Прогнозирование можливої радіаційної обстановки і її оценка

Практичне завдання № 6.

Прогнозування можливої радіаційної обстановки і її оценка.

Прогнозування зон радіоактивного зараження місцевості і внутрішнього поразки людини в аварійному викиді на КАЭС.

Варіант № 16.

Завдання: Спрогнозувати по вихідним даним можливі зони РЗ місцевості і ВП особи на одне випадок аварії на АЕС (руйнація реактора РМБК-1000 з викидом продуктів розподілу Ак=10% і V10=5 м/с), оцінити обстановку на ОЕ з робочим селищем (чи місті Н-ск) і зробити вибір режиму радіаційної захисту (РРЗ) працюючих ОЕ та населення селища (чи міста Н-ск). Уявити підсумковий висновок з інженерними рішеннями у разі аварії на АЭС.

Вихідні дані: |Время|Облач|Установ|Удалени|Продолжительность перебування людей | |авари|ность|ленная |е ОНХ |різних умовах перетворюється на протягом двох діб Т, год, | |і | |доза |від АЭС,|и коефіцієнти До ослаблення радіації в | |Тав, | |Дуст | |умовах | |год | |, бер |Lо, км | | | | | | |на |в |на |у зоні | | | | | |робочому |транспорт|открытой |відпочинку | | | | | |місці |е |місцевості| | | | | | |Тр |Кр |Ттр |Ктр |Тотк|Котк|То |Ко | |15 |ясно |2 |60 |8 |10 |2 |4 |2 |1 |12 |10 |.

Решение.

Визначаємо ступінь вертикальної стійкості атмосфери (СВУА) по табл.10.1, з урахуванням V10, хмарності і часу суток:

ІЗ — изотермия чи нейтральне состояние Находим по табл. 10.2 середню швидкість вітру у приземному прошарку залежно від СВУА і V10: Vср=5 м/с С урахуванням типу можливої аварії на АЕС визначаємо по табл. 10.3 розміри зон РЗ і ВП з дозою до розпаду Д (і записуємо их:

Таблиця 1.

|Тип аварии|Зоны |Р1, |Д? внеш., |Двнутр.,|Длина L, |Ширина Ш, | | |РЗ |рад/ч |радий |бер |км |км | |З |А' |0,014 |5,6 |- |300 |20 | |разрушение|А |0,14 |56 |- |100 |4 | |м реактора|Б |1,4 |560 |- |20 |2 | | |У |4,2 |1680 |- |10 |1 | | |Р |14 |5600 | | | | | |Д' |- |- | | | | | |Д' |- |- | | | | | | | | |Не утворюється | | | | | |30 |90 |10 | | | | | |250 |44 |5 |.

Р1=Д (/400 — рівень радіації на 1 год після аварії, Д (- доза до распада По схемою визначаємо, у яку з зон РЗ чи ВП, чи одночасно у зони РЗ і ВП потрапив ОЕ з містом: ОЕ потрапив одночасно у зони РЗ і ВП А (- зона слабкого РЗ (червоний колір); А — зона поміркованого РЗ (синій); Б — сильного РЗ (зелений); У — зона небезпечного РЗ (коричневий); Д (- небезпечного внутрішнього поразки (коричневий); Д — надзвичайно небезпечного внутрішнього поразки (чёрный).

Вычисляем час початку випадання радіоактивних опадів над заданим объектом:

[pic] По табл. 10.4 визначаємо час формування радіоактивного следа:

tформ = 3 ч Если хмару сформувалося вчасно підходу його до ОЕ, то з нього буде відбуватися випадання радіоактивних опадів. Тож за табл. 10.3 визначаємо методом інтерполяції можливий рівень радіації Р1 і можливу дозу Д (внеш для зони РЗ, де знаходиться наш об'єкт; для зони ВП визначають лише можливу дозу Д (внутр.. ОЕ перебуває між зовнішніми межами зон Проте й Б:

[pic] рад/ч.

[pic] радий. ОЕ перебуває між зовнішніми межами зон Д' і Д:

[pic] бэр Определяем рівні радіації на ОЕ на часи (початку выпадания опадів, кінець робочої зміни, кінець першої доби і кінець трьох суток):

Рt=Р1/К, де До — коефіцієнт перерахунку, по табл. 10.5. Р1 = 0,77 рад/ч; tформ = 3 год; Тр = 8 год.. початку випадання опадів: tнач = tформ = 3 год коефіцієнт перерахунку К=1,75.

Р3=0.77/1,75=0.44 рад/ч. наприкінці робочої зміни: tк=tнач+Тр=3+8=11ч коефіцієнт перерахунку До= 3.2.

