвилі. З огляду на протяжний частотний діапазон (20−20 000 гц) при оцінки джерела шуму, використовується логарифмический показник, що називається рівнем интенсивности.

[pic] [дБ] J — інтенсивність у точці виміру [Вт/м2] J0 — величина, яка дорівнює порогу чутності 10−12 [Вт/м2] При розрахунках і нормуванні використовується показник — рівень звукового давления.

[pic] [дБ] Р — звукове тиск у точці виміру [Па]; Р0 — граничне значення 2(10−5 [Па] Оцінюючи джерела шуму й нормуванні використовується логарифмический рівень звука.

[pic] [дБА] РА — звукове тиск у точці виміру за шкалою, А приладу шумомера, тобто. на шкалою 1000 гц. Спектр шуму — залежність рівня звукового тиску від частоти. Спектри бувають: — дискретні; - суцільні; - тональний. У виробничому приміщенні зазвичай бувають кілька інших джерел шума.

Для оцінки джерела шуму однакових за своїм рівнем: L (= Li + 10 lgn Liрівень звукового тиску однієї з джерел [дБ]; n — у джерел шуму Якщо у джерел змінюється від 1−100, а Li = 80 дБ n = 1 L = 80 дБ n = 10 L = 90 дБ n = 100 L = 100 дБ.

Для оцінки джерел шуму різних за своєму уровню:

L (= Lmax + (L Lmax — максимальний рівень звукового тиску однієї з 2-х джерел; (L — поправка, що залежить від різниці між max і min рівнем тиску |Lmax |1 |10|20| |- | | | | |Lmin | | | | |(L |2,|0,|0 | | |5 |4 | |.

Звукове сприйняття человеком.

|[pic] |Т.к. органи слуху людини| | |мають неоднаковою | | |чутливістю до | | |звуковим коливань | | |різної частоти, весь | | |діапазон частот на | | |практиці розбитий на | | |октавні смуги. |.

Октава — смуга частот з кордонами f1 — f2, де f2/f1 = 2. Среднегеометрическая частота — fСТ = [pic] Весь спектр розбитий на 8 октавних полос:

45−90; 90−180; 180−360 … 5600−11 200. Среднегеометрические частоти октавних полос:

63 125 250 … 8000 Звукове комфорт — 20 дБ; шум проїзній частині вулиці — 60 дБ; інтенсивне рух — 80 дБ; робота пилососа — 75−80 дБ; галасу метро — 90−100 дБ; концерт — 120 дБ; злет літака — 145−150 дБ; вибух створення атомної бомби — 200 дБ Нормирование шума Нормативным докум. є ГОСТ 12.1.003−83 ССБТ. 1 метод. Нормування за рівнем звукового тиску. 2 метод. Нормування за рівнем звуку. По 1 методу додатковий рівень звукового тиску раб. місцях (зміна 8 год) встановлюється для октавних смуг зі середніми геом. частотами, тобто. нормується з урахуванням спектра. По 2 методу доповнить. рівень звуку на раб. місцях встановлюється по загальному рівню звуку, певного за шкалою, А шумометра, тобто. на частоті 1000 Гц.

Норми шуму для приміщень лабораторий.

|Уровень звукового тиску [дБ] | |окт. зі среднегеом. частий. [гц] | |63 |125|250 |500 |1000 |2000 |4000 |8000 | |91 |83 |77 |73 |70 |68 |66 |44 | |Уровеньзвука, дБА | |трохи більше 75 |.

Мероприятия боротьби з шумом.