Р11=0.77/3.2=0.24 рад/ч. за першу смену:

Рср=(Р3+Р11)/2=(0.44+0.24)/2=0.34 рад/ч.

. наприкінці першої доби початку випадання опадів при К24=5.

Р24=0.77/5=0.154 рад/ч. наприкінці третіх діб при К72=7.

Р72=0.77/7=0.11 рад/ч Находим дозу опромінення, отриману на відкритій місцевості за добу (накопичення дози йде нерівномірно: вперше добу після аварії - більш інтенсивно, ніж у наступне час) за такою формулою при часу аварії Тав [pic] 3 мес:

[pic] Д1сут > Дсут (11,34>2) Д1сут > Дсут, отже необхідно підібрати відповідний режим РРЗ персоналу ОЕ та населення, і навіть рішення з їх захисту. І тому розраховуємо критерій можливої дози за 10 діб, і 1 год:

Д10сут = 2((Ркtк — Рнtн) У табл. 10.5 коефіцієнти перерахунку дано тимчасово після аварії на АЕС лише до 3 діб. Поэтому.

Д10сут=Д3сут+Д7сут= Д3сут+ Д3сут/2.

(т.к за семиразовий період радіація знизиться вдвічі (згідно із законом спаду радиации)).

[pic] бэр

Д10сут=13.2+13.2/2=19.8 бэр По табл. 10.6 приймаємо рішення щодо захисту. Розмір 19.8 бер перевищує верхній рівень критеріїв прийняття рішень захисту працюючих, і населення (попри всі тіло) крім рішення з евакуації дорослих. Тому укриття, захист органів подиху і йодну профілактику дорослих людей, дітей, вагітних жінок, евакуацію дітей і вагітних жінок необхідно здійснювати обсязі, а евакуацію дорослих людей здійснювати частично.

Вычисляем сумарну дозу, отриману робітниками першої смены.

Д (=Дотк+Д8ч+Д0+Дпер+Дотд, где Дотк — доза, отримана на відкритій місцевості; Д8ч — доза, отримана за 8-місячного годинну зміну робочому місці; Д0 — доза, отримана від який струменіє радіоактивного хмари; Дпер = Дкр + Дср — доза, отримана під час переїзду роботу і назад, де Дкр — на роботу, Дср — з роботи; Дотд — доза, отримана під час відпочинку у зоні відпочинку, тобто не від кінця робочої зміни до закінчення перших суток.

Дt=(Рср (Т)/К0 Рср = (Рн + Рк)(0,5 — середнє рівня радіації, рад/ч, за проміжок часу з початку остаточно періоду опромінення; Т — період опромінення що працюють у різних умовах; К0 — коефіцієнт ослабления.

Відомо, що Рср = 0.44 рад/ч; робочому місці, тривалість зміни 8ч і коефіцієнт ослаблення захисту К=10; L0=60 км на відкритої місцевості Ротк=0.56 рад/ч; люди перебувають 1ч при Ко=1, переїзд до роботи й з роботи займають 3ч, при Ко=2 з Ркр=0.56 рад/ч; Рср=0.29 рад/ч; період відпочинку 12ч; при Ко=10 з Рср=0.29рад/ч; до Р1сут=0.15 рад/ч. Дотк=(0.56(2)/1=1.12 бер Д8ч=(0.44 (8)/10=0.352 бер Д0=0.3 бер (по табл. 10.7) Дпер=Дкр+Дср=(0.56(1)/4+(0.29(1)/4=0.21 бер Дотд=((0.29+0.154)/2) (12/10=0.266 бэр

Д (=1.12+0.352+0.3+0.21+0.266 = 2.248 бер Д ((Дуст (2.248 (2 бэр).

Найбільший внесок Д (вносить Дотк, Д0 і Дпер. найкращим рішенням є зменшення часу перебування на відкритій місцевості до 0.5ч (а 0.5ч перенести до зони відпочинку) і переїзду на транспорті до роботи та з роботи до 1ч (а 1 год перенести до зони відпочинку). Значимість Д0 не можна зменшити, т. до. вона залежить від видалення ОЕ АЕС. З урахуванням прийнятих змін перераховують Дотк, Дотд і Дпер.

Д (=0.28+0.352+0.3+0.21+0.452=1.594 бер, що менше Дуст По величині Д (визначаємо радіаційні втрати (РП) людей на ОЕ і розподіл їх за часу (табл. 10.8), якщо Д ((100 радий чи Д ((50 бер; т. до. Д (=1.594 бер, то люди, перебувають у ОЕ, повністю працездатних в перебігу 4-х дней.