I група — Строительно-планировочная II група — Конструктивна III група — Зниження галасу зчинив на джерелі її виникнення IV група — Організаційні заходи I група. Строительно-планировочная Використання певних будівельних матеріалів пов’язані з цьому проектування. У ИВЦ — аккустическая обробка приміщення (облицювання пористими аккустическими панелями). Для захисту довкілля від шуму використовуються лісові насадження. Знижується рівень звуку від 5−40 дБА. II група. Конструктивна 1. Установка звукоизолирующих перепон (екранів). Реалізація методу звукоізоляції (відбиток енергії звуковий хвилі). Використовуються матеріали з гладкою поверхнею (скло, пластик, метал). Аккустическая обробка приміщень (звукопоглащение). Можна знизити рівень звуку до 45 дБА. 1. Використання об'ємних звукопоглотителей (звукоизолятор + звукопоглотитель). Встановлюється над значними джерелами звуку. Можна знизити рівень звуку до 30−50 дБА. III група. Зниження галасу зчинив на джерелі її виникнення Найефективніший метод, може бути на етапі проектування. Використовуються композитні матеріали 2-х слойные. Зниження: 20−60 дБА. IV група. Організаційні заходи 1. Визначення режиму праці та відпочинку персоналу. 1. Планування раб. часу. 1. Планування роботи значних джерел галасу зчинив на різних джерелах. Зниження: 5−10 дБА. Якщо рівень шуму не знижується не більше норми, використовуються індивідуальні засоби захисту (навушники, шлемофоны). Прилади контролю: — шумомеры; - виброаккустический комплекс — RFT, ВШВ.

ЗАВДАННЯ № 1.

Бригада мулярів в квартирі (про «ємом V=160 м3) провадить ремонт й зокрема фарбувальні роботи фарбою НЦ-1125. У зв «язку із тім, що на відстані X = 32 м від будинку розташована будівля дитячого садка із розкритими вікнами чи кватирками, в ремонтованій квартирі вікна відкривати не стали.

Визначити, в останній момент коли пофарбувались усі поверхні що підлягали фарбуванню загальною площею Sф = 21 м² (момент максимальних випаровувань), концентрацію в квартирі і-тої шкідливої речовини (ШР) — Бутанол, що входити у склад фарби та вияснити, чи не шкідливо мулярам та мешканцям знаходитись в квартирі за годину без індивідуальних засобів захисту органів дихання, а також, чи припустима концентрація ШР, що викидається у повітря через вентиляційну шахту будинку висотою М = 21 м та із площею устя SУ = 0,3 м², біля вікон дитсадка. Відомо, що в зазначений період через вентиляційну шахту із квартири витягується 35% максимальних випаровувань (?ш = 0,35) а ще 10% через щілини в дверній коробці надходять до сходинкової клітки. Газоповітряна суміш виходить із устя шахти зі швидкістю ?0 = 7 м/с.

Необхідно знаті, що максимальне надходження в повітря квартири розчинників з фарби відбувається в процесі фарбування та в Перші хвилини после його закінчення, коли випаровується біля 25% від їхнього загальної кількості (?в = 0,25), а витрати фарби становлять QS = 0,11 кг/м2, QT = 19*10−3 кг/с.

Знайдемо масу (Мі) випаровування за данними:

?бутанол = 0,06 (6%), Sф= 21 м² із виразу: Мі = 0,01* Sф* QS * ?й* ?в, кг.

Мі = 0,01* 21 м² * 0,11 кг/м2 * 0,06*0,25= 0,346*10−3 кг = 346 мг.

як усім відомо, формула концентрації ШР в квартирі:

Сі = Мі / V, мг/м3.

Сі = 346 мг/ 160 м³ = 2,16 мг/м3 = 2 мг/м3.

Порівняємо Сі = 2 мг/м3 із гранично допустимою концентрацією (ГДК) для робочих місць — q1ГДК й = 10 мг/м3, та для мешканців квартири — q11ГДК й = 0,1 мг/м3. З цого видно, що розрахована концентрація в квартирі ШР не значна для мулярів, тобто не завдасть шкоди, а мешканців небезпечно.

Розрахунок максимальної приземної концентрації газоповітряної суміші із одиночного джерела із круглим устям за несприятливих метереологічних умів на відстані X= 25 м від джерела викидів виконується за формулою:

Сmax = (A*M*F*m*n)/ (H2 *3? V* ?T), мг/м3, де, А — коефіцієнт, прийнятий для несприятливих метеоумов, коли концентрація ШР від джерела викидів досягає максимального значення (для України А=160);

М — кількість ШР, що викидаються у повітря (г/с);

М = 10 QT * ?й* ?в * ?ш.

М = 10*19*10−3 кг/с*0,06*0,25*0,35= 19 г/с *0,0525 = 0,998 г/с;

F — безрозмірний коєфіцієнт, що враховує шкідливість осідання ШР в атмосфері (F=1); m, n — безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші із устя джерела викидів (m = 0,6; n = 2,0);

М — висота ждерела викидів (м);

Vі - об"єм газоповітряної суміші (м3 /с).

Vі = ?0 * SУ ;

Vі = 7м/с * 0,3 м² = 2,1 м2/с.

Розрахуємо максимальну приземну концентрацію газоповітряної суміші:

Сmax = (160*0,998 г/с *1*0,6*2)/ (212 м2 *3? 2,1 м2/с * 15 градусів) = 0,022 р/ м3 = 22 мг/м3 .

Відстань Гм = d*H, м; де d = 4,0.

Гм = 4*21 = 84 м.

Приземна концентрація Сx на любій відстані Х від джерела викидів розраховується за формулою:

Сxі = S1 * Сmax, мг/м3; де S1 — безрозмірний коєфіцієнт, про який відомо.

S1 = 0,4 якщо Х/ Гм = 32/84 = 0,38? 0,2.

Сxі = 0,4 * 22 = 8,8 мг/м3.

Висновок:

Порівнявши Сі = 2 мг/м3 із гранично допустимою концентрацією (ГДК) для робочих місць — q1ГДК й = 10 мг/м3, та для мешканців квартири — q11ГДК й = 0,1 мг/м3, ми бачимо, що розрахована концентрація в квартирі ШР не значна, тобто не завдасть шкоди мулярам, але й не бажано под годину фарбування в квартирі знаходитись мешканцям.

Розрахувавши також концентрацію ШР, що викидається у повітря через вентиляційну шахту будинку Сxі = 8,8 мг/м3 та порівнявши із гранично допустимою концентрацією, бачимо, що Сxі > q11ГДК й, а отже шкідлива для оточуючих, а територї біля дитсадка.

Завдання 2.

У приміщенні перебуває N1 персональних комьютеров (ПК), які мають вентилятори створюють рівні шуму [pic]57 дБ, і N2 ПК, вентилятори яких шумлять з рівнем [pic]59 дБ. Крім того приміщенні перебувають N3 принтерів, створюють шум з рівнем [pic]68 дБ і N4 — з рівнем [pic]63 дБ.

Визначити робочий рівень шуму [pic] у приміщенні від усіх джерел і порівняти його з нормованих [pic]для такого типу приміщень. До того ж расчитать рівень шуму L біля відкритих вікон житлового будинку дитячого будинку, розташованого з відривом r від цього приміщення, для випадків коли вікна у ньому заплющені і що вони відкриті. Переважна частота загального шуму становить f.

Дані до розрахунку: N1 — 1 прим. N2 — 2 прим. N3 — 3 прим. N4 — 2 прим. f — 1000 гц r — 35 м.

Визначаємо сумарний рівень шуму однотипних источников:

[pic], где:

[pic] - сумарний уровень.

[pic] - рівень шуму одного источника.

N — число источников.

Визначаємо сумарний рівень галасу однотипних вентиляторов:

[pic]дБ.

[pic] дБ.

Визначаємо сумарний рівень галасу однотипних принтеров:

[pic] дБ.

[pic] дБ.

Визначаємо сумарний рівень галасу всіх вентиляторів і від усіх принтеров:

[pic], где:

[pic] - добавка, обумовлена з рисунка-таблицы.

[pic] дБ.

[pic] дБ.

Визначаємо рівень галасу всіх источников:

[pic] дБ.

Визначаємо рівень шуму, який сягнув вікон дитбудинку (що стосується закритими окнами):

[pic], дБ.

[pic].

[pic] - 6 дБ/км.

[pic] кг.

[pic].

[pic]дБ.

Визначаємо рівень шуму, який сягнув вікон дитбудинку (що стосується відкритими окнами):

[pic], дБ.

[pic] дБ.

Максимально дозволене значення рівня шуму LА=85 дБ.

LА «А «= L «ЛИН «+5 дБ.

LОЗ=-22,41+5=-17,41 дБ.

LОО=35,09+5=40,09 дБ.

LА «ЛИН «=85−5=80 дБ.

Порівнюючи розрахункове значення шуму з доповненням, бачимо, що величина шуму припустима (LА=85 дБ; LА «ЛИН «=80 дБ), як із закритих вікнах (LОЗ=-17,41 дБ), і при відкритих вікнах (LОО=40,09 дБ), оскільки значення становить нормы.