Подбираем РРЗ як працюючих, так населення, що у умовах радіоактивного зараження місцевості. Безпечним РРЗ вважається такий режим, коли опромінення людей не вище добової встановленої дози Дуст. Він характеризується коефіцієнтом безпечної захищеності Рб, який показує скільки раз д.б. зменшено фактична доза радіації над Дуст: населенню: Рб= Дсут /Дуст=11.34/2=5.67 для робочого персоналу ОЕ: Рб= Дсут /Дуст=2.248/2=1.124.

Для встановлення безпечного режиму роботи з ОЕ обчислюємо добовий коефіцієнт захищеності (він свідчить, скільки раз доза опромінення, отримана людьми при даному режимі, менше дози, що вони змогли б отримати через те водночас на відкритої местности):

[pic] і з урахуванням зменшення часу на відкритій місцевості і переїзду на транспорті до роботи та з работы:

[pic].

Сравниваем отримані коефіцієнти персоналу ОЕ: С5,67, остання забезпечена персоналу ОЕ рахунок зменшення часу перебування у гірших условиях.

[pic].

Підсумковий висновок: 1. ОЕ з посёлком внаслідок аварії на АЕС може потрапити до зону, А (зону поміркованого зараження) по РЗ, а, по ВП — до зони Д ((зона небезпечного шкідливого внутрішнього зараження). У цьому рівень радіації на момент випадання радіоактивних опадів (через 3,3ч з аварії) становить Р3,3=0,56 рад/ч, що перевищує природний радіаційний фон, равный.

1,2(10−3 рад/ч. Прогнозна доза за добу на відкритій місцевості й у приміщеннях ОЕ може становити відповідно Д1 сут=11,34 бер и.

Д (=2,248 бер, що більше Дуст=2 бер. Отже, потрібно підібрати й виконувати відповідний РРЗ персоналу ОЕ і у селищі. 2. Радіаційні поразки людей не очікуються, т. до. Д1 сут=11,34 бер і Д (=2,248 бер менше 100 радий. До того ж працюючі зберігають працездатність повністю, оскільки прогнозована доза менше 50 бер. 3. РРЗ для працюючих ОЕ слід призначити 6 — 7 із загальною тривалістю протягом 360 діб. У цьому послідовність дотримання режиму така: щонайменше 4ч укриття в ЗС чи герметизированных приміщеннях під час відпочинку, а робота організується вахтовим методом протягом 360 діб. Це означає, що ОЕ працює цілодобово на чотири зміни безупинно протягом 1 діб. Його обслуговують 2 зміни по черзі: одна працює 6 год в цехах, а друга відпочиває 6 год в ЗС донного ОЕ. Після 1 діб вони убувають на відпочинок в незаражённую місцевість, які змінюють чергові 2 зміни, які прибули з незаражённой місцевості. 4. РРЗ населення селища не передбачено, т. до. Р1=0,77 рад/ч більше 0,2 и.

0,3 рад/ч, вказаних у таблиці 10.11 населенню, населення кам’яних однеі багатоповерхових будинках. Тому треба населення евакуювати в незаражённую зону, де є працівники ОЕ вахтовим методом. 5. Розрахований дозовий критерій ухвалення рішення про захист становив Д10 сут = 19.8 бер, що від верхнього рівня, вказаної у таблиці 10.6, крім дорослих людей. Тож у ролі захисних заходів варто прийняти укриття всіх людейв ЗС та їхній захист органів дихання, і з урахуванням дії радіоактивних опадів деякі органи чоловіки й йодну профілактику всіх людей ОЕ і селища на підході радіоактивного облака.

Дозування йодного калію наступна: 1 разів у день по 0,04 г дітям до 2 років і вагітним жінкам протягом 3 діб; 1 разів у день по 0,125 г всім дорослим людей і дітям віком від 2 років та старших у перебігу 7 діб. Надалі слід проводити евакуацію дітей і вагітних женщин.

(насамперед), та був та стилю всіх дорослих людей, непрацюючих на ОЕ вахтовим методом.

Список використаної литературы.

1) Практикум по БЖД під ред. Бережного З. А. — Твер: ТГТУ, 1997.

2) Бережний З. А., Романов У. У., Сєдов Ю. М. Безпека життєдіяльності: Уч. посібник. — Твер: ТГТУ, 1996.

3) Збірник типових розрахунків й завдань зі екології: Уч. посібник під ред. Бережного С. А., Сєдова Ю.І. та інших. — Твер: ТГТУ, 1999.

———————————- 60 км.